Оцінка руху запасів

У процесі здійснення своєї діяльності Сумська районна державна лікарня ветеринарної медицини, як і всі інші підприємства, організації та установи, систематично придбає та використовує різні матеріальні цінності.

Запаси — це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.

Строк очікуваної експлуатації запасів установи встановлюється центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання запасу.

У складі запасів обліковуються:

• · сировина та матеріали;
• · будівельні матеріали;
• · обладнання, конструкції і деталі до установки;
• · спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами;
• · малоцінні та швидкозношувані предмети;
• · матеріали для учбових, наукових та інших цілей;
• · запасні частини до машин і обладнання (що не можуть належати до основних засобів);
• · медикаменти та перев’язувальні засоби;
• · господарські матеріали і канцелярське приладдя;
• · тара;
• · матеріали в дорозі;
• · інші матеріальні ресурси установи, що передбачається використовувати протягом одного року.

Запаси установи розподілені на групи:

• · виробничі запаси;
• · малоцінні та швидкозношувані предмети;
• · медикаменти та перев’язувальні засоби;
• · сировина та матеріали

Важливим моментом обліку запасів є їх оцінка.

Розрізняють методи оцінки для:

• · оприбуткування надходження запасів;
• · відпуску матеріалів у використання.

Це особливо актуально в сучасних умовах господарювання, тобто в ринкових умовах, коли на один і той же вид запасів можуть бути різні ціни у різних постачальників та різні ціни в різні періоди придбання від одного і того постачальника.

Оцінка запасів для оприбуткування. У бухгалтерському обліку установи запаси, у тому числі одержані та передані безоплатно у встановленому чинним законодавстом порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на:

• · первісну вартість;
• · справедливу вартість;
• · відновлювальну вартість.

Балансова вартість — це вартість запасів, за якою вони відображаються в балансі.

Первісна вартість — це вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.

Справедлива вартість — це первісна вартість запасів, одержаних установою безоплатно.

Відновлювальна вартість — це змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки.

Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів.

Оцінка запасів для відпуску у використання, продаж або інше вибуття здійснюється за:

• · балансовою вартістю (тобто первісною, справедливою або відновлювальною);
• · середньозваженою собівартістю, яка застосовується у разі наявності в установі значної кількості однотипних запасів, придбаних за різними цінами.

Середньозважена собівартість визначається за кожним видом подібних запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку запасів на початок звітного періоду та вартості одержаних у звітному періоді запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного періоду та одержаних у звітному періоді запасів.

Метод середньозваженої собівартості обчислюється на періодичній основі або при кожній отриманій партії запасів.

При оцінці запасів слід пам’ятати, що:

• · транспортні витрати з перевезення запасів не збільшують вартість запасів, а відносяться на видатки установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків, що передбачені в кошторисі;
• · суми ПДВ, що сплачені на придбання запасів, не збільшують вартість запасів, а відносяться на фактичні видатки установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків за кошторисом
• · суми, одержані від реалізації непридатних запасів, залишаються у розпорядженні установи (якщо інше не передбачене чинним законодавством України).

Переоцінка запасів може проводитись у таких випадках:

• · за рішенням уряду згідно з відповідними нормативно-правовими актами;
• · за рішенням керівника установи, якщо: запаси морально застаріли; тривалий час перебували на збереженні в бюджетній установі; їх первісна вартість значно відрізняється від вартості запасів, придбаних пізніше.

Для проведення переоцінки та встановлення відновлювальної вартості запасів за наказом керівника підприємства створюється комісія у складі:

• · заступника керівника установи (голова комісії);
• · головного бухгалтера та його заступника;
• · працівників бухгалтерії, які ведуть облік матеріальних цінностей;
• · матеріально відповідальних осіб;
• · інших посадових осіб (на розсуд керівника).

Відповідальність за організацію роботи комісії покладено на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості запасів — на керівника установи і голову комісії.

Переоцінка та встановлення нової ціни здійснюється за кожною окремою одиницею запасів, а на однотипні предмети встановлюються однакові ціни в межах установи.

Документи, що підтверджують нову ціну, не потрібні.

За результатами переоцінки комісія складає акт довільної форми про зміну вартості запасів. В акті вказують:

• · найменування переоцінених запасів;
• · їх кількість;
• · вартість за даними обліку;
• · нову ціну за одиницю після дооцінки;
• · суму різниці, яка має бути відображена в бухгалтерському обліку.

Акт затверджує керівник установи.

Облік запасів сприяє виконанню ряду завдань господарської діяльності бюджетної установі. Головними завданнями обліку запасів є:

• · правильне і своєчасне документальне оформлення операцій по надходженню, руху та вибуттю запасів;
• · контроль за зберіганням та рухом запасів на складі; контроль за раціональним використанням запасів та додержанням норм їх використання.