Дидактичний сенс байки Фенелону «Подорожчання острова насолод»

Дидактический сенс байки Фенелона «Подорож на острів насолод»

К.Ю. Самойлович.

Имя Франсуа Салиньяка де Ла Мота де Фенелона (1651−1715) в багатьох освіченої публіки кінця XVII століття асоціювалося також із педагогічними і теологічними працями. Водночас у бутність наставником герцога Бургундського, онука Короля-Сонця, з 1690 р. Фенелон створює близько сорока байок в прозі, вкотре котрі підтверджували його вірність естетичним принципам класицизму та позиції «древніх» в «Суперечці про Давніх і Нових».

Будучи переконаним классицистом, Фенелон поділяв думка Жана де Лафонтена у тому, що байці притаманні два властивості: вона забавна, як казка, і повчальна, як проповідь. Тому завдання наставника зводилася до того, щоб вчити вихованця, розважаючи його, викорінюючи у своїй вади та плекаючи чесноти. Фенелон високо оцінював в байці виховує значення образного прикладу.

Обратившись до байці «Подорож острова Насолод», можна переконатися, що її сюжет є виховного постулату Фенелона про шкоду надмірностей, який, відзначені в «Трактаті вихованням дівиць» (1687), отримує своє подальший розвиток у інший жанрової інтерпретації. До таких надмірностей в вищезгаданому трактаті Фенелон відносить зайвий сон, провокуючий різноманітних хвороби, разносолы, споживання яких розвиває непомірний апетит навіть за відсутності потреби у їжі, як і підсумок, виникнення прагнення до ледарства й ничегонеделанью.

На острові, описаному Фенелоном в байці, процвітає все вищезазначене. І коли скоро неодмінною умовою байки як літературного жанру є алегоричність, можна дійти невтішного висновку у тому, що, позначивши надмірність і надмірності через гастрономічні пристрасті героя, причому штучно нав’язані нього, Фенелон цьому образному прикладі демонструє згубну силу надмірностей, чого й проявляється глибина дидактичного сенсу байки. Та навіть якщо на початку розповідь тягнеться з першої особи множини («nous»), то далі автор переходить першу обличчя однини («je»), що передбачає в нього наявність власного, хоч і «казкового» досвіду при розмові про поганих наслідки надмірностей.

Басня «Подорож острова Насолод» умовно можна розділити на дві смислові частини. Якщо першої йдеться про «побутових» наслідки непомірності і надмірностей, тобто про наслідки більш «приземленого» рівня, то у другій частині - це наслідки вже морального і навіть державного властивості. Фенелон в байці вказує конкретну причину, яка призвела на острові до повної зміні ролей статей; воно полягає у тому, що чоловіки, які пішли на повідку в спокус і надмірностей, стали страхополошними, дурними і ледачими! Жінкам стало соромно підпорядковуватися чоловікам, нестарательность, легкодумство і слабкість яких могли послужити причиною повного краху їх республіки.

Таким чином, Фенелон вчить спадкоємця французького престолу, що розмаїтість насолод може забезпечити людині чистоту вдачі, доброчесною життя, здоров’я — тих ідеалів, яких, з погляду наставника, повинен прагнути кожна людина, а спадкоємець трону — особливо.

Отдельного розмови заслуговує художественно-выразительные кошти, використані Фенелоном в аналізованої байці. Крім тієї самої градації їй властиво багато порівнянь: «поклади м’ясних делікатесів розробляли, як золоті жили в Перу» «смак ранкової роси був подібний до смаку вина Сен-Лоран» «до вечора я втомився, провівши цілий день столом, як кінь у ясел» тощо. Більшість таких порівнянь мають метафоричний характер. У байці можна зустріти безліч епітетів, як-от «чудовий смак», «тонкий аромат», «пінливий шоколад», «кришталевий світ», «дуже смачний обід», «вишуканий запах» і т.п. Але з традиційними літературними стежками, використання є надає мови Фенелона особливу витонченість, стоїть, мабуть, звернути увагу ще на одна обставина, придающее байці казкові риси. Фенелон з тексту дуже часто вживає такі числівники, як 3, 12 і кратні їм. Після античності ці числа (зокрема — 3 та дванадцяти) несли у собі якийсь магічний сенс. Ось лише деякі приклади: «Щоб відплисти на сусідній, ми запросили до гавань дюжину чоловіків неймовірної товщини. Вони заснули, почали хропіти отже наповнили наші вітрила попутним вітром» «Маленькі мішечки з тафти мали служити мені дюжиною запасних шлунків, з допомогою котрих я раніш легко міг би перетравити дюжину ситих обідів» «Палац було споруджено з мармуру й у тричі перевершував Париж» «У палаці було 24 (тобто. двох дюжин. — К.С.) житлових приміщень». З огляду на особливості сюжетного побудови цього твору і використані у ньому кошти художньої виразності, і навіть його загальну дидактичну спрямованість, з достатньою мірою впевненості визначити її жанр як басня-сказка, у якій педагогічний талант Фенелона знайшов один зі своїх підтверджень.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.