Теоретико-методологічні основи соціально-педагогічної діяльності

Реферат на тему:

Теоретико-методологічні основи соціально-педагогічної діяльності.

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (Гриньова В.М.)

Мета та функції соціально-педагогічної діяльності

Діяльність — це специфічна форма відношення людини до навколишнього середовища, зміст якої полягає у цілеспрямованому його перетворенні. Крім того, діяльністю можна назвати сукупність дій людини, що спрямована на бажану зміну будь-якого предмету. Існує економічна, політична, правова, культурна, технічна, наукова та інші види діяльності. До особливого виду діяльності відносимо соціальну роботу. Соціальна робота — діяльність, що спрямована на здійснення допомоги людям, які її потребують, бо не здатні самостійно вирішити життєві проблеми: діти, пенсіонери, інваліди, хворі, біженці, безробітні і т.ін. Кожний є особистістю із своїм неповторним складом мислення, психіки, досить складною біографією. Це вимагає від соціального працівника або педагога доброти, тактовності, проникнення у долю людини, співчуття, різноманітних знань та умінь, великого терпіння, самовідданості та ін., оскільки необхідно у процесі бесіди зняти психологічний стрес, допомогти увійти в нормальний ритм життя, надати допомогу людині хворій, прикутій до ліжка, допомогти батькам знайти «спільну мову» з дитиною та ін. Тому і виникає особлива потреба в діяльності сімейного соціального педагога [4, с.63−64]. Вона ґрунтується на концепції взаємодії особистості, сім'ї та суспільства, що віддає пріоритет сім'ї та сфері внутрісімейних і міжсімейних відносин перед суспільством. Сім'я, будинок, община, сімейно-сусідська спільність розглядається як сфера, де головним чином здійснюється соціальна політика та соціальна допомога.

Соціальний педагог є посередником між особистістю та соціумом, впливаючи на формування гуманних, виховуючих, морально і фізично здорових відносин у соціальному середовищі, сім'ї, сімейно-сусідському оточенні, між дорослими та дітьми. Його клієнтами є сім'я та її близьке оточення за місцем проживання. Він перший вступає в етично допустимій формі в контакт з членами сім'ї, ставлячи «соціальний діагноз»: вивчає мікросоціум, інтереси, уподобання, коло спілкування, моральну атмосферу, умови життя, психологічні та вікові особливості, здібності членів сім'ї, виявляє позитивні та негативні впливи й проблеми (психологічні, етичні, правові, медичні та ін.) з метою надання подальшої допомоги. У процесі «діагностики» соціальний педагог диференціює клієнтів, встановлює, з яким спеціалістом його треба зв’язати у відповідності з виявленою проблемою (з службою психічного чи фізичного здоров’я, правового чи економічного захисту, культурного дозвілля і педагогічної анімації та ін.).

Професійних соціальних працівників, зокрема педагогів, в Україні зовсім небагато. В основному їх функції виконують так звані волонтери, які за покликанням займаються даною діяльністю. Отже, соціально-педагогічна діяльність — це вид професійної або волонтерської діяльності, спрямований на створення умов у соціумі для духовного розвитку людини або групи людей, гуманізації їх відносин, надання людині психологічної, моральної, фізичної, медичної та інших видів допомоги з метою гармонізації її життя.

Соціально-педагогічна діяльність спрямована на розвиток та саморозвиток особистості, створення умов найбільшого сприяння та психологічного комфорту. Соціальний педагог допомагає людям у їх повсякденному житті, забезпечує консолідацію всіх сил і можливостей суспільства щодо конкретного громадянина, розвиваючи його активність як суб'єкта цього процесу. Отже, соціальна допомога повинна мати активний характер і сприяти залученню до соціальної роботи як самих клієнтів, так і соціальних працівників, зокрема соціальних педагогів. Вона спрямована на поступове створення своєрідного механізму саморозвитку, що сприяє виявленню взаємної турботи і взаємодопомоги, милосердю, послабленню соціального і міжнаціонального напруження, формуванню сприятливого мікроклімату в соціумі. Основним предметом турботи має бути сім'я. Контакти між конкретною сім'єю та соціальним педагогом будуються на основі врахування особливостей кожної конкретної сім'ї, закономірностей процесу спілкування у сфері життєдіяльності людей.

Отже, залежно від характеру роботи соціального педагога визначають такі види його діяльності:

• id="a_правоохоронна__попередження_правопорушень__соціальна_підтримка_різних_категорій_населення__соціально-реабілітаційна_діяльність__" >правоохоронна (попередження правопорушень, соціальна підтримка різних категорій населення, соціально-реабілітаційна діяльність) —
• id="a_психологічна__консультативно-посередницька__охорона_здоров'я_та_пропаганда_здорового_способу_життя__медико-реабі-літаційна_діяльність__" >психологічна (консультативно-посередницька, охорона здоров’я та пропаганда здорового способу життя, медико-реабі-літаційна діяльність) —
• id="a_культурно-дозвіллєва__організація_діяльності_дітей__молоді__сімейно-сусідських_спільнот__культурно-освітня_робота_за_місцем_проживання__організація_фізкультурно-оздоровчого_та_культурного_відпочинку__соціальна_анімація___4__с₆₇__" >культурно-дозвіллєва (організація діяльності дітей, молоді, сімейно-сусідських спільнот, культурно-освітня робота за місцем проживання, організація фізкультурно-оздоровчого та культурного відпочинку, соціальна анімація) [4, с.67].

Становлення, розвиток і реалізація духовності людини, гармонізація та демократизація відносин людини та суспільства складають основну мету соціально-педагогічної діяльності.

Таким чином, на відміну від звичайного педагога, який працює в навчальному закладі і виконує, перш за все, освітньо-навчальну та виховну функції, соціальний педагог повинен реалізувати в першу чергу функцію соціальної допомоги і захисту.

Крім того, функціями соціального педагога є:

• id="a_організаторська__яка_включає_організацію_тієї_чи_Іншої_діяльності__здійснює_вплив_на_зміст_дозвілля__допомогу_у_працевлаштуванні__професійній_орієнтації_та_адаптації__координує_дальність_підліткових_і_молодіжних_об'єднань__взаємодіє_з_медичними__освітніми__культурними__спортивними__правовими_закладами__товариствами_і_благодійними_організаціями_" >організаторська, яка включає організацію тієї чи Іншої діяльності, здійснює вплив на зміст дозвіллядопомогу у працевлаштуванні, професійній орієнтації та адаптації, координує дальність підліткових і молодіжних об'єднань, взаємодіє з медичними, освітніми, культурними, спортивними, правовими закладами, товариствами і благодійними організаціями.
• id="a_прогностична__яка_визначає_та_вивчає_ознаки__які_характеризують_стан_розвитку__перш_за_все_духовного__людини__групи__мікро-середовища_та_визначає_можливості_перспективи_їх_розвитку_при_збереженні_даної_сукупності_соціальних_впливів_" >прогностична, яка визначає та вивчає ознаки, які характеризують стан розвитку (перш за все духовного) людини, групи, мікро-середовища та визначає можливості перспективи їх розвитку при збереженні даної сукупності соціальних впливів.
• id="a_попереджувально-профілактична_та_соціально-терапевтична__Соціальний_педагог_передбачає_і_приводить_у_дію_механізм_попередження_і_подолання_негативних_впливів_у_соціально-правовому__юридичному_та_психологічному_плані__організовують_соціо-терапевтичну_допомогу__забезпечують_захист_прав_у_суспільстві__допомагають_підліткам_і_молоді_в_період_соціального_і_професійного_визначення_" >попереджувально-профілактична та соціально-терапевтична. Соціальний педагог передбачає і приводить у дію механізм попередження і подолання негативних впливів у соціально-правовому, юридичному та психологічному плані, організовують соціо-терапевтичну допомогу, забезпечують захист прав у суспільстві, допомагають підліткам і молоді в період соціального і професійного визначення.
• id="a_комунікативна_полягає_у_встановленні_контактів_з_тими__хто_потребує_допомоги_та_підтримки__організації_обміну_інформацією__залученні_добровільних_помічників_і_населення_мікрорайону_до_соціальної_праці_та_відпочинку__ділових_та_особистісних_контактів__зосередження_інформації_і_налагодження_взаємодії_між_різними_соціальними_інститутами_в_роботі_з_клієнтами_" >комунікативна полягає у встановленні контактів з тими, хто потребує допомоги та підтримки, організації обміну інформацією, залученні добровільних помічників і населення мікрорайону до соціальної праці та відпочинку, ділових та особистісних контактів, зосередження інформації і налагодження взаємодії між різними соціальними інститутами в роботі з клієнтами.
• id="a_правозахисна_використовує_арсенал_правових_норм_для_захисту_прав_та_інтересів_клієнтів__для_їх_підтримки_сприяє_застосуванню_заходів_державного_примусу_та_реалізації_юридичної_відповідальності_щодо_осіб__які_допускають_прямі_або_опосередковані_протиправні_дії_" >правозахисна використовує арсенал правових норм для захисту прав та інтересів клієнтів, для їх підтримки сприяє застосуванню заходів державного примусу та реалізації юридичної відповідальності щодо осіб, які допускають прямі або опосередковані протиправні дії.

У відповідності з соціально-педагогічною функцією соціальний педагог повинен встановлювати інтереси та потреби людей у різноманітних видах діяльності (культурно-дрзвіллєвій, спор-тивно-оздоровчій, технічної та художньої творчості, туризму) та залучати до роботи з ними різні установи, організації, суспільні, творчі спілки, спеціалістів і організаторів культурно-досвіллєвої діяльності.

Психологічна функція передбачає різноманітні види консультування та корекції міжособистісних відносин, допомогу в соціальній реабілітації всім тим, хто цього потребує, повинна сприяти соціальній адаптації особистості.

Реалізація соціально-медичної функції передбачає організацію роботи з профілактики здоров’я, надання першої медичної допомоги, роботу з питань культури харчування, санітарно-гігієнічних норм, по плануванню родини, формування відповідального ставлення до репродуктивної та сексуальної поведінки, сприяння підготовці молоді до сімейного життя та формуванню здорового способу життя.

Морально-гуманістична функція є інтегральною, вона поєднує риси всіх попередніх функцій, надає соціально-педагогічній діяльності гуманістичної спрямованості, створює умови для гідного функціонування людини, групи людей у суспільстві.

Загальна характеристика сфер діяльності соціального педагога

Сферою соціально-педагогічної діяльності має бути все суспільство, оскільки немає в ньому такого елементу, який не впливав би на соціальне формування людини, не відбивався б на розвитку соціуму.

Об 'єктами професійної діяльності соціального педагога є:

• id="a_освітні_заклади__загальноосвітні_школи__гімназії_та_ліцеї__школи-інтернати_для_дітей-сиріт_і_дітей__які_залишилися_без_опіки_дорослих__будинки_для_дітей-інвалідів__" >освітні заклади (загальноосвітні школи, гімназії та ліцеї, школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки дорослих, будинки для дітей-інвалідів) —
• id="a_позашкільні_установи_" >позашкільні установи-
• id="a_комісії_у_справах_неповнолітніх_" >комісії у справах неповнолітніх-
• id="a_соціальні_служби_для_молоді_" >соціальні служби для молоді-
• id="a_центри_працевлаштування_" >центри працевлаштування-
• id="a_будинки_для_людей_похилого_віку_" >будинки для людей похилого віку-
• id="a_спеціалізовані_служби_різного_відомчого_підпорядкування_" >спеціалізовані служби різного відомчого підпорядкування.

Залежно від профілю спеціалізації місцем роботи соціального педагога можуть бути житлові будинки або спеціалізовані заклади (відділення соціальної допомоги на дому, центр реабілітації, соціальний притулок, медико-психологічна консультація, біржа зайнятості) — школа, дошкільні заклади, окремі клієнти, підприємства, творчі або громадські організації та ін. Проте в будь-якому випадку — це фахівці вищої кваліфікації, люди особливої делікатної професії.

Змістом соціально-педагогічної діяльності соціального педагога є:

• id="a_діагностування_соціальної_вихованості_особистості_та_соціальних_впливів_на_розвиток_особистості_й_суспільства_" >діагностування соціальної вихованості особистості та соціальних впливів на розвиток особистості й суспільства-
• id="a_організація_взаємодії_позитивного_виховного_впливу__традиційного__через_сім'ю___стилізованого__через_вікову_субку-льтуру___інтитуціонального__через_виховні_інституції___між-особового__через_значущих_осіб___рефлективного__через_усвідомлення_індивідуального_пережитого___їх_взаємодія__координація__нейтралізація_та_корекція_негативного_впливу_цих_факторів_та_їх_наслідків_" >організація взаємодії позитивного виховного впливу: традиційного (через сім'ю), стилізованого (через вікову субку-льтуру), інтитуціонального (через виховні інституції), між-особового (через значущих осіб), рефлективного (через усвідомлення індивідуального пережитого), їх взаємодія, координація, нейтралізація та корекція негативного впливу цих факторів та їх наслідків-
• id="a_управління_процесом_соціального_виховання__6__с₃₅__" >управління процесом соціального виховання [6, с.35].

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА

Захист та охорона дитинства. Конвенція ООН про права дитини

Основною метою діяльності соціального педагога є захист прав людини на життя та розвиток. Особливо це стосується дитини. Проблема захисту її прав має досить тривалу історію. Перш за все, необхідно зазначити, що 20 листопада 1959 року Генеральною Асамблеєю Організації Об 'єднаних Націй була проголошена Декларація прав дитини. Наводимо у трохи скороченому вигляді її головні ідеї.

ПРЕАМБУЛА.

Беручи до уваги,

• id="a_що_народи_Об'єднаних_Націй_знову_підтвердили_в_Статуті_свою_віру_в_основні_права_людини_і_в_гідність_та_цінність_людської_особи_і_сповнені_рішучості_сприяти_соціальному_прогресові_та_поліпшенню_умов_життя_при_більшій_свободі_" >що народи Об'єднаних Націй знову підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини і в гідність та цінність людської особи і сповнені рішучості сприяти соціальному прогресові та поліпшенню умов життя при більшій свободі-
• id="a_що_Організація_Об'єднаних_Націй_у_Загальній_декларації_прав_людини_проголосила__що_кожна_людина_повинна_володіти_всіма_зазначеними_в_ній_правами_і_свободами_без_будь-яких_відмінностей_за_такими_ознаками__як_раса__колір_шкіри__стать__мова__релігія__політичні_або_інші_переконання__національне_чи_соціальне_походження__майновий_стан__народження_чи_інша_обставина_" >що Організація Об'єднаних Націй у Загальній декларації прав людини проголосила, що кожна людина повинна володіти всіма зазначеними в ній правами і свободами без будь-яких відмінностей за такими ознаками, як раса, колір шкіри, стать, мова, релігія, політичні або інші переконання, національне чи соціальне походження, майновий стан, народження чи інша обставина-
• id="a_що_дитина_внаслідок_її_фізичної_і_розумової_незрілості_потребує_спеціальної_охорони_і_піклування__включаючи_і_належний_правовий_захист_як_до__так_і_після_народження_" >що дитина внаслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи і належний правовий захист як до, так і після народження-
• id="a_що_людство_зобов'язане_давати_дитині_краще__що_воно_має_" >що людство зобов’язане давати дитині краще, що воно має,

Генеральна Асамблея проголошує цю ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ДИТИНИ з метою забезпечити дітям щасливе дитинство і користування, для їх власного добра і блага суспільства, правами і свободами, які тут передбачені, і закликає батьків, чоловіків і жінок як окремих осіб, а також добровільні організації, місцеву владу і національні уряди до того, щоб вони визнали і намагалися дотримуватися цих прав шляхом законодавчих та інших заходів, поступово застосовуваних відповідно до таких принципів:

Принцип 1. Дитині повинні належати всі зазначені в цій Декларації права. Ці права мають визначатися за всіма дітьми без будь-яких винятків і без відмінностей чи дискримінацій за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного або соціального походження, майнового стану, народження або іншої обставини, що стосуються самої дитини чи її сім'ї.

Принцип 2. Дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які дозволили б їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. При виданні з цією метою законів головним міркуванням має бути найкраще забезпечення інтересів дитини.

Принцип З. Дитині має належати від її народження право на ім'я і громадянство.

Принцип 4. Дитина повинна користуватись благами соціального забезпечення, їй має належати право на здорове зростання і розвитокз цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включно з належним допологовим і післяпологовим доглядом. Дитині має належати право на відповідне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.

Принцип 5. Дитині, яка є неповноцінною у фізичному, психічному або соціальному відношенні, повинні забезпечуватися спеціальні режим, освіта і піклування, необхідні з огляду на її особливий стан.

Принцип 6. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченостімалолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю. На суспільстві і на органах публічної влади повинен лежати обов’язок здійснювати особливе піклування про дітей, що не мають сім'ї, і про дітей, що не мають достатніх засобів для існування. Бажано, щоб багатодітним сім'ям надавалась державна або інша допомога на утримання дітей.

Принцип 7. Дитина має право на здобуття освіти, яка має бути безкоштовною і обов’язковою, в усякому разі на початкових стадіях, їй має даватися освіта, яка сприяла б її загальному культурному розвиткові і завдяки якій вона могла б на основі рівності можливостей розвинути свої здібності і власне мислення, а також усвідомлення моральної і соціальної відповідальності, і стати корисним членом суспільства. Як найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто відповідає за освіту і навчанняця відповідальність лежить насамперед на її батьках.

Принцип 8. Дитина повинна за всіх обставин бути серед тих, хто першими одержують захист і допомогу.

Принцип 9. Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості й експлуатації. Вона не повинна бути об'єктом торгівлі в будь-якій формі. Дитину не слід брати на роботу до досягнення належного вікового мінімумуїй ні в якому разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які були б шкідливі для її здоров’я чи освіти або перешкоджати її фізичному, розумовому чи моральному розвиткові.

Принцип 10. Дитина має бути захищена від практики, яка може заохочувати расову, релігійну або будь-яку іншу форму дискримінації. Вона повинна виховуватись в дусі взаєморозуміння, терпимості, дружби між народами, миру і загального братерства, а також у повному усвідомленні, що енергія та здібності мають бути присвячені служінню на користь інших людей.

Аналізуючи вказану Декларацію, можна зробити висновок про те, що, по-перше, будь-яка дитина визнається часткою людства і тому виключається дискримінація її з будь-яких мотивів. Діти, відповідно до свого віку (від 0 до 18 років), мають можливість і право висловлювати свою думку щодо реалізації на практиці їх прав.

По-друге, визначається пріоритет інтересів дитини перед потребами сім'ї, суспільства, релігії. Згідно до цього принципу, дитині для розвитку інтелектуальних, духовних здібностей необхідно надавати в першу чергу безпечне, здорове навколишнє середовище, відповідні норми харчування, одягу, житла, забезпечити охорону здоров’я та умови для позитивного розвитку.

Загалом положення Декларації мають забезпечити права дітей на:

1) виживання;

2) розвиток;

3) захист від жорстокості;

4) активну участь у громадському житті.

Особливого захисту потребують сироти, інваліди, правопорушники, біженці та ін. Декларація забезпечує більшу увагу до дитини, ніж це було раніше. Проте вона проголошує права людини щодо дитини, а не право дитини робити все, що їй заманеться.

Реалізація Декларації в Україні передбачає:

• id="a_розробку_національної_політики__котра_враховує_інтереси_дітей__молоді__вдосконалення_вітчизняного_законодавства__підготовку_довгострокових_програм__Політика_держави_стосовно_дітей_та_молоді_визначена_в_національній_програмі_" Діти_України" __1996__та_в_" Декларації_про_загальні_засади_молодіжної_політики_в_Україні" __Прийнята_низка_законів_та_законодавчих_актів__" Про_освіту" __1991__ред__1996___" Про_державну_допомогу_сім'ям_з_дітьми" __1992___" Закон_України_про_сприяння_соціальному_розвитку_молоді_в_Україні" __1993___" Про_органи_і_служби_у_справах_неповнолітніх_та_спеціальних_установ_для_неповнолітніх" __1995___" Про_поліпшення_виховання__навчання__соціальне_та_матеріальне_забезпечення_дітей-сиріт_і_дітей__які_залишилися_без_піклування_батьків" __1995__тощо_" >розробку національної політики, котра враховує інтереси дітей, молоді, вдосконалення вітчизняного законодавства, підготовку довгострокових програм. Політика держави стосовно дітей та молоді визначена в національній програмі «Діти України» (1996) та в «Декларації про загальні засади молодіжної політики в Україні». Прийнята низка законів та законодавчих актів: «Про освіту» (1991, ред. 1996), «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (1992), «Закон України про сприяння соціальному розвитку молоді в Україні» (1993), «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх» (1995), «Про поліпшення виховання, навчання, соціальне та матеріальне забезпечення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків» (1995) тощо-
• id="a_створення_системи_соціальних_служб__що_забезпечують_захист_та_охорону_прав_дитини__Відповідно_до_Постанови_Кабміну_України_" Про_соціальні_служби_для_молоді" __1993__в_нашій_країні_діє_система_відповідних_служб_на_місцевому__обласному__державному__Державний_центр_соціальних_служб_для_молоді__рівнях__Керівним_органом_є_Міністерство_у_справах_сім'ї_та_молоді__Аналогічна_система_існує_і_у_справах_неповнолітніх_" >створення системи соціальних служб, що забезпечують захист та охорону прав дитини. Відповідно до Постанови Кабміну України «Про соціальні служби для молоді» (1993) в нашій країні діє система відповідних служб на місцевому, обласному, державному (Державний центр соціальних служб для молоді) рівнях. Керівним органом є Міністерство у справах сім'ї та молоді. Аналогічна система існує і у справах неповнолітніх-
• id="a_підготовка_відповідних_фахівців__Здійснюється_освіта_соціальних_педагогів__соціальних_працівників_на_базі_університетів_та_інститутів__педагогічних__юридичних__медичних__внутрішніх_справ__культури__" >підготовка відповідних фахівців. Здійснюється освіта соціальних педагогів, соціальних працівників на базі університетів та інститутів (педагогічних, юридичних, медичних, внутрішніх справ, культури).

Основні напрями і форми захисту прав дитини в Україні [б, с.44−45]

Охоронний напрям — захист дітей, які відчули на собі жорстокість, насильствонеповнолітніх з відхиленнями в поведінці і тих, що повернулися з місць позбавлення воліроз'яснення пільг молодим сім'ям, жінкам, неповнолітнім, молоді, соціально-правова, психолого-педагогічна підтримка дітей з неповних родин, формування правового ставлення до батьківських функцій у розведених осіб і батьків, які не були в шлюбінадання соціально-правової допомоги сиротам, інвалідам, сім'ям інвалідів, що мають неповнолітніх дітей, малозабезпеченим сім'ям групи ризику, дітям, які потрапили в екстремальну ситуацію.

Захист прав дітей здійснюється через забезпечення інформацією та консультування дітей, дорослих у соціально-педагогічних інформащйно-консультативних пунктах щодо взаємних прав і обов’язків дітей і дорослих. Через телефон «Довіри» (ТД), які можуть бути підрозділами соціальних служб, або самостійними спеціалізованими службами. Завданням цих телефонів є негайна кваліфікована допомога дітям, молоді, що перебувають у кризовому стані, консультування вчителів, батьків з проблем соціалізації, допомога у встановленні зв’язків абонентів з іншими соціальними службами, фахівцями. Інший вид захисту надає притулок-сховище для неповнолітніх. Він забезпечує тимчасові умови життєдіяльності дітям, що об'єктивно чи суб'єктивно є знедоленими, не мають умов для життя та розвитку особистості в сім'ї, у виховних закладах. Комплексні форми захисту надає Територіальний центр соціальної допомоги сім'ї та дітям.

Профілактично-виховний напрям.

Ґрунтується та виявленні несприятливих психо-біологічних, психолого-педагогічних факторів, які зумовлюють відхилення в психологічному та соціальному розвитку дітей, молоді. Здійснюються організаційно-педагогічні заходи зі створення виховуючого середовища за місцем проживання дітей, з залучення різних соціальних інститутів у процес виховання, розв’язуються проблеми зайнятості та працевлаштування неповнолітніх, надається допомога в організації дозвілля дітей, залученню їх до різного роду установ культури, спорту.

Загальноосвітній напрям.

Створюються умови для інтелектуального розвитку особистості, професійної підготовки підлітків, перепідготовки молоді, поглиблюються наукові знання про суспільство, особу, сім'ю, сфери життєдіяльності завдяки розгортанню мережі дитячих, підліткових молодіжних об'єднань, шкіл, курсів, клубів за інтересами, секційчерез розвиток служб соціально-педагогічної допомоги здійснюється підтримка дитячих і молодіжних ініціатив.

Територіальний центр соціальної допомоги сім 'ям та дітям

Територіальний центр соціальної допомоги сім'ї і дітям створюється органами місцевих виконкомів. Його метою є надання своєчасної та кваліфікованої допомоги різним категоріям населення, які живуть на даній території.

Види допомоги, які надає центр: психологічна, соціально-педагогічна, медико-соціальна, юридична, соціально-побутова тощо.

Основними завданнями є:

• id="a_сприяння_підтримці_та_зміцненню_сім'ї__підвищенню_її_виховного_потенціалу__загальної_культури__формуванню_у_населення_здорового_образу_життя__раціональному_плануванню_сім'ї__розвитку_сімейного_підприємництва_" >сприяння підтримці та зміцненню сім'ї, підвищенню її виховного потенціалу, загальної культури, формуванню у населення здорового образу життя, раціональному плануванню сім'ї, розвитку сімейного підприємництва-
• id="a_вивчення__аналіз_і_практичне_вирішення_проблем_соціального_неблагополуччя_сімей_та_дітей__здійснення_їх_соціального_патронажу_" >вивчення, аналіз і практичне вирішення проблем соціального неблагополуччя сімей та дітей, здійснення їх соціального патронажу-
• id="a_реабілітація_сімей_громадян__які_входять_до_" групи_ризику" __а_також_людей__що_опинились_у_скрутних_умовах_" >реабілітація сімей громадян, які входять до «групи ризику», а також людей, що опинились у скрутних умовах-
• id="a_прогнозування_потреби_в_соціальній_допомозі_у_різних_груп_населення_і_підготовка_пропозицій_до_планів_розвитку_соціальної_сфери_" >прогнозування потреби в соціальній допомозі у різних груп населення і підготовка пропозицій до планів розвитку соціальної сфери.

При виконанні завдань центр враховує: місцеві соціально-еко-номічні умови, національні традиції і релігійні особливостіактивно співпрацює з державними, громадськими організаціями, рухами, благодійними фондами.

Об'єкти: сім'я з неблагополучними соціальними умовами (соціально-демографічними, матеріально-житловими, медико-соціальни-ми, психолого-педагогічними, соціально-правовими), діти і підлітки, дорослі громадяни, люди похилого віку.

Структура, основні напрями та зміст діяльності. Відділ інформації (інформаційна, методична, рекламно-пропагандистська і аналітико-прогностична діяльністьусередині відділу телефон «гарячої лінії» та «банк даних»). Відділ соціальної роботи (соціально-терапевтична, медико-соціальна, соціально-педагогічна, соціально-побутова діяльністьусередині відділу організовується центр інтенсивного лікування від алкоголізму, наркоманії, паління, кабінет тренажерів для людей, вага яких перевищує нормуденне відділення для матері та дитинисоціальний притулок, громадська їдальня). Відділ соціальної реабілітації: проведення реабілітаційної та профілактичної роботи. Відділ консультативних послуг: медико-соціальне, психолого-педагогічне, юридичне обслуговуванняслужба екстреної психологічної допомоги (консультація, пошта та телефон довіри), кабінет психологічного розвантаження, служба знайомств, відділ сімейного підприємства: надання допомоги в організації сімейного бізнесу.

Соціально-педагогічна робота з сім'єю

Сім'я є тією школою, де людина навчається, як жити у суспільствіотримує досвід стосунків серед близьких людей, для яких вона є найвищою цінністю. І тільки після цього особа готова до налагодження об'єктивних стосунків з іншими людьми. Ця соціальна функція робить сім'ю стійкою. Саме вона вводить людину в світ соціальних функцій. Але, на жаль, не кожна сім'я готова та й у змозі виконати цю функцію. Часто їй необхідна психологічна, моральна, правова, економічна, медична та інша допомога.

Найбільш поширеними проблемами, з якими стикається соціальний педагог у роботі з сім'єю, є нестабільність шлюбу, нестійкість сім'ї, неповні сім'ї, сім'ї неповнолітніхруйнація традицій сімейного виховання, розрив вікових, духовних та інших рівнів сім'їдефіцит чоловічого впливу на виховання дітей, високий рівень завантаженості жінкипедагогічна та психологічна неосвіченість дорослихдестабілізуючий вплив пияцтва та алкоголізму, цинізму та бездуховності на стійкість сімейних стосунків, на формування сімейного мікрокліматузначне скорочення міжсімейних, міжособистих, внутрісімейних контактів, зниження здатності до комунікаціїневміння організувати сімейне дозвілля.

У зв’язку з цим основними напрямами соціально-педагогічної роботи з сім'єю є:

а) соціально-педагогічний захист сім'ї та її членів;

б) зміцнення, гармонізація та розвиток духовних (моральних, психологічних, естетичних тощо) процесів життя сім'ї, внутрісімейних стосунків, зв’язків з соціальним оточенням;

в) активізація педагогічної функції сім'ї, надання допомоги у вихованні дітей, онуків тощо, нейтралізація негативного впливу сімейного середовища на людину, в першу чергу, на дитину;

г) робота з сім'ями «соціального ризику» ;

д) організація сімейної громадськості задля впливу на формування державної політики стосовно сім'ї, для діяльності з підвищення ролі, престижу і відповідальності родини у соціальному вихованні.

Серед форм роботи соціального педагога з сім'єю є сімейні (родинні) клуби, батьківські школи, центри соціалізації, прогулочні групи, дошкільні виховні центри мікрорайону та інші. Комплексну допомогу надає територіальний центр допомоги сім'ї та дітям.

Соціально-педагогічна робота в школі

Школа є тим центром, який може надати кваліфікаційну та своєчасну допомогу дитині. Це у змозі зробити соціальний педагог, заступник директора з виховної роботи, психолог, класні керівники, керівники гуртків, клубів, секцій, бібліотекар, медичний працівник представники учнівського органу самоуправління, представники батьківського комітету.

Основні напрями соціально-педагогічної роботи в школі:

• id="a_захист_та_охорона_прав_дитини__Захист_дитини_від_негуманного_ставлення_вчителів__співробітників_школи__від_негуманних_міжособових_відносин_дітей_у_школі__захист_дітей__що_опинилися_в_кризовій_ситуації__Консультації_для_вчителів_щодо_їх_прав_стосовно_дитини__розповсюдження_Декларації_ООН_про_права_дитини_серед_школярів__педагогів__батьків__допомога_в_адаптації_у_школі_" >захист та охорона прав дитини. Захист дитини від негуманного ставлення вчителів, співробітників школи, від негуманних міжособових відносин дітей у школі, захист дітей, що опинилися в кризовій ситуації. Консультації для вчителів щодо їх прав стосовно дитини, розповсюдження Декларації ООН про права дитини серед школярів, педагогів, батьківдопомога в адаптації у школі-
• id="a_організація_виховного_середовища_в_школі__Створення_виховних_взаємин_у_навчально-виховному_закладі_через_самоуправління_школярів__" справедливі_товариства" __шкільні_кооперативи_тощо___через_одухотворення_шкільного_життя_ідеями__що_поєднали_б_учнів_та_вчителів__концепція_" культурного_плюралізму" ___контроль_за_відповідністю_засобів_навчання_його_меті__створення_системи_позакласних_клубів_за_інтересами__підтримка_дитячих_ініціатив__як_умова_позитивної_самореалізації_особистості__розширення_та_поглиблення_соціального_досвіду_через_участь_дітей_у_походах_по_історичним_та_культурним_місцям_регіону__через_організацію_допомоги_людям_похилого_віку__біженцям__хворим__допомога_дітям_в_організації_їх_змістовного_дозвілля_та_їх_участі_в_організації_дозвілля_малечі__залучення_батьків__громадських_організацій__культурно-просвітницьких_закладів_до_виховного_процесу_школи_" >організація виховного середовища в школі. Створення виховних взаємин у навчально-виховному закладі через самоуправління школярів («справедливі товариства», шкільні кооперативи тощо), через одухотворення шкільного життя ідеями, що поєднали б учнів та вчителів (концепція «культурного плюралізму») — контроль за відповідністю засобів навчання його метістворення системи позакласних клубів за інтересами, підтримка дитячих ініціатив, як умова позитивної самореалізації особистостірозширення та поглиблення соціального досвіду через участь дітей у походах по історичним та культурним місцям регіону, через організацію допомоги людям похилого віку, біженцям, хворимдопомога дітям в організації їх змістовного дозвілля та їх участі в організації дозвілля малечізалучення батьків, громадських організацій, культурно-просвітницьких закладів до виховного процесу школи-
• id="a_профілактика_девіантної_поведінки_" >профілактика девіантної поведінки.

Соціально-педагогічна робота за місцем проживання

Соціально-педагогічна робота за місцем проживання спрямована на організацію взаємодії у соціальному вихованні всіх факторів соціалізації визначеного соціального середовища, на розкриття позитивного та нейтралізацію негативного впливів факторів мікрорайонуна активізацію виховного потенціалу сімейно-сусідських спільнот, їх моральної відповідальності за умови життя та розвитку дитини, родини в даному мікросоціумі.

Основні напрями соціально-педагогічної роботи за місцем проживання:

а) організація громадськості на формування здорового образу життя та усвідомленого виховання в мікрорайоні через застосування ідей народної, козацької педагогіки, педагогічних інновацій стосовно соціального виховання в умовах різних етнічних культур, через організацію змістовного спілкування, через організацію сімейно-сусідської взаємодопомоги;

б) організація громадськості на суспільно-корисну діяльність за місцем проживання.

в) створення у мікросередовищі системи культурно-дозвіллєвих колективів, закладів (можливо на громадських засадах) та координація їх діяльності відповідно до потреб мікрорайону;

г) організація роботи з соціального виховання в канікулярний та літній час.

Соціально-педагогічна робота з людьми, що мають психофізичні вади

Вона спрямована на надання, перш за все, психологічної та моральної допомоги інвалідупідтримки його планів, бажання виконувати певну роботу, відчуваючи себе членом мікрота макросоціуму.

Особливість роботи соціального педагога з інвалідами полягає у створенні таких соціально-педагогічних умов, які сприятимуть внутрішньому управлінню інваліда, досягненню ним своїх цілей, реалізації різних типів поведінки, гнучкої адаптації. Треба створити атмосферу безпеки, ситуації, в якій відсутнє зовнішнє оцінювання. Але соціальний педагог не може вирішувати за інваліда його проблеми, він повинен допомогти особистості визначити особисту позицію, сформувати незалежність від зовнішнього впливунавчити спиратися на себе, тобто допомогти самоактуалізуватись у подоланні перешкод. Інвалід, що при-мирюється зі своїм становищем і усвідомлює свою самоактуалізацію, досягає душевного і психічного здоров’я, стає соціальне повноцінною особистістю.

Структура мережі соціальних служб в Україні

Соціальні служби — спеціально уповноважені державні, громадські, інші соціальні установи, організації та спеціалізовані підрозділи, які здійснюють будь-які види соціальної діяльності, спрямовані на допомогу людям.

Система соціальних служб в Україні знаходиться у стані Інтенсивного розвиламає багаторівневу, багатопрофільну інфраструктуру та міжвідомчий, регіонально-орієнтований характер.

Принципи структурування:

• id="a_територіальний_-_основний_принцип_структурування__мікрорайон_-_район_-_місцевий_-_регіональний_-_національний__" >територіальний — основний принцип структурування (мікрорайон — район — місцевий — регіональний — національний) —
• id="a_фінансово-ресурсного_забезпечення__бюджетні__державний__республіканський__місцевий_сектори___громадських_організацій__благодійні_організації__добровільні_товариства__асоціації___приватні__соціальні_відділи_в_приватних_навчально-виховних_закладах__притулки_різних_видів__" >фінансово-ресурсного забезпечення: бюджетні (державний, республіканський, місцевий сектори), громадських організацій (благодійні організації, добровільні товариства, асоціації), приватні (соціальні відділи в приватних навчально-виховних закладах, притулки різних видів) —
• id="a_віковий__неповнолітні__молодь__дорослі__люди_похилого_віку_" >віковий: неповнолітні, молодь, дорослі, люди похилого віку-
• id="a_об'єктовий__особистість__сім'я__група__сімейно-сусідська_община_" >об'єктовий: особистість, сім'я, група, сімейно-сусідська община-
• id="a_повнота_обслуговування__комплексні__територіальний_центр_допомоги_сім'ї_і_дітям___спеціальні__телефон_довіри__" >повнота обслуговування: комплексні (територіальний центр допомоги сім'ї і дітям), спеціальні (телефон довіри) —
• id="a_функціональний__діагностичні__реабілітаційні__консультативні__корекційні_та_інші_центри_" >функціональний: діагностичні, реабілітаційні, консультативні, корекційні та інші центри-
• id="a_профільний__медию-психолого-педагогічні__соціально-педагогіч-ні__медико-соціальні__соціально-правові__соціально-побутові__профорієнтаційні__біржі_труда__служби_зайнятості___6__с₃₅−36__" >профільний: медию-психолого-педагогічні, соціально-педагогіч-ні, медико-соціальні, соціально-правові, соціально-побутові, профорієнтаційні (біржі труда, служби зайнятості) [6, с.35−36].

ПРОФЕСІЯ — СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ

Сучасні автори по-різному трактують поняття «соціальний педагог», Так, одні стверджують, що соціальний педагог забезпечує інтеграцію цілеспрямованих і середовищних впливів на особистість, щороз-вивається, а також стимулює розвиток суб'єктної позиції людини в цьому процесі, що регулює взаємини в системі «особистість-сім'я-суспільство» [9,с.22].

Л.І.Міщик вважає, що соціальний педагог є професійним працівником соціуму, фахівцем з виховної роботи з дітьми, їх батьками, дорослим населенням у сімейно-побутовому мікросередовищі та його оточенніз підлітками, молодіжними групами та об'єднаннями, з організації культурно-дозвіллєвої, фізкультурно-оздоровчої, трудової, ігрової та інших видів діяльності, групового спілкування, технічного, художнього та інших видів творчості дітей і дорослого населення в соціумі [5,с.59−60].

У понятійно-термінологічному словнику записано, що соціальний педагог — спеціаліст, зайнятий у сфері соціальної роботи або освітньо-виховної діяльності, здійснює посередницьку роль між освітніми закладами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію, об'єднує зусилля з метою створення в соціальному середовищі умов для всебічного розвитку дітей, підлітків, молоді як особистостей, їх благополуччя в соціумі [10, с.92].

А.О.Малько зазначає, що соціальний педагог — фахівець з соціального виховання, який здшснює посередницьку роль між людиною та соціальним середовищем з метою їх духовного розвитку та гармонізації їх відносин на особовому, міжособовому та надособовому рівнях [6, с.38].

Протягом багатьох століть в умовах тоталітаризму, який декларував безпрецеденту в історії людства соціальну захищеність, вважалося безглуздим створювати систему соціального захисту населення. Відсутність же такої системи, забезпеченої науковою концепцією, державними програмами і висококваліфікованими спеціалістами в сфері соціальної роботи, призвела до парадоксальної ситуації. У колишньому СРСР, який породив педагогіку середовища ще з 20-х років 20 століття, мав багатющі народні, національні традиції, завжди відрізнявся самобутністю, оригінальністю, гуманізмом і милосердям, невичерпними джерелами практичного досвіду соціальної допомоги, соціальний педагог як професія офіційно зареєстрована лише в квітні 1991 року. До тих пір функції соціального педагога виконували представники яких завгодно професій — фахівці закладів освіти, соціального забезпечення, спорту, культури, працівники міліції, житлово-комунальних організацій тощо.

Вихід соціальної роботи на професійний рівень — явище значне, хоча це скоріше можна назвати юридичним оформленням досвіду, нагромадженої роботи, яка увібрала в себе усе найкраще, була сформована і продовжує розвиватися як результат багаторічного науково-практичного пошуку, в процесі якого вивчався та аналізувався вітчизняний і зарубіжний досвід, виявлялося загальне і специфічне, створювалися найсприятливіші умови для відпрацювання стандартів цієї професії. Значущість вивчення світової теорії і практики соціальної роботи важко переоцінити. Рівень її розвитку дозволив «вкласти» у модель соціального педагога багато з того, що на етапі народження цієї професії (понад 100 років тому) було просто неможливо передбачити. Так уже склалося, що особливістю процесу становлення цієї професії було те, що попереду завжди йшли педагоги, і для соціальної роботи з моменту її зародження і до нашого часу завжди була характерна домінуюча роль соціальної педагогіки, що, між іншим, дозволила певною мірою «скоротити» наше відставання в цих питаннях від досвіду інших країн.

Те, що соціальні педагоги проклали дорогу професії соціального працівника, є закономірним не лише тому, що базову основу професійної компетентності будь-якого фахівця з соціальних питань становлять психолого-педагогічні, етичні та моральні характеристики, а й тому, що початком цього послужили прогресивні вітчизняні традиції педагогіки середовища. Саме у педагогічній сфері ще в 60−70-ті роки були зроблені перші спроби ввести спеціалістів, безпосередньо спрямованих на соціальну роботу в мікрорайоні (організатори позакласної та позашкільної роботи, педагоги-організатори житлово-комунальних служб, вихователі у клубах тощо). Крім того, нагромаджений за останню чверть століття багатющий досвід практичної роботи в соціумі дозволив сформувати нове розуміння цієї професії.

Як відомо, професія «соціальний педагог» є складовою поняття «соціальна робота», однак тут існує широка палітра варіантів, підходів, характерних для тієї чи іншої країни, до визначення сутності, функцій, змісту і методів соціальної роботи. Але всі ці варіанти об'єднує уміння соціального педагога розвивати взаємини, які сприяють успішній професійній діяльності людей, уміння активізувати зусилля підлеглих (окремих осіб, груп) по вирішенню їх власних проблем, добиватися їх довіри та уміння бути посередником і налагоджувати відносини між конфліктуючими особами, групами, забезпечувати міжінституційні зв’язки.

На цьому наголошують найавторитетніші довідники, енциклопедії, лексикони провідних країн світу.

Педагогічна культура соціального педагога

Соціальний педагог має справу з людиною та її оточенням. Успішність контактів та професійної діяльності прямо пропорційно залежить від рівня сформованості його професійно-педагогічної культури.

Педагогічна культура соціального педагога є інтегральною єдністю знань, умінь і особистісних якостей та цінностей, між яким існують певні зв’язки та відношення, котрі формуються, реалізуються та вдосконалюється у різноманітних видах соціально-педагогічної діяльності, визначаючи характер останньої. Педагогічна культура містить професійний, особистісний та соціальний компоненти (див.мал. 1).

Мол. 1. Модель педагогічної культури соціального педагога.

Система знань: психологічні, педагогічні, соціальні, історичні, культурологічні, правові.

Система умінь: економічні, екологічні, валеологічні, комунікативні, прогностичні, діагностичні.

професійна компетентність, педагогічна майстерність, технологічна різноманітність.

Особистісні якості: організаційні, управлінські, 1,2,3,4групи якостей, загальнолюдські, соціальні.

Особистіші цінності: духовні, матеріальні, соціальна перцепція, соціальна відповідальність, загострене почуття добра та справед ливості.

вихованість, культура поведінки, педагогічний такт, самоствердження.

Соціальний компонент: соціальна підтримка та захист, соціальна допомога, милосердя, ввічливість, порядність, адекватна орієнтація в соціальних умовах, обставинах, ситуаціях.

Гуманістична педагогічна позиція: співпереживання, захист, піклування, підтримка, допомога, повага, терпимість, порядність, педагогічний такт, комунікативність, емпатійність, повага та любов до людини, сприйняття її як найвищої цінності.

Вказані компоненти визначають гуманістичну педагогічну позицію соціального педагога.

Розглянемо більш детально вказані компоненти. Так, професійний компонент включає систему знань та систему умінь соціального педагога. Розглянемо спочатку систему знань, яка містить такі знання: психологічні, педагогічні, соціологічні, методологічні, культурологічні, історичні, економічні, правові, екологічні, валеологічні та інші.

Соціальний педагог повинен засвоїти методологічні, соціологічні, політичні та історичні знання, а саме:

• id="a_основні_історичні_факти__дати__події_та_імена_історичних_діячів_" >основні історичні факти, дати, події та імена історичних діячів-
• id="a_типологію__основні_джерела_виникнення_та_розвитку_масових_соціальних_рухів__форм_соціальних_взаємодій__фактори_соціального_розвитку__типи_та_структуру_соціальних_організацій__їх_аналіз_" >типологію, основні джерела виникнення та розвитку масових соціальних рухів, форм соціальних взаємодій, фактори соціального розвитку, типи та структуру соціальних організацій, їх аналіз-
• id="a_умови_формування_особи__її_свободи__відповідальності_за_збереження_життя__природи__культури__розуміння_ролі_насильства_та_ненасильства_в_історії_та_людській_поведінці__моральних_зобов'язань_людини_стосовно_себе_та_інших_людей_" >умови формування особи, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури, розуміння ролі насильства та ненасильства в історії та людській поведінці, моральних зобов’язань людини стосовно себе та інших людей-
• id="a_знати_специфіку_роботи_в_різноманітному_соціальному_середовищі_" >знати специфіку роботи в різноманітному соціальному середовищі-
• id="a_мати_наукове_уявлення_про_соціологічний_підхід_до_трактування_особистості__чинники_її_формування_в_процесі_соціалізації_" >мати наукове уявлення про соціологічний підхід до трактування особистості, чинники її формування в процесі соціалізації-
• id="a_основні_закономірності_та_форми_регуляції_соціальної_поведінки_" >основні закономірності та форми регуляції соціальної поведінки-
• id="a_соціальні_спільноти_та_соціальні_групи_" >соціальні спільноти та соціальні групи.
• id="a_На_основі_цих_знань_соціальний_педагог_повинен_" >На основі цих знань соціальний педагог повинен:
• id="a_ознайомитись_з_основними_вченнями_в_галузі_соціальних__політичних__історичних_наук__на_основі_чого_науково_аналізувати_соціальне_значущі_проблеми_та_процеси__використовувати_методи_цих_наук_у_різних_видах_професійної_та_соціальної_діяльності_" >ознайомитись з основними вченнями в галузі соціальних, політичних, історичних наук, на основі чого науково аналізувати соціальне значущі проблеми та процеси, використовувати методи цих наук у різних видах професійної та соціальної діяльності-
• id="a_мати_цілісне_уявлення_про_процеси_та_явища__котрі_відбуваються_в_суспільстві_та_природі_" >мати цілісне уявлення про процеси та явища, котрі відбуваються в суспільстві та природі-
• id="a_розуміти_можливості_сучасних_наукових_методів_пізнання_природи__суспільства__особистості_та_володіти_ними_на_рівні__необхідному_для_вирішення_завдань__що_постають_у_процесі_виконання_професійних_функцій_" >розуміти можливості сучасних наукових методів пізнання природи, суспільства, особистості та володіти ними на рівні, необхідному для вирішення завдань, що постають у процесі виконання професійних функцій-
• id="a_висловлювати_та_обґрунтовувати_свою_позицію_з_питань_ціннісного_ставлення_до_історичного_минулого_" >висловлювати та обґрунтовувати свою позицію з питань ціннісного ставлення до історичного минулого-
• id="a_виділяти_теоретичні_та_практичні__аксеологічні_та_інструментальні_компоненти_в_підготовці_й_обґрунтуванні_політичних_рішень__забезпеченні_особистого_внеску_в_суспільно-політичне_життя_" >виділяти теоретичні та практичні, аксеологічні та інструментальні компоненти в підготовці й обґрунтуванні політичних рішень, забезпеченні особистого внеску в суспільно-політичне життя-
• id="a_збирати__аналізувати__систематизувати_інформацію_про_соціальні_проблеми_дітей_і_молоді__людей_похилого_віку_" >збирати, аналізувати, систематизувати інформацію про соціальні проблеми дітей і молоді, людей похилого віку,
• id="a_уміти_прогнозувати_напрями_продуктивної_діяльності_дітей__молоді__людей_похилого_віку_" >уміти прогнозувати напрями продуктивної діяльності дітей, молоді, людей похилого віку-
• id="a_уміти_забезпечувати_посередництво_між_особистістю_та_сім'єю__між_особистістю_та_різними_суспільними_і_державними_інституціями_" >уміти забезпечувати посередництво між особистістю та сім'єю, між особистістю та різними суспільними і державними інституціями-
• id="a_володіти_методикою_і_технологією_соціального_прогнозування_та_проектування_" >володіти методикою і технологією соціального прогнозування та проектування-
• id="a_володіти_процедурою_та_методами_соціальних_інновацій__творчо_використовувати_інновації_в_соціально-педагогічній_діяльності_" >володіти процедурою та методами соціальних інновацій, творчо використовувати інновації в соціально-педагогічній діяльності-
• id="a_володіти_методами_соціальної_статистики_" >володіти методами соціальної статистики-
• id="a_уміти_забезпечувати_соціально-педагогічну_діяльність_з_врахуванням_сучасної_етнографічної_та_демографічної_ситуації_" >уміти забезпечувати соціально-педагогічну діяльність з врахуванням сучасної етнографічної та демографічної ситуації.

Культурологічні знання:

• id="a_усвідомити__що_таке_феномен_культури_та_її_роль_у_людській_життєдіяльності_" >усвідомити, що таке феномен культури та її роль у людській життєдіяльності-
• id="a_оволодіти_способами_надбання__збереження_та_передачі_соціального_досвіду__базисних_цінностей_культури_" >оволодіти способами надбання, збереження та передачі соціального досвіду, базисних цінностей культури-
• id="a_знати_форми_та_типи_культури__основні_культурно-історичні_центри_та_регіони_світу__закономірності_їх_функціонування_та_розвитку_" >знати форми та типи культури, основні культурно-історичні центри та регіони світу, закономірності їх функціонування та розвитку-
• id="a_історію_України_та_її_місце_у_системі_світової_культури_та_цивілізації_" >історію України та її місце у системі світової культури та цивілізації.

На основі цих знань організовувати:

• id="a_культурно-дозвільну_діяльність_учнів__їх_батьків__інших_громадян_як_у_сімейно-побутовому_середовищі__так_і_в_інших_закладах__центрах_дитячої_творчості__позашкільних_закладах_та_ін__" >культурно-дозвільну діяльність учнів, їх батьків, інших громадян як у сімейно-побутовому середовищі, так і в інших закладах (центрах дитячої творчості, позашкільних закладах та ін) —
• id="a_оцінювати_досягнення_культури_на_основі_історичного_контексту_їх_створення_" >оцінювати досягнення культури на основі історичного контексту їх створення:
• id="a_бути_здатним_до_діалогу_як_способу_ставлення_до_культури_та_суспільства_" >бути здатним до діалогу як способу ставлення до культури та суспільства-
• id="a_набувати_досвід_опанування_культурою_" >набувати досвід опанування культурою-
• id="a_застосовувати_засоби_ефективної_організації_творчої_діяльності_дітей_і_молоді_в_навчально-виховному_процесі_школи__позашкільних_закладів__осередків_соціальної_роботи_з_різними_категоріями_населення_" >застосовувати засоби ефективної організації творчої діяльності дітей і молоді в навчально-виховному процесі школи, позашкільних закладів, осередків соціальної роботи з різними категоріями населення-
• id="a_розробляти_заходи_по_організації_вільного_часу__науково-технічної_та_художньої_творчості_" >розробляти заходи по організації вільного часу, науково-технічної та художньої творчості.

Правові знання:

• id="a_знати_основи_української_правової_системи_та_законодавства__організацію_та_функціонування_судових_і_правоохоронних_органів_" >знати основи української правової системи та законодавства, організацію та функціонування судових і правоохоронних органів-
• id="a_мати_уяву_про_права_та_свободи_людини_та_громадянина__їх_реалізацію_у_різних_сферах_життєдіяльності_" >мати уяву про права та свободи людини та громадянина, їх реалізацію у різних сферах життєдіяльності-
• id="a_знати_правові_та_морально-етичні_норми_у_сфері_професійної_діяльності_" >знати правові та морально-етичні норми у сфері професійної діяльності-
• id="a_усвідомити_етичні_та_правові_норми__що_регулюють_взаємини_людини_та_суспільства__людини_та_оточуючого_середовища__і_враховувати_їх__розробляючи_екологічні_та_соціальні_проекти_" >усвідомити етичні та правові норми, що регулюють взаємини людини та суспільства, людини та оточуючого середовища, і враховувати їх, розробляючи екологічні та соціальні проекти-
• id="a_знати_норми_сімейного__трудового__житлового_законодавства_та_охорони_материнства_і_дитинства_" >знати норми сімейного, трудового, житлового законодавства та охорони материнства і дитинства-
• id="a_знати_основні_державні_документи_з_питань_розвитку_освіти_та_виховання__соціального_захисту_дітей__молоді__людей_похилого_віку__розвитку_науки__культури_та_міжнаціональних_відносин__Конституція_України_як_Основний_Закон__Закон_України_" Про_освіту" __" Концепція_про_права_людини" _та_інші___" >знати основні державні документи з питань розвитку освіти та виховання, соціального захисту дітей, молоді, людей похилого віку, розвитку науки, культури та міжнаціональних відносин (Конституція України як Основний ЗаконЗакон України «Про освіту», «Концепція про права людини» та інші).

На основі цих знань:

• id="a_використовувати_та_укладати_нормативні_та_правові_документи_стосовно_майбутньої_діяльності_" >використовувати та укладати нормативні та правові документи стосовно майбутньої діяльності-
• id="a_вживати_необхідних_заходів_щодо_відновлення_порушених_прав_" >вживати необхідних заходів щодо відновлення порушених прав-
• id="a_запобігати_конфліктних_ситуацій_або_вирішувати_їх_на_правовій_основі_" >запобігати конфліктних ситуацій або вирішувати їх на правовій основі-
• id="a_виявляти_шляхи_подолання_міжособових_конфліктів_" >виявляти шляхи подолання міжособових конфліктів.

Економічні знання:

• id="a_знати_макропропорції_та_їх_особливості__ситуації_на_макроеконо-мічному_рівні__суть_фіскальної__грошово-кредитної__соціальної_та_інвестиційної_політики_" >знати макропропорції та їх особливості, ситуації на макроеконо-мічному рівні, суть фіскальної, грошово-кредитної, соціальної та інвестиційної політики-
• id="a_мати_знання_про_основи_виробничих_відносин_і_принципів_управління_з_урахуванням_технічних__фінансових_та_людських_факторів_" >мати знання про основи виробничих відносин і принципів управління з урахуванням технічних, фінансових та людських факторів.

На їх основі:

• id="a_аналізувати_в_загальних_рисах_основні_економічні_події_в_своїй_країні_та_за_її_межами_" >аналізувати в загальних рисах основні економічні події в своїй країні та за її межами-
• id="a_знаходити_та_використовувати_інформацію__необхідну_для_орієнтування_в_основних_поточних_проблемах_економіки_" >знаходити та використовувати інформацію, необхідну для орієнтування в основних поточних проблемах економіки.

Екологічні знання:

• id="a_знати_особливості_соціальної_екології_" >знати особливості соціальної екології-
• id="a_мати_уяву_про_методи_оцінки_стану_оточуючого_середовища_" >мати уяву про методи оцінки стану оточуючого середовища.

На їх основі:

• id="a_володіти_екологічною_культурою_" >володіти екологічною культурою.

Валеологічні знання:

• id="a_мати_наукове_уявлення_про_здоровий_спосіб_життя_та_основи_фізичної_культури_" >мати наукове уявлення про здоровий спосіб життя та основи фізичної культури.

На їх основі:

• id="a_проводити_фізкультурно-оздоровчу_діяльність_в_школі__за_місцем_проживання__сімейно-побутовому_середовищі__позашкільних_закладах_і_центрах_дитячої_творчості_" >проводити фізкультурно-оздоровчу діяльність в школі, за місцем проживання, сімейно-побутовому середовищі, позашкільних закладах і центрах дитячої творчості-
• id="a_володіти_навичками_фізичного_самовдосконалення_" >володіти навичками фізичного самовдосконалення.

Психологічні знання передбачають усвідомлення-

• id="a_основних_закономірностей_розвитку_особистості_" >основних закономірностей розвитку особистості-
• id="a_основних_психічних_функцій_та_їх_фізіологічних_механізмів_" >основних психічних функцій та їх фізіологічних механізмів-
• id="a_співвідношення_природних_і_соціальних_факторів_у_становленні_психіки_" >співвідношення природних і соціальних факторів у становленні психіки-
• id="a_розуміння_значення_волі_та_емоцій__потреб_і_мотивів__а_також_підсвідомих_механізмів__у_поведінці_людини_" >розуміння значення волі та емоцій, потреб і мотивів, а також підсвідомих механізмів, у поведінці людини-
• id="a_вікових_та_індивідуальних_особливостей_людини_" >вікових та індивідуальних особливостей людини-
• id="a_методів_психолого-педагогічної_діагностики_розвитку_дітей_різного_віку_та_їх_оточення_" >методів психолого-педагогічної діагностики розвитку дітей різного віку та їх оточення-

На основі цих знань:

• id="a_давати_психологічну_характеристику_особи__її_темпераменту__здібностей__" >давати психологічну характеристику особи (її темпераменту, здібностей) —
• id="a_давати_інтерпретацію_власного_психічного_стану_" >давати інтерпретацію власного психічного стану-
• id="a_володіти_найпростішими_способами_психічної_саморегуляції_" >володіти найпростішими способами психічної саморегуляції-
• id="a_надавати_психологічну_допомогу_дітям_і_їх_батькам_" >надавати психологічну допомогу дітям і їх батькам-
• id="a_здійснювати_психо-корекційний_вплив_на_дітей_і_молодь__які_перебувають_у_кризовому_стані_та_конфліктних_ситуаціях_" >здійснювати психо-корекційний вплив на дітей і молодь, які перебувають у кризовому стані та конфліктних ситуаціях.

Педагогічні знання передбачають оволодіння-

• id="a_основами_загальної_педагогіки__цілі__принципи__зміст__форми__методи__засоби_освітньо-виховної_роботи_у_соціальну_середовищі__школі__сім'ї__" >основами загальної педагогіки (цілі, принципи, зміст, форми, методи, засоби освітньо-виховної роботи у соціальну середовищі, школі, сім'ї) —
• id="a_формами__засобами_та_методами_педагогічної_діяльності_" >формами, засобами та методами педагогічної діяльності-
• id="a_сучасним_станом_і_тенденціями_розвитку_дитячих_і_підліткових_спілок__рухів__організацій__їх_вплив_на_особистість_" >сучасним станом і тенденціями розвитку дитячих і підліткових спілок, рухів, організацій, їх вплив на особистість-
• id="a_функціями__правами__системами_державних_установ__інститутів__громадських__релігійних_організацій_у_галузі_освіти__навчання_та_виховання_підростаючого_покоління_" >функціями, правами, системами державних установ, інститутів, громадських, релігійних організацій у галузі освіти, навчання та виховання підростаючого покоління-
• id="a_основами_педагогічної_майстерності__"_різними_формами_соціально-педагогічного_впливу_на_особистість__різні_категорії_дітей__молоді__людей_похилого_віку_" >основами педагогічної майстерності- «різними формами соціально-педагогічного впливу на особистість, різні категорії дітей, молоді, людей похилого віку-
• id="a_основами_родинної_педагогіки__сімейного_виховання_» >основами родинної педагогіки, сімейного виховання-
• id="a_інформацію_про_національні_особливості_побуту_та_родинного_виховання__народні_традиції_регіонів_" >інформацію про національні особливості побуту та родинного виховання, народні традиції регіонів.

На основі цих знань:

• id="a_застосовувати_засоби_ефективної_організації_творчої_діяльності_дітей_і_молоді_в_навчально-виховному_процесі_школи__позашкільних_закладів_" >застосовувати засоби ефективної організації творчої діяльності дітей і молоді в навчально-виховному процесі школи, позашкільних закладів-
• id="a_допомагати_сім_ям_у_розвитку_Інтелектуальних__морально-естетичних__фізичних_якостей_їх_дітей_" >допомагати сім ям у розвитку Інтелектуальних, морально-естетичних, фізичних якостей їх дітей-
• id="a_здійснювати_педагогічне_керівництво_процесом_виховання_дітей_у_родинах_" >здійснювати педагогічне керівництво процесом виховання дітей у родинах-
• id="a_аналізувати_навчально-виховні_ситуації__визначати_та_розв'язувати_педагогічні_задачі_" >аналізувати навчально-виховні ситуації, визначати та розв’язувати педагогічні задачі-
• id="a_вести_дослідницько-аналітичну__науково-педагогічну_та_практичну_діяльність_на_різних_об'_єктах_професійної_діяльності_" >вести дослідницько-аналітичну, науково-педагогічну та практичну діяльність на різних об' єктах професійної діяльності.

На основі оволодіння вказаними видами знань соціальний педагог повинен:

• id="a_вільно_володіти_державною_мовою_України_" >вільно володіти державною мовою України-
• id="a_на_науковій_основі_організовувати_свою_справу_" >на науковій основі організовувати свою справу-
• id="a_володіти_культурою_мислення__знати_її_загальні_закони__уміти_в_письмовій_чи_усній_формі_логічно_оформити_свої_думки_" >володіти культурою мислення, знати її загальні закониуміти в письмовій чи усній формі логічно оформити свої думки-
• id="a_володіти_комп'ютерними_методами_збирання__зберігання_та_обробки_інформації__що_застосовується_у_сфері_його_професійної_діяльності_" >володіти комп’ютерними методами збирання, зберігання та обробки інформації, що застосовується у сфері його професійної діяльності-
• id="a_користуватися_правилами_мовного_етикету_" >користуватися правилами мовного етикету-
• id="a_вести_бесіду_-_діалог_загального_характеру_іноземною_мовою_" >вести бесіду — діалог загального характеру іноземною мовою-
• id="a_освоїти_зміст_підручників__програм_для_загальноосвітньої_школи__методику_використання_різних_видів_наочності__ТЗН__комп'ютера_" >освоїти зміст підручників, програм для загальноосвітньої школи, методику використання різних видів наочності, ТЗН, комп’ютера-
• id="a_використовувати_методи_розв'язання_завдань_під_час_визначення_оптимальних_співвідношень_параметрів_різних_систем_" >використовувати методи розв’язання завдань під час визначення оптимальних співвідношень параметрів різних систем-
• id="a_уміти_на_основі_системного_підходу_будувати_та_використовувати_моделі_для_їх_якісного_та_кількісного_аналізу_" >уміти на основі системного підходу будувати та використовувати моделі для їх якісного та кількісного аналізу-
• id="a_ставити_мету_й_формулювати_завдання__пов'язані_з_реалізацією_професійних_функцій__використовувати_для_їх_розв'язання_методом_вивчених_наук_" >ставити мету й формулювати завдання, пов’язані з реалізацією професійних функційвикористовувати для їх розв’язання методом вивчених наук-
• id="a_уміти_в_умовах_розвитку_науки_та_мінливої_соціальної_практики_робити_переоцінку_нагромадженого_досвіду__аналіз_своїх_можливостей__здобувати_нові_знання__використовувати_сучасні_інформаційні_освітянські_технології_" >уміти в умовах розвитку науки та мінливої соціальної практики робити переоцінку нагромадженого досвіду, аналіз своїх можливостей, здобувати нові знання, використовувати сучасні інформаційні освітянські технології-
• id="a_підвищувати_кваліфікацію_та_рівень_професіоналізму__вдосконалюватися_в_соціально-педагогічній_діяльності_" >підвищувати кваліфікацію та рівень професіоналізму, вдосконалюватися в соціально-педагогічній діяльності-
• id="a_кооперуватися_з_колегами__колективом__ознайомлюватися_з_методами_управління__організовувати_роботу_виконавців__знаходити_й_приймати_управлінські_рішення_" >кооперуватися з колегами, колективом, ознайомлюватися з методами управлінняорганізовувати роботу виконавців, знаходити й приймати управлінські рішення.

Система знань передбачає також сформованість системи умінь: комунікативних, прогностичних, діагностичних, організаційних, управлінських. Вони допомагають зробити знання дієвими, перевірити важливість, необхідність, міцність знань, вільно орієнтуватися в соціальних ситуаціях, приймаючи правильні рішення.

Професійні знання та уміння формуються при вивченні відповідних дисциплін. Так, наприклад, плани зарубіжних коледжів і університетів включають цілий блок дисциплін, метою яких є формування умінь спілкуватися, діяти спільно, вести переговори та дебати, брати інтерв'ю, готувати публічні виступи, виступати в різних аудиторіях і т.ін. У Росії є така дисципліна як «Основи мовної комунікації», котра допомагає формувати у студентів уміння вислуховувати іншу людину (дитину, дорослу людину), адекватно інтерпретувати текст її листа (заяви, прохання, скарги та ін.) і складати відповідні документи з метою соціальної підтримки, переконливо проводити бесіду з людиною або переговори з чиновником по захисту соціальних прав.

Про сформованість професійного компоненту (системи знань і системи умінь) свідчить професійна компетентність педагога, його педагогічна майстерність і технологічна різноманітність при вирішення соціальних конфліктів, завдань, ситуацій.

Особливо важливими є особистісний компонент педагогічної культури соціального педагога, який дозволяє йому ефективно здійснювати свою професійну діяльність. Цей компонент надає можливості:

• id="a_бути_поінформованим_про_різні_соціальні_групи_населення_та_їх_особливості_" >бути поінформованим про різні соціальні групи населення та їх особливості-
• id="a_передбачати_наслідки_своїх_дій_" >передбачати наслідки своїх дій-
• id="a_уміти_контактувати_з_різними_категоріями_людей__" важкими" _підлітками__дітьми_сиротами__інвалідами__людьми_похилого_віку_та_ін___" >уміти контактувати з різними категоріями людей («важкими» підлітками, дітьми сиротами, інвалідами, людьми похилого віку та ін.) —
• id="a_бути_професійно_тактовними__викликати_симпатію_у_людей__їх_довіру__дотримуватися_професійної_таємниці__виявляти_делікатність_у_інтимних_питаннях_життя_іншої_людини_та_ін___" >бути професійно тактовними (викликати симпатію у людей, їх довіру, дотримуватися професійної таємниці, виявляти делікатність у інтимних питаннях життя іншої людини та ін.) —
• id="a_мати_емоційну_стійкість_при_усіх_колізіях__невдачах__складностях_у_роботі__сумлінно_виконувати_свій_обов'язок__проявляючи_спокій__доброзичливість__увага_до_людини_" >мати емоційну стійкість при усіх колізіях, невдачах, складностях у роботі, сумлінно виконувати свій обов’язок, проявляючи спокій, доброзичливість, увага до людини.

Особистісні якості можна поділити на чотири групи.

До першої групи відносять ті, котрі висуваються професійною діяльністю до:

• id="a_психічних_процесів__сприйняття__пам'ять__уява__мислення__гнучкість__варіативність__самостійність__критичність__продуктивність__" >психічних процесів (сприйняття, пам’ять, уява, мислення: гнучкість, варіативність, самостійність, критичність, продуктивність) —
• id="a_психічних_станів__втома__апатія__стрес__тривожність__депресія___" >психічних станів (втома, апатія, стрес, тривожність, депресія) —
• id="a_уваги_як_стану_здоров'я_" >уваги як стану здоров’я-
• id="a_емоційних_характеристик__стриманість__індиферентність__" >емоційних характеристик (стриманістьіндиферентність) —
• id="a_вольових_характеристик__наполегливість__послідовність__імпульсивність__" >вольових характеристик (наполегливість, послідовність, імпульсивність).

Другу групу особистісних якостей представляють індивідуально-психологічні якості:

• id="a_стриманість_" >стриманість-
• id="a_вимогливість_" >вимогливість-
• id="a_врівноваженість_" >врівноваженість-
• id="a_спостережливість_" >спостережливість-
• id="a_толерантність_" >толерантність.

Третя група — екстравертивні якості:

• id="a_повага_до_людини_" >повага до людини-
• id="a_комунікативність__уміння_швидко_встановлювати_контакти_з_людьми__" >комунікативність (уміння швидко встановлювати контакти з людьми) —
• id="a_доброзичливість_" >доброзичливість-
• id="a_справедливість_" >справедливість-
• id="a_альтруїзм_" >альтруїзм-
• id="a_емпатійність__співчуття__" >емпатійність (співчуття).

Четверта група особистісних якостей включає:

• id="a_готовність_до_самовдосконалення_" >готовність до самовдосконалення-
• id="a_самоконтроль_" >самоконтроль-
• id="a_самокритичність_" >самокритичність-
• id="a_самооцінку_своїх_вчинків_" >самооцінку своїх вчинків-
• id="a_стресостійкі_якості__фізичну_тренованість__самонавіювання__уміння_переключатися_та_керувати_своїми_емоціями__" >стресостійкі якості (фізичну тренованість, самонавіювання, уміння переключатися та керувати своїми емоціями).

Крім того, особистісний компонент має ціннісну складову, адже педагог є носієм певних конкретних цінностей. Особистісні цінності - істотний чинник соціальної регуляції взаємостосунків людей, поведінки індивіда, побудови відносин. У зв’язку з тим, що педагог може безпосередньо впливати на духовну сферу своїх вихованців, інших людей, його ціннісні орієнтації особливо важливі. Адже останні є одним з стрижневих утворень, які визначають цілісність, активну соціальну позицію особистості. Вони формуються при засвоєнні соціального досвіду та мають прояв у цілях, ідеалах, переконаннях, інтересах особистості. Чим багатша система цінностей педагога, тим більше підстав для ціннісного обміну в міжособистісних стосунках. Отже, система особистісних цінностей педагога включає.цінності:

• id="a_загальнолюдські__Істина__Краса__Справедливість___посеред_яких_найважливішими_є_Людина__Щастя_Людини__Свобода_Людини_" >загальнолюдські (Істина, Краса, Справедливість), посеред яких найважливішими є Людина, Щастя Людини, Свобода Людини-
• id="a_соціальні__родина__нація__держава__" >соціальні (родина, нація, держава) —
• id="a_цінності_духовного_життя_та_культури__наукові_знання__моральні_й_естетичні_цілі__уявлення__погляди__" >цінності духовного життя та культури (наукові знання, моральні й естетичні цілі, уявлення, погляди) —
• id="a_матеріальні_" >матеріальні.

Необхідно зазначити також, що виховання на основі засвоєння певних цінностей — головний напрям у формуванні особистості, її духовного світу та духовної культури. Тому й необхідно приділяти особливу увагу розвиткові цінностей майбутнього вчителя.

Таким чином, можна говорити про те, що особистісний компонент є стрижневим у формуванні педагогічної культури вчителя, оскільки він зумовлює його вихованість, високу культуру поведінки, педагогічний такт, сприяє самоствердженню особистості, усвідомленню власного «Я» .

Необхідно також виділити соціальний компонент педагогічної культури вчителя. У першу чергу виділяємо в ньому соціальну перцепцію професії, сприйняття її суспільної значущості, престижу. Установки й стереотипи, які сформувалися, мають вплив на формування педагогічної культури вже на перших етапах її розвитку. Проте, враховуючи стійкість установок і стереотипів, їх вплив на педагогічну культуру, має пролонгований характер. І соціальні установки, і соціальні стереотипи мають об'єктивний вплив на формування культури вчителя.

Говорячи про формування педагогічної культури, треба проаналізувати її місце в низці таких понять як «статус» і «престиж». Система статусів, яких набуває особистість у соціумі, впорядковує і регулює її взаємодію з іншими людьми. Престиж доповнює вплив особистості соціально-психологічної підтримкою, але в той же час, оскільки пов’язаний з психологічними явищами, може знижувати реальний стан педагогічної культури соціального педагога. Існуюча тенденція відношення суспільства до діяльності вчителя, розуміння її цінності, суспільного статусу потенційно впливає на процес формування його відносин у вигляді довіри до вчителя, котра змінюється зі зміною соціальної перцепції.

Крім того, соціальний компонент включає:

• id="a_особисту_та_соціальну_відповідальність_" >особисту та соціальну відповідальність-
• id="a_загострене_почуття_добра_та_справедливості_" >загострене почуття добра та справедливості-
• id="a_соціальна_підтримка_та_захист_" >соціальна підтримка та захист-
• id="a_соціальна_допомога_" >соціальна допомога-
• id="a_милосердя_" >милосердя-
• id="a_почуття_власної_гідності_та_поваги_до_іншої_людини_" >почуття власної гідності та поваги до іншої людини-
• id="a_толерантність_" >толерантність-
• id="a_ввічливість_" >ввічливість-
• id="a_порядність_" >порядність-
• id="a_готовність_зрозуміти_інших_і_прийти_їм_на_допомогу_" >готовність зрозуміти інших і прийти їм на допомогу-
• id="a_емоційну_стійкість_" >емоційну стійкість-
• id="a_візуальність__зовнішня_привабливість_людини__" >візуальність (зовнішня привабливість людини) —
• id="a_красномовність__уміння_переконувати_словом__" >красномовність (уміння переконувати словом) —
• id="a_особисту_адекватність_за_самооцінкою__рівним_домагань_і_соціальної_адаптованості_" >особисту адекватність за самооцінкою, рівним домагань і соціальної адаптованості.

Вказані компоненти педагогічної культури визначають гуманістичну педагогічну позицію соціального педагога, а саме:

• id="a_співпереживання_за_іншу_людину__її_долю__взаємовідносини_з_іншими_людьми_та_суспільством_" >співпереживання за іншу людину, її долю, взаємовідносини з іншими людьми та суспільством-
• id="a_захист_прав_людини__від_посягання_на_іі_гідність_" >захист прав людини, від посягання на іі гідність-
• id="a_піклування_про_своїх_клієнтів_" >піклування про своїх клієнтів-
• id="a_підтримку_та_допомогу_в_стресових__конфліктних_ситуаціях__психологічна__моральна__матеріальна__фізична___у_працевлаштуванні_та_ін__" >підтримку та допомогу в стресових, конфліктних ситуаціях (психологічна, моральна, матеріальна, фізична), у працевлаштуванні та ін.-
• id="a_повагу_до_людини__ставлення_до_неї_як_найвищої_цінності_" >повагу до людини, ставлення до неї як найвищої цінності-
• id="a_терпимість_у_роботі_з_клієнтами_" >терпимість у роботі з клієнтами-
• id="a_порядність_у_стосунках_з_клієнтами_та_колегами_" >порядність у стосунках з клієнтами та колегами-
• id="a_педагогічний_такт_" >педагогічний такт-
• id="a_комунікативність__позитивний_вплив_на_спілкування__стосунки_між_людьми__на_ситуацію_в_мікросоціумі__робота_в_умовах_неформального_спілкування_та_ін___" >комунікативність (позитивний вплив на спілкування, стосунки між людьми, на ситуацію в мікросоціумі, робота в умовах неформального спілкування та ін.) —
• id="a_емпатійність__відчуття_настрою_людини__виявлення_її_установок_і_сподівань__співпереживання_її_потребам__" >емпатійність (відчуття настрою людини, виявлення її установок і сподівань, співпереживання її потребам).

Впливати на своїх підопічних, вирішувати професійні завдання можна лише за умов:

• id="a_набуття_знань_і_досвіду_соціальним_педагогом_" >набуття знань і досвіду соціальним педагогом-
• id="a_його_законними_повноваженнями__посадою__" >його законними повноваженнями (посадою) —
• id="a_статусом__правами__" >статусом (правами) —
• id="a_репутацією__думкою_про_достоїнство_та_недоліки_людини__" >репутацією (думкою про достоїнство та недоліки людини) —
• id="a_харизматичними_даними__виключними_даними__талантом__" >харизматичними даними (виключними даними, талантом) —
• id="a_особистісною_привабливістю_" >особистісною привабливістю.

Кодекс етики соціального педагога

Головне призначення Кодексу — бути керівництвом у повсякденній поведінці соціального педагога. Він є стандартом етичної поведінки, але не алгоритмом професійної діяльностізабезпечує базу для суджень про етичні дії соціального педагога. Розглянемо вісім розділів кодексу:

1. Стиль.

Співробітник соціальної служби має підтримувати високі моральні стандарти своєї поведінки, повністю виключаючи нечесні діїчітко розрізняти заяви і дії, зроблені ним як приватною особою і представником професії.

2.Компетентність і професійне вдосконалення.

Соціальний педагог (працівник) мусить докласти всіх зусиль до того, щоб бути і залишатися спеціалістом — експертом у професійній практиці та виконанні професійних обов’язків. Він має право вести роботу лише у межах своєї компетентності або тоді, коли має намір набути її. Співробітник соціальної служби повинен нести персональну відповідальність за якість роботи, яку виконує.

Соціальний педагог і працівник повинні діяти так, щоб попередити можливості негуманної або дискримінаційної поведінки щодо особи або груми людей.

3. Чесність.

Соціальний педагог і працівник повинні вимірювати свої вчинки за вищими стандартами професійної чесності:

а) не піддаватися негативному впливові на шляху професійної діяльності, бездоганно виконувати свої професійні обов’язки;

б) не використовувати свої професійні стосунки в особистих цілях.

4.Навчання і дослідницька робота.

Спеціаліст у сфері соціальної роботи має постійно підвищувати професійні знання, педагогічну майстерність, залучатися до системи навчання і дослідницької роботи.

Він мусить:

а) чітко усвідомлювати, які наслідки може мати ця робота для людини;

б) обов’язково переконатися в тому, що всі учасники дослідження об'єднані на основі добровільності, інформованості, з повним додержуванням особистої свободи і гідності;

в) захищати учасників від незаконного фізичного або душевного дискомфорту, розладу, небезпеки або приниження;

г) обговорювати дослідницьку, роботу лише з професійною метою і лише стосовно тих, хто безпосередньо або професійно має до них відношення;

д) розглядати інформацію, отриману щодо учасника дослідження, як конфіденційну;

є) приймати платню тільки за реально виконану роботу, яка стосується наукових або дослідницьких результатів і лише таку, яка пропонується добровільно і на законних підставах.

5.Права, прерогативи, першочерговість інтересів клієнтів.

Соціальний педагог і працівник мають докласти максимум зусиль, щоб виховати і розвинути самостійність клієнта. Основні вимоги до соціального педагога і працівника стосовно клієнта:

а) не використовувати відносини з клієнтами у власних інтересах;

б) не практикувати, не сприяти або не брати участі у будь-яких формах дискримінації, спрямованої на національність, сексуальні орієнтації, вік, віросповідання, сімейний статус, політичну орієнтацію, розумові чи фізичні вади або будь-які переваги, привілеї, персональні характеристикинавпаки — всіма доступними засобами боротися з такою дискримінацією;

в) уникати зв’язків або відносин, шкідливих для клієнтів;

г) не вступати в сексуальні стосунки з клієнтами за будь-яких обставин;

д) повідомляти клієнтів про ризик, права, можливості, обов’язки, пов’язані для них із соціальною службою;

е) додержувати порад і консультацій колег і наставників, якщо ці поради служать інтересам справи;

є) завершити роботу і професійні відносини з клієнтом, коли вони більше не є необхідними і, більше того, не служать потребам та інтересам цієї людини, сім'ї;

ж) мати справу з особою, офіційно призначеною виступати на захист клієнта, причому виключно в інтересах клієнта;

з) не дозволяти схиляти себе до будь-яких дій, що применшують громадянські та юридичні права клієнта, навіть якщо це робиться за проханням самого клієнта;

і) забезпечувати активну суб'єктивну позицію самого клієнта, не допускати приниження гідності особистості клієнта формами благодійної допомоги, що йому надається.

6.Конфіденційність і збереження таємниці.

Співробітник соціальної служби повинен поважати таємниці клієнта і не розповсюджувати інформацію, отриману в ході професійної соціальної допомоги:

а) може поділитися конфіденційною інформацією, яку він отримав від клієнтів, без згоди на те клієнта за необхідних професійних обставин;

б) інформувати клієнтів про межі конфіденційності у даній ситуації, а також про цілі, коли ця інформація може використовуватися;

в) забезпечити клієнтів будь-якими офіційними записами, що їх стосуються;

г) додержувати конфіденційності іншої інформації, що міститься у записах;

д) дістати згоду клієнтів, перед тим як друкувати, робити магнітофонні записи або дозволити будь-якій третій інстанції спостерігати за його роботою.

7. Гонорари.

Співробітник соціальної служби повинен переконатися, що встановлені гонорари за різні види соціальної допомоги справедливі, розумні, тактовні, співвідносяться з видом соціальної допомоги і зі здатністю клієнта платити.

Соціальний педагог і працівник не повинні приймати цінних подарунків за виконану роботу.

8.Повага, чесність, ввічливість.

Соціальний педагог (працівник) повинен ставитися до колег із повагою, ввічливістю, довірою, бути делікатним і справедливим.

Він має:

а) звертатися до колег на основі професійних інтересів і переконань;

б) поважати довіру колег у професійних взаєминах і взаємодії;

в) створювати і підтримувати ситуації, що полегшують етичні професійні дії колег;

г) детально і чесно надавати відомості про кваліфікацію, творчі знахідки колег, використовувати необхідні канали для оцінки методів їх роботи;

д) заміщаючи колегу, діяти в інтересах того, кого він заміщає;

е) не використовувати конфлікт між колегами і керівництвом у своїх інтересах, а також для зміцнення своєї професійної позиції;

є) шукати арбітраж або об'єктивне посередництво, коли професійні конфлікти з колегами потребують термінового розв’язання;

ж) поширювати поважливе ставлення до колег, не пов’язаних безпосередньо зі сферою його роботи;

з) виконуючи функції експерта, керівника, інспектора, наставника, доброзичливо і спокійно доводити до їх відома умови спільної роботи і взаємин.

Кваліфікаційні характеристики соціального педагога.

До кваліфікаційних характеристик відносимо: посадові обов’язки соціального педагога, його знання, уміння та ціннісні орієнтації [6, с.39−41].

Посадові обов’язки.

• id="a_Соціальний_педагог_здійснює_посередництво_між_освітніми_установами__сім'єю__трудовими_колективами__громадськістю__організовує_їх_взаємодію__об'єднує_їх_зусилля_з_метою_створення_у_соціальному_середовищі_умов_для_всебічного_розвитку_дітей__підлітків_як_особистостей__їх_благополуччя_в_мікросоціумі_" >Соціальний педагог здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію, об'єднує їх зусилля з метою створення у соціальному середовищі умов для всебічного розвитку дітей, підлітків як особистостей, їх благополуччя в мікросоціумі.
• id="a_Він_проводить_соціальне_необхідну_роботу_щодо_організації_спілкування_дітей__молоді__дорослих_за_місцем_проживання__мікрорайоні__сімейно-сусідських_спільнотах__Сприяє_участі_вихованців_у_науковій__технічній__художній_творчості__спортивній__суспільно-корисній_діяльності__виявленню_задатків__обдарувань__розкриттю_здібностей__талантів__дбає_про_професійне_самовизначення_та_соціальну_адаптацію_молоді__Залучає_до_культурно-освітньої__профілактично-виховної__спортивно-оздоровчої__творчої_роботи_різні_установи__громадські_організації__творчі_спілки_та_окремих_громадян__Впливає_на_подолання_особистих_міжособистих__сімейних_конфліктів__надає_необхідну_консультативну__психолого-педагогічну_допомогу_дитячим__молодіжним_об'єднанням__угрупуванням_соціального_ризику__дітям__підліткам__які_потребують_піклування__Настановленням_і_особистим_прикладом_утверджує_повагу_до_принципів_загальнолюдської_моралі__правди__справедливості__гуманізму__доброти__працелюбності__інших_доброчинностей__Виховує_повагу_до_батьків__жінки__культурно-національних__духовних__історичних_цінностей_України__країни_походження__дбайливе_ставлення_до_навколишнього_середовища__готує_дітей__підлітків_до_свідомого_життя_у_дусі_взаєморозуміння__миру__згоди_між_усіма_народами__етнічними__національними__релігійними_групами__Дотримується_педагогічної_етики__поважає_гідність_особистості_дитини__захищає_її_від_будь-яких_форм_фізичного_або_психічного_насильства__запобігає_вживанню_ними_алкоголю__наркотиків__інших_шкідливих_звичок__пропагує_здоровий_спосіб_життя__Займається_профілактикою_правопорушень_неповнолітніх__дитячого_побутового__дорожньо-транспортного_травматизму__пожеж__Постійно_підвищує_свій_професійний_рівень__педагогічну_майстерність_та_педагогічну_культуру_" >Він проводить соціальне необхідну роботу щодо організації спілкування дітей, молоді, дорослих за місцем проживання, мікрорайоні, сімейно-сусідських спільнотах. Сприяє участі вихованців у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільно-корисній діяльності, виявленню задатків, обдарувань, розкриттю здібностей, талантів, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді. Залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки та окремих громадян. Впливає на подолання особистих міжособистих, сімейних конфліктів, надає необхідну консультативну, психолого-педагогічну допомогу дитячим, молодіжним об'єднанням, угрупуванням соціального ризику, дітям, підліткам, які потребують піклування.

  Настановленням і особистим прикладом утверджує повагу до принципів загальнолюдської моралі, правди, справедливості, гуманізму, доброти, працелюбності, інших доброчинностей. Виховує повагу до батьків, жінки, культурно-національних, духовних, історичних цінностей України, країни походження, дбайливе ставлення до навколишнього середовища, готує дітей, підлітків до свідомого життя у дусі взаєморозуміння, миру, згоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами.

  Дотримується педагогічної етики, поважає гідність особистості дитини. захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігає вживанню ними алкоголю, наркотиків, інших шкідливих звичок, пропагує здоровий спосіб життя. Займається профілактикою правопорушень неповнолітніх, дитячого побутового, дорожньо-транспортного травматизму, пожеж. Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність та педагогічну культуру.

• id="a_Соціальний_педагог_повинен_мати_знання_з_багатьох_дисциплін_" >Соціальний педагог повинен мати знання з багатьох дисциплін.
• id="a_Соціальний_педагог_повинен_уміти_ефективно_застосовувати_професійні_знання_в_практичній_діяльності_" >Соціальний педагог повинен уміти ефективно застосовувати професійні знання в практичній діяльності.
• id="a_Соціальний_педагог_повинен_мати_ціннісні_орієнтації__спрямовані_на_всебічний_культурний__духовний_розвиток_людини_як_особистості_та_найвищої_цінності_суспільства__творчо-педатогічну_діяльність_" >Соціальний педагог повинен мати ціннісні орієнтації, спрямовані на всебічний культурний, духовний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, творчо-педатогічну діяльність.

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ (Яресько К.В.)

Управління — це така організація будь-якого процесу, яка спрямована на досягнення певної наперед визначеної мети. Соціально-педагогічна діяльність спрямована на гармонізацію відносин між людиною та соціальним середовищем.

Управління відбувається за етапами:

1. Збір і аналіз інформації.

Відбувається аналіз ситуації, визначення протиріч, формулювання проблеми. Суб'єкт соціально-педагогічної діяльності виконує прогностичну функцію, оцінюючи, як буде розвиватися дана ситуація. Застосовуються такі методи: бесіда, аналіз документації, тестування, анкетування тощо.

2. Цілеполягання. Розробка мети діяльності.

Мета є ідеальним уявленням про результат діяльності. Мета — складний елемент, який має ієрархічну структуру. Визначається стратегічна мета, вона, як правило, співпадає з загальною метою соціально-педагогічної діяльності (гармонізація відносин між людиною та соціальним середовищем). На її основі визначаються тактичні цілі. Для кожної тактичної цілі вибирають оперативні цілі або задачі. Послідовно вирішуючи ці задачі суб'єкт соціально-педагогічної діяльності має досягнути стратегічної мети.

3. Проектування.

Розробка планів, програм соціально-педагогічної діяльності, а також засобів її здійснення.

4. Реалізація, коригування, регулювання.

На цьому етапі суб'єкт соціально-педагогічної діяльності застосовує розроблені на попередньому етапі засоби, оперативно контролюючи цей процес.

5. Контроль.

Відбувається підведення підсумків діяльності. Застосовуються методи організації зворотного зв’язку, які дозволяють зібрати інформацію (бесіда, тестування, анкетування тощо). Отриманий результат діяльності порівнюється з метою, що робить контур управління замкненим. Визначаються перспективи подальшого розвитку даної ситуації.

ВИСНОВКИ

Соціально-педагогічна діяльність є видом професійної діяльності, спрямованим на створення умов у соціумі для гармонійного розвитку особистості, гуманізації її відносин з іншими людьми, надання людині допомоги в той момент, коли вона цього потребує, бо не в змозі вирішити самостійно свої проблеми.

За своїм призначенням соціальний педагог зосереджує зусилля на виявленні та подоланні негативних явищ в житті людини, відхилень у її поведінці. Кваліфіковану допомогу може надати лише той соціальний педагог, який має високий рівень сформованості педагогічної культури, котрий не тільки знайомий з Кодексом етики, але й постійно спирається на його положення в своїй професійній діяльності.

ЛІТЕРАТУРА:

І. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти). — Харків, 1998.

2. Інформаційно-методичний бюлетень Української Асоціації соціальних педагогів та спеціалістів із соціальної роботи. -Донецьк, 1992. -№ 1.

3. Кваліфікаційні характеристики соціального педагога // Освіта. — 1994. — 26 січня.

4. Коваль Л. Г., Звєрева І.Д., Хлєбік С.Р. Соціальна педагогіка / Соціальна робота: Навч. посібник. — К.: ІЗМН, 1997. — 392 с.

5. Мищик Л. И. Профессиональная подготовка социального педагога (педагогический, психологический й управленческий аспекти). — Запорожье, 1996.

6. Соціальна педагогіка.- Часті. Основи соціальної педагогіки / Уклад. А. О. Малько. -Харків, 1998.

7. Социальная педагогика: теория, методика, опнт исследования. — Свердловск, 1989.

8. Социальная работа (журнал АСПСР РФ). — №№ 1−5. — 1992; 1995.

9. Социальное воспитание учащихся (основнне теоретические положення). — М., 1990.

10. Соціальна робота // Соціальна педагогіка: понятійно-термінологічний словник/За заг.ред. Звєрєвої І.Д.-К.: Етносфера, 1994.

11. Права дитини: Збірник документів. — Львів, 1996.