Причины циклічності економіки
Цикличность — це загальна форма руху національних хо-зяйств та світового господарства як створення єдиного цілого. Вона висловлює нерівномірність функціонування різних елементів нацио-нального господарства, зміну революційних і еволюційних стадій його розвитку, економічного прогресу. Нарешті, циклічність — важливий чинник економічної динаміки, одне із детермінантів макроекономічного рівноваги… Читати ще >
Причины циклічності економіки (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Причины циклічності экономики.
Цикличность — це загальна форма руху національних хо-зяйств та світового господарства як створення єдиного цілого. Вона висловлює нерівномірність функціонування різних елементів нацио-нального господарства, зміну революційних і еволюційних стадій його розвитку, економічного прогресу. Нарешті, циклічність — важливий чинник економічної динаміки, одне із детермінантів макроекономічного рівноваги. Через складних, взаимопересе-кающихся трендів різних компонентів циклічності найчастіше вкрай важко окремі цикли.
Наиболее характерна риса циклічності — рух — проис-ходит за колу, а, по спіралі. Тому циклічність — форма розвитку. Кожен цикл має фази, свою тривалість. Характеристики фаз неповторні у конкрет-ных показниках. У конкретного циклу, фази немає двійників. Вони оригінальні як і історичному, і у регіональному аспектах.
Цикличность — рух від однієї макроекономічного рівноваги в масштабах принаймні національної економіки до іншого. Фактично це з способів саморегулювання ры-ночной економіки, зокрема і зміни її галузевої струк-туры. Одночасно циклічність дуже вразлива щодо государ-ственному впливу на національне господарство і світове хо-зяйство в целом.
Типы циклов.
Известно кілька типів економічних циклів, котрі називають хвилями. Навряд чи виділити через множествен-ности їх показників, через тимчасової розмитості кордонів з-поміж них. Так звані довгі хвилі (цикли) мають протяжність в 40—60 років. Розробка теорії довгих хвиль була започаткована 1847 р., коли англієць Х. Кларк звернув увагу до 54-річний розрив кризами 1793 і 1847 рр. Він вважає, що це випадково, різниця був об'єктивно обумовлений. Существен-ный внесок у розвиток теорії довгих хвиль вніс його соотечест-венник В-Джевонса, що залучив статистику колеба-ний цін до пояснень нового науці явления.
Длинные хвилі Кондратьева.
Оcобое місце у розробці теорії циклічності належить Н.Д. Кондратьєву .
Исследования Кондратьєва охоплюють розвиток країн Європи за 100—150 років. Серед показників кон’юнктури, досліджених їм, — індекси цін, державних паперів, номінальна заработ-ная плата, зовнішньоторговельний оборот, видобуток вугілля, золота, выплав-ка чавуну тощо. Великий наукової заслугою нашого соотечествен-ника можна вважати розуміння їм вероятностного характеру підходу під час аналізу статистичних рядів показників конъюнк-туры. Через війну досліджень Кондратьєв виділив такі великі цикли (табл. 1).
Наибольшей наукової заслугою Кондратьєва і те, що він здійснив спробу сконструювати теоретичну соціально-економічну систему, які самі може генерувати дли-тельные колебания.
Теория довгих хвиль розмірковує так, що економічне система постійно перебуває у стані відхилення від макро-экономического равновесия.
Во-первых, це відхилення попиту пропозиції і навпаки на на тривалих відрізках часу.
Во-вторых, це відхилення, пов’язані зі змінами попиту устаткування, споруди, будівельні матеріали тощо. Ці відхилення долаються у межах промислових циклів середніх термінів.
В-третьих, це тривалі відхилення від рівноваги, про-должительность яких складає 40—60 років. Вона має місце на ринках промислових будинків, споруд інфраструктури робочої сили в. Зазначимо, що перший і другий типи відхилень мають місце за одного й тому самому технологічному способі виробництва, у якого відбувається зміна низки поколінь техніки і технології.
После того, як можливості підвищення ефективності у межах використовуваних науково-технічних принципів вичерпані, про-виходить перехід до використанню нових науково-технічних прин-ципов, перехід до нового технологічного способу виробництва. Настає епоха науково-технічної революції. Цей перехід займає чимало часу і дає початок нової довгою хвилі, що й нині переважають у всіх індустріально раз-витых країнах. Історія засвідчує, що адміністративно-командна економічна система має не може забезпечити такий перехід. Свідчення того — відставання НТП у СРСР проти провідними країнами Заходу в 70—90-х гг.
Можно стверджувати, що ринкова система цьому плані має здатність постійно стимулювати науково-технічний прогрес, оскільки у цьому зацікавлене самого суспільства, осно-ванное на змішаної регульованої ринкової системе.
В висновок відзначимо, що циклічне розвиток — це прояв самої сутності розвитку, його природне властивість, спосіб його прогресивного руху. Тим самим було цик-личность — свідчення життєздатності даного суспільного устрою, свідчення його права на существование.
При підготовці даної праці були використані матеріали з сайту internet.