Що робити у таких випадках?

У таких випадках лікувальна тактика відома і полягає не тільки в елімінації інфекції, але також і в запобіганні їй. Щодо останнього, то вироблено консенсус серед експертів стосовно користі, яку можна досягнути кількома простими діями.

Немає сумніву, що дітей із групи ризику рецидивуючих інфекцій дихальних шляхів слід обов’язково захистити від пасивного куріння та шкідливого контакту з зовнішніми факторами забруднення довкілля. Зараз є спеціальні системи для фільтрування повітря в закритих приміщеннях, які можуть допомогти в цьому. Слід також інформувати батьків щодо важливості щоденної гігієни вдома, зокрема ретельного миття рук, а також перебування достатньої кількості часу за межами помешкання та в місцях із чистим повітрям (наприклад, парки, сади, ліси) (Cogo et al., 2003; Allegra, 2005). Зокрема, ретельне миття рук відчутно зменшує частоту інфекцій у холодну пору року, що доведено дослідженням 2005 року.

Чи слід давати ліки в таких випадках?

Останнім часом також вироблено консенсус щодо активної профілактичної тактики, що базується на використанні антибактеріальної вакцинації препаратами з групи бактеріальних лізатів (Blasi, 2002; Cogo et al., 2003; Melioli, 2003; Boris, 2003; Boris et al., 2004). Застосування цієї групи препаратів зменшує кількість рецидивів інфекцій дихальних шляхів, їх тривалість, а також відчутно зменшує потребу в антибіотиках.

Є різні групи бактеріальних лізатів. Відповідно до великої кількості досліджень та повідомлень, лікування полівалентними механічними бактеріальними лізатами (ПМБЛ) дає багато корисних ефектів, включаючи суттєве підвищення титру захисних антитіл (у середньому — на 100%), навіть після одного циклу.