Теоретичний аспект музичних здібностей
Але з психологічної точки зору музична обдарованість ширше музикальності, оскільки включає в себе не тільки власне музичні, а й інші властивості особистості, наприклад: активність уяви, багатство зорових образів і їх тісний зв’язок з слуховий сферою, тонкість слухової реакції, емоційну реактивність та ін. Людей, які мають музикальністю, набагато більше, ніж музично обдарованих. Точно так само… Читати ще >
Теоретичний аспект музичних здібностей (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Музичні здібності - індивідуальні психологічні властивості людини, що зумовлюють сприйняття, виконання, написання музики, здатність до навчання в галузі музики. В тій чи іншій мірі музичні здібності проявляються майже в усіх людей. Яскраво виражені, індивідуально проявляються музичні здібності називають музичною обдарованістю [26, ст. 154].
Музичні здібності являють собою відносно самостійний комплекс індивідуально-психологічних властивостей. Вони можуть зберігатися після втрати розумових здібностей через психічних захворювань, а також бути присутнім у людей, які страждають на слабоумство. Іноді сукупність музичних здібностей позначають загальним поняттям «музичність». За визначенням Б. М. Теплова, музикальність є комплекс індивідуально-психологічних особливостей, потрібних для занять музичною діяльністю і в той же час пов’язаних з будь-яким видом музичної діяльності. Однак таке визначення музикальності не враховує деяких тонких якісних характеристик цього явища. Коли ми говоримо про музичні здібності, то маємо на увазі звичайно «кількісний аспект», поняття «музичність» відображає «якісний аспект» психологічної взаємодії людини і музики [20, ст. 97].
Поняття «музичність» має різні, хоча і взаємопов'язані значення. Ми відносимо дане поняття насамперед до особливого властивості, якості сприйняття, переживання чи виконання музики. Крім того, музикальністю називають індивідуально-психологічну характеристику особистості, яка виражається в інтуїтивній глибині і тонкощі емоційного переживання сенсу музики, здатності передавати його в інтонуванні, у виконавській інтерпретації музичних творів. І в цьому плані музикальність виступає одним із синонімів музичної обдарованості.
Але з психологічної точки зору музична обдарованість ширше музикальності, оскільки включає в себе не тільки власне музичні, а й інші властивості особистості, наприклад: активність уяви, багатство зорових образів і їх тісний зв’язок з слуховий сферою, тонкість слухової реакції, емоційну реактивність та ін. Людей, які мають музикальністю, набагато більше, ніж музично обдарованих. Точно так само не слід ототожнювати поняття «музичність» і «музичний талант». Людина може бути музичним, а не володіти талантом музиканта. Як не парадоксально, але можливий і зворотний варіант, коли володіння яскравими виконавськими здібностями поєднується зі слабко вираженою музикальністю.
Отже, всі поняття, якими ми звикли описувати індивідуальні прояви музичних здібностей, акцентують різні їх психологічні сторони і прояви. Музичність немислима без основних музичних здібностей, але й не зводиться до них [11, ст. 148].
Музичність прямо не залежить від сенсорних здібностей, наприклад від чутливості слуху. Але бідність сенсорних здібностей людини становить серйозну перешкоду для розвитку музикальності. Емоційна реактивність на звуки прямо пов’язана з тонкістю емоційного переживання музики. Разом з тим емоційна реактивність на звуки може виявлятися і без чіткого усвідомлення звуковідношень. Така реактивність — психологічний феномен, зумовлений діяльністю вегетативної нервової системи, і тому зустрічається не тільки у людини, але й у вищих тварин [18, ст. 189].
У деяких випадках музикальність навіть може вуалювати або заповнювати обмежені професійні дані музиканта-виконавця. Музичність піддається розвитку, але на основі вже проявилися в тій чи іншій формі її ознак. Вона формується і розвивається тільки в конкретній діяльності конкретної людини, тому в різних людей музикальність різна, як розрізняється вона і у музикантів різних спеціальностей.
Музично-творчі здібності - це особливі природньо обумовлені і діяльнісно підкріплені властивості особистості, що проявляються через інтерес до музичного мистецтва, оригінальну реалізацію в ідеалістичному (ідеї, образи, теми, зміст і т.д.), теоретично-методологічному (символіка, і структура оперативних одиниць і величин, простеження закономірностей та відхилень у їхньому взаємозв'язку, фіксація цих процесів, способи фіксації), а також прикладному (створення цілісної музичної одиниці - твору чи новітнього виконавського вираження готового твору) аспектах музичної діяльності. Сутність музично-творчих здібностей полягає у повній комплектності складових властивостей, котрі у сукупному поєднанні повністю узгоджуються із запитами стартових творчих пропозицій середовища музики, взаємопоєднуються і взаємодіють з ними, що дає можливість створювати новий, незнаний раніше продукт музичної діяльності [13, ст. 162].