Валові витрати. 
Бухгалтерський облік та оформлення операцій з давальницькою сировиною в Україні

Датою збільшення валових витрат вважається дата, що належить до податкового періоду, протягом якого сталася одна з таких подій:

• — або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (робіт, послуг);
• — або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) — дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відразу зазначимо, що в цій консультації ми лише коротко зупинимося на відображенні заборгованості у податковому обліку. Здійснюючи експортні операції, треба пам’ятати, що будь-яка заборгованість платника податку або перед платником податку, основна сума якої (без відсотків і комісійних винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку дебітора або кредитора шляхом перерахунку такої заборгованості в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату її виникнення, і не підлягає перерахунку в зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду. Якщо таку заборгованість погашають протягом звітного періоду, її вартість визначається шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діє на дату погашення.

Крім того, з метою оподаткування будь-яку заборгованість у іноземній валюті, що перебувала на обліку платника на кінець звітного періоду, перераховують у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діє на останній робочий день звітного періоду. При цьому додатна або від'ємна різниця між результатом такого перерахунку і балансовою вартістю іноземної заборгованості включається відповідно до складу валових доходів або валових витрат платника податків — кредитора або до складу валових витрат або валових доходів платника податків — дебітора за результатами звітного періоду. Для наступного податкового періоду балансова вартість заборгованості в іноземній валюті прирівнюється до її вартості, визначеної на кінець попереднього звітного періоду.

Для тих читачів, які щойно планують здійснювати експортні операції, звертаємо увагу на поняття «балансова вартість» іноземної валюти.

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Закону № 283, балансова вартість іноземної валюти, отриманої платником податків у зв’язку з продажем товарів (робіт, послуг) (виручка в інвалюті), визначається за курсом НБУ, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів. Він підлягає перерахунку в зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом звітного періоду.

У разі продажу за гривні іноземної валюти, отриманої внаслідок експортної операції, валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти (пп. 7.3.5 п. 7.3 ст. 7 Закону № 283).

Тобто в податковому обліку до валових доходів підприємства сума, отримана в іноземній валюті, включається двічі:

• — перший раз — у момент надходження коштів на валютний рахунок підприємства за товари (продукцію, роботи, послуги);
• — другий раз — у момент надходження виручки на поточний гривневий рахунок підприємства від продажу валюти, що надійшла в оплату товарів (продукції, робіт, послуг).