Іоган Себастьян Бах

Иоганн Себастьян Бах.

J.S. Bach, 1685 — 1750.

Один із геніальних музикантів всіх часів і народів, вів дуже скромний спосіб життя. Він не залишив від рідної землі, подібно Генделю, щоб вирватися із німецької зашкарублості, княжого свавілля та національного приниження. Він на день не розлучався з Німеччиною, і цей постійний, безупинне німецьке оточення не могло б не накласти глибокого відбитка з його творчість. Любов до роздумів на философско-этические теми що тоді одним з примітних чорт німецького національної вдачі. У музиці, той час: кордон 17 — 18 століть, знаменує момент вищого злету бароко, а ім'я композитора, про яку йде мова, і чию творчість досі вважається вершиною музичного мистецтва — Йоганн Себастьян Бах.

Нельзя звісно говорити, що у Німеччини у той час було все так безнадійно. З огляду на занепаду німецької літератури, деградації науки, окостенілої догматики теології, виднілися проблиски світла Якова Бёме, Кеплера, Лейбніца. На музичної ниві Бах продовжив лінію, провідну із глибин исстрадавшейся роздертої Німеччини XVI-XVII століть, від протестантського хоралу, його суворих ревних співаків — Вальтера, Озинандера, Преториуса — до корифеїв XVII століття: Генріху Шютцу, Пахельбелю, Бухстехуде.

Иоганн Себастьян Бах народився 1685 року у Эйзенахе (Тюрінгія) в скромною сім'ї міського музиканта. Його мандрівки до 1723 року, що він влаштувався Лейпцигу, обмежувалися (беручи до уваги короткочасних паломництв до Гамбурга і Любек) провінційними німецькими містечками, і його протікала зовні досить одноманітно, тихо, осторонь великих соціальних рухів сучасності і історичних подій. Головними подіями його життя його власних творів.

Иоганн Себастьян Бах походив із роду, цілі покоління якого століттями старанно й довічно трудилися на теренах музики. Ось такими були і її батько його й брат — перші музичні наставники у дитинстві. Залишившись сиротою ще дитиною, Бах п’ятнадцяти років від народження вже і собі на їжу в Люнебурзі. Це сприяло формуванню таких чорт його характеру, як скромність, величезне старанність і дисципліна праці, яка тільки гнітила його, але певне, становила невід'ємну частину його артистичної натуры.

Ещё хлопчиком в Эйзенахе Бах співав в хорі. У Ордруфе (1695 — 1700) вельми рано і просунувся у грі на скрипці, клавесині і органі особливо. У люнебургский період (1700 — 1703) він слухав гру знаменитих органістів Бёма і Рейнкена (у Гамбурзі), отримав загальна освіта в ліцеї, а великої нотної бібліотеці Люнебурга старанно вивчав твори давніх і деяких сучасних йому німецьких, австрійських, італійських, французьких майстрів. У результаті перші кроки на композиторському терені в Арнштадті (1704 — 1705) Бах зробив ще дев’ятнадцятирічним, але вже настав різнобічно освіченим і практично підготовленим артистом. Тут слід врахувати, увесь цей прогрес молодого Баха відбувався у нестатках, ранньому самотині, у закутку, нарешті через конфлікт між молодим митцем і його бюргерско-религиозной средой…

Подробно про життя і творчість Т. Шевченка цієї самої видатного композитора можна почути в монографії А. Швейцера «Йоганн Себастьян Бах», недавно перевиданої. (!!!).

Для гітаристів Баха «відкрив» Андрес Сеговия, запровадивши його твору на свій концертний репертуар. Чого варта одна Чакона з 2-ї h-moll_ной партиты для скрипки соло.

Монументальность пассионов, створених цім неповторним композитором, просто вражає. По порівнянню з розмахом органного і клавирного творчості, інші інструментальні жанри Баха можуть мізерними. І усе ж таки їх художнє значення величезна: пройшли століття, що більше ніж будь-коли раніше у центрі концертного репертуару; окремі, наприклад віолончельні сюїти, лише час знайшли виконавців (Пабло Казальс і інші). Для гітаристів, звісно, насамперед цікаві твори Баха для лютні, а як і для скрипки і виолончели-соло в перекладенні для гітари. За можливості постараюся допомогти у тому вопросе.

Список литературы

Розеншильд До. Історія зарубіжної музики. Музика. М., 1978.

КОНЦЕРТНЫЕ П'ЄСИ для шестиструнной гітари. Вып.20 /упорядник не зазначений/. Радянський композитор. М., 1982.

Нотная серія «З репертуару Андреса Сеговии» /сост. Є. Ларичев/. Музика. М., 1982.

ПЬЕСЫ для шестиструнной гітари. Випуск 3 /составл. і ред. Я. Ковалевської та О. Рябоконь/. Радянський композитор. Л., 1977.

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.