Методика проведення уроків фізичного виховання в 1-4 класах

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Глухівський державний педагогічний університет Кафедра фізичного виховання

Івасютіна Катерина Андріївна студентка групи 11 — 22 П МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ УРОКІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В 1−4 КЛАСАХ

(методична розробка з теорії та методики фізичного виховання початкового навчання)

Керівник

викладач-методист Ярославський В.О.

Бар — 2003

План

• Вступ 3
• І. Методика проведення уроків фізичного виховання в 1 — 4 класах 6
• І.1 Особливості методики проведення уроків фізичної культури в 1−4 класах 6
• І.2 Підготовка до уроку фізичної культури 9
• І.3 Мета, завдання та критерії обліку успішності учнів початкових класів з фізичної культури в школі 10
• ІІ. Засоби на уроках фізичної культури в 1−4 класах 14
• ІІ.1 Завдання фізичного виховання школярів 1−4 класів 17
• ІІ.2 Оздоровче, освітнє і виховне значення рухливих ігор 20
• III. Додатки 25
• Література 32

Вступ

Мета: Набути елементарних знань у галузі фізичної культури, гігієни та здорового способу життя.

Формувати в учнів:

основи здорового способу життя та безпеки життєдіяльності;

життєво важливі вміння та навички;

уміння співставляти, аналізувати, висловлювати власні судження, робити висновки;

розвивати основні фізичні якості;

виховувати інтерес і звички до занять фізичними вправами; виховувати морально-вольові і психологічні якості особистості.

Формування української національної системи фізичного виховання школярів вимагає перебудови процесу фізичного виховання, переходу до розвиваючої, демократичної і гуманістичної системи освіти. Це потребує нових підходів до проведення уроків основ здоров’я і фізичної культури.

Хочемо, щоб із раннього дитинства кожна особистість була переконана у необхідності збереження і зміцнення свого здоров’я, ведення здорового способу життя, прагнула доброго фізичного стану.

Хочемо, щоб кожен учитель, який би предмет у школі він не викладав, був переконаний, що тільки поєднання розумової і фізичної діяльності принесуть плоди всебічного і гармонійного розвитку особистості. Учні у школі малорухомі, адже тривалий час проводять у сидячому положенні, їхні органи і системи життєдіяльності втрачають здатність правильно функціонувати.

Уроки основ здоров’я і фізичної культури у школі мають бути цікавими, веселими, захоплюючими, саме це сприяє меті і найскладніший матеріал учні засвоюють легко. Ігри та естафети виховують в учнів найкращі риси характеру, розвивають інтелект.

Планування програмового матеріалу з предмету «Фізична культура» за своїм змістом, формою значно відрізняється від планування інших шкільних предметів. Це зумовлено специфікою фізичного виховання, структурою програми, необхідністю поряд із вирішенням освітніх завдань вирішувати завдання фізичного розвитку школярів.

До основних документів планування програмового матеріалу з предмету «Фізична культура» відносяться такі:

план-графік розподілу програмового матеріалу на навчальний рік;

календарний план на семестри (чверті), навчальний рік;

план-конспект уроку з фізичної культури.

Плануючи програмовий матеріал з предмету «Фізична культура» вчителі повинні враховувати стан здоров’я учнів, рівень їх теоретичної, фізичної і технічної підготовленості, відношення педагогічного колективу, батьків до фізичного виховання, екологічні та кліматичні умови регіону, попередньо допущені помилки при плануванні та інші питання. Вимогами до планування є:

конкретність та вміння вчасно вносити зміни до планування;

відповідність загальним та методичним принципам теорії фізичного виховання;

цілеспрямованість і перспективність; відповідність реальним можливостям школи;

наочність.

Річний план-графік складається для кожного класу на рік для того, щоб програмовий матеріал з предмету «Фізична культура» розподілявся рівномірно та систематизовано протягом всього навчального року. календарному плані вчителі повинні викласти коротко і послідовно основний зміст кожного уроку. Складається він на семестр (чверть), навчальний рік. Плани-конспекти уроків — це кінцевий документ вчителя фізкультури початкового навчання і носить він конкретний характер та завдання, які вчитель повинен вирішити на даному уроці. зим розділом плану-конспекту уроку фізичної культури повинен л організаційно-методичних вказівок. Цей розділ висвітлює дозування виконання фізичних вправ, прийоми регулювання навантаження, методи навчання, способи керування учнями, методи виконання вправ, розміщення учнів, типові помилки та шляхи їх виправлення, оцінювання учнів на уроці, тощо.

Важливим в навчально-виховному процесі є контроль та облік проходження навчального матеріалу з фізичної культури.

Фізичному вихованню властиві два типи контролю, а саме: педагогічний (здійснює вчитель) та самоконтроль.

Плануючи програмовий матеріал з фізичної культури, вчителі, як правило використовують різну спеціальну літературу, але не повинні вони забувати що це творчий процес, де необхідно враховувати конкретні умови школи, наявність інвентарю, обладнання, стан фізичної підготовленості учнів та інше.

І. Методика проведення уроків фізичного виховання в 1 — 4 класах

І.1 Особливості методики проведення уроків фізичної культури в 1−4 класах

Під час проведення уроків фізичної культури учні здобувають необхідні знання, навички та вміння.

Внаслідок цього зміст уроку фізкультури, його організація проведення визначаються відповідними методами навчання, методичними прийомами, способами організації діяльності учнів, умінням управляти цією діяльністю.

До методів навчання на уроках фізкультури належать:

* метод слова (розповідь, пояснення, бесіди, розбір, оцінка, команда підрахунок);

* практичні методи (по частинах, у цілому, ігровий, змагальний)

* методи наочності (пряма і непряма наочність).

Словесні методи відіграють важливу роль у навчанні учнів фізичних вправ, в активізації пізнавальної діяльності та озброєнні відповідними знаннями.

Пояснення — це опис техніки виконання рухової дії, особливостей правил її виконання. На відміну від простого опису, пояснення доказує ефективність визначеного способу виконання даного руху.

Бесіда — це форма навчання, де використовуються питання-відповіді. Спираючись на знання та досвід вивченого матеріалу, вчитель питаннями спрямовує розкриття суті виконання визначених рухів при повторені.

Команда — це наказ, який зобов’язує виконувати рухи за строго встановленою формою. Команда може подаватись голосом, сигналом, особистим прикладом. Команда, яка подається голосом, ділиться на попередню (вимовляється протяжне, голосно, чітко і вказує, що потрібно виконувати) і виконавчу (вимовляється голосно, енергійно, відривно, вказує момент дії).

Розпорядження — це наказ, висловлений у довільній формі.

Підрахунок — це прийом, за допомогою якого відраховуються проміжки часу, частини руху, час виконання вправи. Підрахунок дозволяє давати учням необхідний темп виконання руху.

Використання словесних методів у навчанні фізичних вправ сприяє активізації розумової діяльності учнів, пізнанню особистих рухів, свідомому та практичному засвоєнню фізичних вправ, набуттю необхідних знань про них.

Практичні методи навчання в своїй основі мають активну рухову діяльність учнів. Залежно від ступеня регламентації умов виконання фізичних вправ ці методи діляться на дві групи: метод строго регламентованої вправи (навчання по частинах, в цілому) та частково регламентованої (ігровий, змагальний). Різниця між цими методами відносна.

Методи наочності забезпечують зорове та слухове сприйняття рухової дії, яка вивчається. Найпоширенішим методом навчання є показ учителем або учнем. Перший показ, як правило, повинен створити цілісну характеристику вправи. Тому до нього ставляться такі вимоги: чіткість і точність виконання вправи, вибір місця показу вправи, концентрація уваги учнів на сприйнятті техніки виконання вправи, повторення вправи учнем.

Для створення в учнів правильної уяви про рухову дію необхідно використовувати наочні посібники, технічні засоби — таблиці, малюнки, схеми, фотографії, кінофільми. Ці посібники повинні допомогти розкрити основні вимоги до виконання рухової дії.

Під час проведення уроків фізичної культури в молодших класах використовуються різні методи організації діяльності учнів під час виконання програмового матеріалу.

До них належать: фронтальний, потоковий, груповий, індивідуальний. Фронтальний метод забезпечує високу щільність на уроці. При ньому всі учні одночасно виконують певну роботу. Його використовують при виконанні загальнорозвиваючих вправ без предметів та з ними, під час ходьби, бігу, танцювальних кроків та з'єднань, пересуванні на лижах, шикуванні, перешикуванні і т.д.

При потоковому методі учні виконають вправи по черзі, один за одним. Широко використовується цей метод при стрибках у довжину, висоту, при виконанні акробатичних вправ, лазінні та перелізанні тощо.

Груповий метод передбачає ділення учнів на групи. Кожна група виконує вправи. Часто його використовують в основній частині уроку. Він також дає можливість більш ущільнити урок та забезпечити різнобічний вплив на учнів. Місце вчителя при такому методі там, де вивчається нова вправа, або вправа технічно складна і потребує страхування.

Індивідуальний метод використовується переважно при виконанні учнями вправ, тестів, нормативів на оцінку.

При виборі методі організації учнів на уроці фізичної культури важливо забезпечити раціональне використання часу, оптимальне фізичне навантаження на учнів, поступове його збільшення від початку уроку і зниження навантаження в кінці уроку, дотримання потрібних інтервалів відпочинку між виконанням вправ.

Методи організації учнів на уроці безпосередньо впливають на щільність уроку. Щільність — це відношення раціонально використаного часу до загального часу, відведеного на урок. На щільність уроку великий вплив має така організація уроку, при якій одночасно виконують вправи якомога більше учнів, А це досягається організаційними і методичними прийомами, в основі чого є:

* забезпечення уроку необхідним інвентарем та обладнанням, своєчасною їх підготовкою;

* використання фронтального та потокового способів організації учнів;

* чіткість показу та пояснення вчителем;

* організованість та дисципліна учнів (своєчасний прихід на урок, чітке виконання команд).

Проведення уроків з високою щільністю забезпечує раціональну фізичну та розумову активність дітей, підвищує ефективність навчально-виховного процесу і сприяє вихованню в дітей організованості та дисципліни.

У більшості шкіл уроки фізичної культури в 1−4 класах проводять учителі початкових класів, а тому вимога до них така:

* забезпечити високу якість проведення уроків фізкультури та виконання програмового матеріалу;

* спільно з лікарем забезпечити проведення медичного огляду учнів та врахувати його результати в своїй роботі:

* створювати належні санітарно-гігієнічні вимоги до місць занять;

* заняття проводити у відповідній спортивній формі;

* брати участь в організації і проведенні позакласних заходів з фізичної культури, залучати до них всіх учнів;

* проводити серед батьків роз’яснювальну роботу про значення фізичної культури і спорту для дітей;

* розширювати свої знання в області фізичного виховання дітей;

* сприяти підвищенню інтересу до фізичної культури і спорту, формувати у них стійкий інтерес до самостійних занять фізичними вправами.

І.2 Підготовка до уроку фізичної культури

Якісне вирішення педагогічних завдань уроку можливе при ідеальній підготовці вчителя до нього. В підготовці до уроку розрізняють два етапи. Метою першого етапу є визначення оптимального варіанту змісту та побудови уроку, а саме: уточнення освітніх, виховних та оздоровчих завдань, розробка змісту уроку з урахуванням попередніх знань, визначення системи навчальних завдань та дозування вправ, вибір методів і методичних прийомів, адекватних завданням уроку та його змісту, визначення способів зворотної інформації, критеріїв оцінки якості роботи, визначення способів переміщення на місці занять, підбір дидактичного матеріалу (навчальні картки, наочні посібники і т.д.). наявності обладнання, визначення місць занять, розподіл навчального часу між конкретними видами діяльності учителя та учнів, визначення раціональної побудову уроку, послідовність дій вчителя, розбір змісту домашніх завдань. Кінцевий результат планування фіксується в конспекті уроку.

Другий етап підготовки до уроку полягає безпосередньо в практичних діях оформлення місць виконання навчальних завдань, визначення зон розподілу інвентарю та обладнання. Попередньо необхідно перевірити технічну справність обладнання, інвентарю, місць приземлення для стрибків, стану бігових доріжок. Підготовка вчителя передбачає опрацювання спеціальної методичної літератури (посібників, монографій, журнальних статей з питань уроку з метою використання досягнень педагогічної науки і практики, написання конспекту уроку), особисту рухову підготовку, мовну підготовку.

Підготовка учнів до уроку передбачає ознайомлення їх з основними завданнями, напрямками та особливостями змісту майбутнього уроку, виконання домашніх завдань (особливо підготовчих та однотипних за структурою фізичних вправ, читання літератури з теми уроку), виготовлення дидактичного матеріалу, який потрібний буде на уроці, підготовка власного інвентарю (наприклад, підготовка лиж), передбачає бути готовим виконувати інструктивно-методичну роботу, запропоновану вчителем (функції помічника, груповода, судді, контролера та ін).

І.3 Мета, завдання та критерії обліку успішності учнів початкових класів з фізичної культури в школі

Облік успішності з фізичної культури в школі має на меті виявити стан засвоєння учнями навчального матеріалу, що вивчається на окремих уроках фізичної культури, повноту і точність засвоєння розділів програми за навчальну чверть, семестр, рік, виявити фізичний розвиток та фізичну підготовку школярів на основі виконання програми, навчальних нормативів. Облік успішності учнів з фізичної культури повинен відповідати певним

педагогічним вимогам:

* бути систематичним і своєчасним протягом усього навчального року;

* цілеспрямованим і визначатись головними завданнями, які вирішуються тим чи іншим розділом програми з фізичної культури;

* всебічним, тобто охоплювати всі сторони процесу навчання і виховання на уроках фізичної культури;

* різноманітним, що дає змогу контролювати хід навчального процесу і залучати учнів до систематичної, планомірної роботи для оволодіння різними розділами програмового матеріалу з фізичної культури.

Облік успішності здійснюється з урахуванням індивідуальних, вікових і статевих особливостей учнів.

У процесі роботи з фізичної культури в школі проводиться поточний і

підсумковий облік успішності.

Поточний облік успішності проводиться на уроках фізичної культури. Найбільш ефективно це буває тоді, коли учнів заздалегідь попереджають, що на наступному уроці фізичної культури перевірятимуться їх знання, вміння та навички. Крім цього, можна проводити систематичне опитування учнів, за вибором перевіряти фізичну підготовленість окремих учнів або всього класу.

Слід вважати за доцільне такий прийом підготовленості учнів, коли про перевірку попереджується весь клас, а оцінка виставляється лише окремим учням. Такий прийом значно активізує весь навчальний процес.

Під час перевірки знань, умінь та навичок учитель повинен стежити за правильністю виконання рухів і дій, своєчасно виявляти допущені учнями помилки, подавати необхідну допомогу і забезпечувати надійне страхування.

Результати перевірки вчитель обов’язково записує до класного журналу. Виставлені оцінки треба оголосити учням і обґрунтувати їх, підкресливши при цьому позитивні і негативні сторони у виконанні учнями програмових вимог.

Визначення підсумкової оцінки успішності за чверть і за навчальний рік потребує індивідуальної перевірки підготовленості всіх учнів класу відповідно до вимог діючої програми. При визначенні оцінки за чверть учитель повинен враховувати оцінки, одержані учнем на уроках, але оцінка за чверть не виводиться як середнє арифметичне з усіх оцінок, одержаних за чверть.

Четвертну оцінку вчитель виставляє, головним чином, на підставі фактичних знань, умінь та навичок, яких набув учень за чверть навчального року. Такий принцип визначення підсумкової оцінки за чверть стимулює учня до систематичної роботи протягом всього навчального року.

При визначенні оцінки за рік слід враховувати успішність за кожну чверть, а також загальний рівень фізичної підготовленості учнів на кінець навчального року, що визначається контрольною перевіркою якості виконання окремих фізичних вправ під час проведення спеціально організованих спортивних змагань з основних розділів програми.

Учням, віднесеним за станом здоров’я до підготовчої медичної групи, оцінка виставляється на загальних підставах, за винятком виконання навчальних нормативів у видах фізичних вправ, які їм не дозволені.

Уроки фізичної культури з учнями, віднесеними до спеціальної медичної групи, проводяться окремо за спеціальною програмою. Поточні оцінки для них виставляються за знання та техніку виконання рухових дій, за чверть та за рік ставиться «зараховано» або «не зараховано».

Виходячи з того, що основним навчальним матеріалом з фізичної культури в початкових класах є елементи рухових дій з основної гімнастики, легкої атлетики, лижної підготовки, плавання, а також вивчення рухливих ігор та елементів спортивних ігор, рекомендуються такі норми оцінки рівня здобутих знань, умінь та навичок.

Оцінювання виставляється за 12-ти бальною шкалою.

Оцінка «5» (10−12 балів) ставиться за доскональне оволодіння технікою рухів, передбачених програмою, міцне знання правил рухливих ігор, уміння результативно використовувати набуті навички в руховій діяльності, відмінне виконання навчальних нормативів.

Досконале оволодіння технікою рухів, що входять до складу рухових дій, передбачених програмою для учнів початкових класів, вимагає дотримання встановленої форми рухів, виконання їх за певною амплітудою і в даному напрямі, дотримання встановленого темпу збереження необхідного ритму рухів при вмілому використанні зусиль, що забезпечують успішне їх виконання. Під час рухливих ігор учні початкових класів повинні виявити активність, спритність і уміння діяти в колективі.

Оцінка «4» (7−9 балів) ставиться за правильне виконання техніки рухів при наявності неістотних помилок, недостатньо результативне використання набутих навичок у руховій діяльності, вміння вільно включатись у рухливі ігри за визначеними правилами при частковому зниженні активності в процесі гри, добре виконання навчальних нормативів. До неістотних помилок у виконанні засвоєних рухів слід віднести часткове порушення форми руху, незначні зміни заданої амплітуди і напряму руху, часткове і деяке порушення норм використання зусиль, що забезпечують успішне виконання рухів.

Оцінка «3» (4−6 балів) ставиться за правильне в основному виконання техніки окремих рухів, але при допущенні деяких помилок, при обмеженому використанні набутих навичок у руховій діяльності, задовільному виконанні навчальних нормативів. До помилок у цьому випадку, слід віднести значне порушення форми руху, велике зменшення амплітуди і значне відхилення від заданого напряму, значне порушення темпу і ритму руху, дуже велике збільшення напружень при самостійному виконанні заданих рухів.

Оцінка «2» (1−3 бали) ставиться за неправильне з технічного боку виконання окремих рухів, дуже обмежене використання набутих навичок в руховій діяльності, незадовільне виконання навчальних нормативів.

ІІ. Засоби на уроках фізичної культури в 1−4 класах

Успіхом вирішення завдань фізичного виховання є правильне поєднання фізичних засобів, тобто правильна організація всього режиму учня, повноцінне харчування, виконання гігієнічних вимог у школі, вдома, кваліфіковане проведення занять фізичними вправами, систематичне загартування організму природними факторами (сонце, повітря, вода), профілактичні та лікувальні заходи.

Зміст фізичного виховання учнів початкових класів має три складові частини:

* фізичне виховання в школі;

* фізичне виховання на позакласних заняттях;

* фізичне виховання в сім'ї.

До форм організації, фізичного вихованім в школі належать:

* урок фізичної культури;

* форми фізичного виховання в режимі навчального дня;

* заняття в гуртках фізичної культури для молодших школярів, в секціях загально фізичної підготовки;

* змагання, свята, ігри, туристичні походи;

* екскурсії, перегляд кінофільмів на спортивну тематику, показові виступи, зустрічі з найкращими спортсменами.

У позашкільних заходах використовуються такі форми організації фізичного виховання:

* заняття в дитячо-юнацьких спортивних школах;

* заняття в туристично-екскурсійних станціях;

* заняття в парках культури і відпочинку, дитячих майданчиках, туристичних базах, житлово-комунальних конторах.

До форм фізичного виховання в сім'ї належать:

* заходи в режимі дня (ранкова гімнастика, загартування, фізкультпаузи під час виконання домашніх завдань);

* самостійне виконання фізичних вправ;

* виконання завдань фізичної культури;

* відпочинок, прогулянки, походи.

Серед названих засобів і умов, які сприяють правильному фізичному розвиткові дітей, особливе місце мають заняття фізичними вправами.

Фізичні вправи є основними засобами фізичного виховання в школі.

На уроках фізичної культури використовуються передбачені навчальною програмою вправи основної гімнастки (основні положення і рухи руками, ногами і тулубом, вправи з м’ячами, скакалками, акробатичні і танцювальні вправи, вправи на акробатичній стінці, вправи з рівноваги, ходьби, біг, стрибки, метання), рухливі ігри, лижна підготовка, плавання, вправи з легкої атлетики.

Шикування, перешикування використовується як засоби організації учнів на уроках фізичної культури, що сприяє правильному розвиткові постави, гнучкості рухів, концентрації уваги.

Усі вищезгадані вправи належать до групи вправ загального розвитку вони дають дітям добру школу рухів і сприяють зміцненню їх рухового апарату.

Вивчаючи основні положення і рухи руками, ногами, тулубом, учень набуває навиків основних компонентів будь-якого руху (напрямку, амплітуди, ритму, темпу) і навчається свідомо керувати своїми рухами.

Володіючи основними механізмами кожного руху, а також навчившись поєднувати їх, учень продовжує удосконалювати навики рухової дії до повного узгодження всіх їх компонентів; рухи стають точними, вільними, економними. Вправи загального розвитку виховують у дітей навики правильного дихання.

Вправи для формування правильної, постави і профілактики плоскостопії, необхідні для дітей молодшого шкільного віку, використовуються на кожному уроці.

Акробатичні вправи різнобічно впливають на організм дитини, особливо на вестибулярний апарат. З допомогою цих вправ найбільш ефективно розвиваються орієнтування в просторі та відчуття рівноваги.

Танцювальні вправи впливають на формування правильної постави, легкої і невимушеної ходьби. Діти, слухаючи музику, звикають поєднувати свої рухи з музичним супроводом.

Лазіння і перелізання сприяють розвиткові сили м’язів, особливо рук, плечового поясу, спритності, гнучкості, координації рухів, витривалості, впливають на формування правильної постави.

Вправи з рівноваги формують уміння зберігати рівновагу, що є важливим у житті і діяльності кожної людини. А тому ці навички формуються з дитинства, використовуючи спеціальні вправи.

Ходьба і біг належать до природних видів рулів. Вони сприяють розвиткові опорно-рухового апарату та займають у фізичному вихованні школярів одне з провідних місць. Основне освітнє завдання початкових класів — виховати у дітей правильну, раціональну, красиву ходьбу, з підтримкою даного темпу.

Біг на різні дистанції - один з найпоширеніших засобів фізичного виховання — є невід'ємною частиною до інших рухів (стрибки, метання, ігри). Основою навчання бігу в молодших класах є виховання навику вільного, прямолінійного бігу на пальцях з високими підніманнями стегна, паралельними постановці стопи.

У першому класі головну увагу необхідно звернути на вільний біг із зберіганням правильної постави, в другому — навчати дітей ставити ногу з попередньої частини стопи, бігти рівномірно, а також із зміною темпу.

У третьому класі навчають дітей швидкому бігові із вмінням долати перешкоди під час бігу.

Стрибки — природний вид рухової діяльності Вони характеризуються короткочасними, але значними особистими зусиллями, розвивають швидкісну орієнтацію в просторі, координацію рухів, сприяють розвитку швидкості, спритності, сміливості. Заняття стрибками позитивно впливають на діяльність серцево-судинної системи, дихальної систем й організму.

У молодших класах перш за все вивчають такі елементи стрибка:

правильний розбіг, відштовхування, координація рухів у польоті і приземленні:

Метання — це теж вид рухової діяльності. Вправи з метання предметів позитивно впливають на розвиток нервово-м'язевого та кістково-зв'язкового апаратів. Метання сприяє виробленню в дитини точності, узгодження дій кисті, рук, передпліччя, плеча, плечового поясу, ніг, тулуба, удосконалює окомір і вміння розраховувати свої зусилля.

Ігри. У цей розділ навчальної програми входять різні рухливі ігри з елементами бігу, стрибків, метання, вправи для загального розвитку, лазіння, перелізання. Емоційний підйом учнів під час гри сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу та вдосконаленню навиків розвитку фізичних якостей. На уроках фізкультури в 1−2 класах необхідно проводити по одній-дві, а в 3 — одну гру.

Під час занять з лижної підготовки діти вивчають правила поведінки з лижами, палками, вивчають основні стройові вправи з лижами, види шикування, перешикування, а також елементами лижної підготовки: по перемінному двокроковому ходу, ступаючому, поворотах і т.д.

Плавання має велике прикладне значення, а тому входить у програму фізичної культури. Плавання — один із найбільш дійових засобів оздоровлення та фізичного розвитку дитини.

ІІ.1 Завдання фізичного виховання школярів 1−4 класів

Фізичне виховання є невід'ємною частиною навчально-виховного процесу роботи школи воно спрямоване підготувати учнів до життя та суспільно-корисної праці.

Робота з фізичного виховання є багатогранна і потребує від дитини самостійності, ініціативи, організованості, активності та кмітливості.

Основні завдання школи: зміцнення здоров’я, сприяння правильному фізичному розвиткові загартування школяра. Ці завдання і є важливими у всій роботі з фізичної культури і спорту в школі, повинні бути в центрі уваги вчителя початкового навчання та всього педагогічного колективу.

Шкільний вік — це період швидкого росту і фізичного розвитку організму дитини, а тому школа повинна приділити значні зусилля для нормального розвитку учнів.

У цей період необхідно звернути увагу на розвиток і зміцнення серцево-судинної системи, органів дихання, а також стимулювати нормальний обмін речовин в організмі.

Важливе значення у цьому віці має також зміцнення опорно-рухового апарату, різносторонній розвиток м’язової системи, формування правильної постави, рухової активності дітей. Це впливає на розвиток центральної нервової систем й, удосконалює аналізатори і розвиток взаємодії.

Виробляти учням спеціальні гігієнічні навички — це є теж одним із завдань фізичного виховання в школі.

Виконання цього завдання досягається шляхом бесід, перегляду кінофільмів тощо.

Формування і удосконалення в школярів рухових навичок, вивчення В нових рухів і окремих дій є теж завдання фізичного виховання в школі.

Зміст шкільної програми з фізичної культури побудований так: діти систематично займаються на уроках фізичної культури, вдома, в гуртках та спортивних секціях, оволодівають життєво важливими навичками: ходьбою, бігом, метанням, рівновагою, ходьбою на лижах, плаванням.

Програма для учнів початкових класів пропонує навчання вправ з основної гімнастики, ігор, лижної підготовки, плавання та вправ з легкої атлетики.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб кожен учень систематично виконував фізичні вправи. Розвиток фізичних якостей (сили, швидкості, гнучкості витривалості, спритності) залежно від віку теж є одним із завдань фізичного виховання в школі.

Швидкість, сила, спритність, витривалість — якості, необхідні кожній людині. Проведення фізичних вправ у різному темпі, з різною складністю протягом більшого чи меншого часу сприяє розвиткові цих якостей.

Увесь процес фізичного виховання спрямований на вихованні у дітей таких морально-вольових якостей, як сміливість, упевненість, дисциплінованість, колективізм, почуття дружби та товариськості, працьовитості, культури поведінки.

Це завдання фізичного виховання вирішується засобами фізичних вправ (стрибки у висоту, стрибки через перешкоди, вправи з рівноваги, ігри і т.д.).

Вольові якості неможливо виховати без одночасного виховання моральних якостей особистості, а моральне виховання без вольової діяльності, вольових зусиль.

Формування правильної постави теж є одним із завдань фізичного виховання в школі. Цей процес є довготривалим і складним. Щоб досягти належних результатів, необхідно слідкувати за правильним положенням тулуба дитини, коли вона сидить, ходить, використовувати фізичні вправи для формування правильної постави на уроках фізичної культури, під час фізкультхвилинок, фізкультпауз. ранкової гімнастики і т.д.

Одним із завдань фізичного виховання школярів є виховання стійкого інтересу і навиків самостійно займатися фізичними вправами. Це завдання в школі необхідно реалізовувати з усіма дітьми, а всі заняття проводити організовано, енергійно, зацікавити змістом і формою навчального матеріалу, створювати умови для прояву дружніх взаємовідносин.

Для успішного проведення фізкультурно-масової роботи в школі, проведення уроків фізичної культури, позакласних заходів необхідна допомога вчителеві з боку учнів. Це завдання фізичного виховання вирішується в школі через доручення учням організовувати і проводити ігри, змагання зі своїми товаришами, показувати їм виконання вправ. Обов’язковою умовою підготовки фізкультурного активу е виконання доручень, завдань, відповідальність перед товаришами та колективом.

ІІ.2 Оздоровче, освітнє і виховне значення рухливих ігор

З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дорослих і дітей супроводжувались ігровою діяльністю, найбільш поширеними різновидами якої були біг, скачки, стрільба з лука, кулачні бої, метання спису, а жінки та дівчата водили хороводи. Участь у грі дозволяла людині відійти від проблем повсякдення, запобігала виникненню сумніву й недовіри до своїх сил.

Час вносить зміни у зміст ігор, створює багато різних варіантів, лише їхня рухлива основа залишається незмінною. Гра включає всі види природних рухів: ходьбу, біг, стрибки, метання, лазіння, вправи із предметами, а тому є незамінним засобом фізичного виховання дітей. Світ ігор дуже різноманітний: рухливі, сюжетні, народні, рольові, спортивні, пташині, командні, групові, ігри-естафети, ігри-конкурси, ігри-забави, ігри-змагання тощо.

Народна педагогіка вимагає, щоб батьки, вчителі, вихователі піклувались про фізичний розвиток дитини, всіляко заохочували її до рухів. «Як дитина бігає і грається, так її здоров’я усміхається», — стверджує прислів'я. Чим більше дитина рухається, тим краще росте і розвивається. Гіподинамія (обмеження рухової активності школяра) веде до порушення обміну речовин, діяльності серцево-судинної та дихальної систем, негативного впливу на опорно-руховий апарат.

Найкращими «ліками» для дітей від рухового «голоду» є рухливі ігри. Народні рухливі ігри за змістом і формою прості і доступні дітям різних вікових груп. Вони є універсальним засобом у фізичному вихованні молоді.

Оздоровче значення ігор:

* сприяють гармонійному росту організму школяра;

* формують правильну поставу;

* загартовують організм;

* підвищують працездатність;

* зміцнюють здоров’я.

Великий оздоровчий ефект має проведення ігор на свіжому повітрі незалежно від пори року. Це зміцнює мускулатуру, покращує діяльність дихальної, серцево-судинної системи, збільшує рухливість суглобів і міцність зв’язок, стимулює обмінні процеси, позитивно впливає на нервову систему, підвищує опірність організму до простудних захворювань.

Близько 70% шкіл України не мають спортивних залів. Вихід тільки один: влітку і взимку, навесні і восени проводити уроки фізичної культури на свіжому повітрі. При цьому всі учні і вчитель повинні бути одягнені у спортивну форму. При зміні погоди відповідно змінюється одяг, який повинен забезпечити вільність рухів, надійно запобігати охолоджуванню і перегріванню.

Одяг учнів при плюсовій температурі має бути такий: футболка або майка з бавовни, спортивний костюм або шорти чи спортивні труси, шкарпетки, кросівки або кеди. У вітряну погоду можна надіти ще вітрівку, пов’язку на голову або тоненьку шапочку.

Одяг учнів при низькій або мінусовій температурі (пізня осінь або рання весна, взимку): футболка з довгими рукавами, теплий трикотажний спортивний костюм, шерстяні шкарпетки, кросівки, куртка, шапочка і рукавиці.

Освітнє значення ігор:

* формують рухові вміння і навички з бігу, стрибків, метання тощо;

* розвивають фізичні якості: швидкість, силу, спритність, гнучкість і витривалість;

* дають основи знань з фізичної культури і спорту, валеології, народознавства, історії рідного краю і т.д.

Під час проведення рухливих ігор учні повторюють, закріплюють, удосконалюють рухові вміння і навички, розвивають фізичні якості. Наприклад, граючи в ігри «Влуч у мішень», «Влуч у ціль», «Снайпери», «Мисливці і качки», учні вдосконалюють вміння і навички у метанні малого м’яча; «Вудочка», «Горобці-стрибунці» — у стрибках; в іграх-естафетах розвиваються такі фізичні якості, як швидкість, спритність, сила.

Отже, правильно методично побудований урок із застосуванням ігор, естафет, дає можливість з великою ефективністю розв’язувати освітні завдання.

Виховне значення ігор:

* виховують моральні та вольові якості учнів;

* виховують любов до рідного краю, звичаїв і традицій українського народу;

* виховують любов до щоденних і систематичних занять фізичними вправами.

У народній та рухливій грі одночасно здійснюється фізичне, розумове, моральне, естетичне та трудове виховання. Активна рухова діяльність ігрового характеру, позитивні емоції підсилюють усі фізіологічні і психологічні процеси в організмі, поліпшують роботу всіх органів і систем. Правила ігор регулюють поведінку гравців, сприяють вихованню взаємодопомоги, чесності, колективізму, дисциплінованості, відповідальності, витримки, вміння долати труднощі, цілеспрямованості, сміливості, рішучості і т.д. Ігри привчають долати психічні і фізичні навантаження, створюють у дітей бадьорий настрій.

«У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі можливості особистості», — говорив великий український педагог В. Сухомлинський («Серце віддаю дітям», т. З, с.95).

IV. Висновок

Урок фізичної культури — основна форма фізичного виховання школярів.

На уроках в учнів виховуються морально-вольові якості особистості формується розуміння того, що піклування про своє здоров’я та фізичну підготовку є не тільки особистим, а і суспільним обов’язком, виробляється потреба до повсякденних занять фізичними вправами. Учні навчаються життєво важливих рухових дій. їх виконання в різних умовах, отримують відповідні знання, що допомагають самостійно займатися фізичними вправами; виховують рухові якості, необхідні в практичному житті людини. Уроки фізичної культури сприяють зміцненню здоров’я дитини, всебічному та гармонійному розвиткові.

У зв’язку з цим одним із важливих завдань для вчителів, батьків, пропагандистів фізичної культури е необхідність спрямовувати роботу на виховання в дітей стійкого інтересу до занять фізичними вправами.

Початок навчання в школі змінює вид дальності учня — рухову (ігрову) діяльність на навчальну. На уроках фізкультури процес зміни видів діяльності проходить своєрідно. На початку навчання діти ставляться до занять, як до гри, як до можливості рухатися, чим ї задовольняють природну потребу руху.

Час початкового навчання займає особливе значення щодо виникнення і розвитку в школяра інтересу до фізичної культури. На цей процес впливають батьки, вчителі, учнівський колектив, засоби юсової інформації, література.

Велике значення для прищеплення інтересу до фізичної культури має сім'я. Інтерес виникає і стане стійким та дійовим, якщо батьки залучать дитину до занять фізичними вправами ще з дошкільного віку, створять для цього умови, покажуть особистий приклад.

Виховує в молодших школярів позитивне ставлення до занять фізичними вправами і особистий приклад вчителя. Разом з професійними якостями суттєве значення мають такі риси вчителя: підтягнутість, акуратність, спритність, краса рухів, уміння показати фізичну вправу та дохідливо пояснити її.

Фізичний розвиток та міцне здоров’я необхідне всім дітям, а це можливо досягти лише тоді, коли сформований у кожного з них стійкий інтерес до занять фізичною культурою.

III. Додатки

Додаток 1.

Зразок плану-конспекту уроку основ здоров’я і фізичної культури для учнів 2 класу.

Завдання уроку: Формувати в учнів правильну поставу. Повторити комплекс вправ ранкової гімнастики. Удосконалити техніку виконання стрибка в довжину з місця. Повторити ігри «Квач парами», «Горобці стрибунці», «Потяг», «Карлики і велетні». Виховувати в учнів любов до щоденних занять фізичними вправами.

МПЗ. Я і Україна.

Інвентар і обладнання: картинки із журналів, секундомір, свисток, крейда, поворотні стійки для (1,5 м), вимпели для нагородження, газети і журнали на спортивну тематику, плакати.

Місце проведення: стадіон, спортивний майданчик, парк.

Додаток 2.

Орієнтовний план-конспект уроку з фізичної культури для учнів III класу (І чверть першого семестру)

Завдання:

1. Ознайомити учнів з теоретико-методичними завданнями (правила та методика загартування організму).

2. Повторити виконання команд: «Шикуйсь», «Рівняйсь», «Струнко», «Вільно», «Розійдись», перешикування з однієї шеренги у дві, у коло, різновиди ходьби, бігу.

3. Навчити комплексу загальнорозвиваючих вправ № 2, техніці бігу на короткі дистанції (низький старт, стартовий розбіг).

4. Розвиток швидкості.

Місце проведення: стадіон школи.

Інвентар та обладнання: свисток, стартовий прапорець, стартові колодки.

Дата проведення:

Література

1. Програма фізичного виховання для учнів 1-х класів. — К.; Видавничо-торгова фірма «Перун». — 1998 р.

2. Ашмарин Б. А. Теория и методика физического воспитания. — М. «Физкультура и спорт», — 1990 р.

3. Андрощук Н. В., Леськів А.Д., Механошин. С.О. Рухливі ігри та естафети у фізичному вихованню молодших школярів. — Тернопіль: «Підручники і посібники» — 1998 р. — 112 с.

4. Уроки физической культуры в ІV-VІ классах. Пособие для учителей. Под ред.Г. Т. Богданова. — Просвещение; 1984. — 208., ил.

5. Гутин А. А. уроки физической культуры в І-IІІ классах. В помощь учителю. — М., «Просвещение», 1977, — 240 с., ил.

6. Белинович В. В. Обучение в физическое воспитание. — М., «Физкультура и спорт», 1958. — 262с.

7. Буцинская П. П., Васюкова В. И, Лескова Г. П. Общеразвивающие упражнения в детском саду. — М., «Просвещение» — 1990 — 175., ил.

8. Гарабуга Г. Д. Теория и методика физического воспитания. — М., «Физкультура и спорт», 1974 г. — 320 с., ил.

9. Гайхман П. М., Трофимов О. М. Лёгкая атлетика в школе. — М., «Физкультура и спорт», 1972;200 с., ил.

10. Дубовис М. С., Леонов О. З., Цвех С.І. Фізичне виховання учнів 4−8 класів.К., «Фізичне виховання учнів 4−8 класів. — К., «Радянська школа», — 1979 р.

11. Жванил Д. К., Огаков И. И. Спортивная гимнастика в школе. — Ленинград. 1962;238 с., ил.

12. Кічук С.Ф., Губернаторов М. О. Фізкультура на кожний день. — Тернопіль, 1991;24 с.

13. Гімнастика. Підручник для інститутів фізкльтури. Під редак. Бражника І.А. — К. «Держмедвидав» — 1954 р. — 243 с., іл.

14. Леськів А.Д., Дзюбановський А. Б., Рухливі ігри та естафети на місцевості для учнів молодшого та шкільного віку. — Тернопіль, СМП «Астон» — 2000 р.

15. Леськів А.Д., Андрощук Н. В. Дзюбаиовський А.Б. Форми і засоби фізичного виховання молодших школярів. — Тернопіль. СМІІ «Астон» — 2000 р. — 107 с, іл.

16. Куприянов М. Д. Фізичне виховання дітей дошкільного віку. — К., «Вища школа», 1979р.

17. Леськів А.Д., Дзюбановський А. Б., Андрощук Н. В. Радість руху. — Тернопіль, СМП «Астон» — 1999 р. — 114 с,іл.

18. Сосина В. Ю. Азбука ритмической гимнастики. — К.: Здоровье, 1986 — 64 с., ил.

19. Станкин М. И. Психолого-педагогические основы физического воспитания. — М., «Просвещение» 1987;224 с., ил.

20. Спортивные игры. Учебник для институтов физкультуры. Под редак. Портных Ю. М. — М., «Физкультура и спорт» — 1975. — 336 с., ил.

21. Хурлаева Д. В. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку. — К., «Вища школа», 1979 р.

22. Шиян Б. М. Методика фізичного виховання школярів. — Львів. «Світ», 1993. — 184с.

23. Пастушенко Г. А. Домашние задания по физкультуре. — К.: Здоровье, 1986. — 88с., ил.