Хід та результати дослідження методики формування культури праці учнів на уроках обслуговуючої праці

В усі часи основною метою загальноосвітньої школи стояла підготовка дітей до майбутньої трудової діяльності, а вирішення проблеми формування культури праці учнів виступає складовою цього процесу. Тому в процесі вдосконалення системи освіти України, в умовах переорієнтації ціннісних орієнтирів в суспільстві та змін вимог сучасного виробництва до якості трудової підготовки молодого покоління варто звернути особливу увагу на вдосконалення методики формування культури праці учнів. Базовими для формування даного виду культури мають бути всі навчальні предмети. Але, одним із найбільш ефективних шляхів формування культури праці школярів є трудова підготовка. На це неодноразово вказували такі науковці, як Д. М. Зембицький, Н.А.Побірченко, М.С.Скаткін, В. П. Струманський, Г. В. Терещук, Д. О. Тхоржевський та інші. Тому об'єктом нашого дослідження виступає трудове навчання учнів основної школи.

На сьогодні аналіз досліджень і наукових публікацій свідчить про те, що питання формування культури праці, знаходиться в сфері наукових інтересів багатьох вчених. Так, філософські аспекти проблеми висвітлено Б. В. Беновицким, В. К. Жуковим, К. Ф. Низомовим та іншими; психолого-педагогічні аспекти відображено в роботах С. В. Журавеля, Д. М. Зембицького, О.І.Іголкінлї, С.В.Лісової, В. П. Струманського, Б.М.Ханіна; методичні аспекти формування культури праці школярів у процесі проектно-технологічної діяльності на уроках технічної праці розкриває О. Б. Авраменко.

Метавиявити методичні аспекти формування культури праці учнів основної школи. культура праця школа трудовий Одне із важливих завдань, що поставлено перед учителями державною програмою з трудового навчання це — формування в учнів культури праці. Але аналіз сучасного стану окресленого процесу показав, що формуванню культури праці учнів у процесі трудового навчання приділяється недостатньо уваги, зокрема на сьогодні не розроблено методику формування культури праці школярів на уроках обслуговуючої праці.

Дослідження питання формування культури праці учнів 5−9 класів у процесі трудової підготовки передбачало вирішення наступних завдань: провести анкетування учнів, вчителів та адміністрації шкіл щодо розуміння ними сутності поняття «культура праці»; вивчити та узагальнити досвід роботи вчителів трудового навчання; визначити основні елементи культури праці учнів; проаналізувати стан методичного забезпечення шкіл, виявити типові недоліки процесу формування культури праці учнів, підготовити матеріали для проведення формуючого експерименту; за допомогою спеціально розроблених завдань в експериментальних і контрольних групах за основними елементами провести діагностику сформованості культури праці учнів; розробити методику формування культури праці учнів на уроках обслуговуючої праці.

Так, на підставі аналізу проведених бесід, анкетування, спостереження, вивчення передового досвіду було встановлено, що переважна більшість вчителів мають можливість і бажання вирішувати дану проблему, але вони не мають відповідної підготовки та методичного забезпечення, значна частина педагогів потребує розробки моделі формування культури праці в учнів основної школи та комплексу методів і засобів, спрямованих на реалізацію даної моделі в умовах навчально-виховного процесу школи. Що в свою чергу призводить до низького рівня сформованості культури праці учнів, а отже, віддзеркалюється на якості загальної підготовки молоді до трудової діяльності у процесі трудового навчання.

Результати анкетування показали, що адекватне уявлення про культуру праці мають тільки 20,6% вчителів та 1,9% учнів. Значна кількість респондентів правильно називають тільки деякі елементи культури праці, залишаючи поза увагою більшість з них. У той самий час оволодіння учнями основними елементами культури праці є дуже важливим.

Проведене анкетування вчителів загальноосвітніх шкіл різних регіонів України, довело, що найбільш доцільно формувати в учнів загальноосвітніх шкіл такі елементи культури праці: уміння і навички планувати роботу, аналізувати зразок та умови завдання, працювати в колективі, готувати робоче місце і утримувати його в порядку, економно витрачати час, дотримуватись правил безпеки і гігієни праці, читати графічну документацію, вимірювальні уміння, уміння економно розмічати та використовувати матеріали, уміння раціонально добирати матеріали, раціонально і правильно добирати інструменти, креслярсько-графічні уміння.

Використовуючи методику розроблену і описану С. Сисоєвою [5], yfvb була проведена діагностика сформованості культури праці в учнів. Вона передбачала виконання дітьми спеціально розроблених для констатувального експерименту завдань, які спрямовані на виявлення їх рівня сформованості культури праці: високого, середнього і низького. Завдання були розроблені так, щоб в результаті їх перевірки група експертів могла визначити рівень сформованості у кожного учня одного з основних елементів культури праці (планувати роботу, аналізувати зразок та умови завдання, працювати в колективі тощо).

До низького рівня сформованості культури праці відносили учнів, які частково відтворювали незначну кількість навчального матеріалу, не планували процес трудової діяльності, виконували трудові завдання тільки за допомогою вчителя, потребували постійного контролю і допомоги інших, припускалися грубих помилок у роботі, не доводили її до кінця, якість виробів у них дуже низька. Вони погано орієнтувалися у виборі матеріалів, а при виборі інструментів часто обирали такі, що не відповідали їх функціональному призначенню, не правильно розташовували інструменти на робочому місці, не економно та не раціонально розмічали і використовували матеріали. Ці діти не могли проаналізувати зразок та умови завдання, працювати з графічною документацією, читати її, не володіли вимірювальними та графічно-креслярськими вміннями, не розуміли і не дотримувалися правил безпеки праці та санітарно-гігієнічних вимог, організації робочого місця, економії робочого часу, не підтримували порядок і чистоту на робочому місці, не вміли і не бажали працювати в колективі, не допомагали іншим.

До середнього рівня відносили учнів, які володіли основними положеннями навчального матеріалу, але не завжди могли використати їх у своїй практичній діяльності. При підготовці робочого місця вони не завжди правильно обирали та розташовували інструменти, не слідкували за чистотою і порядком на робочому місці без нагадування. У ході виконання трудових завдань ці школярі припускалися помилок у плануванні своєї роботи, не могли самостійно їх виявити, аналізували зразок та умови завдання лише за основними операціями. Школярі знали і розуміли технологічні процеси виготовлення виробів, але не слідкували за їх дотриманням, не раціонально і не економно використовували робочий час, виконували практичну роботу з помилками і тільки при наявності зразка чи інструкційної картки інколи виправляли зроблені помилки самостійно. Ці діти під час роботи були недостатньо акуратними, що знижувало якість виготовлених ними виробів. При роботі з графічною документацією учні читали лише половину ліній та умовних позначень, у процесі вимірювання робили помилки. Вони володіли креслярсько-графічними уміннями, але не дотримувалися основних правил оформлення креслень. Школярі також не завжди дотримувалися правил техніки безпеки, пожежної безпеки, електробезпеки, санітарно-гігієнічних вимог. Під час роботи в колективі діти виконували вказівки інших, працювали зацікавлено, з бажанням, інколи, найчастіше за вказівкою інших, надавали допомогу однокласникам.

До високого рівня віднесли учнів, які мали системні знання, могли використовувати їх у своїй трудовій діяльності, виявляли творчий підхід до справи, проявляли естетику праці. Під час виконання трудових завдань вони починали з організації процесу діяльності, слідкували за чистотою і порядком на робочому місці та в майстерні. При виготовленні виробів діти самостійно та раціонально обирали матеріали та інструменти відповідно до їх функціональних можливостей, планували свою роботу, правильно аналізували зразок і умови його виконання, економно розмічали та використовували матеріали й інструменти, раціонально розподіляли час у процесі виконання трудового завдання. Вони володіли креслярсько-графічними та вимірювальними вміннями, вміли читати графічну документацію, правильно виконували всі технологічні етапи виготовлення виробу в межах визначених норм часу, слідкували за дотриманням послідовності технологічного процесу, за якістю виробу, проявляли наполегливість при досягненні поставленої мети, систематично дотримувалися правил організації роботи, наукової організації праці, безпеки праці, пожежної та електробезпеки, санітарно-гігієнічних вимог. Ці школярі проявляли ініціативу під час роботи в колективі, правильно і чітко організовували діяльність групи, планували та розподіляли роботу між її членами, старанно і відповідально виконували свої обов’язки, завжди допомагали іншим.

Варто зауважити, що критерії, за якими визначали рівень оволодіння учнями основними елементами культури праці були добре відомі і зрозумілі не тільки вчителям трудового навчання, а і школярам, що входили до контрольних і експериментальних груп.

У ході дослідження була розроблена модель формування культури праці учнів основної школи, яка передбачає розгорнутий у часі педагогічний процес, що включає всі компоненти взаємодії дитини з соціальним простором. Організація процесу формування культури праці особистості за даною моделлю сприяє більш повному, глибокому та міцному засвоєнню школярами знань, формуванню в них умінь і навичок продуктивної діяльності, дає змогу сформувати високий рівень культури праці. Ефективність її функціонування, передусім, залежить від дотримання педагогічних принципів (пріоритету самостійного здобуття учнями знань, умінь культури праці, розподілу учнів за рівнем культури праці, міжпредметного підходу до формування культури праці учнів основної школи, спрямованості навчальної діяльності на розвиток культури праці, свідомості й активності навчання тощо), урахування вікових та психолого-педагогічних особливостей учнів основної школи. Упровадження даної моделі в навчально-виховний процес здійснювалось поетапно та передбачало розвиток особистості за наступними напрямками: особистісно-культурним, діяльнісно-професійним, суспільно-історичним.

В результаті аналізу методичної літератури, вивчення досвіду роботи передових учителів трудового навчання, власного педагогічного досвіду ми встановили, що для ефективного впровадження запропонованої моделі у навчально-виховний процес на уроках обслуговуючої праці доцільно застосовувати не окремі методи і засоби, а своєрідний комплекс, у якому логічно впорядковані всі складові. А саме: репродуктивна, творча, винахідницька, пізнавальна, дослідницька та інші види діяльності школярів. Розроблений та апробований комплекс методів і засобів навчання був спрямований на ефективне оволодіння учнями такими елементами культури праці: уміння і навички планувати роботу, аналізувати зразок та умови завдання, працювати в колективі, готувати робоче місце і утримувати його в порядку, економно витрачати час, дотримуватись правил безпеки і гігієни праці, читати графічну документацію, вимірювальні уміння, уміння економно розмічати та використовувати матеріали, уміння раціонально добирати матеріали, раціонально і правильно добирати інструменти, креслярсько-графічні уміння. Усі складові даного комплексу підбиралися відповідно до вікових та індивідуальних особливостей учнів 5−9 класів, специфіки предмета «Трудове навчання», змісту навчального матеріалу окремих модулів програми, інтересів та потреб школярів, їх нахилів, потенційних можливостей, досвіду та рівня сформованості культури праці. Він поєднує індивідуальні та групові форми виконання навчально-трудових завдань, охоплює різноманітні види засобів навчання (слово вчителя, різноманітну літературу, наочні посібники, використання предметів природно-ужиткового мистецтва в роботі тощо), містить різні методи навчання, починаючи з пасивних (пояснення, ілюстрації, демонстрації, роботи з книгою тощо) поступово включаючи і ускладнюючи процес формування культури праці учнів проблемно-пошуковими, інтерактивними та іншими методами (диспути, ігри, творчі завдання, проекти тощо).

При створенні даного комплексу ми враховували висновки вчених, які обґрунтовують необхідність використання в процесі трудового навчання різних форм і методів навчання. Це дає змогу збагатити новим цікавим для дитини змістом і формами проведення уроків, що прискорює оволодіння знаннями, уміннями і навичками, сприяє формуванню культури праці. Так, наприклад, на переваги впровадження в педагогічний процес методу проектів вказує О. Коберник [4], ігрової діяльності - Н. Слюсаренко [6], навчальних екскурсій та виробничої практики — М. Клименко [2] тощо.

Це підтверджують отримані під час експерименту результати, в експериментальних групах кількість учнів з високим рівнем сформованості культури праці зросла з 17,7% до 27%.

У ході дослідження також були виявлені та враховані можливості, закладені в програмі трудового навчання для формування культури праці учнів на уроках обслуговуючої праці. Так, був розподілений за всіма модулями навчальної програми процес оволодіння школярами основними елементами культури праці з 5 по 9 клас, враховуючи зростаючі вимоги до знань, умінь і навиків учнів основної школи та поступове ускладнення їх діяльності.

Такий підхід застосовували в експериментальних класах, а в контрольних класах, де педагогічний процес не був спрямований на формування культури праці, уроки проводили за традиційною схемою.

Формувальний експеримент проводився на уроках обслуговуючої праці в 5 — 9 класах та проходив у звичайних умовах навчально-виховного процесу основної школи без порушення структури проведення занять, змісту державних навчальних програм. Учні експериментальних і контрольних груп працювали за однаковими підручниками, тематично-календарними планами, в умовах однакового матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу. Склад контрольних і експериментальних груп протягом усього періоду дослідження був незмінним. На початку проведення експерименту всі учні мали приблизно однаковий рівень сформованості культури праці (переважна більшість учнів мала низький або середній рівень сформованості основних елементів культури праці).

Дослідженням було передбачено поєднання під час уроків традиційних і нетрадиційних форм і методів, використання сучасних технологій, організацію проектно-технологічної діяльності тощо. Найбільшу увагу під час проведення експерименту ми приділяли формуванню в учнів основних елементів культури праці, адже саме за ними педагоги здійснювали діагностування сформованості у школярів культури праці. Разом із тим у ході трудової підготовки відбувалося також формування інших елементів культури праці, оскільки всі вони складають єдину систему і нерозривно взаємопов'язані між собою. До того ж, зрозуміло, що спрямувати педагогічний процес на формування конкретно одного елемента неможливо.

На цьому етапі дослідження відбувалася фактична реалізація розробленої моделі формування культури праці учня основної школи, перевірялась ефективність використання розробленого комплексу методів і засобів, спрямованого на формування в учнів культури праці, фіксувалися зміни, які відбувалися в процесі оволодіння дітьми елементами культури праці, проводилася перевірка висунутої гіпотези, опрацьовувалися отримані результати.

Контрольний експеримент мав на меті перевірити та оцінити отримані результати. Для цього було розроблено спеціальні завдання аналогічні завданням констатувального експерименту. Результати виконання учнями цих завдань дозволили виявити рівень оволодіння ними основними елементами культури праці.

Зіставлення результатів отриманих під час констатувального та контрольного експериментів даних свідчить про те, що в учнів експериментальних груп значно підвищився рівень сформованості основних елементів культури праці. Деякі зміни відбулися і в контрольних групах, але вони були незначними. Про це свідчать дані таблиці 1, де наведено середні показники щодо кількості учнів, які оволоділи певним рівнем сформованості основних елементів культури праці.

Як бачимо, після експерименту в контрольних групах кількість дітей з високим рівнем сформованості культури праці збільшилася на 2%, з середнім рівнем — на 6,4%, а з низьким рівнем зменшилася на 8,4%. В експериментальних групах динаміка значно більша, а саме кількість школярів з високим рівнем зросла на 9,3%, з середнім на 11,7%, а з низьким зменшилася на 21%.

Слід зазначити, що для перевірки узгодженості результатів нашого дослідження отримані результати перевіряли за допомогою методів статистичної обробки, що викладені у роботах М. Грабаря, К. Краснянської, М. Мельніка [1; 3]. Отримані результати підтвердили ефективність запропонованої методики формування культури праці учнів основної школи.

Дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Подальше наукове дослідження проблеми може бути пов’язане з пошуком шляхів формування культури праці учнів основної школи під час позакласної, позашкільної роботи з дітьми та у процесі вивчення інших загальноосвітніх дисциплін.

Література

• 1. Грабарь М. И., Краснянская К. А. Применение математической статистики в педагогических исследованиях. Непараметрические методы. — М.: Педагогика, 1977.
• 2. Клименко М. Навчальні екскурсії та навчально-виробнича практика у загальноосвітніх навчальних закладах // Трудова підготовка в закладах освіти. — 2004. — № 3. — С.20−22.
• 3. Мельник М. Основы прикладной статистики: Пер. с англ. — М.: Энергоатомиздат, 1983.
• 4. Проектно-технологічна діяльність учнів на уроках трудового навчання: теорія і методика: Монографія / За заг. ред. О. М. Коберника. — К., 2003.
• 5. Сисоєва С.О. Педагогічна творчість / АПН України, інститут педагогіки і психології професійної освіти. — К., 1998.
• 6. Слюсаренко Н. В. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках обслуговуючої праці засобами ігрової діяльності: Навчально-методичний посібник. — Херсон: Айлант, 2002.