Розділ 3. Співвідношення лідерства та керівництва

Співвідношення лідерства та керівництва в системі управління

Протягом усієї історії розвитку менеджменту ведуться суперечки навколо визначення суті і природи керівництва та лідерства. У працях зарубіжних вчених немає диференціації понять «лідер» і «керівник». Американські теоретики менеджменту дотримуються думки, що кожен керівник вже є лідером. В ідеалі так повинно бути, для цього існує відповідна система навчання для керівників. В українській теорії менеджменту ці два поняття обґрунтовано розрізняють.

Більшість людей не помічають відмінностей між поняттями «лідерство», «керівництво» і вважають, що, перебуваючи на керівній посаді, менеджер автоматично має владу над підлеглими і є лідером колективу. Формально це так, однак на практиці співвідношення цих трьох складових управлінського впливу надзвичайно різноманітне, оскільки воно формується під впливом багатьох чинників, до яких належать тип організації, її масштаби, напрям діяльності, місце в ієрархії управління, особистісні риси керівника.

Лідерство — це здатність завдяки особистим якостям впливати на поведінку окремих осіб та груп працівників з метою зосередження їхніх зусиль на досягнення цілей організації [20].

Керівництво — це вид управлінської діяльності, який на засадах влади забезпечує виконання функцій менеджменту, формування методів менеджменту та їх трансформацію в управлінські рішення шляхом використання комунікацій. Керівництво в системі менеджменту є об'єднувальною функцією, яка пронизує всі управлінські процеси в організації.

За останні 50 років в теорії і практиці менеджменту проблема співвідношення лідерства і керівництва стала однією із ключових. «Лідерство» як тип управлінських стосунків відрізняється від поняття «керівництво». Можна відмітити, що керівництво та лідерство є двома відмінними, але взаємодоповнювальними системами, кожна з яких має свої функції та характерні види діяльності, причому обидві є необхідними складовими управління будь-якої організації.

Відмінності між лідером і керівником випливають із функцій, які вони виконують. Керівник здійснює управління на основі прийнятих рішень і контролює їх виконання. Лідер надає право приймати рішення кожному співробітникові, концентрується на погодженні протилежних інтересів працівників. Серед основних відмінностей між ними можна виділити такі [14]:

• — лідерство виникає стихійно, а керівника призначають;
• — керівництво ґрунтується переважно на формальних аспектах діяльності, тоді як лідерство — на неформальних;
• — висування лідера залежить від настрою групи, тоді як керівництво — явище стабільніше;
• — керівник стає на чолі організації в результаті формалізації відносин у ній (делегування повноважень), натомість лідерами стають не з волі організації, а завдяки особистому авторитету, харизмі та багатьом особистим якостям індивіда, насамперед — творчим здібностям.

Чи існують відмінності між лідерством і керівництвом? У збірці «Перехресні напрями в лідерстві» наводяться різні точки зору американських учених на це питання. Для одних авторів ці поняття є синонімами. Вони доводять, що лідером можна стати, не будучи ефективним керівником, і навпаки. Інші відокремлюють лідера від керівника абсолютно чітко. Для них керівництво визначається як набір дій, заснованих на використанні заздалегідь завчених технік і засобів, в той час як лідерство є загадкою, що ґрунтується передусім на особистості і самозванно виникає з процесів впливу і влади. На погляд X. Мінцберга, лідерство є однією з ролей керівника. А. Залезнік вважає, що лідери і керівники розрізняються з точки зору їх особистісних особливостей, ставлення до цілям організації, уявлень про роботу, відносин з іншими і уявлень про самого себе. Але якщо організації зацікавлені в лідерах, то вони можуть формувати їх точно так само, як зараз формують керівників. Ч. Холломан операціонально розмежовує управляє керівництво та лідерство. Перше характеризується відносинами влади, в той час як друге розглядається з точки зору особистісного впливу. Керівництво зберігається системою директив, це формально інституалізувати авторитет, тоді як лідерство спирається на думку групи і залежить від того, чи приймає група призначеного керівника (лідера). Ч. Холломан наполягає на розмежуванні між самим індивідом і позицією, яку він займає [35].

Як ми можемо бачити, загальноприйняті принципи керівництва різко контрастують з неясним і часто оспорюваним змістом поняття «лідерство», і американські автори у все більшій мірі приходять до висновку про існування значного розходження між керівництвом і лідерством. Але в той же час сутність цієї відмінності може значно змінюватися в залежності від того, як визначається лідерство тим чи іншим автором, і так як визначень стільки ж, скільки напрямків дослідження, то єдиного розуміння лідерства і його відмінностей з керівництвом на справжній момент не досягнуто. Тому необхідно розглянути основні дослідницькі орієнтації в цій галузі.