Результати дослідження та їх обговорення
Отже, проведене дослідження показало, що за застосування у конструкції адгезивних мостоподібних протезів двох прозорих балок навіть загальною товщиною 2,8 мм втрати інтенсивності світлового потоку світлодіодного фотополімеризатора не сягають й половини від вихідного рівня, який у даному дослідженні складав 1500 мВт/см2, тобто у цьому разі можливо гарантовано забезпечити достатньо повноцінне… Читати ще >
Результати дослідження та їх обговорення (реферат, курсова, диплом, контрольна)
В результаті проведеного дослідження встановлено, що максимальний показник втрат інтенсивності світлового потоку світлодіодного фотополімеризатора був зареєстрований в зразках скловолоконної балки білого кольору товщиною 1,0 мм (І група) — 91,93±0,41%. Цей показник достовірно (р<0,05) відрізняється від показників втрат у зразках усіх інших груп, більш того, він майже в дев’ять разів вище мінімального показника втрат інтенсивності, який був встановлений в зразках прозорої скловолоконної балки товщиною 0,7 мм (ІІ група), — 10,76±0,24%. Це достовірно (р<0,05) найнижчий показник втрат в дослідженні. Збільшення товщини зразків цієї ж балки в два рази до 1,4 мм (IV група) призвело і до достовірного (р<0,05) збільшення втрат також майже в два рази — до 18,58±0,19%. Зразки прозорої балки такої ж товщини, але такі, що складалися з двох з'єднаних рідкотекучим нанофотокомпозитом фрагментів (ІІІ група), продемонстрували втрати на рівні 24,31 ±1,01%. Достовірна (р<0,05) відмінність між собою двох останніх показників, ймовірно, пояснюється наявністю в зразках III групи прошарку рідкотекучого нанофотокомпозиційного матеріалу і втратами інтенсивності світлового потоку на межі з'єднання прошарку нанофотокомпозита і скловолоконних балок, а також втратами в самому матеріалі. Якщо ж нанофотокомпозитом були з'єднані фрагменти прозорої скловолоконної балки товщиною 1,4 мм (зразки V групи), то втрати достовірно (р<0,05) зростали у порівнянні з зразками ІІІ групи знов майже в 2 рази — до 41,11±1,15%.
Отже, проведене дослідження показало, що за застосування у конструкції адгезивних мостоподібних протезів двох прозорих балок навіть загальною товщиною 2,8 мм втрати інтенсивності світлового потоку світлодіодного фотополімеризатора не сягають й половини від вихідного рівня, який у даному дослідженні складав 1500 мВт/см2, тобто у цьому разі можливо гарантовано забезпечити достатньо повноцінне твердіння фотокомпозиційного матеріалу, з якого відбувається моделювання штучного зуба та відновлень в опорних зубах. Однак вихідна інтенсивність фотополімеризатора повинна бути, безумовно, більш високою, якщо у разі армуючого елемента обрана скловолоконна балка мінімальної товщини, зокрема, 1,0 мм, але білого кольору. У такому випадку балка пропустить лише менше 10% світлового потоку, за вихідної інтенсивності фотополімеризатора 1500 мВт/см2 шар відновлювального матеріалу, який розташований за балкою або під нею, отримає мінімальну світлову енергію, необхідну для ініціації реакції полімеризації, а повноцінне його твердіння буде важко гарантувати з відповідними наслідками у клініці.