Российский Міжнародний Реєстр (другий регістр) Судов

|1. Аналіз економічного і основам правової стану морського |Стр.2 | |флоту Росії. | | |2. Історія прийняття національних других регістрів та його |Стор.5 | |використання їх у у світовій практиці. | | |3. Головні мети міжнародних реєстрів судів. |Стор.7 | |4. Російський міжнародний реєстр судів. |Стр.10 |.

Аналіз економічного і основам правової стану морського флоту России.

Морський флот Росії одна із інструментів економічної і стратегічної зовнішньої політики України держави. Проте її стан сьогодні викликає глибоку тривогу в російських судновласників. Нині Росія наблизилася до критичного рубежу втрати свого традиційного статусу морської держави. Швидко розвіялася й невблаганно скорочується торговий флот, втрачається контроль над судами, досвідчені морські кадри шукають роботу поза кордоном. На межі банкрутства й розпаду перебувають багато судноплавні підприємства. Флот Роии зараз поставлене такі умови, що вона може ефективно оперувати у морській торгівлі свого власного країни, змушений шукати притулку у міністерствах закордонних суднових регистрах.

Російські вантажі і від їх перевезення дедалі більше дістаються іноземних перевізників і закордонних портам, особливо попртам Прибалтики і Финляндии.

У транспортному комплексі морської флот грає величезну роль і незамінний в обслуговуванні районів Крайненего Півночі і Далекого Сходу Росії, де каботажний флот часто залишається єдиним способом доставки грузов.

У будь-якій країні наявність власного флоту означає зекономити чимало витрат валюти на фрахт, оскільки приэ кспорте сировини транспортні витрати перевищують на 20−40% ціну товару, сама ж середня їхня частка 10−15%. Невипадково власний морської флот мають суто «континентальні» країни, такі як Австрія, Швейцарія, Угорщина та др.

Для подолання кризи необхідні активні міри і радикальні зміни в судноплавної політиці. Вочевидь, що на даний час нереально сподіваються на прямі державні інвестиції. Але морської флот Росії вправі розраховувати на розумний протекціонізм й створення сприятливих економічних условий.

Однією з напрямів щодо виходу з кризової ситуації, у якій перебуває морської транспорт, є створення Російського міжнародного реєстру судів з урахуванням міжнародного опыта.

Міжнародні суднові реєстри — звані «другі» (паралельні) реєстри — покликані допомогти судновласникам зменшити витрати, підвищити конкурентноспособность на світовому фрахтовому ринку й відповідно протидіяти відпливу національного тоннажу під «зручні» флаги.

Аналіз стану морського транспорту протягом останніх 3 роки показує, що флот, контрольований Россиией, загалом скоротився на 27,5%, флот морських пароплавств — вдвічі, флот просих судноплавних російських компаній, активно развивавшийся в 1995;1996 рр., також став скорочуватися (1999 р. по порівнянню з 1996 р. зменшився в 1,5 раза).

Флот під іноземними прапорами, контрольований Росією, збільшився заэтот ж період на 25% і як більш як половина всього вітчизняного флоту (54%).

Якщо порівняти рівень конкурентоздатності діючих російських суден з зарубіжними, то порівняння буде на користь перших. Наші суду, як правило, мають більший витрата пального й чисельність екіпажу, значна частина судів морально та фізично застарілими — усе це б'є по витратах через суди і вартості фрахта.

Порівнюючи обсяги списання і поповнення флоту протягом останніх 3 роки, слід зазначити, що кількість списаних судів перевищує пополненных.

У 1997 р. флот Росії зменшився на 2,5 млн. т дедвейту, а поповнився всього на 0,2 млн. т. У 1998 р. вибуло 1,5 млн. т дедвейту, а поповнення становило 0,8 млн. т. У цьому слід зазначити, що 95% списаних судів були під російським флагом.

З’явилися нові судноплавні компанії, належать найбільшим концернам, — «ЛУКойл», Газпром та інших. Нафтову компанію «ЛУКойл» веде активну діяльність зі створення свою власну флоту. У складі «ЛУКойл» налічується 7 суден загальним дедвейтом 162,0 тис. т, а перспективі флот поповниться ще 17 судами загальним дедвейтом 204,4 тис. т.

Існуюча система налогооблажения у Росії (приміром рівень налогооблажения у Росії перевищує в 2,6 раз налогооблажение до й Великобританії, в 16 раз — у Греції, на Кіпрі та Мальті, причому середній рівень налогооблажения, сформований в міжнародному судноплавстві, нижчий за 8 раз, ніж у Росії (відповідно 11,7% і 88,3%)) змушує вітчизняних судновласників реєструвати флот офшорних компаніях до створення фінансових умов рентабельною експлуатаційної діяльності. З іншого боку, отримання кредитів від закордонних інвесторів у основному можливе лише за реєстрації нового флоту під іноземними прапорами. Так 1998 р. з 23-х нових судів 19 побудовано під иностраныыми флагами.

Також причинами кризи є: відсутність стабільного правовим полем, регулируещего економічну діяльність судновласників; високі митні мита на куплені суду й комплектувальне устаткування др.

Через війну частка судів під іноземними прапорами, контрольованих російськими судновласниками, зросла по дедвейту з 5,2 млн. тонн на 1996 р. до 6,5 млн. тонн на 1999 р. і становить більш як половина (54%) всього тоннажу России.

Отже, коли ці тенденції збережуться і ситуація відновленням флоту не зміниться, то кілька років морських судів під російським прапором мало залишиться з усіма звідси економічними і з політичними последствиями.

Історія прийняття національних других регістрів і аналіз їхній використання їх у мирой практике.

З недавнього часу традиційних морських країн стали активно створюватися міжнародні реєстри морських судів у доповнення до звичайних національним регістрам як альтернативу інституту «зручних» прапорів. Це стала результатом пошуків компромісного варіанту, здатного утримати вітчизняних судновласників від перекладу судів з-під національної юрисдикції в економічно привабливіші відкриті регістри країн «зручного» флага.

Поштовхом до утворення нових реєстрів, відомих як і другі, чи «паралельні» регістри, стало воістину обвальне скорочення 80-ті роки торгового флоту під прапорами традиційних морських країн, особливо країн Західної Європи, і натомість циклічного кризи у світовому судноплавстві і низькою конъюктуры фрахтових рынков.

Однією із перших використовувала цій формі для виходу з кризи Норвегія, створила 1987 р. Новвежский міжнародний судновий реєстр, завдяки якому те що практично припинився те що норвежких судів під іноземні прапори, але дедвейт норвезького флоту за чотири роки подвоївся, досягнувши 55 млн. т. Відповідно, значно зросли надходження у норвезький бюджет. Практика створення міжнародних реєстрів знайшла широке поширення — Данія, Італія, Іспанія, Португалія, Бразилія та деякі інші країни вже створили свої реєстри, й у час йде активна робота у Японії, Туреччини і Кореї з їхньої организации.

Поява других регістрів найбезпосереднішим чином з глобальної тенденцією посилення ролі зручних прапорів у світовій судноплавстві. У 1998 р. серед шести провідних прапорів у світовій морському флоті п’ять місць належало «зручним» прапорам. Усього під зручними прапорами на початку 1998 р. було зареєстровано більше половини загального тоннажу світового торговельного флоту. Десять основних відкритих регістрів 1998 р. зосередили 50,8% загального дедвейту світового флоту, причому лише 2 регістру (Панами і Ліберії) — 31,2% цього тоннажу, а ще три регістру (Багамських о-вов, Мальти і Кіпру) — 15,1%.

До 1998 р. торговий флот більшості економічно розвинених країн світу в значною мірою (40−80%) зареєстрували під «зручними» прапорами. Промислово розвинених країн — учасниці ОЕСР та основну частину контрольованої ними флоту (більш 63%) експлуатують під «зручними» прапорами. У окремих провідних країнах ця частка ще вище: США — 73%, Японії - 77%, Великобританії - 70%, фрн — 65%. Щодо мень частка іноземних прапорів в морському флоті, контрольованому Італією і Францією — близько 42%.

На цей час фактично сформувався міжнародний ринок послуг по реєстрації судів, який володіє величезною притягальної силою для судовладеьлцев і операторів із багатьох країн світу, передусім на судноплавних компаній із економічно розвинутих країн. Географія ринку реєстраційних послуг у міжнародному про морське судноплавство значно розширилася. У 1998 р. послуги відкритих регістрів пропонували судновласникам близько тридцяти малих країн. У цьому ринку давня між колишніми відкритими морськими регістрами доповнилася новими напрямами суперництва і сильним сплеском боротьби за залучення судовладельческой клієнтури. У суперництво вступили новоутворені «зручні» прапори з пропозиціями ще більше м’яких умов, і навіть другі регістри розвинених європейських держав. Через війну розпочатої «війни цін» багатьох країнах «зручних» прапорів довелося зробити кілька істотних поступок і скидок.

Поруч із ці чинники загострення міжнародної конкуренції сприяла найсильніша експансія на судноплавних ринках про «нових морських країн» зі Східної і Південно-Східної Азії вже (Південна Корея, Тайваню, Китаю, Гонконгу, Сінгапуру), які висунулися до провідних держав світу з кількості, тоннажу і якісним характеристикам свого торгового флоту. Успіхи судновласників цих країн із 80-х рр. та його висока конкурентноспособность переважно пояснюються використанням більш дешевою робочої сили й низькими експлуатаційними расходами.

Найбільш активний період введення міжнародних суднових реєстрів (як зазначалося вище) припав на 1986;1997 рр. Засновниками сталі у основному країни Західної Європи (Норвегія, Данія, Німеччина, Великобританія, Франція, Іспанія, Португалія, Нідерланди, Італія, Люксембург). Пізніше до них долучилася Японія, а 1997 р. уряд Бразилії, намагаючись стимулювати розвиток флоту під національним прапором, прийняв рішення створенні свого другого регістру (REB).

Близько половини вже існуючих міжнародних реєстрів судів належить до групі офшорних. Вони утворені на залежних острівних територіях, які під юрисдикцію метрополій. Тут зосереджена більшість всього торгового флоту під національним прапором. Зокрема, в Норвегії в реєстрі (NIS)находится 91% флоту, в данії - 97% (DIS), у Великій Британії - 69% (про. Мен), Нідерланди — 21% (Антильські острова), у Португалії - 80%.

(про. Мадейра), У Італії - 60%, мови у Франції - 65% (про. Кергелен).

Характерно, що у інших країнах також порушувалося питання про вибір острівних територій як можливого місця розміщення нових регістрів (в Норвегії - про. Шпіцберген, у Німеччині - про. Гельголанд, у Фінляндії - Аландські о-ва).

Зазвичай в такому виборі значно полегшувалася законодавча сторона запровадження нових реєстрів, оскільки можна використовувати автономні права острівних територій щодо пільгового налогооблажения та інших умови реєстрації судов.

Головні мети міжнародних реєстрів судов.

Для ефективного функціонування міжнародних суднових реєстрів потрібна наявність глобального ринку дешевих морських кадрів. Такий ринок у судноплавному бізнесі у 80-ті рр. вже існував повною мірою й у своєму інтенсивному развити спирався на процвітаючий інститут «зручних» прапорів. Основу дешевих кадрових ресурсів судноплавства становлять це з країн Східної, Південно-Східної й Південної Азії, але з кінця 80-х рр. цей ринок ринув потужний потік моряків із країн Східної Європи й СРСР. Великий надлишок суднового персоналу дозволяє сотням менеджерських і крюїнгових компаній, обслуговуючих міжнародне судноплавство, організовано вирішувати питання комплектування багатонаціональних екіпажів судів у інтересах усієї світової ринку реєстраційних послуг. За участі цих компаній створена та успішно діє у світовому масштабі навчальна мережу підготовки морських кадрів, орієнтована забезпечення судів досить кваліфікованим плавсоставом.

Попри велика різниця за умов існуючих міжнародних морських реєстрів, є і кілька спільних рис. До них віднести следующие:

— дають можливість найму дешевою іноземної робочої сили екіпажі судів (невеликі обмеження зазвичай стосуються лише осіб начальницького складу і у окремих випадках запроваджені кількісні квоти для пересічного плавскладу з страны-учредителя);

— відкривається перспектива зменшення кількості екіпажів судів, що сприймається як одне із важливих чинників підвищення конкурентоздатності суднових опреаторов;

— не передбачається чи значно урізані відрахування на фонди соціального забезпечення іноземних моряків у складі судолвых екіпажів (фонди страхування, пенсійні); застосовуються невисокі ставки регитсрационных і щорічних потоннажных зборів; виконуються переважно міжнародні конвенції МОП, що знімає найгостріші претензії, які зазвичай пред’являють до країн «зручних» флагов.

Привабливість нових регістрів як відкритих регістрів країн «зручних» прапорів забезпечується переважно значним зменшенням витрат судновласників утримання екіпажів. Використання других регістрів дає можливість зменшити приблизно 2 разу видатки зміст екіпажів в порівнянні зі звичайними національними регистрами.

Для іноземних екіпажів судів, зареєстрованих по-друге регістрах, допускається встановлювати різні розміри заробітної плати у залежності від уроня життя в країні, громадянином якої є даний член екіпажу. Цей рівень зазвичай узгоджується з міжнародною федерацією транспортних працівників. Норвезький та інші суднові регістри дозволяють спиратися на колективні угоди щодо умов найму з спілками моряків країнизасновника і країн-постачальників моряків (Філіппін, Індії, Польщі, Росії, Індонезії, Пакистану та інших.). Саме ця дозволяє власнику судна отримувати основну економію у витратах утримання екіпажів при комплектуванні їх вихідцями із багатьох країн з нихким рівнем оплати труда.

Реєстраційні умови зазвичай вимагають, щоб нескольлько осіб командного складу (від 2-х до 4-х чол.) були громадянами страны-учредителя. Однак у окремих випадках можливі винятку: Нідерланди капітан то, можливо іноземцем, капітан судна по Люксембурзькому реєстру може бути вихідцем із країни — члена ЄС і т.п.

Найчастіше є обмеження на право власності, тобто. суду повинні належати громадянам цієї країни. По-друге регістрах країн — членів ЄС власником судна то, можливо громадянин в іншій країні співтовариства. Практично для реєстрації відсутні (крім Люксембурзького реєстру) обмеження з віку судов.

Задля більшої конкурентоздатності на світовому ринку реєстраційних послуг другі регістри пропонують низький рівень зборів і декларують відсутність прибуток від своїх послуг. На відміну від «зручних» прапорів де вони рпеследуют комерційних цілей і расчитаны лише з самоокупність. Реєстраційні послуги визначаються сумою, яка потрібна на покриття адміністративно-господарських витрат за реєстрації судів і участі змісту штату працівників реєстраційної службы.

Істотною перевагою більшості других регістрів (тоді як «зручними» прапорами) вважатимуться відсутність в «чорних» списках держав, під прапорами кторых суду підлягають першочерговим перевірок різних служб.

Запровадження других регістрів передували тривалі дискусії офіційних осіб про, представників судновласницькі асоціацій, судноплавних банків та страховыз товариств, вантажовідправників, профспілок, які б лобіювали кіл, незалежних експертів, морської громадськості й поклали преси. Зазвичай професійні спілки моряків намагалися протидіяти прийняттю законопроектів про других регістрах, мотивуючи свою негативну позицію неминучим зростанням безробіття серед моряків через необмежених можливостей судновласників наймати іноземців. У Франції профспілки домоглися свого, у Німеччині - немає, у Бразилії був серйозного протидії. Через зіткнення інтересів различныз зусиль і зацікавлених кіл, і навіть несхожості конкретної історичної ситуації у різних країнах рішення щодо запровадження других регістрів нерідко виявлялися недостатньо ефективними, щоб бути серйозним противагою привабливим умовам «зручних» прапорів. Прикладів можуть бути другі регістри Франції, Німеччини, Японії. У часности, японській другому регістрі 1998 р. значилося лише 39 судів, що належать японським власникам. Але висловлюються сподівання швидке зростання цього флоту після отог, як парламент Японії травні 1998 р. прийняв Закон, що у цьому регістрі буде забезпечене для японських судновласників значне скорочення эксплуатационых расходов.

Найефективнішими у складі існуючих других регістрів стали міжнародні суднові реєстри Норвегії та Дании.

Російський міжнародний реєстр судов.

Метою створення Російського міжнародного реєстру судів є створення економічних, юридичних, політичних вимог і інших необхідних умов, які забезпечують функціонування зареєстрованих у ньому російських і закордонних судів, мають всі переваги зручного флага.

Російський міжнародний реєстр судів дозволить підвищити конкурентноспособность вітчизняного флоту, стимулювати залучення інвестицій у її розвиток виробництва і створити передумови на вирішення наступних задач:

— створення стабільних усреднённых економічних умов, сформованих міжнародною фрахтовому ринку, що дозволить привлеч під російську реєстрацію знову мурований флот, який у даний час іде під «зручні» прапори інших стран;

— залучення під російську реєстрацію іноземних судів, експлуатація яких вимагає і наявності російського прапора (Арктика, внутрішні водні шляху й ін.), і навіть країн, які мають виходу до морю;

— використання сучасної міжнародної заставної схеми фінансування будівництва судів під російським прапором, що забезпечується приєднанням 1998 р. Росії до Міжнародної конвенції «Про морських заставах і ипотеках 1993 г.»;

— підвищення авторитету торгового флоту Росії, збереження квалифицированыых морських кадрів, створення додаткових робочих місць на судах і берегу;

Діяльність створюваного Реєстру регламентується основними принципами, визначення яких залежить від розробці умов та реєстрації судов.

У Реєстрі може бути зарегистрированы:

— суду валовий місткістю 80 рег. т і более;

— суду, побудовані і срібло в власності російських громадян, і юридичних, здійснюють своєї діяльності відповідно до законодавством РФ за її початкової регистрации;

— суду, перебувають у власності іноземних громадян, і юридичних, мають біля РФ дочірні, спільні підприємства міста і філії, здійснюють від імені Ілліча та за дорученням цих юридичних діяльність, пов’язану з експлуатацією судов;

— суду, перебувають у власності іноземних громадян, і юридичних осіб і надані у користування та володарем російському фрахтувальнику побербоут-чартеру;

— суду, об'єкти, куплені у власність російськими фізичними і юридичних осіб в іноземних собственников.

Дозволяється реєстрація судна в Реєстрі, якщо воно має застави та інші обтяження за наявності письмової згоди залогодержателя.

Забороняється перереєстрація судна за іншими реєстрах судів РФ.

Кожне судно, зареєстрований Реєстрі, повинен мати екіпаж, чисельність якого «буде достатній задля забезпечення безпеки мореплавання, запобігання забруднення морської среды.

Посади капітана і радиоспециалиста на судах, зареєстрованих у реєстрі, можуть тривати лише громадян Росії, інші посади можуть займати як громадян Росії, і іноземним громадянам й обличчя без гражданства.

Власник кожного зареєстрованого реєстрі судна укладає колективний договір одним із загальноросійських профспілок, які мають інтереси плавскладу судов.

Власники (судновласники) чи фрахтователи, зарегистрировавшие свої судна у Реєстрі, звільняються й від сплати податків, зборів, зокрема митних та інших обов’язкових платежів, встановлених чинним законодавством РФ.

Фінансово-господарська діяльність судів, зареєстрованих у Реєстрі, виконується власниками чи фрахтувальники судів з бербоутчартеру, або через учреждаемые біля РФ компанії, або (у разі того що в них інших судів, зареєстрованих у інших реєстрах РФ) ведеться окремий облік прибутків і витрат по зареєстрованим у Реєстрі судам.

Власникам (судновласникам) чи фрахтователям гарантується право безпрепятственного перекладу зарубіжних країн одержуваних ними доходів від діяльності зареєстрованих у Реєстрі судів, подальшого інвестування коштів, передачі й застави акцій компаній у користь російських і закордонних банків та фінансових установ, і навіть припинення своєї деятельности.

До сформування Реєстру необхідно: ухвалити Закон Про російський международнос реєстрі судів, внести відповідні доповнення та зміни в існуюче занодательство РФ, створити Адміністрацію Реєстру і розробити її правової статус.

Враховуючи те, що запропонований закон призначений на вирішення нерегульованих Кодексом торгового мореплавання запитань і є специфічним для Росії законом, необхідно ухвалити його як законодавчий акт і оформити пакет зміни й доповнення в податкове законодавство ще й положення про митних сборах.

Економічна ефективність створюваного Російського міжнародного Реєстру судів забезпечується розрахованим в техніко-економічному обгрунтуванні рівнем регитрационных і щорічних сборов.

Сопоставительная оцінка освітянських витрат реєстру і гаданих доходів з його експлуатації свідчить про економічну доцільності його создания.

Використовувана литература:

1. Л у р про в е ц А. «Шлях для збереження вітчизняного флоту», //.

«Морський флот» № 6/99, стор. 3−5.

2. Ю р и е в У. «Міжнародний реєстр судів Росії зберегти вітчизняний флот», // «Морський флот» № 9−10/98, стор. 15−16.

3. Парламентські слухання: «Стан і розвитку морського торгового флоту Росії», // «Морський флот» № 1/2001, стор. 3−7. ———————————- [pic].

[pic].