Ремонт та регулювання контактів контактора

Перед ремонтом оглядають основні частини контактора для того щоб встановити які деталі підлягають заміні, ремонту. Краще всього використати заводські запасні частини, а вразі їх відсутності виготовити нові, або ті, що були у вжитку і можуть працювати.

Ремонт контакторів починають з відновлення контактів. При невеликому підгоранні контактних поверхностей їх очищають від напливу мілким напильником, та мілким наждаком. Зачистку треба робити обережно, знімаючи невеликий шар металу. Змащувати контакти не рекомендується. В разі покриття контактів слоєм срібла, чистити їх напильником не рекомендується. Коли контакти сильно обгоріли їх потрібно замінити.

Після заміни контактів їх перевіряють і регулюють тиск головних контактів. Ступінь натиснутих контактів перевіряють у двох положеннях:

Коли вони розімкнені (початкове положення).

Коли вони замкнуті (кінцеве положення).

В першому положенні між рухомим контактом і його упором прокладають тонкий папір або фольгу. Відтягуючи рухомий контакт, при допомозі динамометра, визначають при якому зусиллі папір вільно можна витягти. Покази динамометра, в цей момент, відповідають зусиллю «початкового тиску» контакту. У другому положенні папір прокладають між замкнутими головним нерухомим і рухомим контактами. Відтягуючи рухомий контакт, динамометром фіксують момент, коли папір вільно виймається. Це зусилля називають «кінцевим натиском» контакту". Для достовірних замірів потрібно щоб напрям тяги динамометра був перпендикулярним площині дотику контактів.

Величини початкових і кінцевих натисків наведені у відповідних таблицях для контакторів змінного і постійного струму. Тиск між контактами регулюють за допомогою контактної пружини. Розтягувати пружину не рекомендується.

У роботі контактів має значення відстань, на яку можна змістити рухомий контакт у замкнутому положенні. Якщо забрати нерухомий контакт, то ця відстань буде називатись «провалом» контакту.