Вплив діяльності та перспективи розвитку транснаціональних корпорацій в Україні

Формат взаємодії ТНК та реального сектора національної економіки України; Охріменко О. О., Сільвестрова Д. Д. «ТНК у системі світових економічних відносин» Наприкінці XX — на початку XXI ст. спостерігається інтенсивне зростання зовнішньоекономічної діяльності, в якій транснаціональні корпорації (ТНК) виступають торговцями, інвесторами, розповсюджувачами сучасних технологій, стимуляторами міжнародної трудової міграції. Ці компанії відіграють провідну роль в інтернаціоналізації виробництва, в процесі розширення і поглиблення виробничих зв’язків між підприємствами різних країн. На початок третього тисячоліття міжнародне виробництво товарів і послуг у рамках ТНК становило 7% світового ВВП. ТНК займають передові позиції у світовому виробництві в галузях електроніки, автомобілебудування, хімічній і фармацевтичній промисловості.

Транснаціональна корпорація — це корпорація, що здійснює міжнародне виробництво на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми закордонними філіями. В умовах сьогодення в Україні діє ряд потужних транснаціональних корпорацій, а їх діяльність значним чином впливає на економіку країни. .взаємовідносини між ТНК та Україною-ЗУ «Про промислово-фінансові групи в Україні», З У «Про господарські товариства», ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність», ЗУ «Про інвестиційну діяльність», ЗУ"Про іноземні інвестиції". На початок 2014 р. в Україні діють понад 30 світових транснаціональних корпорацій. Серед яких можна виділити Alcatel, BritishAmericanTobacco, BritishPetroleum, Coca-Cola, Danone, Huawei, KraftFoods (MondelezInternational), McDonaldsCorporation, MetroCash&Carry, Nestlй), Nokia (фінляндія), PepsiСo, Samsung, Shell, Siemens, SUNInbev, Toyota (японія), Unilever.

Проте на основну увагу заслуговують ТНК, які займаються виробництвом продукції на території України і як, наслідок, розвивають промисловий потенціал країни та створюють нові робочі місця. Значного розповсюдження в українській економіці набули потужні виробничі FMCG-компанії (Fast Moving Consumer Goods), які виробляють товари повсякденного попиту (напої, побутову хімію, косметичні вироби). Міжнародні компанії зазначеної спеціалізації позитивно вплинули на ринок товарів харчування та громадського споживання, оскільки значно розширили товарний асортимент. Для України залучення прямих іноз. інвестицій через транснаціоналізацію є дуже важливим, оскільки дозволяє вирішувати питання конкурентоспроможності вітчизняної екон., розв. ринку праці та підвищення життєвого рівня населення. Проте досягнення поставлених завдань можливе лише у випадку одночасного ств. сприятливих умов для ТНК та захисті нац. інтересів України. За даними Всесвітнього банку, Україна, на жаль, не має сприятливих умов ведення бізнесу та придатного інвестиційного клімату. Серед 183 держав світу по показнику ств. сприятливих умов ведення бізнесу Укр. займає 145 позицію.

Аналіз діяльності ТНК в Україні дає можливість виявити ряд позитивних та негативних чинників, що впливають на економіку країни. До позитивних чинників можна віднести:

• 1) Покращення виробничої бази України. Виробництво іноземними компаніями на території країни товарів та послуг призводить до побудови нових підприємств, модернізації або розширення існуючих.
• 2) Впровадження досягнень НТП в країні. Імпорт технологій в країну дозволяє покращити якість продукції, підвищити її рівень конкурентоздатності на світових ринках і, як наслідок, сприяє зростанню експорту. Поява товарів та послуг з прогресивними характеристиками спонукає вітчизняних товаровиробників підлаштовуватись під кон’юнктуру ринку. За певних обставин інноваційні технології дозволяють покращити умови праці робітників та екологічну ситуацію в країні.
• 3) Сприяння реструктуризації економіки. Діяльність ТНК знаходиться у тісному взаємозв'язку з кон’юнктурою світової економіки, яка визначає попит і пропозицію на товари та послуги. Функціонування міжнародних компаній на території України призвело до зміни у структурі видів економічної діяльності. Значного розвитку набули сектори економіки, які пов’язані з харчовою та тютюновою промисл., торгівлею, фінансами, енерг. та телекомунікаціями (швидким оборотом капіталу й забезпеченими ринками збуту. транснаціональний корпорація економічний україна
• 4) Посилення процесів інтернаціоналізації і глобалізації. Функціонування ТНК в Україні призводить до активізації залучення вітчизняної економіки у світові процеси та вихід на нові ринки товарів та послуг.

Недоліки діяльності ТНК в Україні:

• 1) У багатьох випадках ТНК використовують українську економіку як сировинну базу, передаючи українським партнерам не відповідні їхньому рівню розвитку технології з жорсткими обмеженнями на продаж.
• 2) Ведення бізнесу у видах економічної діяльності, які вигідні міжнародним компаніям, а не економіці України. Поряд з активною діяльністю ТНК у галузях зі швидким оборотом капіталу й забезпеченими ринками збуту спостерігається недостатній рівень інвестицій у інші, дуже важливі для української економіки, види економічної діяльності.
• 3) Міжнар. компанії уникають сплати податків шляхом внутрішнього переливу капіталу в країни з нижчим рівнем оподатковування.
• 4) Спроможність ТНК впливати на ціноутворення в країні, що призводить до поглинання або банкрутства вітчизняних виробників, а також робить залежною українську економіку від діяльності міжнародних компаній

Hезважаючи на деякі недоліки, ТНК для України є головною рушійною силою в процесі розширення інвестиційної діяльності, що дозволяє їй бути активним гравцем не лише на місцевому ринку, а й на зарубіжному.

Серед об'єктивних проблем, які існують в Україні щодо розширення діяльності ТНК, можна назвати такі [6]:

• — нестабільність політико-правового середовища країни;
• — нерозвинутість ринкової інфраструктури; - нестабільність курсу національної валюти;
• — нерозвинутість внутрішнього інвестиційного ринку;
• — обмежена зовнішня орієнтація бізнесу; - інформаційна відсталість країни;
• — невеликі (у світовому масштабі) розміри бізнес-груп;
• — наздоганяючий характер науково-технологічної діяльності, інноваційної складової господарювання;
• — криза високотехнологічних галузей економіки тощо.

Серед заходів загального характеру в якості першочергових варто назвати:

• -узгодження політ. поглядів на нац. рівні між владними струк-ми, партіями, гром. організаціями, соц. групами;
• -проведення радикальних заходів боротьби зі злочинністю, ств. цивілізованого ринку без кримін. угруповань;
• -оптимізувати заходи по зменшенню рівня інфляції, за допомогою використ. іноземного досвіду та практики;
• -провести реформи з спрощення податкового закон-ства та ств. за допомогою нього методи стимулювання виробництва;
• -підвищити %-ві ставки по депозитним внескам, для збільшення та мобілізації вільних коштів під-ств і населення;
• -забезпечити іноземним та вітчизняним інвесторам, які вкладають інвестиції на довгостроковий період, надання податкових пільг для компенсування збитків від уповільненого обігу капіталу, в порівнянні з іншими напрямками їхньої діяльності.

Напрями та перспективи сталого розвитку національної економічної системи України та транснаціоналізація її господарства повинні визначатись перспективними і економічно безпечними для держави завданнями:

• — розвитком процесів енергетичної інтеграції на пострадянському просторі;
• — перспективами інтеграції України до світового ринку металургійної продукції;
• — перспективами інтеграції України до світового ринку послуг;
• — напрямами розбудови транскордонного співробітництва за участю України.(транскородоне співроб.-спільні дії, спрямовані на встан. і поглиблення ек., соц., науково-технічних, екол., культ. та інших відносин між терит. громадами, їх представн. орг., місц. Орг. Викон. влади У та терит. громадами, відповідними орг. влади інших держав у межах компетенції, визначеної їх нац. законодавством.)

Ефективна реалізація зазначених напрямів повинна забезпечуватись виконанням ряду умов:

• — залучення іноземних інвестицій в проекти структурної трансформації промисловості;
• — збільшення обсягів інвестиційних ресурсів в проекти технічного переозброєння виробництва;
• — ефективне використання інвестиційних ресурсів;
• — розв. галузей матеріального вир-цтва, що визначають міжнародну конкурентоспроможність нац. економіки;
• — створення умов для найбільш повного використання експортних можливостей України. [6]

Розвиток власних транснаціональних компаній дасть нашій державі змогу підвищити свій статус на світовій арені, налагодити взаємовигідну співпрацю з більшістю країн світу та закріпити вплив України на розвиток світової економіки. Український бізнес все більше зацікавлений у міжнародному виробництві у двосторонньому напрямі - залученні інвестиції всередину країни та власній експансії (розширення сфери панування, впливу, поширення чого-небудь за початкові межі за межами країни.) Це свідчить про поширення ідей транснаціоналізації в Україні. Одним із недоліків діяльності ТНК в У для вітчизняних виробників є неспроможність утримувати конкурентне становище порівняно з великими міжнародними корпораціями. Україна має ств. стратегію, яка має базуватися на сприятливих умовах для залучення інвестиції ТНК та для побудови статусу інвестиційно привабливої країни. Але все ж зараз можна сказати, що перші кроки на шляху транснаціоналізації українськими компаніями вже зроблені: побудовані вертикально інтегровані виробничі ланцюги великими фінансово-промисловими групами, відомі випадки придбання українськими компаніями активів за кордоном, за допомогою міжурядових угод створюються перші державні транснаціональні компанії.

Нині в Україні серед основних бізнес-груп найбільшими промисловими групами є корпорація «Індустріальний Союз Донбасу» («ІСД»), «Інтерпайп», ВАТ «СКМ», Група «Приват», «Group DF». Вертикально інтегровані ТНК — управляють підрозділами в певній країні, які виробляють товари, що поставляються в їх підрозділи в інших країнах.

Реструктуризація національної економіки — проведення довготермінових якісних і сутнісних структурних змін усіх підсистем економічної системи, передусім відносин економічної власності та господарського механізму з метою підвищення ефективності її розвитку та конкурентоспроможності на світовому ринку. Під інтернаціоналізацією розуміють зближення національних економік шляхом посилення промислової співпраці та взаємозалежності міжнародного товарообороту, руху капіталів робочої с між країнами.

Глобалізація — це новий, вищий ступінь інтернаціоналізації, на який вона почала підніматися з кінця ХІХ століття. Це категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів.

Транснаціоналізамція — процес посилення світової інтеграції у результаті глобальних операцій ТНК.