Шпаргалки по Історії

Шпаргалки по Истории.

1) Первісно-общинний лад, перша група у історії человечест-ва суспільно-економічна формація (40−35 тис. л. тому). Для первіснообщинного ладу характерно, що це члени обще-ства перебувають у однаковому становищі до засобів производст-ва, і єдиним для всіх був спосіб отримання частки громадської продукції, із чим і пов’язане вживання щодо його позначення терміна «первісний коммунизм».

Колллективистский характер первісного виробництва був обумовлений вкрай низьким рівнем продуктивних сил. Провідним виглядом діяльності була найчастіше полювання, зокрема. колективна, на великих тварин. Знаряддям служили дерев’яні списи, дрючки, каміння.

Большую роль відігравало збиральництво, доставлявшее, по види-мому, основну масу їжі (привласнює характер хозяйства).

В еволюції сформованого первіснообщинного ладу, початок якого треба було належить переходом до пізнього палеоліту, можна назвати дві основні стадії. Перша їх характеризується таким рівнем розвитку виробничих сил, у якому про-дукта видобувало максимум, ніж його було необхідне обес-печения фізичного існування людей. За цих умов єдиним можливим способом розподілу було уравнитель-но.

Т.о. на етапі еволюції первіснообщинного ладу ніхто інший власності, крім колективної, були существовать.

Все ж виробництво повільно, але неухильно розвивалося. Прогресувала техніка обробки каменю, кістки, роги. У мезо-лите почали поширюватися що й стріли. Усе це створювало умови до переходу з першої фази до другої.

Вторая фаза первіснообщинного ладу характеризується т-кім рівнем розвитку продуктивних сил, у якому можна було поява порівняно великої кількості избыточ-ного продукту. Це підготувало і зумовило істотну пере-стройку всієї системи соціально-економічних відносин (обо-собление праці, трудовий спосіб розподілу, виникнення майнового першості, товарний обмін, ускладнення внутреп-леменной организации).

2) Неоліт — новий кам’яний століття (7−8 — 3−4 ст е.), епоха пізнього кам’яного віку, що характеризується использовани-ем виключно кремнеевых, кістяних і кам’яних знарядь (в.т. виготовлених із допомогою техніки пиления, свердління і шлифова-ния) і, зазвичай, значним поширенням глиняній посуду. Знаряддя праці епохи неоліту є завершальну ста-дию розвитку кам’яних знарядь, змінюваних потім що з’являються в усі великих кількостях виробами з металу. По культурно-хозяйственным ознаками культури неоліту розпадаються на дві групи:

1) хліборобів і скотарів і 2) розвинених мисливців та ры-боловов. Неолетические культури першої групи відбивають послед-ствия переходу до принципово нових форм отримання продук-тов шляхом їх виробництва (яка виробляє економіка). Происшед-шие після цього кординальные зміни у життя общест-ва, допущені насамперед у розвитку осілості і різке підвищення чисельності населення (т.зв. перший демографічний вибух), позваляют ряду дослідників за англійським ар-хеологом Р. Чайлдом казати про «неолітичної революції» як і справу першому економічному перевороті в історії человечества.

Именно землеробський неоліт став надійною основою для всебічного прогресу та розвитку, і у його рас-пространения виникли найдавніші класові образования.

3) Виникнувши результаті розкладання первіснообщинного ладу рабовласницький лад був такий ж етапом у світовій історії всього людства, як предшествующуя йому доклассовая фор-мация як і йшов його феодалізм.

Древнейшие рабовласницькі держави виникли на рубе-же 4-го і 3-го тис. е. (Месопотамия, Єгипет), свого выс-шего розвитку цей лад сягнув у Стародавню Грецію і Римі. Раб-ство виникло пізній щаблі розвитку докласового общест-ва, коли майнове нерівність і приватновласницькі стосунки, почали найдієвішим стимулом классообразова-ния.

На досягнутому рівні господарського розвитку рабство ста-ло пануючій формою виробництва.

Основные риси рабства:

1. раб не має власності коштом производства;

2. раб є власністю одного хазяїна чи коллек-тивного власника (громади, храму, держави); він — одухотворене знаряддя праці свого і результат його, як і вона сама, є власністю хо-зяина;

3. раб піддається експлуатації шляхом усілякого при-нуждения.

Греция 5−4 ст е., Рим 2 в. е — 2 в н.е. пред-ставляют собою класичні зразки розвиненого рабовладельче-ского ладу. Розвиток продуктивних сил йшло у основному не було за рахунок удосконалювання знарядь виробництва, а й за рахунок людей (вільних і рабів), зайнятих у процесі виробництва. Низький рівень техніки пояснюється, по-перше, тим, що джерело енергії - м’язова сила тварин і звинувачують переважно рабів для рабовласника була безплатної, по-друге, відсутністю заинте-ресованности рабів у розвитку зростання виробництва. Тому ра-бовладельческие виробничі відносини з сили, активно содействовашей розвитку виробничих сил, порівняно скоро перетворилися на торомз їх розвитку. Рабовласницький спосіб виробництва ставав економічно невыгдным і з цього, у результаті розширення зрештою мав поступитися іншому засобу про-изводства.

При підготовці цієї праці були використані матеріали із сайту internet.