Аромотерапія, ароматичні води

Реферат на тему:

Аромотерапія, ароматичні води

Аромотерапія має давню історію, оскільки відомо, що ще жриці Давнього Єгипту широко користувались ефірними оліями, а відомий арабський лікар Авіценна винайшов процес їх перегону. Особливий вплив ароматичних олій на людський організм, зокрема на психіку, був доведений науково і пояснюється тим, що більшість компонентів ефірних олій за своєю структурою схожі на людські гормони.

Води ароматичні - рідка лікарська форма, яка являє собою водні або водно-спиртові розчини ефірних олій. Готують у співвідношенні 1:1000, за винятком деяких. Одержують перегонкою ефірних олій, що містяться в рослинній сировині, або розчиненням у воді спиртових концентратів ефірних олій.

Сучасні дослідження також підтвердили, що аромоолії мають досить високу протимікробну та протизапальну дію, зміцнюють імунітет, нейтралізують дію токсичних речовин і сприяють їх виведенню з організму. Окрім того, вони впливають на людську енерґетику — посилюють ауру, позитивно діють на емоції, гармонізують стосунки з оточуючими і навіть зближують людей.

Велику роль для імунної та нервової системи відіграє не тільки фітотерапія, а й ароматерапія. Особливо, якщо ми поєднуємо її з дихальною гімнастикою, масажем, ультрафіолетовим опромінюванням.

Використання ароматичних олій включає в себе чимало методик — це ванни, інґаляції, розтирання, введення їх як компонентів до косметичної продукції, аромолампи, ароматизація білизни тощо. Все залежить насамперед від того, з якою метою використовується та чи інша олія.

Досить популярне нині використовування аромоолії саме в косметології, зокрема у парфумерії. Тому, вибираючи парфуми, не буде зайвим поцікавитися складовими компонентами. Цілком можливо, що визначальним у них може бути якась аромоолія. Втім, застосовувати її як парфуми треба дуже обережно, а в деяких випадках робити це взагалі не рекомендується. Ароматичні олії нерідко входять і в іншу косметичну продукцію (креми, маски, гелі тощо). Багато відомих виробників косметики створили цілі серії продукції під назвою «Аромотерапія» (Avon, Faberlic та ін.).

Використання ефірних олій з лікувальною метою має бути також дуже обачним. Оскільки ароматичні олії можуть викликати не лише алерґію, а й інші побічні дії на організм. При лікуванні важливо використовувати натуральні олії і не перевищувати дозування. Сьогодні аромоолію використовують для подолання найрізноманітніших недуг — як фізичних, так і психічних. Зокрема, досить популярна аромотерапія при стресах, перевтомі, неврозах і депресії. Здебільшого тут використовують олію лаванди, бергамота, лимона, сандала, іланга-іланга, жасмину, герані, полину, троянди та ін.

Ще одна зі сфер широкого застосування ароматичних олій — ЕРОТИЧНА. Ефірні олії є одними із давніх еліксирів, які відкривають неймовірні висоти кохання. Відомо, що такі всесвітньо знамениті коханки і коханці, як Клеопатра, Нефертіті, Олександр Македонський, Маргарита Наваррська, Казанова, Єкатерина II, маркіза де Помпадур, Поліна Віардо, вміло використовували у своєму «мистецтві» аромоолії. Якщо ви бажаєте влаштувати своєму чоловіку незабутню ніч, варто згадати про олію іланг-іланга, пачулі, кориці, мускату, герані, бергамота та ін. Для кращого ефекту аромотерапевти радять застосовувати не один аромат, а композицію. Втім, підбирати суміш навмання не треба. Для цього варто скористатися одним з рецептів, які можна знайти в спеціальній літературі.

Давні жриці у великому секреті тримали рецепти «ароматів кохання». Втім, сьогодні деякі з них все-таки стали відомі.

Ось три із них:

а) 3 краплі іланг-іланга + 3 краплі розмарину + 2 краплі мускату.

б) 3 краплі кориці + 2 краплі сосни + 2 краплі мускату.

в) 3 краплі мускату + 2 краплі кориці + 4 краплі пачулі + 3 краплі бергамоту.

Не треба постійно й безконтрольно користуватися ефірними оліями. Аромотерапія не призначена для тривалого застосування. Наприклад, не можна вживати ефірну олію шавлії та лаванди одночасно з будь-якими препаратами, що містять йод і залізо, а також у поєднанні з алкоголем.

При підвищеній збудливості нервової системи не рекомендуються ефірні олії гвоздики, шавлії.

Не можна засмагати після застосування препаратів з апельсиновими, бергамотними, лимонними ефірними оліями.

Дітям, яким ще не виповнилося шести років, не можна застосовувати м’ятну олію, оскільки вона має сильну дію на дитячу шкіру, а також викликає безсоння. Треба з особливою обережністю використовувати цю олію при алергічному нежитю та при проходженні курсу гомеопатичного лікування.

При підвищеній здатності до зсідання крові, тромбофлебітах небезпечні ефірні олії васильків, кипариса.

При хворобах нирок не рекомендуються ефірні олії ялівцю, коріандру, сосни, чебрецю, ялиці, сандалу.

Іноді спостерігається індивідуальне несприйняття якого запаху. У такому разі потрібно відмовитися від олії, яка вам не підходить.

Сучасна аромотерапія в тому вигляді, в якому ми її знаємо, виникла на початку ХХ ст. у Франції. В той час багато людей почали проявляти інтерес до істинних видів терапії, і запит на натуральні, а не синтетичні олії, знову почав рости.

Одним із дослідників ефірних олій був французький хімік Рене-Моріс Гаттефос. Якось, працюючи в своїй лабораторії, він обпік собі руку і негайно опустив її в стоячу поряд посудину з чистою лавандою олією. Коли він побачив, як швидко пройшов опік, не залишив після себе ніяких рубців або шрамів, учений вирішив займатися вивченням лікувальних властивостей ефірних олій.

Гаттефосс припускав, що ці олії можуть проникати в тіло через шкіруця гіпотеза була підтверджена. Олії вбираються через шкіру, можливо через волосяні цибулинки або потові пори, і потрапляють в кров з іншими рідинами. Таким чином, вони здатні циркулювати в тілі людини і впливати на внутрішні системи організму. В своїх дослідах Гаттефосс розробив класифікацію методів дії різних олій на обмін речовин, нервову і травну системи, ендокринні залози. Він же і ввів термін аромотерапія.

Вважається, що застосування аромотерапії діє чудові результати при лікуванні людей різного віку, страждаючих від найрізноманітніших порушень — від серйозних захворювань до звичайних простуд.

Вважають. Що лікар Вальне успішно лікував такі важкі захворювання як рак і туберкульоз, хоча об'єктивних і переконуючих доказів немає.

Аромотерапія може принести полегшення людям, які страждають від затяжних захворювань, які не піддаються традиційним методам лікування. Деколи ліки викликають неприємні побічні явища — в таких випадках аромотерапія також морже допомогти відновити здоров’я.

Деякі олії зарекомендували себе як ефективні антисептики, а інші, як, наприклад, лаванд не, чайного дерева і геранієве, добре діє проти інфекцій вірусів, бактерій, грибків.

Аромотерапія може принести швидке полегшення людині, яка піддалась стресам, депресії, гніву, покращують самопочуття.

При розповсюджених недугах — простуда, розлади шлунку, порушення менструального циклу — аромотерапевтичні засоби лікування діють також доволі ефективно. Лікарі запевняють, що аромотерапія може лічити не лише захворювання, але і забезпечувати їх профілактиці.

Кожна людина, яка бажає одержати максимальний ефект від аромотерапії, повинна звернутися до кваліфікованого лікаря. Спеціалісти, які пропонують масаж з використанням ароматичних олій, не є аромотерапевтами. Справжній аромотерапевт — це лікар, який пройшов професійне навчання. Крім вивчення самої аромотерапії, він повинен мати знання по анатомії, а також по інших видах нетрадиційної терапії - рефлексології, акупресупії, шиатсу.

Під час першого прийому аромотерапевт вияснює загальний стан здоров’я і образ життя пацієнта, його історію хвороби і наявність алергічних реакцій.

Виходячи із індивідуальних особливостей організму, аромотерапевт приготовляє суміш олій спеціально для кожного пацієнта.

Після цього аромотерапевт робить масаж з використанням суміші олій, звертаючи особливу увагу на енергетичні меридіани — шляхи, які проходять по всьому тілу і служать каналами для життєвої енергії. Деколи накладається компрес на першу частину тіла, щоб допомогти олії проникнути в цю область.

Після масажу, лікар, можливо, дасть флакон суміші для використання в домашніх умовах.

Людина повинна пройти декілька сеансів для того, щоб терапевт зміг проконтролювати протікаючи процеси. По мірі того, як організм хворого реагує на прийняту суміш, лікар може замінити її для коректування лікування.

У різних людей впитування олії відбувається з різною швидкістю. Здоровій людині необхідно 3−6 год. Тому аромотерапевт деколи рекомендує піст або дієту для очищення організму від токсинів з тим, щоб він міг легше вбирати олій.

Використана література

1. 1.Аромати как врачеватели. — М., 2001.

2. 2.Енциклопедія здоров’я. — К., 2002.

3. 3.Лікування запахами. — К, 2000.