История Росії кінця XIX — початку 20 века

История Росії кінця XIX — початку 20 століття.

1. Контрреф. 80−90гг. 19 В. Епоха контрреф. нач. с убивством Ал-дра2 1.3.1881. Відхід від принципів суд. реф. 1864. Повів. адм. репресії. МВС і ген-губ-ру разреш. передавати ряд справ на рассм. воєн. судів з з-нам воєн. вр. Суду предост. право объявл. справа секретним. У 1889- полож-е «про земських участк. нач-ках" — вуездах замість світ. суддів, широкий. адм-суд. правами в отн-и хрест. нас-я. У містах — замість світ. суддів появ. гір. 1892 — новий. городовое полож-е: выборщиками м.б. тільки з опр. їм. цензом, а ранішевсе налогопл-ки. 1887 — циркуляр «про кухаркиных детях».

2. Розпад СРСР. Радикальн. реф. 85ггасла: глас-ть, перебудова, прискорення. З 1988 поч. межнац. зіткнення. Визнали восст-ть роль Рад, кіт. нібито забрала партія. Рук. роль партії у своїй. буд. сохр-ся. У 06.88 -19 партконф-я -ідея констит. реф. Була восст. 2-уровн. с-ма представить. органів: з'їзд нардепів і ВерхС з депов з'їзду. Посаду През-та СРСР (Горбі обраний парламентом -нелегитим.) З 90 КПРС утрач. монополію на влада, возн. політ. партії. У 90 разраб. проект новий. дог. (союзного), отже. расшир. права респ-к. 04.91- союзн. центр і 9-те респ-к (крім Прибалт., Вантаж, Арм, Молд.) подпис. новий. союзн. дог. Вильн. і Ригастолкн-я з воеными. На березень 91 назн. референдум про сохр-и СРСР. У тому поч. страйки з треб. отст. През-та і розпуску ВСовета. Референд. подтв. розкол общ-ва. У 06.91 -Ельцин-През-т. 19.08.91 -ГКЧП. 8 респ-к заявл. про своє незав-ти. У поч. груд. 91 UA заявл. про незав-ти. Обр. СНГ.

3. Судебн. реф. 1864. Немає раніше гласності, сложн. с-ма. Новий. принципи: безстановість суду, скасування с-мы формальн. док-в, відділ. суду від адм-ции, введ. присяжних. Суди місцеві (місцеві, світ. судді) і спільні. Несмен. суддів і след-лей, прокур. нагляд. Адвокаты.

4. Изм-я у складі СРСР 1936;77гг. У К-и 1936 г. закрепл. федер. с-ма, сост. з різнорідних S-тов. Полноправн. S-тами фед-ции явл. союзн. респ-ки. У 1936; преобраз. ЗСФРР (на Грн., Арм, Азерб.). Автономні респ-ки Киргизія та Казах. преобр. в союзні. Колишні независ. Прибалти увійшли до кін. 30-х. 10.39- Верх. Совет СРСР реш. вкл-ть З.Укр. в Укр. і З.Бел. в Бел.

5. Созд. ріс. адвокатури. (присяжн повірені). Реф. 1864. Немає раніше гласності, сложн. с-ма. Новий. принципи: безстановість суду, скасування с-мы формальн. док-в, відділ. суду від адм-ции, введ. присяжних. Суди місцеві (місцеві, світ. судді) і спільні. Несмен. суддів і след-лей, прокур. нагляд. Адвокаты.

6. Разв-е ГиП в 1950;60. Тенд-я до децентр-и упр-я эк-кой, демокр. держ. упр-я. 02.56- 20 з'їзд КПРС -доповідь Хрущова про культі лич-ти. Разукрупн-е мин-в і преобр-е багатьох комітетів в мин-ва. 4-звен. стр-ра упр-я: главк-упр-е-отдел-сектор. Сокр. числ-ть апарату. ОТрасл. принцип замін. террит-ным. У 63 знову созд. ВРНГ, кіт. встав над всієї с-мой упр-я эк-кой. У с/г техніка особисто від МТС перед. колх. Обязат. поставки с/г пр-ции в58 замін. держ. закупівлями. Відмінення. кут. отв-ть за прогули. Созд. комісії з працю. суперечкам. 56- з-н про шос. пенсії. 53- амністія. 58- новий. основи кут. з-нод-ва. Мета -охорона держ. ладу, соц. правопор-ка. Вік наказ-я -с14 до 16. 60- новий КК. 61- 22 з'їзд партії прин. новий. прогр., в кіт. намітили перех. до комм-му: 61−71 -созд. мат-тех. бази, 71−81- вступл-е в ком-м. З зняття на 64-му Хр-ва поч. новий. адм. центр-я.

7. Псковская судная грамота. Ист-ками права в Сев-Зап. Русі (Пск., Новг.) були Рус. щоправда, вічове з-нод-во, дог. з князем, судебн. практика. Від ПСГ сохр. фрагмент про судоустр-ве і судопр-ве. Суд. чини: дъяки, пристави і переписувачі. ПСГ (1647) — 120 сатей — гражд-прав отн-я, обязат., суд. право. Речове — було движ. і недв. им-во, вотчина (наслед.) і годівля (ум.) землевл-е. Обязат. право — дог к/п, міни, позики та інших. Суд. процес — состязат. хар-р. Інститут судебн. представит-ва. За третю крадіжку смерть. Суд зв. ізвод. Суд братщины.

8. Перша русич. рев-я і возн. Рад. Поч. з «притулок. воскр.» 9.1.1905. Наи> арзв. під кінець року. У результаті созд. Ради (раб. депов, солд. і матр., кр-ских). Спочатку — стач. комітети. Зачатки нар. держ. влади. 44 з 55 газозабезпечувальних Рад оказ. під впливом большевиков.

9. Передумови і особ-ти процесу центр-ции д-ви на Русі. Ослабнув. Зол. Орда. У 2 підлогу. 14 В. в Сев-Вост. усил. тенденції до объед-ю навколо Моск. кн-ва, созд. центр. держ. апарату. Церква стан-ся політ. силою. Цар — помазана. божий. Т.а. 3 сили сост. основу сословно-предст. с-мы правл-я: феодали, дворяни, верхівка посаду. Князь зв. царем. Вплив Візантії - правосл. держава. Форм. приказно-воеводск. с-ма держ. упр-я. Высш. орг. влади — боярск. Дума. Объед-е русич. земель затяг. на 100 лет.

10. ГиП Ріс. при WW1. 19.07.1914 Ріс. вступ. в WW1. Отже. частина Ріс на воєн. полож. (50губ.) У р-ні воєн. д-й і воєн. полож-ясуд. влада принадл. воен-окр. суднам та ГВС. Д-ет 4-та ДД, избр. в 1912. Воен-пром. комітети., та їх недост. й у 1915 -особливі наради. Повів. ролі д-виусі фронт, повів налоги.

11. Розв-е Держ. апарату один підлогу. 19 В. Дальнейш. центр-я і бюрокр. держ апд. 1810 — Держ рада. Числ-ть 40−80чел., назн. імператором, просущ. до 1917. Метаприведення прав. с-мы до однаковості. 5 департ-тов: з-нов, справ воєн., грн. і дух., держ. економії, наук, пром-ти і торгівлі. Канцелярія — глава — держсекретар. У 20-ті роки. ГС утрач. моноп. на з-нотв-во Ця робота сосредот. в СЕВК (з 1826). Сенат став высш. судебн. орг. 1802 — маніфест про учр-и мин-в. (лише вісім), созд комітет мин-в (кабінет мин-в). 1827 — жандармський корпус — воор. опора 3 птд. СЕВК. Суд. упр-е осущ. Минюст.

12. Стан-е і разв-е Рад. органів держбезпеки. У 1918 созд. ревіння. трибунали., Центр. ревіння. триб. і кассац. відділ при ВЦИКе. У 1920 -ф-ции следств. комісійВЧК (орган РНК) й особливі відділи. Могли все. 02.1922 замість ВЧКГПУ при НКВС. На місцяхполітвідділи ГПУ. У армії й на флотіособливі птд. К-я 1924 учр. при РНК ОГПУ. 1932 -созд ГУМилиции при ОГПУ. У 1934 созд. Объед. НКВС СРСР, в сост. кіт. ОГПУ, а 1941 ОНКВД справ. на НКВС СРСР і наркомат ГБ.

13. Суд присяжних в Ріс. По реф. 1864 запроваджено лише на рівні першого ланки загальної суд. с-мы (окружн. судів). Питання, винен підсудний. 25−70 років. Ценз осілості 2 р. У засіданні - 12 присяжных.

15. Судебник 1497 г. Перший в Ріс. великокняж. с-к — норми Рус Правди, обычн. права, суд. практики. Гол. мета — распр-е юрисдикції вів князя протягом усього терр. д-ви. Преступл-е поним-ся тепер як наруш. устан-х норм. Облихование — якщо хвацька — м. катувати. Крамолу — антигос. діяння — держ. преступл-е. Должн. прест-я. Введення. членовр. наказ-я, штрафи. Процес: состязат. при фігні і розыскн. при серьезн. справах. Ісп. повальний обшук. Суд: намісників, наказовій, Б. Думы, і Вів. князя. Судебник невеличкий (68 статей, без нумерации).

16. Февр. рев-я і падіння самодерж-я. Мощн. хвиля страйків в поч. 1917. Путил. з-д -18.02. Проблеми з погодою як важко завести продовольство — чутки про великий голод. 23.02. -мітинги многолюдн. Розстріл демонстрантів і американські війська стали перех на стор. 27.02. Тоді ж поч. д-ть Петро. рада раб. і солд. депов (>-у меньш-ков і есерів). Царське прав-во практ-ки прекр. 2.3.1917 -Брешемо. прав-во.

17. Новг. і Пск. феод. респ. Розпад Киевск. русі. (т.к. товарообмін отсутств., феод. верхівка (бояри) превр. в феод. землевл. і хочуть бути самост. Стан-ся 12 князівств. З 1240 г. Русі Герасимчука. С-ма імунітетів (кажд. феодал — свого права і дружина). У Новг. і Пск. слож. своеобр. респ-ки. Держ. упр-е — через с-му вічових органів. Віче обирало князя. Участв. все своб. люди міста. Боярск. рада (на чолі з архиеписк.) — скликання віче, пректы реш-й, контроль. Незав-ть Пскова Новг. визнав лише у 1348 г.

18. Происх і ред. Рус. Правди. Наи> ранн. ист-ками писанн. права вРос. явл. дог з Візантією, церковн. статути князів. 3 осн. ред. РП: коротка (1054-Правда Ярослава і Яр-чей) широка (1113- связ. зі статутом В. Мономаха і судом Ярослава) сокращ. (сірий. 15 В.) Ист-ки кодиф-и — норми обычн. права (полож-е про кровн. помсти і коло. поруці) і княж. судебн. практика. Стрем. огр-ть кровн. помста, але сохр. кр. поруку. Чим крутіше убитий, тим > для неї грошей. Осіб. пор-к насл-я недв-ти для привилег. шару (князі та бояри). Люди: посадські люди і смерды-общинники, закупы, холопи. Преступл-е РП — образа, а чи не наруш. з-на.

19. Избир. з-н 11.12.1905. Ізм. полож-я про выб. в ДД. Расшир. коло изб-лей. Право неравн. для разн. курій. Депы хат. избират. собр-ями, сост. з выб-ков від кажд. губ. й низки крупн. міст. Выб-ки хат. по 4 куирям: земл-цы, гір. жителі, кр-не, раб.

20. Дворцово-вотчин. с-ма упр-я. У 11−12 В. у Києві. русі сущ. десятичн. с-ма упр-я. (довер. люди князя, сини, опир. на воєн. — сотники і десятские — жили з допомогою зборів з нас-я — годівель). Ця с-ма зі брешемо. замін. дв.-вотчин., при кіт. політ. влада принадл. соб-ку (боярину-вотчиннику). 2 центру влади: княж. двір і бояр. вотчина.

21. Держ рада та ДД по осн. з-нам 23.04.1906. 20.04 вийшло «учр-е ДД», в кіт. опр. її компетенція (разраб. і обсужд. з-нопроектов, утв-е держ. бюджету, про строит-ве залізниці і учр-и АТ). Дума избир. п’ять років., деп. не подотч. изб-лям, лише Сенатові. Імператор м. доср. розпустити ДД. Одновр-но — полож-е про ГС. — став верхн. палатою з ті самі права, як і ДД. ½ членів ГС выборн., ½- цар. Предс-ль і віцеежегод. назн. цар. ½членов =98чел. По осн. з-нам 23.04.1906 з-нод. влада імператор осущ. що з ГС і ДД, і їх одобр. з-н не вступ. М.б. указ, але на 2 м-ца.

22. Реорг-я Ріс. прокуратури у 2 підлогу. 19 В. Відповідно до судебн. реф. 1864 ізм. ф-ции п-ры. Возгл. генерал-пр-р, кіт. був хв. юстиції. При сенаті введення. 2 обер-прокурори та його товариші, в окружн. судах і суд. палатах — пр-ры та його т-щи. ПР-ра независ.

23. Рад. ГиП у перекл. ВВВ. У 06.41 Президія Верх. С-та РНК і ЦК ВКП видали постан-е про созд-и высш. чрезвыч. отгана -ДКО (держ. кому. оборони), кіт. сосред. всю влада. Усі орг-и й обличчя д.б. вып-ть його распор-я. Д-вовали через с-му держ., парт. та наукових товариств. органів прокуратури та своїх уполн-х. Влітку 1941 созд. комітет із евакуації при ДКО. У 07.41 Політбюро ЦК ВКП прийняло постан-е про орг-и партизанск. движ-я на оккуп. терр. У 1942 за ставки головкому обр-ся Центр. штаб партиз. дв-я. Інтенсивно проходило воєн. строит-во. Право під час ВВВ: звужено область дог. отн-й (осн-ем їх возн-я стали навіть план. завдання), тенд-я до центр-и, кут. право -ширше став исп-ся принцип аналогії і відплати як мету наказ-я. Мобил-я всіх возможн. рес-сов. Введ. працю. повин-ть, min у трудоднів для колх.

24. Возн. і хар. особ-ти. русич. д-ви. Переростання пологів. громад в сільські. 7−8вв. — воєн. демократія. Высш. орган влади — нар. збори. Обр-е д-ви у вост. слов’ян обусл. разлож-ем родоплем. отн-й. До 8 В. — 14 племен. спілок. Князі й дружина. 3 осн. центру — Куяба (Киев), Славія (Новг.), Артания (Рязань). До 9 в. багато объед. в «рос. землю"(Киев-центр). 882 г.- Київ і новг. объед під в. Києва. 9−11 В. -ще присоед. Рюрік з братами (були кн. в Новг.) Віче. Виконає. органн — раду старійшин. Раннефеод. монархія. Унітарна гос-во.

25. Засн. з-ны 23.04.1906. Опр-ся 2-палатная парлам. с-ма (ГС і ДД). Осущ. з-нод. влада, разом з імператором, але не матимуть його утв-я з-н немає сили. ГС став верхн. палатою з ті самі права, як і ДД. ½ членів ГС выборн., ½- цар. Предс-ль і віцеежегод. назн. цар. ½членов =98чел.

26. Міська реф. 1870. 16.07.1870 «городовое полож-е», закрепл. с-му органів гір. общ. упр-я: гір. избират. збори і гір. думу (з гір. управою — виконає. органом). Усі гір. виборці справ. на 3 грн. по им-вен. цензу, кажд. з кіт. избир. 1/3 гласних в гір. думу. Дума і управа — на 4 г. возгл. гір. голова. Виборці - 25лет, буд. володіти недв-тью. Таємне голос-е. Дума м. устан-ть сборы.

27. Конст-я 1977. У 62 созд. констит. комісія. Стали активно підкресліть.: укрепл. з-ности, активн. вкл-е гр-н в упр-е общ. справами, ролі общ. орг-й, общ. самоупр-я. На 7 внеочер. сесії Верх. С прийняв деклар-ю ухвалення і объявл-и Конст-и СРСР. Підкресліть. свою преемств-ть з предшеств. Мета -ком-м. Основа ек. -соц. соб-ть на ср-ва пр-ва. Основа політ. с-мы -Ради. Рук. роль КПРС. Сост. з 9 розділів. К-я закрепл.: новий. форми непоср. демокр. -всенар. обсужд. і референдум, декларація про обжал-е д-й должн. осіб та інших., на охорону житла, здоров’я, своб. тв-ва, право респ-к вихід із СРСР, підкресліть. знач-е лич-ти, деклар. уваж-е та охороні її правий і свобод.

28. Земск. реф. 1864. Дореф. с-ма отраж. інтереси дворян. Провед. реф. 1861 треб. перестр. с-мы местн. упр-я. У земств немає ісп. органу, і з пом. держ. апарату. Губернатор в теч. 7 дн. м накласти вето будь-яку распор-е земск. органу. Для виборів у із. учр-я предпол. справ. повітове нас-е на 3 частини (курії). 1.1.1864 — полож-е «про губ. і уездн. земск. учр-ях». 3 курії: гір., сільська, повітових землевл-цев. Земск. собранние і управаисполн. орган — хат. на 3 г. Не созд. орг, возгл. д-ть земств, бо й нижчої ланки. Т.а. реф. носила бурж. хар-р.

29. Конституція 1936 г. У 1924;36гг країни сталися істот. ек. і політ. изм-я. У 02.35 Пленум ВКП реш. внести изм-я в К-ю (у частині уточн-я соц-эк. основи общ-ва і изм-я избир. с-мы). Була созд. констит. комісія у гол. зі Став. 12.36- 8 з'їзд Рад утв. К-ю (13 глав і 146ст.). Політ основу СРСР сост. Ради депов, кіт.? всю владу. Ек. основасоц. с-ма хоз-ва і соц. соб-ть на ср-ва пр-ва (м.б. держ. і кооп-колхозн.) Праця = обяз-ть. Загальну однакову пряме избират. право при таємниць. голос-и з 18л. Право на працю, відпочинок, мат. обесп-е, образ-е. Рав-во статей, нац-тей, своб. слова, друку, зборів, мітингів, маніфестацій, демонстрацій. Птд. церкви від д-ви і шк. від церкви.

30. Булыгинская дума і його крах. Рев-я 1905 вынуд. царя замислитися. 08.1905 -Ник.2 маніфест про учр-и ДД, учр-е ДД і полож-е про выб. в ДД. ДДпредст. орг., хат. на 5л. а осн. цензового сословн. хат. права. Булигін — рук-ль комісії, МВС. Обмежили прав самих дохлих. Виборипо 3 куріям: повіт. землевл., гір. изб-лей, кр-ндомохозяев.Император м. розпустити. Але це дало раз-тов і рев-я продолж.

32. Зн-е скасування міцнів. права в Ріс.

33. Грубі наруш-я з-ности у перекл. колективізації хоз-ва. На апрельск 29 г. пленумі ЦК Сталін оповідь., що агр. сектор явл. гол. і єдностей. винуватцем ек. кризи у країні. У 06.29. поч. мас. кол-я. У село замова. тисячі робітників, партійців і ГПУшников. Преоблад. формою хоз-ния визнавши. с/г артіль (земля, худобу, техніка обобществл.). Разр. прогр. боротьби з куркульством (розбивши. на 3 грн.) У 03.30 -постан-е ЦК «про боротьбу проти искривл-я партлинии в колх. дв-и» -після цього поч. мас. вихід кр-н з колх. 08.32-з-н, суворо наказ. за розкрадання колх. соб-ти. Продотряды, мас. голод. До 1935 р. 99% всіх обраб. земель стали соц. соб-тью.

34. Передумови і подг-ка скасування міцнів. права в Ріс. У 1 підлогу. 19 В. сформ. соц-полит. передумови для бурж. реф., а міцнів. право сдерж. разв-е рынка.

35. Конст-я 1924. У 12.1922 1 з'їзд Рад СРСР утв. Деклар. і Дог. про обр-и СРСР 4 респ-каим (РРФСР, UA, BY, ЗСФРР). Кажд. вже мала свою К-ю. З'їзд прин. реш. про разраб. общесоюз. К-и, кіт. була утв. 2 з'їздом в 1.1924. Объед-е за принципами добровол. і рівноправності. Дог. сост. з одинадцяти глав. Виключить. ведення Союзу вх.: внеш. отн-я і торгівля,? W та світу, у і план-е эк-ки і б-та, орг. і у ЗС, основи з-нод-ва. Утв-е і изм-е К-и нах-ся в искл. компет. з'їзду рад. Респ. мала права виходу. Высш. орган влади у СРСРз'їзд рад СРСР, избир. від гір. рад (1 чол на 25тыс. изб-лей). У перерві м. з'їздами высш. орг. владиЦВК, в пром-ках м. сесіями кіт — президія. ЦВК. Цвк форм-ет высш. виконає. і распорядит. орган — РНК (предс-ль, заступник і десяти наркомів).

36. Полож-е 19.02.1861. Тільки 1883 все кр-не були переведені у сост-е соб-ков.

37. Индустр-ция країни й поч. отступл-я від принципів НЕПу. На 4 з'їзді партії, у 1925 дійшли висновку: СССр буд. завоювати ек. самост-ть, щоб превр-ся із країни ввозящей маш. і обор-е у країну произв. Це бвла идеол. передумова инд-ции. Перв. 5-л. план в 1929, даєш 5 на чотири. Планир-е в пром-ти замін. адм. способом распр-я. Обновл-е тих. кадріврабочих-партийцевв начальникинегат. позначилося на пр-ве. У 31 г. попыт. зупинити той процес. 23-ввели працю. книжку, с-ма прописки, введення. суворі мекры наказ-я за прогул на роботі. У 27 г. реорг. апарат ВРНГ: замість єдиного центр. упр-я держ. пром-тью созд. отрасл. гол. упр-я, ними опир-ся план.-эк. упр-е. У 30 г. від ВРНГ стали отдел-ся самост. галузі. С-ма упр-я: главк-трест-п/п.

38. ІДП як юр. наука. Изуч. еволюцію стр-р, інститутів власності та мех-мов держ. влади; разв-е с-мы загалом і птд. галузей права. Выявл. осн. причини слідства возн-я, розквіту й занепаду держ. і. с-м та інститутів. Результат. факти: гос-во возн. на осн. племенн. терр. объед-й, а право склад. з звичаю. Зв’язок времен.

39. Маніфест 17.10.1905. «щодо вдосконалення держ. порядку». Вводив гражд. своб. і орг-л з-нодат. орган (ДД), огран. монарх. влада. Полож-я: обдарування своб. совісті, слова, зборів, спілок; привлеч. до выб. широкий. верств нас-я; обязат. утв-е ДД всіх з-нов.

40. Созд. і. собр-я і зводу з-нов Ріс. імперії. Після смерті Ал-дра1 в 1823 комісія з разр-ке новий. Улож-я перервалася. Ник1 хотів Звід з-нов, а чи не нове звід уложень. Улож. комісія преобр. у 2 птд. СЕВК (1826) на чолі із Сперанським. Вирішили зводити всі дійств. і нед. з-ны без изм-й. Образец-К.Юстиниана. Скорочували, вибирали кращі. Звід д.б. сост. з 8 разд. Вперше гражд, право виділ. як галузь. Ввели Звід (в 15 Т.) з 1.1.1835, а законч. в 1832.

41. Декларація і дог. про образ-и СРСР. У 12.1922 1 з'їзд Рад СРСР утв. Деклар. і Дог. про обр-и СРСР 4 респ-каим (РРФСР, UA, BY, ЗСФРР). Кажд. вже мала свою К-ю. З'їзд прин. реш. про разраб. общесоюз. К-и, кіт. була утв. 2 з'їздом в 1.1924. Объед-е за принципами добровол. і рівноправності. Дог. сост. з одинадцяти глав. Виключить. ведення Союзу вх.: внеш. отн-я і торгівля,? W та світу, у і план-е эк-ки і б-та, орг. і у ЗС, основи з-нод-ва. Утв-е і изм-е К-и нах-ся в искл. компет. з'їзду рад. Респ. мала права виходу. Высш. орган влади у СРСРз'їзд рад СРСР, избир. від гір. рад (1 чол на 25тыс. изб-лей). У перерві м. з'їздами высш. орг. владиЦВК, в пром-ках м. сесіями кіт — президія. ЦВК. Цвк форм-ет высш. виконає. і распорядит. орган — РНК (предс-ль, заступник і десяти наркомів).

42. Соборний улож-е 1649 г. Повстання у Москві 1648. Скликаний З. Собор і прийняли СУ. Це спроба созд. звід всіх д-щих прав. норм. Намеч. розділ. за статтями й інститутам. Глава д-ви — цар — самодерж. і наследн. монарх. Суд справ на суд вершать. № разу отв-к не явл. на суд — програв. С-ма доказ-в (повальн. обшук, свидет.). Реглам-ся катування (осн-е — рез-ты обшуку). Поняття соуч-ков прест-я. Прест справ на умышл., неостор. (одинак. наказ.) і случ. Смягч. і отягч. обст-ва. Прест. против церкви — дома. У поміщиків — пожизн. володіння, а соб-ти д-ви. Термін приобр. давн-ти =40 років. Шлюб МІ-5, Ж-12лет. Не більше трьох раз. Состяза. і троянд. процессы.

43. Окт. переворот і провозгл. Рад. влади. 25.10.1917 ввечері вже поч. роботу 2 Всерос. з'їзд рад раб. і солд. депов, провозгл. себе вищим орг. влади у Ріс. Меншовики і есери залишили засед-е. Провозгл. перехід влади Радам. З'їзд сформ. Раднаркомправ-во. Декрет про мир, землі. ВЦВК був высш. органом влади у перервах м. сесіями з'їзду. Созд. прав-воРНК і наркоматы.

44. Реф. органів местн. самоупр-я при П1. МУ поч. в 18 В. на осн. старої мод.: воеводск. упр-е і с-ма і с-ма обл. наказів. При П1 псоз. изм-я: 1702- введення. інститут воев. товаришів з местн. двор-ва, 1708- новий. терр. дел-е на 8 губ., по кіт. распр. все повіти і міста. У 1713−14 ч-ло губ. повів. до 11. Губернаторвлада. У результаті реф. до кінця 1715 — с-ма местн. упр-я: уезд-провинция-губ-я. У 1719 11 губ-й справ. на 45 првинций, що на округа.

45. Воен. комунізм. Сост. в 3.1919 8 з'їзд РКП сформулир. осн. принципи ВК: ідея воен-полит. союзу раб. і кр-н, max центр-я ек. пол-ки (главкизм, продразв., працю. повин-ть)., вседля перемоги у гражд. війні, скасування 1920 РНК і щодо оплати паливо, житлі і т.д. Нац-ция п/п-й. Центр. с-ма упр-я пром-тью (главкизм) -усе в ВРНГ. Продрозкладка, воор. продотряды.

46. Перех. від колег. до хв. с-ме упр-я при Ал-дре1. Центр-ция треб. пересм. с-мы отрасл. органів держ. упр-я. 1802- маніфест «про учр-и мин-в». Облад > оператив-тью на ділі упр-я, персон. отв-ть рук-лей. 8 мин-в. (воєн. і сухоп. сил, морських, МЗС, МинЮст, МВС, МВ, комерції, нар. просв.) Предст. ежег. отч. в Сенат. 1811- (Сперанський) — «загальне учр-е мин-в» — мин-ва — высш. исполн. влада, подчин. императ. Міністри назн. імператором. Апарат мин-вдел. на департ-ты і канцелярії. 1812 — комітет мин-в. -совещат. орган.

47. НЕП та її сущ-ть. Держ. с-ма: уточн-ся ф-ции держ. органів, разгран. повноважень РНК і СТО (відає ек. ф-циями). 1923;го СТО преобр. в ек. совещаие. 1921 -Держплан. Центри і главки ВРНГ преобр. в орг. планир-я. 1921; заміна продрозкладки продподатком (заплати його й надлишки по устан-м наркомпродом поміняти). Тов.обмен. ф-ции — до рук споживкооперації. Денац-ция мелк. і кустарн. п/п-й. Разв-е своб. обміну. 08.1921 -наказ РНК «Про НЭПе». Держ. п/п-я переклад. на госпрозрахунок. Приватне посредн-во (м. держ. п/п заборонено 1923;го). Активизир. д-ть тов. бирж. Формы хоз-ния: АТ, трест (участь д-ви в правлінні), синдикати і кооперативи. Созд. общ-ва взаимн. кредит-я. У 1926;27 -уменьш. кр-е частн. сектора, т.к. гос-во хоче контролювати це. Комісія зі цінами (1924 -устан. предельн. ціни). Налоги.

48. Стан-е абс. мон-и у Росії. Поч. склад-ся до кінця 17 В. ГАМ опир-ся на крепостн-во (а скрізь на кап. с-му). Поч. склад. стан дворянства. Глава д-ви — все. Поліцейська гос-во (созд. проф. поліція, і гос-во стрем. вмеш-ся в усі життєві дрібнички). Для ГАМ хар-ны часті дворц. перевороти. Панщинне поміщицьке пр-во (прообраз кап.), мануфакт. Правящ. класом ост. дворяни (єдностей. служива стан). 1682 — відмінення. местнич-во — тепер аристокр. происх. впливає на держ. долж-ти. 1714 — указ про единонасл-и. Табель про ранги приравн. воєн. і грн. службу.

49. Заснує. собрангие та її розпуск. Вибори в УС -11.1917. >-у місць получ. меньш-ки і есери. 3.1.1918 ВЦВК прийняв декрет про визнання контррев. д-ем всіх спроб привласнити ф-ции держ. влади, возл. на РНК право придушувати. 5.1.1918 одкр. УС і Предс-ль ВЦВК зачит. прогр. партії, але >-у відмовилися це обсужд. і больш-ки пішли, а ввечері варта закрив засідання. На ін. день ВЦВКдекрет про розпуск УС.

50. Перестр. центр. держ. апарату при П1. 1722-табель про ранги. У в д-ти суворим розпорядженням, бюрократія, як с-ма упр-я. Уравн. воєн. і грн. служба. Реф. высш. орг. влади: 1699- близька канцелярія (адм-фин. контролю над д-тью всіх держ. учр-й). Бурмистерская палата чи Ратуша — для улучш. посаду. податків, усл-я пром-ти і торг. У 1708 вона превр. до центру. казнач-во (12 фин. наказів). 1710−19 — столица-Питер, Сенат замість колишніх орг. влади — спочатку для правління під час походів Петра, потім ост. Компет-я: суд, фин. й податок. контроль, зовнішторг і кр-тные повноваження. 1712 — расправн. палата — аппеляц. орган. 1718- в Сенат вх. през-ты всіх созд-х колегій. 1722 — Сенат стан-ся надведомств. контрольн. органом. 1715- созд. генерал-ревизор (контр. д-ть Сенату). За собл. з-нности стежили фискалы.

51. Конст. РРФСР 1918. Прин. 10.07.1918 п’ять з'їзді Рад. -перша Совю К-я, обрали новий. склад ВЦВК. 6 розділів: деклар. прав труд-ся і экспл. народу (диктатура пролет-та), загальні полож-я до РРФСР, орг-я Рад. влади, хат. право, бюдж., Герб і прапорі. Термін д-я к-и -«перехід від кап до соц.) ВЦВК форм прав-воРНК (з комісарів, возгл. отрасл. наркомати). До виборівлише трудящі. Созд. прав. база для последующ. з-но-творч.

52. Сословно-предст. мон-я. (до ¾ 17 В.). З 1547 г. при Івана 4 Грозному глава д-ви присвоєно офиц. титул царя і князя Моск., перед. по насл-ву. Посаду. д-щая бояр. дума. У 1549 у її сост. учрежд. «обрана дума» (рада) з довірений. осіб. Земск. собори (у тому сост. — Б. Дума) — обирали царя. Гол. бюрократи і служаки — дворяни. Вони, верхівка посад. нас-я і дух. і светск. аристокр-я — 3 осн. стану, вх. в Собор. На місцях — земскиеи губні хати (фин-налог. і полиц.-суд. ф-ции) Їх д-ть контрол. отрасл. накази. У 17 В. вони почали подч-ся воєводам, опир. на приказную избу.

53. Двоевл. та її хар. риси. Після февр. ревіння. устан. своеобр. переплетення бурж. і реаол.-демокр. диктатури раб. і кр-н. У орг-и гору. влади выявл. 2 лінії: 1. линия бурж., стрем. сконц. з-нод. і ісп. владу у руках брешемо. пр-ва, недопущення скликання учр. зборів. 2. линия труд-сяскликати УС. Факт-ки 2 прав-ва: Брешемо. і Ради. 1.9.1917 Ріс провозгл. Респ-кой. -брешемо. рада респ-ки.

54. Стан-е і хар. особ-ти приказн. с-мы упр-я. У 14 В. парал-но з усил. влади царя форм. наказова держ. с-ма. Хар-на центр-ция і клановість. Высш. орг. влади — Б. Дума, сост. з свестк. і дух. феодалів. То справді був совещат. орган. Отрасл. органами були накази (розбійний, казен., посольск.), совм. адм. і суд. ф-ции. Глава наказу — боярин, + дъяки і писцы.

55. Двоевл. та її хар. риси. Після февр. ревіння. устан. своеобр. переплетення бурж. і реаол.-демокр. диктатури раб. і кр-н. У орг-и гору. влади выявл. 2 лінії: 1. линия бурж., стрем. сконц. з-нод. і ісп. владу у руках брешемо. пр-ва, недопущення скликання учр. зборів. 2. линия труд-сяскликати УС. Факт-ки 2 прав-ва: Брешемо. і Ради. 1.9.1917 Ріс провозгл. Респ-кой. -брешемо. рада респ-ки.

56. Гос-прав. реф. Екат2. Укрепл. принципи просвещ. абсол-ма. Ідея «з-нной монархії». Ряд спец. комісій, кіт. д.б. уст-ть lim з-ннойвласти прав-ва. Мон-я полаг. кращої формою правл-я. Е2 написала наказ в 1766 для нової покладеної (кодификац.) комісії про принципи прав. пол-ки і с-мы.Никаких огран-й монарху. У комісію напр. депутати центр. органів упр-я, уездн. двор-ва, солдатів, держ. кр-н, козаків, міст. Улож=е: 1775- «учр-я для упр-я губерній» — 50 губ. (подвоїли) — по пр-ку кол-ва нас-я, упраздн. провінції, губернатор, губ. прокурор — нагляд за з-нностью, городничий, реф. суд. с-мы (Сенат-высшю суд. орган, для кажд. стану — свої суди). 1785 — «Жалувана грамота двор-ву» — не обяз. служити, насл. звання, особисті, имущ. права. 1785- жалувана грамота містам. Гор. нас. справ. на 6 станів. Избир. Гор. Думу.

57. Взаимоотн-я респ-к до обр-я СРСР. Декл-я прав народів Ріс. в 1917 провозгл. декларація про самоопр-е для кажд. нації. PL, FIN і Прибалти відійшли. 1918 -провозгл. Закавказ.респ., потім розпалася на 3. 1920; ВірменіяРСР, 1921;Грузия. 1918;22 разв-е союзу респ-к йшло шляхом вхожд-я у складі РСФРР та УСРР шляхом 2-стор. договорів: 1918 -спроба сформ. першу автономію у межах фед-ции (Татаро-Башк.) У 1920 -расп. на 2 з огр. правами. 1920;22 автономія предост. киргизам, марийцам, дагам та інших. Широка автономіяТуркестану. Наприкінці 1922 в сост. РРФСР -10 автономн. респ. і одинадцять ред. обл. Межресп. договору 1920 -з Азерб., UA, BY, GA, Вірменія. З 1922; Закавк. СФСР (Вантаж, Арм, Азер.).

58. Образ-е Держ Ради. Созд. в 1810 в кач-ве высш. з-нодат. орг., разраб. з-нопроекты. Предс.- імператор. Числ-ть 40−80чел., назн. імператором, просущ. до 1917. Метаприведення прав. с-мы до однаковості. 5 департ-тов: з-нов, справ воєн., грн. і дух., держ. економії, наук, пром-ти і торгівлі. Канцелярія — глава — госсекретарь.

59. Причини та перебіг образ-я СРСР. Декл-я прав народів Ріс. в 1917 провозгл. декларація про самоопр-е для кажд. нації. PL, FIN і Прибалти відійшли. 1918 -провозгл. Закавказ.респ., потім розпалася на 3. 1920; ВірменіяРСР, 1921;Грузия. 1918;22 разв-е союзу респ-к йшло шляхом вхожд-я у складі РСФРР та УСРР шляхом 2-стор. договорів: 1918 -спроба сформ. першу автономію у межах фед-ции (Татаро-Башк.) У 1920 -расп. на 2 з огр. правами. 1920;22 автономія предост. киргизам, марийцам, дагам та інших. Широка автономіяТуркестану. Наприкінці 1922 в сост. РРФСР -10 автономн. респ. і одинадцять ред. обл. Межресп. договору 1920 -з Азерб., UA, BY, GA, Вірменія. З 1922; Закавк. СФСР (Вантаж, Арм, Азер.).

60. Держ. переворот 3.6.1907. Навесні 1896 поч. раб. нова ДД. проблема — одинак. повноваження ГС (½ — з найвищих чиновників) і ДД. ГД-треб. отст. прав-ва, 8.6.1906 парв-во розпускає ДД (просущ. 72 дня). 02.1907 -поч. раб 2-га ДД, намагаючись сотрудн. з прав-вом. Прем'єр Столипін. М. 1и 2 ДДукази про уравн. кр-н прав з ін. сосл-ями, на право кр-н закрепл. у себе наділи в соб-ть. ДДпроти прогр. реформування і розпустили (просущ. 102 дн.) Разом з маниф. 3.6.1907 про розпуск ДД опубл. новий. полож-е про вибори, де > выб-ков від земл-цев, < від кр-н. У рез-те наруш. осн. з-ны, т.к. цар утв. новий. полож-е про выб. без санкції ДД і ГС.