Игра, її призначення навчанні іноземної мови дітей молодшого возраста

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Чергова літера. Мета: формування досвіду усвідомлення місця літери на слові. Хід гри: Студентів лунають картки, і пропонується написати як і більше ніж слова, у яких зазначена літера слід за певному місці. Наприклад, викладач каже: «Ми маємо сьогодні чергова літера „про“, вона слід за місці. Хто напише більше ніж слова, у яких літера „про“ стоїть першому місці?» Час виконання завдання… Читати ще >

Игра, її призначення навчанні іноземної мови дітей молодшого возраста (реферат, курсова, диплом, контрольна)

План: стр.

1. Запровадження. 3−4 2. Визначення початкового етапу. 4−5 3. Класифікація ігор. 5−6.

1. Фонетичні гри. 6−8.

2. Орфографічні гри. 8−9.

3. Ігри до роботи з алфавітом. 9−10.

4. Лексичні гри. 10−12.

5. Граматичні гри. 12−13 4. Рольова гри. Рольові гри акторів-професіоналів у навчанні іноземних мов. 13−22.

1. Приклади рольових ігор. 22−24 5. Навчальні матеріали для раннього навчання. 24−26 6. Укладання. 26−27 7. Список використаної літератури. 28−29.

It’s more than a game. It’s an institution.

Thomas Hughes (1822−1896).

Про навчальних можливостях ігор відомо здавна. Багато видатні педагоги справедливо звертали увагу до ефективність використання ігор процесі навчання. І зрозуміло. У грі виявляються особливо повно й іноді несподівано здібності людини, дитини на особенности.

Гра — особливо організоване заняття, яка потребує напруги емоційних і розумових сил. Гра завжди передбачає вживання рішення — що робити, що сказати, як виграти? Бажання вирішити питання загострює мислительну діяльність граючих. Якщо ж дитина буде за цьому розмовляти іноземною мовою? Не таяться чи тут багаті навчальні можливості? Діти, проте, з цього не замислюються. Їх гра колись всього — захоплююче заняття. Саме цим він і приваблює вчителів, у цьому однині і вчителів іноземної мови. У грі усі рівні. Вона посильна навіть слабким учням. Понад те, слабкий за мовною підготовці учень може бути першим у грі: спритність і кмітливість тут виявляються часом важливішими, ніж знання предмета. Відчуття рівності, атмосфера захопленості й невеличкі радощі, відчуття посильності завдань — вівсі це справді дає можливість хлопцям подолати сором’язливість, заважає вільно вживати у мові слова чужої мови, і сприятливо позначається на результатах навчання. Непомітно засвоюється мовної матеріал, а разом із цим виникає відчуття задоволення — «виявляється, вже можу сказати нарівні зі всеми».

Дитяча гра — поняття широке. І це гра за ролями, коли дитина уявляє себе льотчиком, а стільці - сверхзвуковым літаком, і ми присутні у невеликому домашньому спектаклі. І це гра із заздалегідь встановленим правилам (у хованки, фанти тощо.) де, між граючими відбувається у тому чи іншому вигляді своєрідне соревнование.

З погляду організації словесного матеріалу гра нічим іншим, як мовленнєвий упражнение.

Гру як і розглядають як ситуативно-вариативное вправу, де з’являється можливість для багаторазового повторення мовного зразка в умовах, максимально наближених до реального мовному спілкуватися з властивими йому ознаками — емоційністю, спонтанністю, цілеспрямованістю мовного воздействия.

Ігри сприяють виконання важливих методичних задач:

. Створенню психологічної, готовності дітей до мовному общению;

. Забезпеченню природною необхідності багаторазового повторення ними мовного материала;

. Тренуванні які у виборі потрібного мовного варіанта, що підготовкою до ситуативною спонтанності промови вообще.

Визначення початкового этапа.

Під початковим етапом у неповній середній школі розуміється період вивчення іноземних мов, дозволяє закласти підвалини комунікативної компетенції, необхідні і достатні їхнього подальшого розвитку та вдосконалення знає вивчення цього. До початковому етапу, як правило, ставляться 1−4 класи загальноосвітніх установ. Щоб закласти підвалини комунікативної компетенції, потрібно досить термін, оскільки учням потрібно перших кроків ознайомитися з досліджуваним мовою як засобом спілкування. Це означає, що вони мають вчитися розуміти іншомовну мова на слух (аудирування), висловлювати свої міркування засобами досліджуваного мови (говорення), читати, тобто розуміти іншомовний текст, прочитаний подумки, і писати, тобто навчитися користуватися графікою і орфографією іноземних мов і під час письмових завдань, вкладених у оволодіння читанням і усній промовою, чи вміти письмово викладати своїх поглядів. Справді, щоб закласти підвалини з кожного з перелічених видів мовної діяльності, необхідно накопичення мовних коштів, які забезпечують функціонування кожного їх на елементарному комунікативному рівні, що дозволяє перейти на якісно новий щабель їх розвитку на дальнейшем.

Початковий етап важливий ще й тому, що з того, як навчають на цьому етапі, залежить успіх у оволодінні предметом наступних етапах. Англійський методист Г. Пальмер, який надавав дуже велике значення початку до вивчення іноземних мов, писав: «Take care of the first two stages and the rest will take care of itself».

З іншого боку, саме у початковому етапі знають реалізується методична система, покладена основою навчання мови, що із перших кроків дозволяє вчителю ввійти у цю систему здійснювати учебновиховний процес у відповідність до її основними положениями.

Як відомо, побудова початкового етапу не завжди однаковий в відношенні мовного матеріалу, його обсягу, організації; послідовності у формуванні та розвитку усній і письмовій промови; обліку умов, в яких здійснюється навчально-виховний процес; розкриття потенційні можливості самого предмета у вирішенні виховних, освітянських та розвивають завдань, завдань, які школой.

Класифікація игр.

Ігри можна розділити на два раздела.

Перший розділ cоставляют граматичні, лексичні, фонетичні і орфографічні гри, які б формуванню мовних навичок. Звідси за його назву «Підготовчі гри». Розділ відкривають граматичні гри, що займають за обсягом більш як третина посібники, оскільки оволодіння граматичним матеріалом передусім відкриває можливість до переходу до активної промови учнів. Відомо, що тренування які у вживанні граматичних структур, потребує багаторазового їх повторення, стомлює хлопців своїм одноманітністю, а витрачені зусилля не приносять швидкого задоволення. Ігри допоможуть зробити нудну роботу цікавішою і захоплюючій. За граматичними йдуть лексичні гри, логічно які продовжують «будувати» фундамент промови. Фонетичні гри, призначаються для коригування вимови на етапі формування мовних навичок і умінь. І, нарешті, формуванню та розвитку мовних і произносительных навичок певною мірою сприяють орфографічні гри, головна мета яких — освоєння правопису вивченій лексики. Більшість ігор першого розділу можна використовувати як тренувальних вправ не етапі як первинного, і дельнейшего закрепления.

Другий розділ називається «Творчі гри». Мета цих ігор — сприяти подальшого розвитку мовних навичок і умінь. Можливість проявити самостійність у вирішенні речемыслительных завдань, швидка реакція зі спілкуванням, максимальна мобілізація мовних навичок — характерні якості мовного вміння — можуть, як здається, бути виявлено аудитивных і мовних іграх. Ігри другого розділу тренують які у умінні творчо використовувати мовні навыки.

Фонетичні игры.

1. Чую — не чую. Мета: формування навичок фонематичного слуху. Хід гри: обучаемые діляться на команди. Викладач вимовляє слова. Якщо він називає слово, у якому довгий гласний … чи …, обучаемые піднімають ліву руку. Якщо названий слові є й згодні звуки … чи …, все піднімають обидві руки. Викладач записує помилки граючих на дошці. Виграє команда, що зробила менше помилок. 2. Широкі і найвужчі голосні. Мета: формування навичок фонематичного слуху. Хід гри: викладач називає слова. Обучаемые піднімають руку, якщо звук вимовляється широко. Якщо гласний вимовляється вузько, руку підвищувати не можна. Виграє команда, яка допустила менше помилок. 3. Правильно — неправильно. Мета: формування правильного, чуйного до спотворень фонематичного слуху. Хід гри: викладач називає окреме слово чи слова у пропозиціях, фразах. Обучаемые піднімають руку під час читання виділеного їм звуку в звукосочетаниях. Потім він просить кожного обучаемого на обох командах прочитати певні звукосполучення, слова, фрази та пропонування. При правильному читанні звук обучаемые піднімають ручку з дочкою зеленої карткою (прапорцем), при неправильному — ручку з дочкою червоною карткою (прапорцем). Виграє команда, котра вже після підрахунку очок найбільш правильно оцінить наявність або відсутність помилок. 4. Яке слово звучить? Мета: формування досвіду встановлення адекватних звуко-буквенных відповідностей. Хід гри: студентів пропонується набір з 10−20 слів. Викладач починає читати з певною швидкістю слова у довільній послідовності. Обучаемые має зробити таке: Варіант 1. Знайти у списку слова сказані викладачем й гордо поставити поруч із кожним із них порядковий номер в міру їхнього проголошення викладачем. Варіант 2. Відзначити у списку тільки ті слова, хто був проголошено викладачем. Вариант3. Записати на слух слова, яких у списку, і спробувати знайти в словнику, і, якщо вони невідомі студентів, виписати їх значення, встановити, чи були орфографічні помилки за її записи. Виграє той, хто найбільш якісно виконав завдання. 5. Хто швидше? Мета: формування та вдосконалення навичок встановлення звуко-буквенных відповідностей і значень слів на слух. Хід гри: студентів лунають картки, у яких У першій колонці наводяться слова іноземною мовою, на другий — їх транскрипція, в третьої - переклад слів російською мовою. Слова іноземною мовою пронумеровано усе своєю чергою прямування. Кожен обучаемый повинен, щойно викладач вимовляє ту чи іншу слово, його номер поруч із відповідними транскрипцією і переведенням російською мовою (чи з'єднати все три відповідності безупинної рисою). Виграє той, хто швидше, і якісніше встановить відповідності між іншомовним словом, транскрипцією і переведенням. 6. Хто правильніше прочитає? Мета: формування досвіду вимови зв’язкового висловлювання чи тексту. Хід гри: на дошці записується невеличке вірш чи уривок із листа нього (лічилочка, скоромовка). Викладач читає пояснює значення слів, пропозицій, звертає увагу до труднощі вимови окремих звуків. Текст кілька разів прочитується обучаемыми. Після цього даються дві-три хвилини для заучування напам’ять. Текст на дошці закривається, і обучаемые повинні прочитати його напам’ять. Від кожної команди виділяються два-три читця. За безпомилкове читання нараховуються окуляри; кожну помилку знімається одне очко. Перемагає команда, набравши більше очков.

Орфографічні игры.

1. Букви розсипалися. Мета: формування навичок поєднання літер на слові. Хід гри: викладач пише великими літерами листку папери слова, не показуючи його, розрізає на літери, кажучи: «Були в мене слово. Воно розсипалося на літери». Потім показує букви і неміряно розсипає їх у столі: «Хто швидше здогадається, це було слово?» Виграє той, хто перший правильно запише слово. Виграв придумує свого слова, повідомляє викладачеві чи сам пише і розрізає його й показує всім розсипані літери. Дія повторяется.

2. Чергова літера. Мета: формування досвіду усвідомлення місця літери на слові. Хід гри: Студентів лунають картки, і пропонується написати як і більше ніж слова, у яких зазначена літера слід за певному місці. Наприклад, викладач каже: «Ми маємо сьогодні чергова літера „про“, вона слід за місці. Хто напише більше ніж слова, у яких літера „про“ стоїть першому місці?» Час виконання завдання регламентується (3−5 хвилин). 3. Із двох — третє. Мета: формування словотвірними і орфографічних навичок. Хід гри: ця гра за змістом дуже близька до отгадыванию шарад. Тому наведені у її описі слова можна використовувати й для гри акторів-професіоналів у шаради. Підбираються складні іменники, які можна розділити на частини, причому кожна з яких то, можливо самостійним словом. Частини слова пишуться на аркушах папери, і лунають учасникам гри. Кожен має відшукати собі партнера, яка має на аркуші написана друга частина слова. Виграє пара, що зробить це від інших. 4. Устав букву. Мета: перевірка засвоєння орфографії не більше вивченого лексичного матеріалу. Хід гри: утворюються дві команди. Дошка розділена на частини. Для кожної команди записані слова, у кожному у тому числі пропущено літеру. Представники команд по черзі виходять до дошки, вставляють пропущену букву і читають слово. Наприклад: анг. c… t, a… d, a… m, p… n, r… d, s… t, r… n, t… n, o… d, t… a, l… g, h… n, h… r, h… s, f… x, e… g, e… t, d… b (cat, and, arm, pen, red, car, sit, ran, ten, old, tea, leg, hen, her, his, fox, egg, eat, bed). 5. Картинка. Мета: перевірка засвоєння орфографії вивченого лексичного матеріалу. Хід гри: кожного учасника отримує за картинкою із зображенням предметів, тварин і звинувачують т.д. Представники команд виходять до дошки, розділеної на дві частини, і записують слова, відповідні предметів, зображеним на картинці. Коли обучаемый написав слово, він долен прочитати його й показати свою картинку. Виграє команда, яка швидше з меншим кількістю помилок запише все слова.

Ігри до роботи з алфавитом.

1. 5 карток. Мета: контроль засвоєння алфавіту. Хід гри: викладач показує кожному з учасників гри 5 карток з літерами іноземного алфавіту. Виграє той, хто правильно і пауз називає все 5 літер. 2. Хто швидше? Мета: контроль засвоєння алфавіту. Хід гри: студентів лунають по 3−5 карток з літерами і пропонується уважно їх розглянути. Потім викладач називає букву, інші ж, у хто має картка з названої буквою, швидше її піднімають і показують іншим. Запізнілий учасник гри немає права підняти картку. Викладач проходить між рядами і збирає картки. Виграє той, хто від інших залишається без карток. 3. Перша літера. Мета: тренування, орієнтована на засвоєння алфавіту. Хід гри: обучаемые діляться на команди. Викладач почергово називає по трьох слів кожної команді. Учасники гри мають швидко назвати перші літери цих слів. Виграє той, хто правильно виконав завдання. 4. Зіпсована пишуча машинка. Мета: формування орфографічного досвіду. Хід гри: викладач розподіляє всі букви алфавіту між обучаемыми. Потім він пропонує кожному вдарити свою «клавішу», тобто назвати свою букву. Коли обучаемые навчаться автоматично реагувати на почутий звук чи написану букву, їм пропонується «надрукувати» слова, спочатку запропоновані викладачем на картках, та був проголошувані вголос. Перемагає той, хто зробить менше помилок. 5. Де літера? Мета: формування досвіду диференціації звукобуквенных відповідностей. Хід гри: викладач пише на дошці кілька слів й уряд пропонує студентів знайти у тому числі три, у яких літера … читається як…. Виграє той, хто це сделает.

Лексичні гри. 1. Цифри. Мета: повторення кількісних числівників. Хід гри: утворюються дві команди. Праворуч й зліва на дошці записується вразброску однакову кількість цифр. Викладач називає цифри одну за інший. Представники команд повинні швидко знайти й викреслити названу цифру у своїй половині дошки. Виграє команда, швидше впоралася з завданням. 2. Числівники. Мета: закріплення кількісних і порядкових числівників. Хід гри: утворюються дві команди. Викладач називає порядковое чи кількісне числівник. Перша команда повинна назвати попереднє число, друга — наступне (відповідно порядковое чи кількісне числівник). За кожну помилку команда отримує штрафне очко. Виграє команда, отримавши менше штрафних очок. 3. Заборонне числівник. Мета: закріплення кількісних і порядкових числівників. Хід гри: викладач називає «заборонне» числівник. Обучаемые хором вважають (спочатку називаються кількісні, потім порядкові числівники). «Заборонне» числівник називати не можна. Той, хто помиляється і вимовляє його, приносить у своїй команді штрафне очко. Виграє команда, отримавши менше штрафних очок. 4. П’ять слів. Мета: закріплення лексики на тему чи з одного з пройдених уроків. Хід гри: поки обучаемый з однієї команди вважає до п’яти, представник другий команди має назвати п’ять слів на цю тему. Учасник, не справився із завданням, вибуває з гри. 5. Кольори. Мета: закріплення лексики по пройденим тем. Хід гри: поставлено завдання назвати предмети одного кольору. Виграє команда, яка зуміє назвати більше предметів, тварин і звинувачують т.д. одного кольору. 6. Більше слів. Мета: активізація лексики по вивченим тем. Хід гри: утворюються дві команди. Кожна команда повинна назвати як і більше ніж слова на задану їй букву. Виграє команда, назвавши більше кількість слов.

Гру можна й в письмовій формах. Представники команд записують слова на дошці. І тут у підбитті підсумків враховується як кількість слів, а й правильність їх написання. 7. Вгадай назва. Мета: активізація лексики по вивченій темі. Хід гри: кожен обучаемый отримує тематичний малюнок. Вони повинні роздивитися його і вирішив розповісти, що вона зображено. Той, хто першим вгадає назва малюнка, отримує наступний і виконує те завдання. Виграє той, хто вгадає більше назв. 8. Озвучування картинки. Мета: активізація лексики по вивченій темі, розвиток навичок діалогічної промови. Хід гри: які відіграють утворюють пари. Кожній парі даються картинки, яких додаються картки з відповідними репліками. З їхньою допомогою необхідно озвучити картинки. Виграє пара, яка першою підготує діалог та правильно його відтворить. 9. Найди цифру. Мета: розвиток лексичного досвіду. Хід гри: одне із граючих називає будь-яке слово, зайшле то голову, бажано короткий. Другий учасник має назвати слово, яке римується з першим, третій — додати ще слово в риму тощо. Той, хто може назвати слово в риму, отримує мінус. Коли в когось із граючих набереться три мінуса, він виходить із гри. Виграє що залишилося последним.

Можна вибирати лише іменники в називному відмінку однини чи будь-які інші слова.

Граматичні гри. 1. Зображення дії. Мета: автоматизація вживання дієслів в усній промови. Хід гри: які відіграють утворюють пари. Один грає зображує дію (мімічне чи пантомимическое), має прокоментувати його, використовуючи вивчені дієслова. 2. Гра у м’яч. Мета: автоматизація вживання форм дієслова в мовлення. Хід гри: утворюються дві команди. Представник першої команди придумує речення з вивченим дієсловом. Він кидає м’яч партнеру з другої команди і називає пропозицію, пропускаючи дієслово. Поймавший м’яч повторює пропозицію, вставляючи правильної форми дієслова, кидає м’яч партнеру з першої команди, і називає свою пропозицію, опускаючи дієслово, тощо. За кожну помилку нараховується штрафне очки. Перемагає команда, набравши найменше штрафних очок. 3. Кубики. Мета: автоматизація вживання конструкції в мовлення. Хід гри: для гри виготовляються кубики, межах яких наліплені картинки із зображенням предметів чи тваринних. Обучаемые діляться на дві команди. Учасники почергово виходять за стіл, підкидають кубик і називають речення з отрабатываемой конструкцією, відповідне сюжету картинки одній із граней кубики. За кожне правильно придуманий пропозицію команда отримує очко. Виграє команда, набравши більше кількість очок. 4. Подарунки. Мета: закріплення лексики на тему, автоматизація вживання вивчених дієслів у часі в мовлення. Хід гри: утворюються дві команди. На дошці записуються два низки слів: 1) найменування подарунка, 2) список дієслів. Гравці повинні сказати, використовуючи у своїй дієслова зі списку, що сплачуватимуть з подарунками, одержаними у дня народження. Кожен учасник гри придумує за одним пропозиції. Виграє команда, яка швидше впорається із завданням і становитиме пропозиції без ошибок.

Серед різних видів ігор окреме місце посідає рольова игра.

Рольова гра. Рольові гри акторів-професіоналів у навчанні іноземним языкам.

Як відомо, велике значення у створенні процесу грає мотивація вчення. Вона сприяє активізації мислення, цікавий до тому чи виду занять, до виконання тієї чи іншої вправи. Найбільш сильним мотивуючим чинником є прийоми навчання, задовольняють потреба школярів в новизні досліджуваного матеріалу і розмаїтті виконуваних вправ. Використання різноманітних прийомів навчання сприяє закріплення мовних явищ у пам’яті, створення більш стійких зорових і слухових образів, підтримці інтересу й активності учнів. Урок іноземних мов сприймається як соціальне явище, де класна аудиторія — це певна соціальне середовище, у якій вчитель і учні входять у певні соціальні відносини друг з одним, де навчальний процес — це взаємодія всіх присутніх. У цьому успіх у навчанні - це результат колективного використання всіх можливостей для навчання. І обучаемые повинні вносити значні внесок у той процес. Широкі змогу активізації процесу дає використання рольових ігор. Рольова гра — методичний прийом, належить до групі активних способів навчання практичному володінню іноземну мову. Рольова гра є умовне відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування. Ефективність навчання тут обумовлена насамперед вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмета. Рольова гра мотивує мовну діяльність, оскільки обучаемые виявляються у кризовій ситуації, коли актуалізується потреба щось сказати, запитати, з’ясувати, довести, чимось ділитися навіть із співрозмовником. Школярі наочно переконуються у цьому, що мова можна використовувати як засіб спілкування. Гра активізує прагнення хлопців контакту друг з одним і вчителем, створює умови рівності в мовному партнерство, руйнує традиційний бар'єр між вчителем історії та учнем. Гра дає можливість боязким, невпевненим у собі учням говорити і як тим самим долати бар'єр невпевненості. У звичайному дискусії учнілідери, зазвичай, захоплюють ініціативу, а боязкі воліють відмовчуватися. У рольової грі кожен отримує роль і бути активним партнером в мовному спілкуванні. У іграх школярі опановують такими елементами спілкування, як вміння розпочати розмову, підтримати її, перервати співрозмовника, у потрібний момент можу погодитися з його особистою думкою чи спростувати його, вміння цілеспрямовано слухати співрозмовника, ставити запитання тощо. Рольова гра вчить бути чутливим до соціальної вживання іноземних мов. Гарним співрозмовником є часто вже не той, хто ж краще користується структурами, а той, хто може найчіткіше розпізнати (інтерпретувати) ситуацію, у якій перебувають партнери, врахувати ту інформацію, що вже відома (із ситуації, досвіду) і вибрати ті лінгвістичні кошти, які найефективніші для спілкування. Практично все навчальний час у рольової грі відведено на мовну практику, у своїй як який провіщає, а й слухає максимально активний, оскільки він має зрозуміти й запам’ятати репліку партнера, співвіднести її із ситуацією, визначити, наскільки вона релевантна ситуації та завданню спілкування, і відреагувати на репліку. Ігри позитивно впливають формування пізнавальних інтересів школярів, сприяють усвідомленої освоєння іноземних мов. Вони сприяють розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність; вихованню почуття колективізму. Учні активно, захоплено працюють, допомагають одна одній, уважно слухають своїх друзів; вчитель лише управляє навчальної діяльністю. Найвища вимога до рольовим играм:

1. Гра повинна стимулювати мотивацію вчення, викликати в школяра інтерес і бажання добре виконати завдання, її треба проводитися основі ситуації, адекватної реальну ситуацію общения.

2. Рольову гру треба добре підготувати з погляду як змісту, і форми, чітко організувати. Важливо, щоб учні були впевнені у необхідності добре виконати той чи інший роль. Тільки за такої умови їх мова буде природною та убедительной.

3. Рольова гра має бути прийнята всієї группой.

4. Вона неодмінно проводиться в доброзичливою, творчої атмосфері, викликає в школярів почуття задоволення, радості. Чим вільніше почувається учень у рольовій грі, тим ініціативнішими він у спілкуванні. Згодом в нього з’явиться відчуття впевненості у своїх силах, у цьому, що може виконувати різні роли.

5. Гра організується в такий спосіб, что-бы учні давали активному мовному спілкуванні максимально ефективно використовувати отрабатываемый мовної материал.

6. Учитель неодмінно мам вірить у рольову гру, у її эффективность.

Тільки за такої умови він зможе досягти гарних результатов.

7. Велику значимість отримує вміння вчителя встановити контакти з хлопцями. Створення сприятливою, доброзичливою атмосфери на занятті - дуже важливий чинник, значення важко переоценить.

У процесі гри вчитель іноді може собі якусь роль, проте головну, щоб гра не перетворилася на традиційну форму робіт під керівництвом. Бажано, щоб соціальний статус цій ролі допоміг йому ненав’язливо спрямовувати мовленнєвий спілкування в группе.

Зазвичай вчитель бере собі ролі лише спочатку, коли школярі ще освоїли даний вид роботи. Надалі потреба у цьому отпадет.

У процесі гри сильні учні допомагають слабким. А вчитель управляє процесом спілкування: підходить чи до одному, чи до іншому учневі, який потребує допомоги, вносить необхідні корективи в работу.

У результаті гри вчитель не виправляє помилки, а лише непомітно для учнів записує їх, щоб у наступному занятті обговорити найбільш типичные.

Рольова гра придатна як на початковому етапі знають навчання, і на продвинутом.

Психологічні дослідження свідчать, що під час з четвертого по десятий клас, коли здійснюється вивчення іноземних мов, розвиток школярів проходить кілька вікових стадій. Зазначається також, що найголовніші зміни у психічних особливостях особистості на даної стадії його розвитку обумовлені провідною діяльністю, властивій стадії. Молодшому шкільного віку, у якому починається вивчення іноземного мови, передує непросто ближчий, дошкільний вікової період, але й більш рання форма провідною діяльності. Цією ранньої формою провідною діяльності є рольова гра. У молодшому шкільному віці, тобто. сім — 11 років, провідною діяльністю стає учение.

Перехід від однієї провідною діяльності в іншу відбувається у формі взаємодії старих та нових способів поведінці. Раніше сформовані особливості особистості зберігаються у період, коли виникають і активно є формування нового особистісні властивості, а період найповнішого розвитку останніх створюються передумови для зародження якостей особистості, відповідних переходу до нової провідною роботи і наступному віковою етапу. Гра як із форм відображення провідною діяльності може відповідати досягнутому віку, повертатися до більш раннім формам поведінки, випереджати відповідну вікову стадію, і сприяти підготовки до нової провідною діяльності. Ці та інші теоретичні становища поки що недостатньо йдуть на правильної організації навчальної рольової гри під час уроків іноземного языка.

У ситуації треба дати інформацію про соціальних взаємовідносинах партнерів, наприклад официальные/неофициальные. У розділі ролі міститься список ролей. Опис ролі дається у рольовій картці, у своїй інформація то, можливо представлена детально: дано інформацію про людині (добрий, чесний, ледачий тощо.), про його життєвому і мовному досвіді, про звички, захоплення тощо. Проте інформація має викладатися занадто докладно, оскільки у цьому випадку учасник гри втрачає можливість проявити творчість. Опис то, можливо коротким, щоб учень міг домислити образ персонажа, роль якого він исполнять.

Учням треба дати час, що вони увійшли до роль.

Кожен учасник рольової гри робить мовні дії, зумовлені ситуацією спілкування, але кожним їх залишається певна свобода дій, мовних поступков.

Ролі розподіляє вчитель, їх можуть вибрати й самі учні. Це залежить від особливостей групи і особистісних характеристик учнів, і навіть від рівня володіння ними іноземним языком.

Обговорюючи проведену гру, оцінюючи участь у ньому школярів, вчителю варто виявити такт особливо в оцінці результатів першої рольової гри. Негативна оцінка діяльності її учасників неминуче призведе до зниження активності. Бажано розпочати обговорення результатів ігри робилися із вдалих моментів і потім можливість перейти до недостаткам.

Якщо є таку можливість, потрібно записати хід гри на магнітну стрічку, та був разом із учнями прослухати фонограму або всієї гри, або її фрагментів. При аналізі гри можна записати необхідну інформацію з магнітофона на доску.

Фономатериалы гри дають вчителю чітке уявлення у тому, що ні виходить грі, які мовні форми було використано не адекватно ситуації, що випала з полем зору під час підготовки гри. Усе це дає вчителю можливість врахувати недоліки під час проведення наступних рольових игр.

У організації навчального ігрового спілкування важливим є створення умов такого виконання ігрового завдання, у якому досягалося би приєднання репліки, а взаємодія партнерів, оскільки спілкування є саме взаємодія учасників. Виконання цього завдання пов’язані з вивченням закономірностей виникнення спілкування у спільній здійснюваної діяльності, виявлення особливостей мовного взаємодії партнерів, урахуванням обмежень, накладених іншомовним говорінням на форму зміст мовного спілкування, пошуком шляхів подолання таких обмежень і підвищення самостійності висловлювання учащихся.

Є припущення, що рольова гра може ефективно використовуватися під час уроків іноземних мов урахуванням засад теорії провідною діяльності та зміст вікових періодів розвитку школярів, досліджень проблем спілкування, і мовної деятельности.

Розглянемо одне із уроків четвероклассников, ним було запропонований сюжет: «Твій молодший брат (сестра, малюк у сусідній квартири) — дошкільник — з нетерпінням чекає, коли піде до школи. Особливо подобається йому твій портфель, у чому багато цікавого. Покажеш йому свій портфель, познайом з навчальними приладдям». Приклад однієї з діалогів: Please, show me your bag Dima. — Here you are. — May I open it? — Yes, you may. — But I can’t. Help me please. — Now you may take the books out. — Oh, thank you! Look. There are nice pictures in this book. And what’s that? — It's my pencils, and I must do an exercise. I think it’s very interesting to go to school. I wont to become a pupil very mach. Учасники рольової гри не лише обмінюються репліками, а й діють з реальними предметами, рухаються классу.

У сюжетних рольових іграх з предметом використовуються фотоальбоми, книжки й технічні часописи, ілюстрації, предмети побутового призначення, лялька з набором одягу, іграшки. Теми мовного спілкування включають балачки про членах сім'ї, про професіях, про явищах і об'єктах навколишнього світу, про одяг, щодо білоруського режиму дня і т.д.

Спостереження показують, що четверокласники ще зберегли деякі особливості попереднього вікового періоду, коли провідною діяльністю була дитяча рольова гра. Здатність грати виявляється у тому, що учні четвертих класів охоче приймають уявну ігрову ситуацію, нереальний, казковий чи фантастичний сюжет. Це дозволяє застосовувати під час уроків сюжетні рольові гри казкового змісту. Наприклад, з єдиною метою відпрацювання в усному висловлюванні окремих питань про погоду, природних явищах, пори року використовується рольова гра за сюжетикою казки «Теремок». «Мешканці теремка» задають «гостям» і питання лише після правильних відповідей дозволяють їм ввійти. Серед поставлених уголос запитань можуть стати такі: Who are you? What season is it now? Is it warm or cold now? When is it cold? When does it rain? Etc. Учасники гри як охоче приймають запропонований їм сюжет, але й інтересом обіграли маски, костюми, залежно від ролі змінюють ходу, жести, тембр голоса.

Віковий період четвероклассников, безпосередньо попередній підлітковому, характеризується тим, що з школярів підвищується інтерес до міжособистісному спілкування в учбово-трудовий діяльності. У умовах зростає значення сюжетних рольових ігор побутового змісту, що відбивають різні боки життя школяра (навчання, працю, дозвілля), відтворюють фрагменти його реального життєвого опыта.

Крім форм ігрового спілкування, відповідних певним віковим особливостям учнів та його провідною діяльності на конкретному віковому етапі, під час уроків іноземної мови з школярами молодшого, середнього та старшого віку організовувалися рольові гри повсякденного змісту, призначені на формування норм мовного етикету, виховання культури поведінки. Школярі навчаються правильно вітати одне одного й дорослих, звертатися до співрозмовника, висловлювати подяку, просити вибачення наміру і т.д.

На характері мовного взаємодії учасників гри надають вплив кількість ігрових ролей. Наприклад, в полилоге проти діалогом кількість питальних фраз в кожного учасника була більш рівномірним. Цим пояснюється добре відомі вчителям безуспішність спроб домогтися рівномірного кількості запитань і відповідей в кожного учасника діалогу без порушення природності спілкування. Природність діалогічного спілкування підвищується якщо одне учасник гри акторів-професіоналів у відповідності зі своєї роллю повідомляє щось, розмірковує, спонукає до дій, а інший запитує, оцінююче реагує, виконує прохання тощо. У навчальних цілях важливо було урізноманітнити комунікативні типи реплік кожного учасника игры.

У диалогическом спілкуванні кожна фраза супроводжується відповідної реакцією, зверненої безпосередньо до учня, яка вимовила фразу. А полилоге репліка необов’язково супроводжується відповідної реакцією, яка то, можливо адресована іншому учаснику гри. Це враховувати в організації мовного общения.

Ігрова спілкування наближається до природного, якщо учні опановують типовими способами мовного взаимодействия.

Ефективність рольової гри як методичного прийому навчання підвищується якщо вчитель правильно визначить тривалість мовного спілкування учасників. Тривалість оптимальної працездатності учнів молодших класів зі спілкуванням складає п’ять минут.

Доцільність використання рольових ігор 1−4 класах обумовлена тим, що віддають перевагу груповий формі навчальної роботи. Їх співпраця і спілкування набувають особистісну значимість, вони прагнуть освоєння нових форм та способів спілкування, пізнання іншим людям в спілкуванні, організації взаємовідносин із однолітками і взрослыми.

Попри всю різноманітність сюжетів в іграх приховується принципово те й те зміст — діяльність людини та ставлення людей обществе.

Істотною психологічної особливістю дитячої рольової гри є його неутилитарный характер, визначальний привабливість самого процесу гри. Участь у ньому супроводжується різноманітними та з сильними емоціями, пов’язані з пробою власних сил, самоутверждением.

Рольова гра будується на міжособистісні стосунки, які реалізуються у процесі спілкування. Будучи моделлю міжособистісного спілкування, рольова гра викликає потреба у спілкуванні, стимулює інтерес до участі зі спілкуванням іноземною мовою, й у сенсі вона виконує мотиваційноспонукальну функцию.

Рольову гру можна зарахувати до обучающим ігор, оскільки він в значною мірою визначає вибір мовних коштів, сприяє розвитку мовних навичок і умінь, дозволяє моделювати спілкування учнів у різних мовних ситуаціях. Інакше кажучи, рольова гра представляє собою вправу для оволодіння навичками і вміннями ДР за умов міжособистісного спілкування. У цьому плані рольова гра забезпечує навчальну функцию.

У рольових іграх виховуються свідома дисципліна, працьовитість, взаємодопомога, активність підлітка, готовність входитимуть у різновиди діяльності, самостійність, вміння відстояти свою думку, проявити ініціативу, знайти оптимальне рішення, у певних умов, тобто. можна казати про виховної функції рольової игры.

Рольова гра формує школярі здатність зіграти роль іншого людини, побачити себе з позиції партнера зі спілкування. Вона орієнтує учнів на планування власного мовної поведінки та правильної поведінки співрозмовника, розвиває вміння контролювати за свої вчинки, давати об'єктивна оцінка вчинкам інших. Отже, рольова гра виконує у процесі навчання ДР ориентирующую функцию.

Підлітки прагнуть спілкуванню, до дорослості, а рольова гра подає можливість далеко за межі свого контексту роботи і розширити його. Забезпечуючи здійснення бажань підлітків, рольова гра цим реалізує компенсаторну функцию.

Приклади рольових игр.

Вправа в имитации.

Рольова гра «Близнюки» («Twins»).

Завдання першому партнеру. Ви учасник шкільної художньої самодіяльності. Мрієте стати професійним актором. Цікавитеся усіма театральними жанрами.

Завдання другому партеру. Ви однокласник й найближчий друг майбутнього актора. В усьому наслідуєте йому. Вас прозвали близнюками. I’m interested in opera.1 I’m interested in opera, too.

Приклади варьируемых елементів, які надалі будуть набрані курсивом: 1 — opera and ballet, 2 — drama, 3 — comedy, 4 — tragedy, 5 — musical comedy, 6 — variety show, 7 — classical music, 8 — folk music, 9 — pop music.

_____________________ 1 Зліва дається репліка першого партнера, справа второго.

Упражнение в подстановке.

Рольова гра «Театрали» («Theatre-Goers»).

Завдання першому партнеру (дівчинці): Ви Мальвіно. Любіть театр. Скажіть, що не театрі мали вчера.

Завдання другому партнеру (хлопчику): Ви Буратіно. Скажіть, що не театрі побували ви минулій неделе.

I went to the Opera and Ballet Theater And I went to the Puppet Theater last yesterday. week.

Вправа на засвоєння ДЕ вопрос-ответ.

Рольова гра «Інтерв'ю» («Interview»).

Завдання першому партнеру: Ви репортер газети «Радянська культура». Після закінчення вистави поговоріть з театральним критиком, з’ясуйте, сподобалося йому представление.

Завдання другому партнеру: Ви відомий театральний критик. Спектакль вам невідь що сподобався. Did you enjoy the ballet «Swan Lake» Not very much. I didn’t like the dan;

by Tchaikovsky? cing.

Рольова гра — провідний тип діяльності дошкільнят. Формування у дітей дошкільного віку условно-динамической позиції - аналог рольового поведінки — призводить до можливості значно більше легені й раннього виникнення інтелектуальних операцій, які у умовах стихійного формування виявляються значно пізніше. Рольова гра має важливе значення для ходу інтелектуального розвитку дошкільнят. Гра у її розгорнутої формі містить у собі необхідність децентрації, що досягається щодо легко тому, що з цьому діють не інтелектуальні механізми, а включаються емоційні моменти. Гра має важливе значення у розвиток довільних форм діянь П. Лазаренка та поведінки, завдяки орієнтації на зразок дії, що міститься у взятій він дитиною ролі, тобто. що контролю. Такий контроль ввозяться двох формах: по-перше, у вигляді зовнішнього контролю із боку граючих друг за ще й, по-друге, в слабко зовні вираженої формі своєрідного самоконтроля.

Найважливіша значення розуміння функції рольової гри акторів-професіоналів у розвитку має з’ясування її значення у розвиток потребностной сфери, для виникнення нових потреб, які у грі формируются.

Навчальні матеріали для раннього обучения.

Mary at the kitchen door.

One, two, three, four,.

Mary at the kitchen door.

Five, six, seven, eight,.

Mary at the garden gate.

O-U-T spell out!

Bubble gum.

Bubble gum, bubble gum in a dish,.

How many pieces do you wish?

«Five» 1,2,3,4,5 and out you go.

The farmer in the dell.

The farmer takes the wife.

The wife takes the child.

The child takes the nurse.

The nurse takes the dog.

The dog takes the cat.

The cat takes the rat.

The rat takes the cheese.

The cheese stands alone.

Hello, hello.

Hello, hello, away we go.

We Dance and play all day.

1,2,3. Listen to me.

4,5,6. Look at his tricks.

7,8,9. Feeling fine.

Number 10. Sing it again.

Goodbye, goodbye!

I go to school in the morning.

I ride in a yellow bus.

«Hello! Hello!» and «How are you?».

«Beer! Beer!» in a yellow bus.

I go to school in the morning.

I ride on my little bike.

«Hello Hello!» and «How are you?».

«Ring! Ring!» on my little bike.

You are my sunshine.

You are my sunshine, my only sunshine.

You make me happy then skies are grey.

You’ll never know dear how much I love you.

Please don’t take my sunshine away.

Two little blackbirds. Two little blackbirds. Fly away, Jill.

(One hand behind back.).

Sitting on a hill. Fly away, Jill.

(Point fingers up.) (Other hand).

One named Jack. Come back, Jack.

(One hand forward) (Return one hand).

And one named Jill. Come back, Jill.

(Other hand.) (Return other hand.).

Одна й та гра можна використовувати в різних етапах уроку. Проте, залежить від конкретних умов праці вчителя. Варто тільки пам’ятати, за всієї привабливості та ефективності ігор необхідно дотримуватися чуття міри, інакше: вони утомят учнів і втратять свіжість емоційного воздействия.

Більшість ігор пов’язані з якоюсь певної темою, тому, природно, у яких міститься певний відсоток незнайомій учням лексики. Вводити її рекомендується у процесі пояснення умов гри. Прийоми запровадження лексики можуть бути різні. Одне з них — зорова наочність, що включає у собі як картинну чи предметну наочність, а й рух, жест, міміку тощо. І, нарешті, окремими випадках можна скористатися однократним перекладом. У кожному разі час, витрачене пояснення незнайомого слова, обов’язково окупиться, бо якось введена гра використовуватиметься учителем багаторазово, а нова лексика, з якою познайомляться хлопці процесі гри, стане активной.

Знайомлячись з тим чи іншого грою, вчитель має добре зрозуміти її рушійну пружину. Якщо передбачено театралізоване дію, треба подбати про деталях костюму й реквізиту — вони зроблять гру більш повноцінної і переконливою. Якщо йому це ігрове вправу, то ми все залежить від емоційності вчителя. А більшість ігор побудовано на соревновании.

Місце ігор на уроці і відведене грі час залежить від ряду факторів: підготовки учнів, досліджуваного матеріалу, конкретних цілей і умов уроку тощо. Так, скажімо, якщо гра використовують у ролі тренувального вправи при первинному закріпленні, їй можна відвести 20−25 хвилин уроку. Надалі той самий гра можна проводити протягом 3−5 хвилин і служити своєрідним повторенням вже пройденого матеріалу, і навіть розрядкою на уроці. Ряд граматичних ігор, наприклад, може бути ефективні під час введення нового материала.

Успіх використання ігор залежить, передусім, від атмосфери необхідного мовного спілкування, яку вчитель створює у п’ятому класі. Важливо, щоб учні до такому спілкуванню, захоплювалися і вони разом із учителем учасниками одного процесса.

Звісно, урок іноземних мов — це гра. Конфіденційність і невимушеність спілкування вчителя з учнями, виниклі завдяки загальної ігровий атмосфери і власне ігор, мають хлопців до серйозних розмов, обговоренню будь-яких реальних ситуаций.

Гра сприяє розвитку пізнавальної активності учнів при вивченні іноземних мов. Вона містить у собі чимале моральне початок, бо робить оволодіння іноземну мову радісним, творчим і коллективным.

Список використаної литературы:

1. Стронин М. Ф. Навчальні гри на уроці англійської. М., Просвітництво, 1984 г. 2. Равинская У. Ігри як навчання. Іноземні мови у шкільництві, № 1, 1980 г. 3. Колесникова О. А. Рольові гри акторів-професіоналів у навчанні іноземних мов. Іноземні мови у шкільництві, № 4, 1989 г. 4. Мильруд Р. П. Організація рольової гри на уроці. Іноземні мови в школі, № 3, 1987 р. 5. Зимова І.А. Психологія навчання мови у шкільництві. М., Просвітництво, 1991 р. 6. Сумин В. М. Мовні ситуації під час уроків іноземних мов. Іноземні мови у шкільництві, № 6, 1993 р. 7. Олійник Т.ЗВ. Рольова гра у навчанні діалогічної промови шестикласників. Іноземні мови у шкільництві, № 1, 1999 р. 8. Верещагіна, Рогова. Методика навчання англійської мови на початковому етапі в загальноосвітніх установах. М., 1998 р. 9. Гра та в психічному розвитку дитини. «Питання психології «. № 6. 10. Эльконин Д. Б. Психологія гри. М., 1978 г. 11. Комков І.Ф. Про патентування деяких методах початкового навчання іноземних мов у шкільництві, Державне учебно-педегогическое видавництво Міністерства Просвітництва БРСР, Мінськ, 1963 г. 12. Лівшиць О. Л. Рольова гра під час уроків іноземної мови 8 класах. Іноземні мови у шкільництві, № 5, 1987 р. 13. Негневицкая Є.І., Шахнарович А. М. Мова і. М., Наука, 1981 р. 14. Перкас С. В. Рольові гри під час уроків англійської. Іноземні мови у шкільництві. № 4, 1999 р. 15. Часнок С. С. Ситуативно-игровое навчання чужомовному усному спілкуванню на початковому етапі знають середньої школи. МПИ їм. Леніна, 1989 г.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою