Міжпредметні зв"язки і формування методологічних знань

Реферат на тему:

Міжпредметні зв’язки і формування методологічних знань.

Вимоги, які ставляться на сьогоднішній день до навчального процесу загальноосвітньої школи, постійно зростають. Зміст освіти характеризується більш високим рівнем узагальненьраннім вивченням теоретичного матеріалузастосуванням ідеальних об'єктівзростанням кількості завдань, що сприяють загальному розвитку учнів. Ці вимоги знаходяться в прямій залежності від того, наскільки ґрунтовно оволоділи учні методами наукового пізнання, знаннями про знання (методологічними знаннями).

Методологічні знання — особливий вид знань. Між знаннями інформативного характеру про який-небудь предмет і методологічними знаннями існує якісна відмінність. Методологічні знання це не знання, які можна брати і якими можна користуватися, а, в певному розумінні , — це стиль мислення та діяльності, деяка специфічна технологія діяльності і мислення.

Проблема формування методологічних знань як окремого напрямку наукового дослідження була виділена відносно недавно і це є причиною її нестійких теоретичних позицій. Автори деяких філософських робіт стверджують, що методологію не можна розглядати як сукупність знань і трактувати її як сукупність і систему знань, як це прийнято робити зараз, не можна. Методологія [1] представляє собою скоріше організм, сферу діяльності, а, отже, і методологічні знання повинні трактуватися дещо інакше, а не просто як сукупність знань.

Методологічні знання — це система, яка може і повинна розглядатися в різних планах: як сукупність знань і процесівяк функціональна структураяк певна організація матеріалу, охопленого цією структурою і цими процесамияк морфологія на якій склалась та існує розглядувана нами система.

Цінність методів пізнання з дидактичної точки зору — це ефективний шлях здійснення інтеграції всіх предметів природничонаукового циклу і формування на цій основі сучасного стилю мислення школярів, формування узагальнених вмінь, для яких характерна властивість широкого переносу, що є однією з важливих умов інтенсифікації навчального процесу[2−3].

Ще недавно міжпредметні зв’язки розглядались в теорії і практиці шкільного навчання як зв’язки навчального матеріалу за змістом. Однак цього недостатньо. Кожний вчитель [4] повинен шукати в своєму предметі точки дотику з матеріалами інших предметів. Але міжпредметні зв’язки полягають не тільки в цьому. Найбільш глибокі зв’язки лежать не стільки в змісті фактичного матеріалу, скільки в характері розумової праці. Це ж саме відмічав автор роботи [5], який вважає, що деякі знання будуть міжпредметними, а саме: загально-методологічні знання, загальні методи науки, способи розумових дій, логіка. У випадку повноцінного їх засвоєння на матеріалі одного навчального предмету учневі легше буде здійснити перенесення засвоєних видів діяльності на зміст інших дисциплін. Інші ж види знань будуть різні за своїм предметним змістом в різних предметах: частина термінів, факти, конкретні теорії, специфічні методи науки та правила дій, конкретні закони. Тому оволодіння методологічними знаннями та їх застосування на матеріалі різних видів знань у навчальних предметах забезпечать, в свою чергу, і застосування знань, фактів, законів [5].

Зміст міжпредметних зв’язків не обмежується питаннями вивчення теорій, законів, понять, спільних для споріднених предметів. В основу класифікації міжпредметних зв’язків можна покласти дві ознаки: 1) знання- 2) види діяльності. Перший вид міжпредметних зв’язків замикається всередині циклу споріднених предметів. Другий вид проявляється в такому вигляді, як єдність методів вивчення світу. І якраз цей вид міжпредметних зв’язків дає можливість об'єднати природничі і гуманітарні дисципліни, створює основу для формування уявлень про суть пізнання світу людиною. Розуміння цього аспекту має велике значення, так як школа повинна сформувати в учнів цілісну систему поглядів на сучасну наукову картину світу та процес його пізнання. У навчальних планах колишньої радянської школи [6], а також сучасної школи не передбачено ні одного предмету, при вивченні якого в учнів формувалися б перераховані вище системи.

Аналіз літератури з даної проблеми дозволяє нам зробити висновок про необхідність розуміння методологічних знань як основи міжпредметного зв’язку. Ця умова обґрунтована в багатьох роботах, але до цих пір в предметних методиках вона не знайшла належного відображення. Незважаючи на те, що більшість авторів при розгляді міжпредметних зв’язків звертають увагу на розуміння їх як зв’язків, що лежать в області методів пізнання, в предметних методиках міжпредметні зв’язки продовжують трактуватися як такі, що лежать в області змісту освіти. При розгляді питань реалізації міжпредметних зв’язків можна виділити слідуючи умови формування методологічних знань: 1) спеціальний розгляд всередині окремого предмету конкретних відомостей, необхідних для формування узагальнених знань світоглядного характеру- 2) наявність у складі навчальних предметів спеціальних знань.

Література

1. 1.Щедровицкий Г. П. Философия. Наука. Методология.-М.: Издательство ШКП, 1997. 641с.

2. 2.Макареня А. А., Кривых С. В., Ишкова Л. В. От химического образования к междисциплинарному подходу// Химия в школе.-2000,№ 7.-с.2−6.

3. 3.Смирнова Т. В. Формирование научного мировоззрения учащихся при изучении химии.-М.: Просвещение, 1984. 174с.

4. 4.Сухомлинский В. А. Сто советов учителю. Избранные произведения в 5 томах.- Киев, 1979. 220 с.

5. 5.Лернер И. Я. Качества знаний учащихся. Какими они должны быть? -М.: Знание, 1978. 45с.

6. 6.Скаткин М. Н., Батурина Г. И. Межпредметные связи, их роль и место в процессе обучения// Межпредметные связи в процессе преподавания основ наук в средней школе: Тезисы Всесоюзной конференции (10−12 октября 1973 г.), ч.1.-М., 1973.-с.18−24.