Вступ. 
Світовий Банк

Актуальність теми дослідження обумовлена декількома обставинами.

• · По-перше, із зростанням масштабів світової торгівлі та інших процесів міжнародного обміну в умовах все більш відкритою, інтегрованої, яка не визнає кордонів світової економіки, зростає і роль міждержавних організацій, у тому числі в сфері валютно-фінансових відносин.
• · По-друге, з 1998 року Світовий банк починає грати все більш важливу роль у світовій економіці (особливо у сфері боротьби з бідністю), ніж МВФ.
• · По-третє, в сучасних умовах зростання населення і глобального зниження темпів економічного зростання, що призвели до різкого спаду в торгівлі і скорочення припливу капіталу в країни, що розвиваються, проблема бідності виходить на перший план.

У міру того, як процес глобалізації набирає силу, ускладнюються і міжнародні валютно-фінансові відносини. Перед провідними країнами світу все актуальніше постає задача встановлення міждержавного контролю, здатного навести в цій сфері певний порядок, усунути негативні для світового господарства наслідки. З цією метою в різні роки були засновані різні міжнародні фінансові інститути, покликані вирішувати цілий спектр завдань. На макрорівні виникла ціла система міждержавних економічних і фінансових організацій, що спостерігають за світовим економічним розвитком, що попереджають про виниклі дисбалансах і надають країнам у випадку необхідності всебічну підтримку. До таких організацій, що мають глобальне значення, перш за все, відносяться Міжнародний Валютний Фонд та група Світового Банку. Слід зазначити, що останнім часом МВФ став грати менш помітну роль — розмір виплат позичальниками за наданими ним раніше позиках неухильно зростає і вже перевищує суму знову видаваних кредитів. Такому повороту подій сприяло кілька чинників. Зокрема, порівняно невеликий термін кредитування і жорсткі вимоги щодо макроекономічної політики країни-реципієнта, висунуті Фондом в якості необхідних при виділенні коштів. Крім того, загальна сума запозичень у МВФ обмежена часткою країни-учасника в його капіталі. У той же час, розмір запозичень у Всесвітнього банку практично необмежений, а умови їх надання більш пільгові.

Перебудова діяльності МВФ і Світового Банку, що стала реакцією американського уряду і керівництва провідних міжнародних фінансових інститутів на кризу 1998 року, ще більше змістила акцент у бік Банку. Наприкінці 1999 року міністр фінансів США Л. Саммерс так визначив новий розподіл обов’язків між МВФ та Світовим Банком: «МВФ повинен буде обмежити свою діяльність наданням короткострокових кредитів виключно у випадку фінансових кризових ситуацій, а провідна роль у довгостроковому кредитуванні на цілі розвитку і скорочення бідності повинна буде перейти до Всесвітнього Банку «. [1].

Бідність як і раніше є глобальною проблемою величезних масштабів. Ми живемо у світі, який настільки багатий, що глобальний дохід перевищує 31 трлн. доларів на рік. У деяких країнах середній людина заробляє понад 40 тис. доларів на рік. Проте в цьому ж самому світі 2,8 млрд. людей — більше половини населення країн, що розвиваються — заробляють менше 700 доларів на рік. З них 1,2 млрд. чоловік заробляють менше 1 долара на день. [2] У результаті кожен день в країнах, що розвиваються вмирають 33 тис. дітей. У цих країнах жінки помирають при пологах кожну хвилину, а бідність не дозволяє більш ніж 100 млн. дітей, в основному дівчаткам, відвідувати школу. [3] Незаможні позбавлені економічних перспектив. Їхня думка не враховується при прийнятті рішень, що впливають на їхнє життя. Вони беззахисні перед СНІД-ом та іншими захворюваннями, перед насильством і стихійними лихами. Події 11 вересня 2001 року ще раз показали, що боротьба з бідністю має вирішальне значення для збереження миру і стабільності в епоху, коли зростає загальна взаємозалежність.

Знизити цей рівень бідності в умовах триваючого зростання населення (за оцінками, в найближчі 50 років населення планети збільшиться на 3 млрд. чоловік) — надзвичайно складна і великомасштабна завдання. Світовий банк намагається подолати цей розрив і задіяти ресурси багатих країн для забезпечення економічного зростання бідних країн.

Ступінь розробленості проблеми. Незважаючи на більш ніж десятирічну практику взаємодії Росії і міжнародних фінансових інститутів, деякі аспекти даної тематики залишаються до цього часу недостатньо вивченими. Наприклад, часто вся увага зосереджується лише на економічній складовій ролі Світового банку в міжнародних відносинах. Всі інші аспекти його діяльності просто випадають з поля зору авторів.

Із зарубіжних авторів, роботи яких були присвячені Всесвітньому Банку, слід відзначити Д. Вулфенсона, Д. Стігліца, А. Мельцера, Д. Сакса, П. Митру, М. Селовскі.

Мета роботи полягає у виявленні та аналізі ролі Світового банку в розвитку системи міжнародних відносин. Для реалізації поставленої мети необхідно здійснити всебічний аналіз політики, що проводиться Банком, що передбачає вирішення наступних основних завдань:

• — Розгляд історії створення і функціонування Всесвітнього банку, а також процесу адаптації його діяльності до змін, що мали місце у світовій економіці;
• — Визначення основних етапів і ключові тенденції в його розвитку;
• — Вивчення організаційної структури Групи Світового банку та функції, що їх окремими її членами;
• — Виявлення ключових цілей і стратегій роботи Банку;
• — Аналіз основних напрямків діяльності та їх значення в системі міжнародних відносин.

Об'єктом даної роботи є Всесвітній банк як міжнародна фінансова організація, а предметом — його роль у розвитку системи міжнародних відносин.