Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій

ДипломнаДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Ян Амос Коменський, що зробив революцію в дидактиці, розглядаючи нову школу як джерело радості, світла і знання, вважав інтерес одним з головних шляхів створення цієї світлої і радісної обстановки навчання. Ж.-Ж. Руссо, спираючись на безпосередній інтерес вихованця до оточуючих його предметів і явищ, намагався будувати доступне і приємне дитині навчання. К. Д. Ушинський в інтересі бачив основою… Читати ще >

Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10-11 класів під час уроків технологій (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського

Інститут математики, фізики та технологічної освіти Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті

ДИПЛОМНА РОБОТА

Тема: «Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10−11 класів під час уроків технологій»

студента освітньо-кваліфікаційного

рівня спеціаліст

УС Наталії Віталіївни

Вінниця — 2012

Зміст

Вступ Розділ 1. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та навчанні предмета «Технології»

1.1 Психологічні передумови активізації пізнавальної діяльності учнів 10−11 класів на уроках з дисципліни «Технології»

1.2 Інформаційно-комунікаційні технології як засіб підвищення активізації пізнавальної діяльності учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології»

1.3 Проблеми активізації пізнавальної діяльності учнів 10−11класів на уроках предмета «Технології» в процесі використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій

1.4 Проблема співвідношення обсягу інформації, що може засвоїти учень через засоби інформаційно-комунікаційних технологій та обсягу понять, що учень може дізнатися використовуючи традиційні бібліотечні джерела

Висновки до першого розділу

Розділ 2. Методологічні та теоретичні аспекти використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні предмета «Технології»

2.1 Інтелектуальні передумови навчання за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема глобальної мережі Інтернет

2.2 Особливості функцій вчителя в навчальному процесі з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів

2.3 Експериментальна перевірка ефективності впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на уроках предмета «Технології», як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів під час організації конструкторсько-технічної діяльності

2.4 Штучне освітлення в майстерні предмета «Технології»

Висновки до другого розділу Висновки Додатки Список використаних джерел

Вступ

Актуальність і доцільність дослідження. Крокуючи у нове тисячоліття і захопивши з собою всі досягнення сторіччя, що минуло, ми вже не мислимо прогрес без персональних комп’ютерів, що впевнено увійшли в наше життя. Повторюючи шлях людини-творця, комп’ютер знайшов своє місце в багатьох сферах людської діяльності: науці, економіці, мистецтві, освіті тощо. І чим ширшими можливостями наділяє нові комп’ютери людина, тим різноманітнішими стає їх застосування.

Сучасний комп’ютер здатний обробляти колосальні обсяги інформації. Це привело до переходу суспільства на новий ступінь його розвитку —інформаційний. На відміну від попереднього — індустріального етапу — основним джерелом розвитку суспільства є інформація. Комп’ютер є засобом її обробки. Тому перелік професій, пов’язаних з використанням комп’ютерів, дедалі ширшає і вміти працювати з ними має кожний.

Ще на початку XX століття людина у 18 років могла зі своїми знаннями починати працювати, будувати своє власне життя. Розвиток науки підвищував лише фізичну силу людини. З появою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) наука дала можливість втручатися в діяльність мозку, що підвищило можливості психологічної діяльності людини, але обмежила її простір мислення однозначними комп’ютерними алгоритмами. Темпи розвитку ІКТ дуже значні в порівнянні з темпами зміни психології людини, яка потребує засвоювання нових можливостей цих технологій. Ці різні темпи розвитку можливостей ІКТ і людської психіки створюють психолого-педагогічні проблеми в процесі застосування в навчанні інноваційних технологій.

Після фундаментальних робіт Л.C. Виготського, Ж. Піаже, Дж. Брудера стало зрозумілим, що в процесі розглядання та вивчення фізичних об'єктів ми будуємо їх «психологічні» еквіваленти у формі концептуальних моделей. Потім ми будуємо за їх допомогою різні версії нашої внутрішньої реальності або реальності, що допомагає нам їх переживати віртуально. Кібернетичний простір активно формує людську психіку. Який вплив справлять віртуальні психологічні моделі обчислювальної техніки на молоду людину, науковцями-педагогами повністю не вивчено. Проте не використовувати ІКТ ми не можемо тому, що вони розширюють наші педагогічні можливості й наближають студентів до активної творчої діяльності.

У сфері освіти комп’ютеру належить головне місце серед сучасних технічних засобів, оскільки удосконалення методів і засобів ІКТ створює реальні умови для розвитку творчих здібностей людини на кожному етапі її життя. З ІКТ ми нині поєднуємо реальні можливості побудови відкритої системи освіти, у якій кожна людина може обрати свою власну траєкторію навчання. Використання комп’ютерів допомагає індивідуалізації навчального процесу за рахунок програмування й адаптації навчальних програм.

Нові можливості для навчального процесу відкривають ІКТ, зокрема Інтернет і телекомунікаційні технології, які мають у своїй основі глобальні мережі й інтелектуальні комп’ютерні системи. Об'єднання цих систем і мереж складає основу нової інформаційної цивілізації.

Застосування ІКТ і в тому числі Інтернет на уроках «Технології», як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів відіграє надзвичайно важливу роль, наприклад на уроках на яких вчитель не може показати найсучасніші інструменти які використовуються для обробки деревини чи металів.

Процес розвитку пізнавальної діяльності учнів на уроках «Технології» передбачає планомірну і кропітку роботу з молодою людиною щодо розвитку її пізнавальної діяльності. Одним з основних напрямів модернізації й удосконалення цього процесу є використання можливостей ІКТ, які знаходять усе більше використання в різних сферах нашого суспільства.

У законі «Про національну програму інформатизації» (1998), Концепції Національної програми інформатизації (1998), Указі Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет на забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» (2000) підкреслюється важливість використання ІКТ в умовах інформаційного суспільства, зокрема для освітньої галузі. Саме тому застосування засобів Інтернет набуває особливої актуальності [9, с. 365].

В умовах входження України в інформаційну стадію розвитку суспільства в наукових дослідженнях приділяється значна увага проблемі використання ІКТ в освітньому просторі, а саме: впровадження ІКТ в освітній процес навчальних закладів Н. В. Апатов, Р. С. Гуревич, М.І. Жалдак, В. Ф. Заболотний, М.Ю. Кадемія, Н. М. Кириленко, С.С. Кізім, О. М. Коваль, Л.С. Шевченко), використанню освітніх можливостей мережі Інтернет (Л.В. Брескіна, Р. С. Гуревич, М.Ю. Кадемія, Н. В. Морзе, А.В. Співаковький).

Разом з тим теоретичний аналіз наукових праць і вивчення наукового досвіду із застосуванням засобів ІКТ, в тому числі, Інтернет на уроках «Технології» свідчить, що таке впровадження ще недостатньо досліджено у теоретичному і практичному аспектах зокрема мало дослідженими залишаються можливості ІКТ, в тому числі, мережі Інтернет у підвищені ефективності формування знань, умінь і навичок школярів з предмету «Технології», проблема сприйняття інформації через всесвітню мережу Інтернет.

Враховуючи соціальну значущість впровадження ІКТ, зокрема Інтернет-технологій у навчання дисципліни «Технології», для соціально-економічного розвитку країни в умовах динамічних змін, актуальність і доцільність розв’язання багатьох проблем поставлених перед учнями, постійне зростання популярності засобів ІКТ, в тому числі, мережі Інтернет серед молоді, зокрема у розв’язанні освітніх питань, а також недостатню теоретичну і практичну розробку проблеми застосування засобів ІКТ, зокрема Інтернет на уроках «Технології» в пізнавальній діяльності учнів, темою дипломного дослідження було обрано: «Використання інформаційно-комунікаційних технологій для активізації пізнавальної діяльності учнів 10−11 класів під час уроків технологій».

Мета дослідження: експериментально перевірити ефективність застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках з дисципліни «Технології», як засобу пізнавальної діяльності учнів.

Об'єкт дослідження: процес розвитку пізнавальної діяльності учнів.

Предмет дослідження: зміст і методи застосування інформаційно-комунікаційних технологій в активізації пізнавальної діяльності учнів.

Гіпотеза дослідження полягає у тому що розвиток пізнавальної діяльності учнів засобами інформаційно-комунікаційних технологій набуває ефективності, якщо здійснюється системно і дозволяє:

? відповідно до поставленої мети здійснити інтерактивний зв’язок через створення віртуального середовища між суб'єктами пізнавальної діяльності;

? учневі систематизувати й узагальнити одержану навчальну інформацію з метою активізації розвитку пізнавальної діяльності.

Відповідно до мети, об'єкта, предмета і гіпотези дослідження визначенні завдання:

1. Прочитати та проаналізувати літературу з даної проблеми.

2. Проаналізувати стан дослідження проблеми підвищення ефективності формування знань, умінь і навичок школярів на уроках з предмету «Технології» в процесі використання інформаційно-комунікаційних технологій в педагогічній теорії і практиці.

3. Дослідити вплив запропонованої методики впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання дисципліни «Технології» на інтерес школярів до навчання й активізацію пізнавальної діяльності учнів 10−11 класів на уроках.

5. Експериментально перевірити ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій, як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів10−11 класів на уроках з предмету «Технології».

Методи дослідження:

1. Теоретичний аналіз і синтез застосування інформаційно-комунікаційних технологій, у процесі визначення мети, об'єкта, предмета, завдань дослідження, ефективних для розвитку пізнавальної діяльності школярів засобами ІКТ.

2. Аналіз досвіду роботи вчителів загальноосвітніх шкіл з використання інформаційно-комунікаційних технологій як засобу пізнавальної діяльності учнів.

Розділ 1. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та навчанні предмета «Технології»

1.1 Психологічні передумови активізації пізнавальної діяльності учнів 10−11 класів на уроках з дисципліни «Технології»

Кожний учитель дисципліни «Технології» хоче, щоб його учні з цікавістю і бажанням навчалися в школі. У цьому зацікавлені й батьки учнів. Проте часом і вчителям, і батькам доводиться з жалем констатувати: «не хоче навчатися», «міг би чудово навчатися, а бажання немає». У цих випадках ми зустрічаємося з тим, що в учня не сформувалися потреби в знаннях, немає інтересу до навчання.

У чому сутність потреби в знаннях? Як вона виникає? Як вона розвивається? Які педагогічні засоби можна використовувати для формування в учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» інтересу до знань? Ці питання хвилюють багатьох педагогів і батьків.

Вчителі знають, що школяра не можна успішно навчати, якщо він відноситься до навчання і знань байдуже, без інтересу. Тому інтереси учнів треба формувати і розвивати для активізації пізнавальної діяльності.

Розглядаючи питання про інтерес учнів 10−11 класів до предмета «Технології», треба торкнутися таких дуже важливих питань цієї проблеми як: сутність інтересу, його значення в навчанні, особливості юнацького віку і які інтереси їм притаманні.

Метою дослідження є з’ясування таких питань: які інтереси є в учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології», їх ставлення до навчання, які чинники впливають на виникнення і розвиток інтересу, як інтерес впливає на успішність школярів.

Пізнавальна діяльність людини становить досить складний процес взаємодії зовнішніх і внутрішніх умов. Зовнішні впливи є визначальними в розвитку пізнавальної активності особистості, але в міру розвитку свідомості людини, утвердження спрямованості її особистості все більшу роль в її діяльності набувають внутрішні умови: досвід, світогляд, інтереси і потреби. Ці чинники у своїй суперечливій єдності і складають спрямованість у діяльності особистості, що робить вплив на весь розвиток психологічних процесів людини. Завдяки спрямованості особистості школяра вся його пізнавальна діяльність набуває вибіркового характеру, що створює стійку увагу до предмета пізнання. Під впливом стійкої уваги до об'єкта пізнання вдосконалюється і сформована динамічна система психічних процесів, що забезпечує розвиток пізнавальної активності й самостійності особистості школяра [45, c.123].

Справді, немає, і не може бути активною пізнавальна діяльність людини без стійкої уваги з її боку до законів і явищ навколишнього світу. Пізнавальна діяльність особистості завжди пов’язана з будь-яким об'єктом, завданням, завжди цілеспрямована, — в першу чергу на ті об'єкти і явища, які мають життєве значення та цікаві для особистості.

Різна ступінь зацікавленості особистості в об'єкті або явищі породжує різне ставлення до діяльності, а, отже, і рівень пізнавальної активності й самостійності. І це закономірно. В процесі цілеспрямованої пізнавальної діяльності людина не лише виявляє своє ставлення до об'єктів навколишнього світу, а й пробуджує не лише пізнавальне, а й регулятивне значення: вони не лише допомагають засвоювати нові знання, а й здійснюють плідний вплив на формування ставлення до самої пізнавальної діяльності [45, c. 87]. технологія навчання освіта інтернет Пізнавальний інтерес — це інтерес до навчальної діяльності, до набуття знань, до науки.

Виникнення пізнавального інтересу залежить у першу чергу від рівня розвитку учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології», їхнього досвіду, знань, того ґрунту, який живить інтерес, а з іншого боку, від способу подання навчального матеріалу.

Інтерес учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології», є визначальним чинником у процесі оволодіння знаннями. Знані педагоги — класики усіх часів підкреслювали першорядне значення в навчанні інтересу, любові до знань. Цікаве навчання не виключає вміння працювати із зусиллям, а, навпаки, сприяє цьому.

Тому, одним з найважливіших завдань педагогів має бути — виявлення наявних інтересів, розвиток і виховання інтересу до знань в учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології».

Інтерес — це форма прояву пізнавальних потреб, що забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення цілей діяльності і тим самим сприяє орієнтуванні, ознайомленню з новими фактами, більш повному і глибокому відображенню дійсності [45, c. 87].

У зв’язку з цим інтерес визначається як емоційно-пізнавальне ставлення, безпосередньо мотивоване, що мають тенденцію переходити в пізнавальну спрямованість особистості. Від безпосередньо мотивованого емоційного переживання (любові, захопленості) інтерес відрізняється наявністю емоційно-пізнавальних відносин, не розкладених на елементи інтелектуальної емоції - радість пізнання. Від почуття обов’язку і відповідальності, свідомого ставлення інтерес відрізняється наявністю безпосереднього мотиву, поява радості пізнання (крім радості виконаного боргу) свідчить про появу інтересу.

Однак пізнавальний інтерес не завжди спонукає особистість до активної навчальної діяльності. Ці інтереси лише тоді перетворюються на необхідну спрагу пізнання, піднімаються на рівень духовної потреби, коли вони включаються в загальну систему мотивів, що визначають життєві позиції особистості, її спрямованість на пізнавальну діяльність [69, c. 115].

Проблема інтересу в навчанні не нова. Значення його стверджували багато дидактів минулого. У найрізноманітніших трактуваннях проблеми в класичній педагогіці головну функцію його всі бачили в тому, щоб наблизити учня до навчання, заохотити, «зачепити» так, щоб навчання для учня стало бажаним, потребою, без задоволення якої немислимо його благополучне формування.

Пізнавальний інтерес потрібно визнавати одним із чинників навчального процесу, вплив якого незаперечно як на створення світлої і радісної атмосфери навчання, так і на інтенсивність перебігу пізнавальної діяльності учнів.

За наявності пізнавальних інтересів навчання стає близькою, життєво значущою діяльністю, у якій сам школяр кровно зацікавлений.

Методика вивчення і формування пізнавальних інтересів учнів — питання в рівній мірі актуальне для дослідження проблеми, так і для практики навчання і виховання. До методів дослідження пізнавального інтересу учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» підійдемо, перш за все, з позиції загальної проблеми виховання і розвитку, в фарватері якої виявляються найважливіші тенденції формування і розвитку будь-якої властивості особистості.

Процес формування пізнавального інтересу, як і будь-якої сторони особистості, відбувається в діяльності, структура якої (її завдання, зміст, способи та мотиви) складають об'єктивну основу розвитку пізнавального інтересу [80, c. 47].

Головний вид цієї діяльності - навчання, в процесі якого відбувається систематичне оволодіння знаннями в різних предметних сферах, придбання та вдосконалення способів (умінь і навичок) пізнавальної діяльності, трансформування цілей, що висуваються суспільством, школою, в мотиви діяльності самого навчання.

Навчання закладає основи пізнавального інтересу, але не вичерпує собою всіх можливостей його формування. У будь-якому виді діяльності, оскільки пізнавальна і практична сторони для особистості не відособлені, є необхідний ґрунт для формування пізнавального інтересу. Особливо сприятлива діяльність, пов’язана з предметом інтересу учня. В зв’язку з цим широка позанавчальна діяльність становить значний простір для формування пізнавального діяльності учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології».

Ефект пізнавальної діяльності для формування пізнавального інтересу школярів залежить від педагогічно правильної її організації, використання об'єктивних умов і внутрішніх можливостей особистості учня. До останніх відносяться потреби, система цілей і завдань особистості, її позиції, на основі якої виникають складні відносини до предметного світу і до людей, рівень загального розумового розвитку і виявляє у себе зачатки новоутворень. Формування пізнавальних інтересів та активності особистості - процеси взаємообумовлені. Пізнавальний інтерес породжує активність, але, в свою чергу, підвищення активності зміцнює та поглиблює пізнавальну діяльність учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології». В процесі дослідження інтересів використовують такі методи — анкетування, твори, експериментальні завдання, інтерв'ю, лабораторний експеримент, спостереження, педагогічний експеримент, психологічне тестування. Тепер розгляньмо докладно всі зазначені питання проблеми пізнавального інтересу і його впливу на навчання, на активізацію пізнавальної діяльності учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології».

Весь багатовіковий досвід минулого дає підставу стверджувати, що інтерес у навчанні становить важливий і сприятливий чинник його побудови.

Ян Амос Коменський [36], що зробив революцію в дидактиці, розглядаючи нову школу як джерело радості, світла і знання, вважав інтерес одним з головних шляхів створення цієї світлої і радісної обстановки навчання. Ж.-Ж. Руссо, спираючись на безпосередній інтерес вихованця до оточуючих його предметів і явищ, намагався будувати доступне і приємне дитині навчання. К. Д. Ушинський [77, c. 175] в інтересі бачив основою внутрішній механізм успішного навчання. Він показав, що зовнішній механізм приневолювання не досягає потрібного результату. Навіть І.Ф. Гербарт, визнаючи інтерес іманентною властивістю, закликав учителів не бути нудними, а засновувати навчання на інтересах, притаманних дитині. К. Д. Ушинський писав, що навчання, позбавлене всякого інтересу і взяте лише силою примусу, хоча б його черпати з кращого джерела — з любові до вихователя, вбиває в навчанні бажання вчитися, без якої він далеко не піде. Науковець вважав, що потрібно зробити навчальну роботу наскільки можливо цікавою, і, не перетворювати цю роботу в забаву [77, c. 457−458].

Цікаве навчання не виключає вміння працювати із зусиллям, а навпаки, сприяє цьому.

Загальна теорія інтересу, що розроблялася радянськими психологами (Б.Г. Ананьєв, М.Ф. Бєляєв, Л.І. Божович, Л. А. Гордон, С.Л. Рубінштейн та ін.), розкриває матеріалістичний підхід до цієї складної проблеми. Поняття «інтерес» не умоглядно[1]. Воно відображає об'єктивно наявні стосунки особистості які проявляються в результаті впливу реальних умов життя, діяльності людини.

Витоки інтересу лежать у суспільному житті. В інтересі виражено єдність об'єктивного і суб'єктивного. Психологія вважає, що за допомогою інтересу встановлюється зв’язок суб'єкта з об'єктом. Все, що становить предмет інтересу, взято людиною з об'єктивної дійсності. Проте предметом дослідження в інтересі для людини, є далеко не все, а лише те, що має для неї необхідність, значимість, цінність і привабливість. Педагогічний підхід до вирішення цього питання має полягати в тому, щоб:

? оголювати в педагогічному процесі об'єктивні можливості цікавих сторін, явищ навколишнього життя;

? порушувати і постійно підтримувати у школярів стан активної зацікавленості (а не байдужості) навколишніми явищами, моральними, естетичними, науковими цінностями;

? усією системою навчання і виховання цілеспрямовано формувати інтерес як цінну властивість особистості, що сприяють її творчій активності, її цілісному розвитку [ 80, c. 302].

Інтереси — результат формування особистості. Вони супроводжують її розвиток і сприяють йому. Дослідження радянських психологів стверджують, що формування інтересу — не замкнутий у собі автономний процес. Воно зумовлено соціальним оточенням, сферою і характером діяльності не тільки самої людини, а й людей, що її оточують процесами навчання і виховання, що володіють особливими стимулами збудження інтересу, колективом, активністю самої особистості, її позицією та її роллю у діяльності колективу [45, c. 137].

Сучасна дидактика, спираючись на новітні досягнення педагогіки і психології, бачить в інтересі ще більші можливості і для навчання, і для розвитку, і для формування особистості учня в цілому. В навчанні фігурує особливий вид інтересу — інтерес до пізнання, як його тепер прийнято називати, пізнавальний інтерес. Його сфера — пізнавальна діяльність, у процесі якої відбувається оволодіння змістом навчальних предметів і необхідними способами або вміннями та навичками, за допомогою, яких учень одержує освіту.

Загальновідомо, що навчати приємніше і радісніше того, хто хоче навчатися, хто відчуває задоволення від своєї навчальної праці, хто виявляє інтерес до знань. І, навпаки, важко і прикро навчати тих, хто не має бажання пізнавати нове, хто дивиться на навчання, на школу як на важкий тягар і хто часом чинить опір кожному починанню вчителя, кожному, навіть розумному впливу з боку.

Тому, проблема інтересу в навчанні стала і стоїть донині. Аналіз психологічної структури пізнавального інтересу призвів радянських психологів (С.Л. Рубінштейн, Л. А. Гордон, О.М. Леонтьєв) до висновку, що це суто особистісна освіта, зв’язана з потребами, в якій злито в органічній єдності, представлені всі важливі для особистості процеси: інтелектуальні, емоційні, вольові.

Інтерес виступає як важлива особистісна характеристика учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» і як інтегральне пізнавально-емоційне ставлення школяра до навчання. Інтерес є віддзеркаленням складних процесів, що відбуваються у діяльності та її мотиваційній сфері. «Зробити навчальний предмет цікавим, — писав О.М. Леонтьєв, — це, значить, зробити його дійсним або створити знову певний мотив, а також створити відповідні цілі школярів» [45, c. 208]. «Процес формування інтересів, — зазначає Г.І. Щукіна, — відбувається в діяльності, структура якої складає об'єктивну основу розвитку пізнавальних інтересів» [84, с. 105]. За зовнішніми проявами інтересів школярів, учителю треба прагнути шукати, знаходити більш глибокі відносини сенсу навчання, його мотивів, цілей, емоцій і всіх інших мотивів даного учня.

Особливе значення для виховання зрілих форм навчально-пізнавальних інтересів у юнацькому віці мають самостійні форми навчальної діяльності, розгортання форм самоконтролю і самооцінки. Резервами є стійкі інтереси до виявлення узагальнених закономірностей у навчальному предметі і до способів добування знань, інтерес до спільної колективної навчальної роботи й інтерес школярів до використання їх у соціально-значущих видах діяльності.

Інтерес виступає перед нами як:

? виборча спрямованість психічних процесів людини на об'єкти та явища навколишнього світу;

? тенденція, прагнення, потреба особистості займатися саме даною галуззю явищ, даною діяльністю, яка приносить задоволення;

? потужний побудник активної особистості, під впливом якого всі психічні процеси проходять особливо інтенсивно і напружено, а діяльність стає захоплюючою і продуктивною;

? особливе виборче ставлення до навколишнього світу, до його об'єктів, явищ, процесів [80, c. 33].

У школі об'єктом пізнавального інтересу учнів є зміст навчальних предметів, оволодіння якими складає основне призначення навчання.

У сферу пізнавального інтересу включається не лише здобування школярами знань, а й процес оволодіння знаннями, процес навчання в цілому, що дозволяє набувати необхідні способи пізнавання та сприяє постійному поступального руху школяра.

Пізнавальна діяльність зможе набути характеру схильності, якщо людина посилено і постійно займається певним видом діяльності, вважає за краще цей вид діяльності іншим, якщо, нарешті, вона пов’язує з діяльністю життєві плани.

Пізнавальний інтерес не завжди і не обов’язково розвивається в схильності. Цінність його для розвитку особистості полягає в тому, що пізнавальна діяльність у даній предметній галузі під впливом інтересу до неї активізує психічні процеси особистості, приносить їй глибокі інтелектуальні задоволення, що сприяють емоційному підйому, що пізнавальний інтерес виступає як важливий мотив активності особистості, її пізнавальної діяльності[80, c. 305].

Елементи пізнавальної спрямованості мають місце в будь-якому інтересі, тому, що, цікавлячись предметом або явищем, людина, природно, хоче ближче його дізнатися, ознайомитися з ним.

Пізнавальний інтерес становить сплав, найважливіший для розвитку особистості, психічних процесів. У інтелектуальної діяльності, що проходить під впливом пізнавальних інтересів, виявляється:

? активний пошук;

? здогадка;

? дослідницький пошук;

? готовність до вирішення завдання.

Емоційні прояви, вкладені в пізнавальний інтерес:

? емоції та здивування;

? почуття очікування нового;

? почуття інтелектуальної радості;

? почуття успіху.

Інтелектуальний, вольовий і емоційний боки, пізнавального інтересу становлять не його частини, а єдине, взаємопов'язане ціле.

Важливою особливістю пізнавального інтересу є також і те, що центром його буває така пізнавальна діяльність, яка вимагає від людини активної, пошукової або творчої роботи, а не елементарного орієнтування на новизну і несподіванки.

Пізнавальний інтерес — явище різноманітне, тому на процес навчання і виховання він може впливати різними своїми сторонами.

Пізнавальний інтерес виступає як найцінніший мотив навчальної діяльності.

Допитливість, готовність до пізнавальної діяльності, «спрага знань» — все це різні вирази пізнавальної спрямованості особистості, в основі якої лежить пізнавальний інтерес, який визначає активне ставлення до світу і до процесу його пізнання [69, c. 118].

Формування цієї риси особистості надзвичайно благодійно позначається на всьому розвитку учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології». Їхня розумова і моральна енергія знаходить вихід і відповідає їхньому інтересу діяльності, яка завдяки сильним внутрішнім спонуканням підвищує інтенсивність усіх психічних процесів: мислення, уява, пам’ять, воля, емоції. В свою чергу, сама діяльність, зігріта радістю пізнання, насичена думкою і пошуком, стає більш успішною, продуктивною і творчою. Все це, зміцнює почуття власної гідності школяра, незмірно підвищує питому вагу його участі в колективі однолітків і цінність його особистості в очах дорослих.

Отже, кожний із цих видів інтересу може стати і етапом його розвитку. В одній галузі знань інтерес може існувати як епізодичний, в іншій, виникнувши як стійкий, згаснути, стати епізодом або перейти в особистісний інтерес. Стійкий інтерес завжди є проміжним, але важливим для періоду навчання школяра [53, c. 75].

У школярів одного й того ж класу пізнавальний інтерес може мати рівний рівень свого розвитку і різний характер прояву, зумовлених різним досвідом, особливими шляхами індивідуального розвитку.

Елементарним рівнем пізнавального інтересу можна вважати відкритий, безпосередній інтерес до нових фактів, до цікавих явищ, які фігурують в інформації, що учні одержують на уроці.

Більш високим рівнем пізнавальної діяльності є інтерес до пізнання істотних властивостей предметів або явищ, що становлять більш глибоку і часто невидиму внутрішню суть. Цей рівень вимагає пошуку, здогадів, активного оперування наявними знаннями, набутими способами.

На цьому рівні пізнавальний інтерес часто пов’язаний з вирішенням завдань прикладного характеру, в яких учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» цікавить не стільки принцип дії, як механізм, за допомогою якого вони відбуваються. На цьому рівні інтерес вже не знаходиться на поверхні окремих фактів, але ще не настільки проникає у свідомість, щоб виявити закономірності. Цей рівень, мабуть, можна назвати стадією описовості, в якій фіксація зовнішніх ознак та істотних властивостей досліджуваного знаходиться на рівних стадіях. Ця стадія, як показали дослідження, характерна для учнів, які ще не мають достатньо теоретичного багажу, щоб проникнути в суть і глибину речей, але вже відірвалися до дедуктивного, самостійного підходу в навчанні.

Ще більш високий рівень інтересу становить інтерес учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» до причинно-наслідкових зв’язків, до виявлення закономірностей, до встановлення загальних принципів явищ, що діють у різних умовах. Цей рівень буває, пов’язаний з елементами дослідницької творчої діяльності, з придбанням нових і вдосконаленням попередніх способів навчання. На цьому рівні навчальний процес відчутно просувається в учня, який виявляє не лише схоплювання загального змісту, а й глибоке опосередковане усвідомлення найважливіших, істотних сторін досліджуваного, який здатний бачити діалектику явищ, виявити глибокий інтерес до пізнання закономірностей [45, c. 207].

Інтерес до навчання може бути відносно стійкий, і пов’язаний з певним колом предметів, завдань. Відносна стійкість пізнавального інтересу до певної галузі предметів і явищ дозволяє вчителю спиратися на наявні розташування учнів, використовувати їх активність і поступово зміцнювати і розвивати його як мотив навчання. Цей рівень стійкості пізнавального інтересу характерний для більшості учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології», у яких мотив пізнавального інтересу як внутрішній побудник їх навчання ще не настільки сильний, щоб не мати потребу в зовнішній стимуляції, що йде від засобів навчального процесу. В цих випадках дуже важливо розглядати тенденцію його стійкості: чи переважають в учня внутрішній побудник інтересу, або ж він потребує більше зовнішніх стимулів.

Нарешті, пізнавальний інтерес учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» може бути досить стійким. Тоді внутрішня мотивація в навчанні буде переважати, і учень може навчатися з охотою навіть всупереч несприятливих зовнішніх стимулів. Цей рівень стійкості пізнавального інтересу є вже нероздільне ціле з потребою в пізнанні, коли учень не просто хоче вчитися, а не може не вчитися. Міцний пізнавальний інтерес сприяє розвитку далеко не кожного з учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології». Він дуже індивідуальний і формується під впливом безлічі шляхів (не тільки в навчанні, а й у занятті улюбленою справою у вільний час; не тільки навчальна книжка, а й безліч засобів масових комунікацій, і не тільки вчитель, а й батьки, товариші, знавці своєї справи). Будь-яка з цих (і не названих тут) обставин може мати сильний і особливий вплив на пізнавальний інтерес школярів.

У комплексі даних про пізнавальний інтерес дуже суттєвими є і його усвідомленість. Усвідомлення мотиву завжди пов’язане з більш сильними впливами його на діяльність. Неусвідомлений мотив теж діє, але приховано, тому ним важче управляти [39, c. 48].

Усвідомлення пізнавальних інтересів учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» дозволяє їм надавати перевагу навчальним завданням більш складного характеру, до чого вони прагнуть у процесі вільного вибору в природній та експериментальній ситуаціях. У свою чергу неусвідомлений інтерес породжує всеядність у виборі кола читання, телебачення, Інтернет, занять в години дозвілля, що мало сприяє зміцненню домінуючих інтересів і визначення схильностей школяра.

Отже, пізнавальний інтерес потрібно визнати одним із чинників навчального процесу, вплив якого незаперечно як на створення світлої і радісної атмосфери навчання, так і на інтенсивність перебігу пізнавальної діяльності учнів. Спробуємо розібратися в цьому.

У пізнавальному інтересі, як у своєрідній клітці розвитку, знаходить своє вираження низка значних для навчання та розвитку моментів.

1. У ньому виражена єдність об'єктивної та суб'єктивної сторін пізнавальної діяльності.

2. У ньому найбільш відчутно проявляється закономірність переходу зовнішнього у внутрішнє, що становить суть розвивального навчання.

3. Психологічна структура самого феномена «інтерес».

4. Під його впливом активізується процес пізнавальної діяльності, в цілому, і психічні процеси, що лежать в основі творчої, пошукової, дослідницької діяльності. Активніше проходить сприйняття, гостріше стають спостереження, активізується емоційна і логічна пам’ять, інтенсивніше працює уява.

Отже, внутрішній бік навчального процесу, представлений пізнавальним інтересом, стає невичерпним джерелом, яке сприяє і більш сприятливому, і більш тривалому, і більш продуктивному перебігу пізнавальної діяльності школяра [30, c. 143].

Юнацький вік — це вік від 15 до 18 років, що відповідає віку учнів 10−11 класів.

Перехід до дорослості пронизує всі сторони розвитку школяра: і його анатомічно-фізіологічний, і інтелектуальний, і моральний розвиток — і всі види його діяльності.

У цьому віці серйозно змінюються умови життя та діяльності школяра, що призводить до перебудови психіки, зламу старих сформованих форм стосунків із людьми. У 10 класі школярі систематичного вивчають фундаментальні науки. А це вимагає від їх психічної діяльності більш високого рівня: глибоких узагальнень і доказів, розуміння більш складних абстрактних відносин між об'єктами, формування абстрактних понять. Учень починає відіграти значно, більшу роль у школі, родині, до нього починають висувати більш серйозні вимоги з боку суспільства і колективу, з боку дорослих.

Істотні зміни відбуваються в емоційній сфері учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології». Емоції учня відрізняються значною силою і труднощами в їх управлінні. Юнаки відрізняються значною пристрастю в їх прояві і запальністю. З цим пов’язано невміння стримувати себе, слабкістю самоконтролю, різкість у поведінці.

Учням властиво бурхливий прояв своїх почуттів. Якщо вони відчувають найменшу несправедливість до себе, вони здатні вибухнути, хоча потім можуть шкодувати про це.

Емоційні переживання учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» набувають значну стійкість.

Нерідко почуття учня бувають суперечливі. Дуже важливо, щоб ці протиріччя вирішувалися на користь позитивних, суспільно значущих почуттів.

Навчання для учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» є головним видом діяльності. І від того, як навчається учень, багато в чому залежить його психічний розвиток, становлення його як громадянина. Істотні зміни відбуваються в емоційній сфері школяра. Емоції учня відрізняються великою силою і труднощами в їх управлінні. Школярі відрізняються значною пристрастю в їх прояві і запальністю. З цим пов’язано невміння стримувати себе, слабкістю самоконтролю, різкість у поведінці.

Розширення зв’язків з навколишнім світом, широке всепоглинаюче спілкування з однолітками, особисті інтереси та інтереси також часто знижують безпосередній інтерес учнів до навчання. Свідомо — позитивне ставлення учнів до навчання виникає тоді, коли навчання задовольняє їхні пізнавальні потреби, завдяки чому знання набувають для них певний сенс як необхідна і важлива умова підготовки до майбутнього самостійного життя. Однак тут часом спостерігається розбіжність: прагнення до придбання знань може поєднуватися з байдужим або навіть негативним ставленням до шкільного навчання. Це може бути своєрідною реакцією на ті чи інші невдачі в навчанні, на конфлікт з вчителем. Учень зазвичай гостро переживає ці невдачі: робить вигляд, що до успіхів у навчанні він зовсім байдужий. Найбільш істотну роль у формуванні позитивного ставлення школярів до навчання, як показали дослідження, відіграють змістовність навчального матеріалу, його зв’язок з життям і практикою, проблемний та емоційний характер викладу, організація пошукової, пізнавальної діяльності, що дає учням 10−11 класів на уроках предмета «Технології» можливість переживати радість самостійних відкриттів, озброєння школярів раціональними прийомами навчальної роботи, навичками самовиховання, що є неодмінною передумовою для досягнення успіху.

Розвиток мислення. У процесі навчання дуже помітно вдосконалюється мислення учня. Зміст і логіка, предметів, що вивчаються в школі, зміна характеру і форм навчальної діяльності формують і розвивають у нього здатність активно, самостійно мислити, міркувати, порівнювати, робити глибокі узагальнення і висновки. Довіра вчителя до розумовим можливостей учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» як можна більше відповідає віковим особливостям особистості.

Основна особливість розумової діяльності учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» — наростає з кожним роком здатність до абстрактного мислення, зміна співвідношення між конкретно-образним та абстрактним мисленням на користь останнього. Конкретно-подібні (наочні) компоненти мислення не зникають, а зберігаються і розвиваються, продовжуючи відіграти суттєву роль у загальній структурі мислення (наприклад, розвивається здатність до конкретизації, ілюстрації, розкриття змісту поняття в конкретних образах і уявленнях). Тому за одноманітності, однобічності або обмеженості наочного досвіду гальмується осмислення абстрактних суттєвих ознак об'єкта.

Значення конкретно-образних компонентів мислення позначається і в тому, що в низці випадків вплив безпосередніх чуттєвих вражень виявляється сильнішим впливу слів (тексту підручника, пояснення вчителя). У результаті відбувається неправомірне звуження або розширення того чи іншого поняття, коли до його складу привноситься яскраві, але несуттєві ознаки. Випадково відображені ілюстрації в підручнику, наочному посібнику, кадри навчального кінофільму, фрагменти презентації чи педагогічного програмного засобу.

Розвиток спостережливості, пам’яті, уваги. У процесі навчання учень набуває здатності до складного аналітико-синтетичного сприйняття (спостереження) предметів і явищ. Сприйняття стає плановим, послідовним і всебічним. Учні 10−11 класів на уроках предмета «Технології» сприймають вже не лише те, що лежить на поверхні явищ, хоча тут багато чого залежить від їхнього ставлення до сприйняття навчального матеріалу — учень вражає поверховістю, легковажністю свого сприйняття. Школяр може дивитися і слухати, але сприйняття його буде випадковим.

Істотних змін у цьому віці зазнають пам’ять і увага. Розвиток йде шляхом посилення їх довільності. Наростає вміння організовувати і контролювати свою увагу, процеси пам’яті, управляти ними. Пам’ять і увага поступово набувають характеру організованих, регульованих і керованих процесів.

У юнацькому віці помічається значний прогрес у запам’ятовуванні словесного і абстрактного навчального матеріалу. Уміння організовувати розумову роботу із запам’ятовування певного навчального матеріалу, уміння використовувати спеціальні способи запам’ятовування розвинене в учнів10−11 класів на уроках предмета «Технології» в набагато більшій мірі, ніж у школярів середньої школи.

Розвиток уваги відрізняється відомою суперечливістю: з одного боку, в юнацькому віці формується стійка, довільна увага. З іншого — значна кількість вражень, переживань, бурхлива активність та імпульсивність учня часто приводить до нестійкості уваги, і його швидкого відволікання.

Кращий спосіб організувати увагу школяра пов’язаний не з застосуванням вчителем будь-яких особливих прийомів, а з умінням так організувати навчальну діяльність, щоб в учня не було ні часу, ні бажання, ні можливості відволікатися на тривалий час. Цікава справа, цікавий урок здатні захопити школяра, і він з захопленням працює досить тривалий час, не відволікаючись. Активна пізнавальна діяльність — ось що робить урок цікавим для учня, от що саме собою сприяє організації його уваги [5, c. 51].

У юнацькому віці відбуваються суттєві зрушення у розвитку розумової діяльності учнів, головним чином у процесі навчання. Зміст і логіка предметів, що вивчаються, характер засвоєння знань у школярів вимагають опори на здатність самостійно мислити, порівнювати, робити висновки і узагальнення.

Усі навчальні предмети, що вивчаються школярами, перш за все, стимулюють розвиток у них абстрактного мислення. Природно, що основною особливістю розумової діяльності учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» є здатність до абстрактного мислення, що наростає з кожним роком, зміна співвідношення між конкретно-образним та абстрактним мисленням на користь абстрактного мислення. Звичайно, не повинне мати місця спрощене трактування вікових змін у мисленні, згідно з яким в юнацькому віці він переходить до абстрактного мислення. З переходом до юнацького віку істотно змінюються, збагачуються як абстрактно узагальнюючі, так і образні компоненти пізнавальної діяльності.

1.2 Інформаційно-комунікаційні технології як засіб підвищення активізації пізнавальної діяльності учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології»

В основу навчання предмета «Технології» покладено діяльністний підхід до вивчення трудових процесів. У процесі організації уроків предмета «Технології» передбачається створення в учнів наочно-образних представлень з теми, що вивчається, а в процесі виконання практичних робіт уявлення про необхідні для цього трудові дії. Застосування засобів ІКТ дозволяють, учителеві підвищити наочність у навчанні предмета «Технології».

ІКТ є сучасними наочними засобами. До них відносяться аудіовізуальні і мультимедійні засоби навчання. Є декілька методичних умов, виконання, яких забезпечує успішне використання наочних засобів навчання:

1) добрий огляд;

2) чітке виділення головного, основного в процесі показу ілюстрацій;

3) детальне продумування пояснень, необхідних для з’ясування змісту демонстраційних явищ, а також для узагальнення засвоєної навчальної інформації;

4) залучення самих учнів до знаходження бажаної інформації в наочному посібнику, постановка перед ними проблемних завдань наочного характеру [2, c. 23].

Виконання цих умов у процесі використанні засобів ІКТ значно підвищує ефективність уроків предмета «Технології».

Учитель предмета «Технології», гармонійно поєднуючи звукові і аудіовізуальні потоки в процесі викладання теоретичного матеріалу і практичних умінь може добитися більшого ефекту в процесі освоєння знань, умінь і навичок учнями, активізації їхньої пізнавальної діяльності.

Застосування засобів ІКТ, де використовуються рухливі образи, графічні об'єкти, текст, відеоролики, діаграми, графіки, роблять організацію пізнавальної діяльності учнів ефективнішою, перетворює учнів на активних учасників навчального процесу [5, c. 51].

Урок предмета «Технології» з використанням ІКТ має своєрідну специфіку. Приблизно третину уроку займає теорія, мотиваційна діяльність, а у кінці аналіз і рефлексія результатів, решта часу індивідуальна самостійна практична робота учнів. Пояснення теоретичного матеріалу відбувається за допомогою лекції-діалогу, на якій учні 10−11 класів на уроках предмета «Технології» занурюються в проблемну ситуацію з метою активізації пізнавальної діяльності.

Презентація лекції створюється засобами PowerPoint і містить слайди різного типу: що мають текстову і графічну інформацію, фільми з роз’ясненнями, з показом об'єктів недоступних безпосередньому спостереженню. Учні 10−11 класів на уроках предмета «Технології», спираючись на дані навчальні матеріали, обмірковують і спільно вирішують поставлену перед ними проблему, учитель у цей час ненав’язливо направляє їх діяльність. Упереджає практичну роботу ввідний інструктаж, який містить відеофрагменти з динамічним показом прийомів і послідовності роботи. Після чого учні переходять до активного повторення. «Активне повторення полягає в тому, що учень самостійно, не сприймаючи вражень із зовнішнього світу, відтворює в самому собі сліди сприйнятих ним раніше представлень» [7, c. 20].

Кожний з учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» працює на своєму рівні й у властивому йому темпі.

Тим учням, які не можуть виконати активне повторення, пропонується пасивне повторення, вони ще раз переглядають відео фрагмент, або презентацію. Якщо на початку використання цих засобів і методів навчання лише 60% учнів могли виконати активне повторення, то тепер це можуть робити 98% учнів.

Мультимедійна підтримка уроків предмета «Технології» надає учням можливість активного «візуального» оволодіння навчальним матеріалом, дозволяє дізнаватися властивості об'єкту, що вивчається, зв’язати його зоровий образ з фізичними або технічними параметрами, що задають його [22, c. 103].

Застосування засобів ІКТ на уроках предмета «Технології»:

? підвищує ефективність навчального процесу;

? полегшує розуміння і сприйняття навчального матеріалу учнями;

? збільшує психологічну обґрунтованість прийняття необхідних висновків, рішень, узагальнень;

? скорочує час на подання навчального матеріалу і на ввідний інструктаж;

? розвиває активність і самостійність учнів;

? дає можливість учням, що пропустили урок, самостійно в зручному для них темпі ознайомитися з навчальним матеріалом;

? сприяє розвитку уваги, пам’яті учнів, інформаційно-комунікаційної компетенції, логічного мислення, активізує пізнавальну діяльність;

? зменшує кількість помилок допущених учнями в процесі практичної роботи, що веде до підвищення якості виробу.

Від учителя предмета «Технології», що використовує засоби ІКТ «потрібно розвинене уміння вводити коло проблем, що вивчаються, направляючи діяльність учнів, робити узагальнюючі висновки, надавати індивідуальну допомогу в процесі самостійної роботи» [24, c. 9].

Нині кожному — дитині, підліткові, дорослому, — необхідно мати хоча би загальне уявлення про ІКТ, що оточують їх у школі, вдома, на вулиці. Щоб скористатися величезними можливостями, ІКТ, що надаються, в усіх сферах людської діяльності, треба бути досить підготовленим, мати відповідний набір знань і вмінь для активізації пізнавальної діяльності.

Можливість використання ІКТ в освіті будується на тому, що навчання є обробленням навчального матеріалу. Слухати, говорити, читати, писати, переконувати, оцінювати, запам’ятовувати — усе це приклади некомп’ютерного оброблення інформації. Оброблення і передавання інформації стає нині одним з головних видів діяльності людини.

Застосування ІКТ дає можливість більшою мірою використати деякі універсальні особливості особистості учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології» — природний інтерес і цікавість до всього, що лежить зовні й усередині них, потреба в спілкуванні та грі, прагненні до колекціонування, порядку, здатність створювати несподівані і естетично значущі твори (вироби). Основа людського розвитку — прагнення і здатність до навчання впродовж усього життя — має закладатися в середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.

Найбагатші можливості вивчення навчального матеріалу на комп’ютері дозволяють змінювати і збагачувати зміст освіти. Які це можливості: це виконання будь-якого завдання, вправи з допомогою комп’ютера, що створює можливість для підвищення інтенсивності уроку предмета «Технології», використання варіативного навчального матеріалу і різних режимів роботи сприяє індивідуалізації навчання. Під час аналізу доцільності використання комп’ютера в навчальному процесі треба враховувати такі дидактичні можливості комп’ютера:

1) розширення можливості для самостійної творчої діяльності учня, особливо в процесі вивчення і систематизації навчального матеріалу;

2) застосування навичок самоконтролю і самостійного виправлення власних помилок;

3) розвиток пізнавальних здібностей учня, його пізнавальної діяльності;

4) інтегроване навчання предмету;

5) розвиток мотивації учня [30, c. 95].

У процесі цього комп’ютер може становити: джерело навчальної інформації, наочний посібник (з можливістю мультимедіа), тренажер, засіб телекомунікації. Використання ІКТ — це стимул в предмета «Технології». Активізуються психічні процеси учнів 10−11 класів на уроках предмета «Технології», набагато активніше і швидше відбувається збудження пізнавального інтересу. Людина за своєю природою більше довіряє очам, і більше 80% інформації сприймається і запам’ятовується нею через зоровий аналіз. Дидактичні переваги уроків з використанням ІКТ — створення ефекту присутності («Я це бачив»!), в учня з’являється інтерес, бажання дізнатися і побачити більше, відбувається активізація його пізнавальної діяльності.

Застосування ІКТ в роботі вчителя предмета «Технології» дає можливості створення:

? комплекту електронних уроків, об'єднаних предметною тематикою або методикою навчання;

? розроблення пакету тестового матеріалу в електронному вигляді;

? розроблення пакету стандартного поурочного планування з теми або групи тем;

? розроблення комплекту дидактичних засобів з предмету (самостійні, практичні та контрольні роботи);

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою