Прибуток підприємства

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. Сутність прибутку у фінансово-господарській діяльності підприємства.

1.1 Формування поняття прибутку

1.2 Економічна суть та значення прибутку в умовах ринкової економіки РОЗДІЛ 2. Формування прибутку пыдприэмства

2.1 Значення витрат у формуванні прибутку

2.2 Основні види прибутку

2.3 Основні показники прибутку та види розрахунку рентабельності

2.4 Значення факторів впливу на формування прибутку РОЗДІЛ 3. Розподіл та використання прибутку підприємства.

3.1 Основні принципи і етапи розподілу прибутку

3.2 Напрями використання прибутку ВИСНОВОК СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ

ВСТУП Нові економічні відносини проникають в усі сфери господарської діяльності підприємств України. Відбувається інтенсивний перехід діяльності економічних суб'єктів на ринкові відносини. У таких умовах у підприємств виникає необхідність покращення контролю і вдосконалення своєї роботи для кращього фінансового результату.

З метою підвищення ефективності діяльності підприємств, заощадження стабільності й фінансової незалежності, в умовах постійних змін навколишнього середовища, суб'єкти господарювання провадять систематичний й якісний фінансовий аналіз. Знання фінансового аналізу має значення для оцінки ділової активності й ефективності підприємницької діяльності.

Для оцінки результату господарювання використовують показник ефективностірентабельність. Його розрахунок здійснюється за допомогою показника прибутку.

Щоб забезпечити зростання рентабельності та конкурентоспроможності підприємства на ринку необхідно вміти визначати, планувати, аналізувати і розподіляти прибуток підприємства.

Основна мета управління прибутком підприємства — забезпечення зростання його суми і рівня, а також ефективний цього розподілу за напрямками економічного розвитку. Згідно з визначеною метою об'єктом управління виступають як формування прибутку підприємства, так і його розподіл. Визначимо, що проблема ефективності розподілу прибутку підприємств —одна з найбільш дискутованих у сфері фінансового менеджменту в останні роки.

Прибуток — мета фінансово-господарської діяльності підприємства, кінцевий результат грошовокредитної, маркетингової, інвестиційної та промислово-виробничої політики. Поява прибутку безпосередньо зв’язана з появою категорії «витрати виробництва». Прибуток — це та частина вартості продукту, що реалізується підприємством, яка залишається після покриття витрат виробництва. Обособлення частини вартості продукції у вигляді витрат виступає в грошовому виразі як собівартість продукції.

Прибуток — це частина заново створеної вартості, виробленої і реалізованої, готової продукції розподілу. Підприємство одержує прибуток після того, як втілена у створеному продукті вартість пройде відповідну стадію обороту і набере грошової форми.

Отже, об'єктивна основа існування прибутку пов’язана з необхідністю первинного розподілу додаткового продукту. Прибуток — це форма реалізації вартості в основному додаткового прибутку. Однак прибуток включає і частину вартості необхідного продукту. Прибуток підприємств сфери матеріального виробництва — це частина національного доходу, що в результаті його первинного розподілу набирає форм чистого доходу підприємств.

Таким чином, прибуток є об'єктивною економічною категорією. Тому на його формування впливають об'єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва і розподілу суспільного продукту, національного доходу.

На формування абсолютної суми чистого прибутку підприємства впливають результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності, сфера діяльності, галузь господарства, установлені законодавством умови обліку фінансових результатів, а також податкова політика держави.

Метою данної курсової роботи є відображення розрахунку прибутку підприємства, його значення, факторів впливу на нього.

Відповідно до мети данної курсової роботи треба вирішити такі завдання:

- провести аналіз прибутку підприємства;

- аналіз факторів, що впливають на формування прибутку;

- визначити значення прибутку для підприємства;

- проаналізувати використання прибутку підприємством в сучасних економічних умовах;

- розробити шляхи збільшення прибутку підприємства.

РОЗДІЛ 1. Сутність прибутку у фінансовогосподарській діяльності підприємства

1.1 Формуваня поняття прибутку Поняття прибутку в економічній системі існує у зв’язку з наявністю товарно-грошових відносин, появою і розвитком інституту власності, особливо приватної. Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валового доходу, який за індивідуалістичною системою розподілу поділявся на три категорії:доходи від капіталу, землі та доходи від праці. Вважалося, що кожен із видів доходів є обов’язковою винагородою для одержувача за надані ним послуги у народному господарстві.

Це добре розуміли ще засновники класичної школи А. Сміт, Дж.Ст. Мілль, які брали до уваги історичний і юридичний факт володіння тим чи іншим капітальним майном, землею або капіталом (засобами виробництва, матеріалами, коштами) як основу вирішення питання про походження прибутку.

А.Сміт розглядав прибуток, як результат праці робітників, тому що вартість, яку він додає до вартості матеріалів, розкладається на дві частини: оплату його праці та прибуток підприємця; та як результат функціонування капіталу.

Д. Рікардо виявив протилежну залежність між прибутком та земельною рентою, між заробітною платою і прибутком (прибуток зростає, якщо знижується заробітна плата).Одним з головних чинників підвищення прибутку є суспільна продуктивність праці, яка, зростаючи, зумовлює зниження вартості робочої сили.

А. Сміт і Д. Рікардо відокремили поняття прибутку в особливу економічну категорію, яку досліджували у тісному зв’язку із процесом накопичення капіталу, із факторами зростання суспільного багатства.

У різні часи Сміт трактував прибуток як:

1) закономірний результат продуктивності капіталу;

2) винагороду капіталістові за його діяльність і ризик;

3) вирахування з частини неоплаченої праці найманого робітника.

Пояснення джерел виникнення прибутку, яке зробив А. Сміт, набуло розвитку в різноманітних напрямках подальших теорій прибутку.

Багато західних економістів при поясненні прибутку використовують теорію трьох факторів виробництва Ж. Б. Сея, за якого участь у створенні вартості беруть праця, земля, капітал. Наприклад, прибуток вони розглядають як доход від використання засобів виробництва (капіталу) та як плату за працю підприємця з управління та організації виробництва і, отже, доход на капітал відрізняють від підприємницького доходу.

У працях декого з теоретиків того часу панували й такі варіанти трактування прибутку, як винагороди за збереження капіталу (теорія стриманості), страхової премії за ризик, що йому підвладна будь-яка діяльність підприємця, а також сприйняття прибутку як результату виявлення законів мінового процесу і вартості, що виникає завдяки зростанню капіталу з часом.

За теорією Карла Маркса, прибутокце форма додаткової вартості.1. с. 236 Джерелом якої може бути лише праця найманих робітників.

У західній економічній літературі висуваються різні теорії, що пояснюють існування економічного прибутку. Але усі вони зводяться до двох причин:

1) ризик та інноваційна діяльність

2) можливість одержання монопольної влади У ринковій економіці підприємницьку діяльність завжди супроводжує ризик і тому прибуток вважається частиною плати за нього.

Інновації здійснюються цілеспрямовано, але також мають ризик, оскільки передбачити їх прибутковість або збитковість досить важко.

Оскільки основними характерними ознаками монополії є обмеження випуску продукції і не допущення конкурентів, то монополіст може постійно одержувати економічний прибуток. Тому існування монополії також є джерелом економічного прибутку.

Однак отримання максимального прибутку можливо лише за умови досконалої конкуренції.

1.2 Економічна суть та значення прибутку в умовах ринкової економіки. Функції прибутку В умовах ринкової економіки значення прибутку істотно зростає.

Поперше, раніше пибуток розглядали як грошове вираження додаткового продукту. Це означало, що він не міг бути використаний для задоволення особистих потреб людини. Сьогодні прибуток уже не вважається тільки додатковим продуктом. Певна частина прибутку може становити винагороду підприємництванормальний прибуток. Крім того працівники підприємства можуть брати участь у розподілі прибутку, який надалі використовується для задоволеня особистих потреб. Отже не весь прибуток є додатковим 2. с. 304 .

Подруге, прибуток визначався як частина чистого доходу. Іншу частину чистого доходу відносили до податку з обороту, який був одним з головних складових доходу державного бюджету. Сьогодні ж податок з обороту не застосовується, тому прибуток вже не є частиною чистого доходу.2. с. 304

В умовах ринкової економіки прибуток є узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств, метою їхньої діяльності.

Серед найбільш важливих цілей підприємництвавиробництво товарів та послуг, дохід, престиж, розвиток бізнесу. Як показано в додатку № 2, всі вони взаємопов'язані.

Прибуток завжди належить власнику засобів виробництва, оскільки привласнення прибутку є однією з основних форм економічної реалізації власності. Це стосується будьякої форми власності. Власник має беззаперечне право розпоряджатися прибутком на свій розсуд.

Отриманий підприємством прибуток є результатом кругообігу засобів, вкладених у підприємство, і належить до власних фінансових ресурсів підприємства. Але отриманий прибуток не залишається повністю в розпорядженні підприємства, його значна частина у вигляді відповідних податків вилучається державою до бюджету. Причому вилучення такої частини прибутку до бюджету здійснюється першочергово, відповідно до чинних законодавчих актів. Уразі порушення наступає адміністративна відповідальність. (стаття 163−2; ст 163−4 Кодексу України про адміністратині порушення).

Прибуток підприємства являється найважливішою економічною категорією і основною метою діяльності будь-якої комерційної організації. Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва, і виконує низку функцій.

Додаток № 4

1. Оціночна функція. Прибуток підприємства використовується як оціночний показник, що характеризує ефект його господарської діяльності. Використання цієї функції повною мірою можливе тільки в умовах ринкової економіки, яка передбачає свободу встановлення цін, свободу вибору постачальника і покупця. Отримання прибутку на підприємстві означає, що отримані доходи перевищують всі витрати, пов’язані з його діяльністю.

2. Розподільча функція. Її зміст полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу чистого доходу суспільства на частину, що акумулюється в бюджетах різний рівнів та залишається в розпорядженні підприємства. Тому підприємство зацікавлено в отриманні максимального прибутку, оскільки це є основою для розширення виробничої діяльності, науковотехнического і соціального розвитку підприємства, матеріального заохочення працівників.

3. Стимулююча функція. Виконання цієї функції визначається тим, що прибуток є джерелом формування різних фондів стимулювання, фонд виробничого та соціального розвитку, фонд виплати дивідендів абощо.

Прибуток на підприємстві може бути отриманий за рахунок різних видів діяльності. (додаток № 1)

Основна діяльність -«операції, пов’язані з реалізацією продукції, товарів (робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його прибутку» 3. с. 273.

Звичайна діяльність -«будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок її прведення"Операційна діяльністьосновна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.» 3. с. 279.

Надзвичайна подія -«це подія або операція, яка чітко відрізняється від звичайної діяльності підприємства, і не очікується, що вона буде повторюватися періодично або в кожному майбутньому звітньому періоді.» 3. с. 279. Виходячи з наведеного визначення можна сказати, що надзвичайна подіяце поперше випадкова, а подруге не хароактерна подія для підприємницької діяльності.

Отримана підприємством виручка (дохід) спрямовується в першу чергу на відшкодування спожитих у прцесі виробництва засобів виробництва (сировини, матеріалів, а також вартість зносу основних виробничих фондів, які брали участь у виробництві продукції), а частка, що залишається, складає знову створену живою працею вартість, тобто валовий дохід підприємства, який складається з фонду оплати праці робітників сфери матеріального виробництва.

З розвитком ринкових відносин відбувається розширення традиційного розуміння прибутку, що зводився до різниці між доходами і витратами. В економічній теорії і господарській практиці розрізняють економічний прибуток, бухгалтерський прибуток і нормальний прибуток і чистого доходу.

В умовах ринкової економіки прибуток трактується з різних позицій. З бухгалтерської точки зору прибуток -«це те, що залишається від загальної виручки підприємства після сплати окремим особам та іншим підприєиствам вартості матеріалів, капіталу і праці, використаних цим підприємством"4 с. 432.

BP = TR — EC,

де ВР — бухгалтерський прибуток;

TR — загальний доход;

ЕС — явні витрати.

З економічної точки зору прибуток -«це те, що залишається після вирахування всіх економічних витратявних і неявних витрат на заробітну плату, ренту і позичковий відсоток і, крім того, нормального прибуткуіз загального доходу підприємства"4 с. 432. Економічний прибуток може бути додатнім або від'ємним. Отже економічний прибутокце залишок від загального доходу після вирахування всіх витрат.

Додаток № 3.

EP = TR — TC,

де ЕР — економічний прибуток;

ТС = ЕС + IC;

IC — неявні витрати;

ЕСявні витрати; ТРзагальний дохід.

Нормальний прибуток — це той мінімальний прибуток, що повинний заробити підприємець, якщо він хоче залишитися у своєму бізнесі і продовжувати діяльність. Це — плата за виконання підприємницьких функцій.

Нормальний прибуток — це прибуток, від якого власник фірми відмовляється, використовуючи свої власні ресурси у своїй фірмі, але яку він міг би одержати, вкладаючи свої ресурси в іншу справу.

Отже економічна роль прибутку в умовах ринку виявляється в таких рисах:

прибуток є рушійною силою функціонування та розвитку економіки, основним спонукальним мотивом підприємницької діяльності;

прагнення отримати прибуток сприяє ефективному розподілу та використанню ресурсів, упровадженню досягнень науковотехнічного прогресу, скороченню витрат, поліпшенню якості продукції та її споживчих властивостей;

прибуток є джерелом розширення суспільного виробництва, примноження національного багатства та задоволення потреб суспільства, що зростають.

РОЗДІЛ 2. Формування прибутку підприємства та фактори його впливу

2.1 Значення витрат у формуванні прибутку Провідну роль у формуванні прибутку відіграють витрати. Адже саме від обсягу витрат на вироблення продукції (товару, послуг) залежить обсяг прибутку підприємства. Тому доцільним буде розглянути і цю статтю фінансових результатів підприємства.

Анологічно до прибутку, витрати також мають два підходи визначення.

Перший називається бухгалтерським. За ним витрати тлумачяться як вартість витрачених ресурсів за фактичними цінами їх придбання. 5

Другий підхід називається економічним. При цьому витрати розуміють як вартість інших благ, які можна було б отримати при найвигіднішому з усіх можливих альтернативних напрямів використання тих самих ресурсів. Отже, йдеться про вартість втрачених можливостей (opportunity costангл.), або альтернативні витрати. 5

Економістів цікавить які будуть витрати в майбутньому, а також те, як фірма може перегрупувати свої ресурси з метою зменшення витрат та збільшення прибутків. Отже, вони повинні визначити вартості втрачених альтернативів, тобто відмови від можливості ефективніше використати ресурси фірми.

Практично, згідно з бухгалтерським підходом, витрати визначаються собівартістю фактично виробленої продукції. В той час як за економічним підходом, вони враховують, крім собівартості, й ті витрати, які пов’язані із залученням обмежених ресурсів з інших ділянок виробництва.

При створенні товару чи послуги завжди мають місце виробничі витратиплата за ресурси, використовувані при виробництві даного товару чи послуги.

Зовнішні (явні) витратифактичні витрати підприємства на придбання ресурсів в інших суб'єктів господарської діяльності (плата за сировину, електроенергію та ін.).

Бухгалтерські витратисума всіх зовнішніх витрат.

Внутрішні (неявні) витративитрати на власні ресурси підприємства, використовувані в процесі виробництва (будинки, транспорт та устаткування, що знаходиться у власності власників підприємства).

До неявних витрат належить і нормальний прибуток. Його розмір визначається рівнем доходності, що є нормальним або середнім для певної галузі. Нормальний прибутокце плата підприємцеві за його діяльність, спрямовану на виявлення ініціативи в сфері виробництва певного виду товару й послуг, прийняття управлінських рішень, впровадження інновацій, а також за ризик щодо кінцевих результатів. Нормальний прибуток потрібен для утримання підприємства в певній сфері діяльності й виступає частиною виробничих витрат, яка повинна комплексуватися ціною за вироблену продукцію чи надані послуги.

Отже, економічні витратисума всіх зовнішніх і внутрішніх витрат.

Також витрати класифікуються і за іншими ознаками. (додаток № 5).

Найважливішим показником ефективності організації виробництва є собівартістьсукупність витрат на виробництво продукції, виражена в грошовій формі.

Собівартість продукції являється важливим узагальнюючим показником, що виражає собою результат виробничої діяльності, адже він узагальнює як витрати живої праці так і витрати уречевленої праці. Цей показник необхідний з точки зору управління не як самоціль, а як засіб управління прибутком, оскільки залежність між прибутком і собівартістю пряма.

Прибуток = виручка від реалізації - повна собівартість продукції.

Отже, собівартість продукції є одним з атрибутів внутрішньогосподарського управління. В системі управління підприємством важливе місце відводиться питанням управління витратами виробництва, адже практика роботи підприємств показує, що без правильної оцінки реальної собівартості неможливо правильно управляти ефективністю виробництва. Процес управління витратами на виробництвоце багатопрофільний процес, що охоплює всі аспекти господарської діяльності, починаючи з постачання і закінчуючи реалізацією і отриманням прибутку.

2.2 Основні види прибутку На рівні підприємства прибуток є частиною його чистого доходу, що залишається після вирахування зі суми доходів підприємства суми пов’язаних з ними витрат.

Прибуток розглядають як частину чистого доходу підприємства, отриманого на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності.

Згідно з чинним законодавством розрізняють обліковий і податковий прибутки підприємства.

Податковий прибутокце сума прибутку підприємства, визначена за податковим законодавством, який є об'єктом оподаткування за звітній період. Податковий прибуток розраховується за формулою:

Оо = Дв — (Вв + А), де Оооб'єкт оподаткування податку на прибуток (податковий прибуток), грн;

Двскориговані валові доходи підприємства за звітній період, грн;

Ввскориговані валові витрати підприємства за звітній період, грн;

Асума нарахованої за звітній період амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших оборотних активів, грн;

Обліковий прибутокце сума прибутку до оподаткування, визначена в бухгалтерському (фінансовому) обліку, яку записують у звіті про фінансові результати підприємства за звітній період. Сума облікового прибутку відрізняється від суми податкового прибутку підприємства через відмінності в методиках їх обчислення.

Можна виділити такі види облікового прибутку (додаток № 7):

· валовий прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг;

· прибуток від операційної діяльності;

· прибуток від звичайної діяльності до оподаткування;

· прибуток від надзвичайних подій;

У процесі розподілу облікового прибутку розраховують прибуток від звичайної діяльності, чистий прибуток та нерозподілений прибуток підприємства.

Валовий прибуток від реалізації продукціїце перевищення чистого доходу підприємства від реалізації продукції над їх собівартістю.

Чистий дохід від реалізації продукції обчислюють із доходу від продажу продукції сум акцизного збору, податку на додану вартість та інших вирахувань. Розраховується за формулою:

Д = ДрПДВ — А — Ві, де

Дчистий дохід;

Дрвиручка від реалізації продукції;

ПДВподаток на додану вартість;

Аакцизний збір;

Віінші вирахування з доходу.

Загальний прибуток підприємства є кінцевим результатом діяльності підприємства. Він складається з прибутку від усіх видів діяльності.

Прибуток є основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази, забезпечення всіх форм інвестування. Уся діяльність підприємства спрямується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізацію його на певному рівні.ї

Прибуток — це та частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу й комерційну діяльність підприємства.

Залежно від формування та розподілу виокремлюють кілька видів прибутку. Насамперед розрізняють загальний прибуток і прибуток після оподаткування.

Загальний прибуток — це весь прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Такий прибуток інакше називають балансовим.

Прибуток після оподаткування, тобто прибуток, що реально поступає в розпорядження підприємства, має поширену у вітчизняній літературі та практиці назву — чистий прибуток.

Прибутокце провідний показник господарської діяльності. За його допомогою визначається рівень рентабельностіголовна характеристика ефективності функціонування підприємства.

Фінансовим підсумком господарської діяльності будь-якого підприємства є його прибутковість, що характеризується абсолютними та відносними показниками.

Абсолютний показниксума прибутковості.

Відносний показникрівень рентабельності.

Прибутокце частина виробленоъ та реалызованоъ продукції додаткової вартості, готовїъ до розподілу. Підприємство одержує прибуток тоді, коли втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми.

Приклад розрахунку прибутку і витрат підприємства наведено в Додатку № 10

2.3 Основні показники прибутку та види розрахунку рентабельності

Багатоканальне використання прибутку підсилюється з переходом економіки держави на основи ринкового господарства. В цих умовах господарюючі суб'єкти, отримавши фінансову самостійність і незалежність, мають право вирішувати, на які цілі й в яких розмірах використовувати прибуток, який залишається після сплати до бюджету встановлених податків і платежів.

Ріст прибутку визначає ріст потенціальних можливостей підприємства, підвищує ступінь його ділової активності. Прибуток — «найкращим мірилом фінансового здоров’я підприємства"6 Щоб керувати прибутком, необхідно розкрити механізм його формування.

Основними показниками прибутку є:

§ загальний прибуток звітнього періодубалансовий прибуток;

§ прибуток від реалізації продукції;

§ прибуток від фінансової діяльності;

§ прибуток від інших позареалізаційних операцій;

§ оподаткований прибуток;

§ чистий прибуток.

Балансовий прибутоксума прибутку від реалізації продукції, фінансової діяльності і доходів від інших позареалізаційних операцій, зменшених на суму витрат за цими операціями.

Прибуток від реалізації продукціїрізниця між виручкою від реалізації (без ПДВ і акцизів) та затрат на виробництво продукції і її реалізації.

Прибуток від фінансової діяльності й інших видів позареалізаційних операцій визначається як результат відповідних операцій, а також як різниця між загальною сумою отриманих і сплачених:

· штрафів, пені, інших економічних санкцій;

· процентів, отриманих із сум коштів, які числяться на рахунках підприємства;

· курсових різниць за валютними рахунками і за операціями в іноземній валюті;

· прибутків і збитків минулих років, виявлених у звітньому році;

· збитків від стихійних лих,;

· витрат від списання боргів і дебіторської заборгованості;

· надходжень боргів, раніше списаних як безнадійні;

· інших доходів, втрат і витрат, які відносяться відповідно до чинного законодавства на рахунок прибутків і збитків.

Чистий прибутокце різниця між балансовим прибутком і сумою податків на пибуток, рентних платежів, податку на експорт та імпорт. Чистий прибутокце сума прибутку після сплати податку на прибуток.

Показник прибутку характеризує абсолютний ефект від діяльності, рентабельність показує міру ефективностівідносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. Рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат, чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, застосованих ресурсів 7 с. 71.

Рентабельністьспіввідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами 8. с. 102.

Рентабельність означає прибутковість, дохідність підприємства, організації, установи, прибутковість різних галузей економіки взагалі.

Рентабельність пов’язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельністьце відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.

Наявність великої кількості показників рентабельності зумовлюється різними варіантами обчислень прибутку, поточних витрат, авансової вартості, які використовуються для розрахунку рентабельності.

В Додатку № 8 наведено класифікацію показників рентабельності.

2.4 Значення факторів впливу на формування прибутку Для підвищення ефективності роботи підприємств першочергове значення має виявлення резервів збільшення обсягів виробництва і реалізації, зниження собівартості продукції, зростання прибутку.

Для визначення основних напрямів пошуку резервів збільшення прибутку фактори, які впливають на його отримання, класифікуються за різними ознаками. Додаток № 6

До зовнішніх факторів відносять:

· природні умови,

· державне регулювання цін, тарифів, відсотків, податкових ставок і пільг, штрафних санкцій та інше.

Ці фактори не залежать від діяльності підприємств, але можуть спричиняти значний вплив на величину прибутку.

Внутрішні фактори поділяються на виробничі і позавиробничі. Виробничі фактори характеризують наявність і використання засобів і предметів праці, трудрових і фінансових ресурсів і, в свою чергу, поділяються на екстенсивні та інтенсивні.

Екстенсивні фактори впливають на процес одержання прибутку через кількісні зміни:

o обсягу засобів і предметів праці,

o фінансових ресурсів,

o часу роботи обладнання,

o чисельності персоналу,

o фонду робочого часу тощо.

Інтенсивні фактори впливають на процес отримання прибутку через «якісні» зміни:

§ підвищення продуктивності обладнання і його якості,

§ застосування прогресивних видів матеріалів і удосконалення технології їх обробки,

§ прискорення обертання оборотніх засобів,

§ підвищення кваліфікації і продуктивності прці персоналу,

§ зниження матеріалоємності продукції,

§ удосконалення організації праці і більш ефективне використання фінансових ресурсів тощо.

До позавиробничих факторів належать, наприклад, постачальницько-збутова і природоохоронна діяльність, соціальні умови праці і побуту тощо.

При здійсненні фінансово-господарської діяльності всі ці фактори знаходяться в тісному взаємозв'язку і взаємозалежності.

РОЗДІЛ 3. Розподіл та використання прибутку підприємства

3.1 Основні принципи і етапи розподвлу прибутку Отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. Виділяють три етапи розподілу прибутку:

1. Розподіл валового прибутку Валовий прибуток розподіляється на:

· Благодійні цілі

· Податки

· Відсотки за кредит

· Орендну плату

· Чистий прибуток

2. Розподіл загального прибутку.

Учасниками цього розподілу є держава і підприємство. У результаті розподілу кожен з учасників одержує свою частку прибутку. Пропорція розподілу прибутку між державою і підприємством має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової полвтики держави, від правильного розв’язання якого залежить розвиток економіки в цілому.8. с.104

На пропорцію розподілу прибутку між державою і підприємством впливає низка чинників. Основним з них є податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в кількості податків, що сплачуються за рахунок прибутку, у визначені об'єктів оподаткування, ставок оподаткування, у порядку надання податкових пільг.

3. Розподіл чистого прибутку.

Чистий прибутокприбуток, одержаний після сплати податків, залишається в розпоряджені підприємства, яке відповідно до установчих документів визначає напрям його використання. Головні принципи розподілу чистого прибутку закріплені статутом підприємства. Фактично розподіл здійснюється відповідно до поточної та стратегічної політики, що визначається підприємством.

Додаток № 9.

Принципи розподілу прибутку можна сформулювати таким чином:

· Прибуток, отриманий підприємством в результаті здійснення виробничо-господарської та фінансової діяльності, розподіляється між державою та підприємством як господарюючим суб'єктом;

· Прибуток для держави надходить у відповідні бюджети у вигляді податків, обов’язкових платежів, ставки яких не можуть бути довільно змінені. Склад і ставки податків, порядок їх нарахування і внесення до бюджетів встановлбється законодавчо;

· Величина прибутку підприємства, що залишилася в його розпорядженні після сплати податків, не повинна знижувати його зацікавленості в зростанні обсягів виробництва та покращення результатів виробничо-господарської і фінансової діяльності;

· Прибуток, що залишається в розпоряджені підприємства, в першу чергу, напрявляється на заощадження, забезпечення його подальшого розвитку, і тільки в інший частиніна потреби споживання.

3.2 Напрями використання прибутку Основними напрямами використання прибутку є:

§ Кошти на розвиток і вдосконалення виробництва.

Ці кошти витрачаються назадоволення потреб, які пов’язані із зростанням обсягів виробництва, технічним переозброєнням, вдосконаленням технології виробництва та інших потреб, що забезпечують зростання і вдосконалення матеріальнотехнічної бази підприємства.

§ Сплата заборгованості підприємства по довгострокових банківських кредитах на інвестиційні цілі, також по відсотках за кредити.

§ Збільшення фонду власних оборотніх коштів. Збільшення власних фінансових ресурсів, вкладаються в запаси сировини, матеріалів, перехідні запаси незавершеного виробництва, готової продукції, товарів.

§ Спрямування коштів на соціальні потреби:

1) Будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт житлових будинків і об'єктів соціально-культурної сфери;

2) Утримання закладів, об'єктів соціально-культурної сфери (дитячих дошкільних, лікарень, будинків і баз відпочинку, клубів і палаців культури тощо);

3) Проведеня оздоровчих, культурно-масових заходів, в тому числі придбання путівок на відпочинок і лікування;

4) Інші подібні витрати;

§ Кошти матеріального заохочення. Вони використовуються для стимулювання зацікавленості працівників підприємств в досягненні високих результатів праці. Прибуток використовується на виплату винагороди за загальнв результати роботи за підсумком року, на одноразове преміювання окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, виплату премій за інші досягнення в роботі.

§ Виплата девідендів засновникам і акціонерам.

§ Створення резервних (страхових) фондів. Використовуються в разі різкого погіршення фінансового становища.

Прибуток, що залишається після сплати податків та інших обов’язкових платежів, може бути використаний також і на інші цілі його власниками або трудовими колективами. З прибутку підприємства можуть перераховувати кошти на спеціально відкриті рахунки благодійних фондів, робити внески установам культури і спорту тощо.

Нерозподілений прибутокце частина чистого прибутку, яка залишається у розпоряджені підприємства після виплати доходів власникам у вигляді дивідендів та використання на інші потреби. Нерозподілений прибуток свідчить про фінансову стійкіть, про наявність джерела для подальшого розвитку підприємства.

ВИСНОВОК Прибуток підприємства є найважливішою економічною категорією і основною метою його діяльності. Як економічна категорія прибуток відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва.

Вищою метою підприємницької діяльності є превишення результатів над витратами, тобто досягнення можливо більшому прибутку або можливо високій рентабельності. Ідеальнім є таке положення, коли отримання максимального прибутку забезпечує і більш високу рентабельність.

Основні шляхи збільшення прибутку підприємства. На кожному підприємстві повинні передбачуватися планові заходи по збільшенню прибутку. Мої рекомендації:

o Збільшення випуску продукції;

o Підвищення гатунку продукції;

o Продаж зайвого обладнання й іншої власності або здача її в аренду;

o Зниження собівартості продукції за рахунок раціонального використання матеріальних ресурсів, виробничних потужностей та площ, робочої сили та робочого часу;

o Розширення ринку продаж.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ прибуток показник рентабельність розподіл

1. Економічна теорія: Підручник / за ред. В. М. Тарасевича. -Київ: Центр навчальної літератури, 2006. -784 с.

2. Основи економічних знань: Навч. Посіб. / А. С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін. -2-ге вид., перероб. і доп. -К.: Вища шк., 2002.-543с.:іл.

3.Прокопенко І. Ф., Ганін В.І Методика та методологія економічного аналізу: Навч. Пос. -К.: Центр учбової літератури, 2008. -430 с.

4.Дзюбик С. Д, Ривак О. С Основи економічної теорії: Навч. Посіб. -2-ге вид., перероб. і допо. -К.: Знання, 2008. -491 с.

5.Рудий М. М. Мікроекономіка: Навч. Посіб. -К.: Каравела; Видавець Піча Ю.В., 2008. -312 с.

6.Слав'юк Р. А Фінанси підприємств: Навч. Посібник. -Київ.: ЦУЛ, 2002. -460 с.

7. Багров В. П., Багрова І. В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -160 с.

8.Фінанси підприємств: Підручник / А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л. Д. Буряк та ін.; Кер. Кол.авт. і наук. Ред. Проф. А. М. Поддєрьогін. -5-те вид., перероб. та допов. -К.: КНЕУ, 2005. -546 с.

9. Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право): Наук. Журнал. -Вип. 2−4 / Голов. Ред. О. П. Степанов. -К.: Книжкове вид-во НАУ, 2006. -452с.

10. Дзюбик С. Д, Ривак О. С Основи економічної теорії: Навч. Посіб. -2-ге вид., перероб. і допо. -К.: Знання, 2008. -491 с.

11. Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць Вип. 5 (84) / Наук. Ред. І.К. Бондар. -К.:, 2003. -152с.

12. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / 4 -те вид., перероб. і доп. -К.:ЗнанняПрес, 2002. -615 с. -Вища освіта XXI століття.

13. Філімоненко О. С Фінанси підприємств: Навч. Посібник. -К.: Кондор, 2007: -400с.

14. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. -7-ме вид., стер. -К.: ЗнанняПрес, 2008. -719 с.

15. Статистичний щорічник України за 2006 рік Державний комітет статистики України .

16. Экономика предприятия. Под ред. Н. А. Сафронова. М., Юристь, 1998.

17. Сергеев И. В. Экономика предприятия: Учеб. Пособие. -М.: Финанси и статистика, 1999. -304с.

18. Экономика предприятия: Учебник / Под. Ред. Проф. О. И. Волкова. -М.: ИНФРА-М, 1999. -416 с.

19. Старосенко Г. Г Мікроекономіка: Навч. Посіб. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -152 с.

20. Основи економічної теорії: Підручник: У 2 кн. Кн. 2: Підприємництво, маркетинг, менеджмент. Відтворення в націонадьному та світовому господарстві / Ю. В. Ніколенко, М.М. Діденко, А. В. Шегда та ін. -К.: Либідь, 1994. -272 с.

21. Мец В. О Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стьану підприємства: Навч. Посіб. -К.: Вища шк., 2003. -278 с.

22. Фінанси підприємств: Навчальний посібник: Курс лекцій / За ред. Д.е.н., Г. Г. Кірейцева. -Київ: ЦУЛ, 2002. -268 с.

23. Основи економічної теорії: Підручник / За ред. Проф. С. В. Мочерного; Худож. Оформ. В. М. Штогрина. -Тернопіль: АТ «Тарнекс» за участю АТ «НОЙ» та вид-ва «Світ», 1993 -688 с.

24. Ткаченко Н. М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студ. вищ. навч. закл. економ, спец. — К.А.С.К. 2000 — 784с

25. Лень В. С., Гливенко В. В. Бухгалтерський облік в Україні: основи та практика: Навчальний посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2004.

26. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник.- Київ: Центр навчальної літератури, 2007.-464с.

27. Бланк І.А. Фінансовий менеджмент: Учбовий курс. К.: Ніка Центр, Ельга, 2002. 528 с.

28. Ушакова Н. М. Управління поточними витратами торговельного підприємства. — К.: КДТЕУ, 2002.

29. Мочерний С. В., Устенко О. А. Основи економічної теорії: Навч. Посіб. -Вид. 2-ге, доп. -К.: ВЦ «Академія», 2006. -504 с. (Альмаматер).

ДОДАТОК Додаток № 1

Додаток № 2 Цілі підприємництва

Додаток № 3

Економічний прибуток

Бухгалтерський прибуток

Додаток № 4

Рис. 1.1 Функції прибутку підприємства.

Додаток № 5 Класифікація витрат за різними видами ознак

Додаток № 6

Додаток № 7

Додаток № 8

Додаток № 9

Додаток № 10

ДОХОДИ від реалізації готової продукції

1. Реалізація готової продукції

ВИТРАТИ

Планові витрати на виробництво