Идейно-композиционная роль пейзажу в ранніх романтичних розповідях М. Горького

Идейно-композиционная роль пейзажу в ранніх романтичних розповідях М. Горького

О, як брат.

Обняться з бурею радий був би!

М. Ю. Лермонтов.

Большой майстер слова, А. М. Горький створює прекрасні романтичні твори, від початку заявили про появу яскравого таланту, неординарної особистості. Горького-писателя цікавили незвичні героїчні характери, різко що із сірої масою, пануючій навколо.

Герои оповідань «Макар Чудра» і «Стара Ізергіль» — бунтівливі і традиційно сильні особистості, які шукають сенс у навколишній їх дійсності. Підходить характерам і обстановка навколо них: моря віяв «вологий холодний вітер», «роздуваючи полум’я багаття». Оповідач — старий циган Макар Чудра — досить необьгчная і колоритна постать. Він розповідає майже афоризмами, твердо безапеляційно висловлює свій погляд життя: «Так ти ходиш? Це! Ти славну частку вибрав, сокіл. Ось і треба: ходи і дивися, надивився, ляж і вмирай — ось і всі!».

В розказаної їм легенді про Лойко Зобаре і Радде розкривається основна життєва позиція Чудры: найвище у світі він цінує свободу. Навіть життя людини немає сенсу, якщо втрачені золячи. Поетично і гарно каже Чудра про свободу, яку мало сто може оцінити гідно. Це справа лише обраних, а більшості ніколи думати звідси. «Відома йому воля? Широчінь степова зрозуміла? Говір морської хвилі веселить йому серце? Він раб — щойно народився, все життя раб, і всі тут! Що разом з гобой може зробити? Тільки повіситись, коли порозумнішає трохи».

Макар радить своєму молодому співрозмовнику не задумывать-[ся про життя, щоб не розлюбити її. Краса навколишнього світу виступає контрастом між величністю, створеної природою, і люди, не які вміють або бажаючими оцінити ця Божа іскра, задовольнятися їм. Неспокійний дух героїв оповідання підкреслено чудової широчінню, оточуючої їх.

Автор малює могутні стихії: морі та степ. Тут усе повнозвучно, немає півтонів. Горький шукає гідного героя, який втілює ідею автора про сильної особистості. Ці пошуки продовжилися у своєму оповіданні «Стара Ізергіль». Від антигероя Ларры, через долю Ізергіль автор намагається підвести читача до розуміння ідеального героя — Данко. Суворий пейзаж неприступного лісу, смердючих боліт не лякають героя. Данко сповнений любові до людей, них він може пожертвувати своїм життям.

Но народ, не може оцінити цього подвигу. Слабкі і лякливі, люди страшаться самого героя. Тому і наступають на палаюче серце Данко, ніж розгорівся від цього пожежа. Що може принести? І що завгодно. Страх володіє масою. І автор не приховує цього своїх читачів. Природа ж вічна і велична. Вона байдуже дивиться на дріб'язковість людських клопотів і інтересів, підкреслюючи минуще в людського життя й помислах людей.

Автор захоплений пишнотою навколишнього світу. Він бачить його космічні масштаби. Звідси людська метушня здається майже сміховинної і жалюгідній, і тільки обрані, подібні Данко, здатні піднятися над юрбою та загинути заради життя, незрозумілі і неоцінені: «Закинув погляд вперед себе широчінь степу гордий сміливець Данко, — кинув він радісний погляд на вільну землі і засміявся гордо. До того ж впав і — помер. А люди, радісні й огрядні надій, помітили смерті його й не бачили, що ще палає поруч із мертвим Данко його сміливе серце. Лише одна обережна людина помітив ту схожість та побоюючись чогось, настав на горде серце ногою… І воно розсипавшись в іскри, зникло… — От відкіля вони, блакитні іскри степу, що виходять на грозою!».

Картины природи в ранніх романтичних розповідях М. Горького як обрамовують утримання і є тлом, вони складова і значна частина змісту. Описание природи дозволяють автору переходити, як у мостку, від теми до цієї теми, прикрашають розповідь, дають простір фантазії художника слова, підкреслюють красу авторської промови. «У степу було тихо і темно. По небу все повзли хмари, повільно, нудно… Море шуміло глухо і сумно».

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.