Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Ііншомовное походженне слів

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

ФІРМА (від італ. Firma) — організація, Яка Веде господарську діяльність. Більшість фірм має у своєму складі одне підприємство, але й значна частина фірм володіє декількома підприємствами. Фірми створюються у всіх галузях економіки й із будь-якою формою власності. Переважна більшість фірм у країнах із соціальною ринковою економікою належати до малих та середніх підприємств та організацій. Фірми… Читати ще >

Ііншомовное походженне слів (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Ііншомовное походженне слів..

Реферат виконала студентка *** гр. ФМЄ.

Міністерство освіти та науки України.

Одеський державний економічний університет Одеса ОДЕУ 2003.

Зв’язок української та російської мови

А сучасна російська літературна мова продовжує ніколи не переривану традицію літературної мови Київської, удільної й Московської Русі, тобто мови церковнослов’янської.

Ось чому мова творів давньоруської писемності здається понад подібною до російської, ніж до української: їхнього зближують старослов’янські (давньоболгарські) елементи. Відчуття близькості посилюється і через ті, що давньоруські тексти здебільшого читають, озвучуючи букви по-російському, тобто то в сучасній російській мові, хоча існує понад підстав озвучуючи їхні по-українському.

Дещо спрощуючи проблему, можна констатувати, що сучасна літературна мова українців генетично пов’язана із розмовною, живою, народною мовою київської Русі, а літературна мова росіян — із писемною мовою Київської Русі, тобто перенесеною із Болгарії й «давньорусифікованою» (українізованою) в Києві церковнослов’янською мовою.

За підрахунками академікам близько половини елементів Сучасної російської літературної мови — за походженням книжнослов’янські, генетично пов’язані із південнослов'янською давньоболгарською мовою. Елементи східнослов'янські складають її другу половину. Важко сказати чого понад в цій східнослов'янській половині Сучасної російської літературної мови — українсько-білоруського чи власне російського, в усякому випадку дуже багато спільного східнослов'янського.

Як бачимо, російська літературна мова дає понад підстав вважати її за «гібридну», «штучну», однак такими епітетами чомусь (зрештою, відомо чому) наділяється українська мова. А взагалі, називати мови «гібридними», «неприродними», «головними», «другосортними» й т. п. Можуть хіба що вчені, які примішують до науки політику й які в храмі науки є не жерцями, а торжниками, що продажів й купівлю творять.

Сучасні гіпотези про походження української мови

Останніми роками в Україні з’являються публікації, автори які коренів української мови дошукують в індоєвропейській прамові. Поновлюються в обігу дослідження учених минулого століття (Е.Классен, А. Чертков, М. Красуський та ін.), за якими українська — одна із найстаріших державних етносів. Поглиблюється вивчення спорідненості української мови із санскритом — літературною мовою індійських аріїв, які декілька тисяч років мешкали в північному Причорномор'ї.

Дослідниками доведено, що найдавніший кулю «Рігведи» (близько 4500−2500 р.р. до зв. е.) -книжки давньоіндійських священних гімнів, пов’язаний із територією на північ від Чорного моря.

Дев‘ять слів іншомовного походження

Сучасне сус-пільство не може існувати без мови — найважливішого засобу спілкування, засобу вираження думок та передачі досвіду сучасникам й нащадкам. Мова — наше національне багатство, тому на перший план виходить запитання культури мови. Серед них головними є запитання оволодіння правилами граматики, правопису, вимови і наголошення. Величезне значення має також вивчення і правильне використання мовних засобів вираження думи залежно від мети і змісту висловлювання.

Правильність мови — це насамперед дотримання тихий літературних норм, котрі є усталеним зразком, еталоном для носіїв цієї мови.

Культура мови якнайщільніше пов‘язана із дотриманням літературних норм слововживання — із семантично[1] точним й стилістично доречним вибором слова, із граматично і стилістично правильною сполучністю слів.До порушення норм слововживання може призвести змішування близьких за формою й сферою вживання, проте різних за творенням й змістом слів (паронімів: дільниця — ділянка; громадський — громадянський), уживання в певній мовній ситуації слів чи словосполучень іншого функціонального стилю, нерозуміння буквального значення рідковживаних чи застарілих слів, неправильне вживання запозичень, порушення норм сполучності тощо. Кожна освічена людина має дотримуватись культури своєї мови, а особливо це стосується спеціалістів, котрі повинні не допускати мовних помилок у своїй сфері діяльності.

Вивчення економічних дисциплін у вищіх (як, зокрема, й в середніх) навчальних заставах, опанування всієї суми знань в економіці передбачає необхідність глибокого засвоєння положень основ економічної теорії. У зв‘язку із цим дуже важливо оволодіти широким арсеналом термінів й зрозуміти економічної теорії.Проте потреба в сучасній систематизованій, конкретній економічній інформації є актуальною задля студентів, учнів, викладвчів, учителів, спеціфлістів-практиків, а кожної людини. Адже, реалізуючи свій діловий, інтелектуальний потенціал, хочеться, щоб він був адекватно оцінений, у тому числі і у фінансовому аспекті. І щоб правильно діяти, потрібні не лише інтуіція, на якої найчастіше доводитися покладатися, а передусім глибокі економічні знання.

ФАКТОРИНГ (анг. Factoring від factor — агент, посередник) — купівля банком у клієнта права на виплату боргу, один з видів банківських послуг. У основному банк купує дебіторські рахунки, пов‘язані із постачанням товарів чи надання послуг. Клієнт, що продавши дебіторський борг, отримує від банку гроші у розмірі 80−90% суми боргу, решту — 10−20% суми банк тимчасово стягує у вигляді компенсації ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає стягнену суму клієнту. За факторингом операції банк бере із клієнта плату. Завдяки факторингу у кредитно-фінансовий оборот залучаються вільні фінансові ресурси, контролюються рахунки постачальника та оплата поставок покупцем.

ФАКТУРА (латів. Factura — обробка, побудова) — товарний документ у вигляді виписуваного продавцем на ім‘я покупця рахунку, що містить дані про вид, кількість та вартість проданого товару.

ФЕРМЕР (анг. Farmer) — підприємець у сільському господарстві, власник сільськогосподарського підприємства. Найпоширенішим виглядом сільськогоподарських підприємств у розвинутих країнах Заходу є сімейна ферма, де виробництво ведеться на власній землі силами членів сім‘ї, а под годину сезонних робіт використовують й найманих працівників. Виготовлений продукт також належить фермеру.

ФІКСИНГ (анг. Fixing від анг. Fix — закріпляти, встановлювати) — ціна чи цінове котирування товару, що встановлюються на біржі в даний, певний момент часу.

ФІНАНСИ (від фр. Finance — готівка, дохід) — система економічних відносин, котрі складаються між Державою, підприємствами й громадянами щодо привласнення частининаціонального прибутку через механізм оподаткування та його розподілу відповідно до виконуваних Державою соціально-економічних функцій. З точки зору речового змісту фінанси є сукупністю всіх грошових коштів, їхні розподілу й використання.

ФІРМА (від італ. Firma) — організація, Яка Веде господарську діяльність. Більшість фірм має у своєму складі одне підприємство, але й значна частина фірм володіє декількома підприємствами. Фірми створюються у всіх галузях економіки й із будь-якою формою власності. Переважна більшість фірм у країнах із соціальною ринковою економікою належати до малих та середніх підприємств та організацій. Фірми, що складаються із багатьох підприємств, можуть бути об‘єднаннями «горизонтального», «вертикального» типу чи «конгломератами». Фірми із вертикальною комбінацією виробництва включають у свій склад підприємства на різних стадіях виробничого процесу. Зразком горизонтального об‘єднання підприємств у фірмі є мережа магазинів роздрібної торгівлі. У конгломерати входять підприємства, котрі діють у різних галузях та різних ринках.

ФОНД (франц. Fond від латів. fondus — основа) — запас, накопичення коштів, грошовий капітал;

грошові та матеріальні ресурси, що зосередженні в єдиній сукупності із метою їхні використання для певних цілей (наприклад, пенсійний фонд);

організації, установи, котрі створені для виявлення сприяння певним видам діяльності, соціальним групам людей (наприклад, благодійні, наукові, культурні фонди).

ФОРВАРД (анг. Forward — вперед) — форма термінових, швидких розрахунків, що проводитимуться не более ніж після двох робочих дня после складання догоди. Зазвичай форваодні догоди складаються, здійснюються банками, торгівельно-промисловими фірмами із метою запобігання різноманітним збиткам від коливання, зміни цін, курсів валют.

ФРАХТ (нім. Fracht) -.

плата за перевезення вантажу водними шляхами, Яка стягується после перевезення;

вантаж, що перевозитися за фрахтом та саме перевезення вантажу.

В своєму рефераті я подала декілька, а саме дев‘ять, слів іншомовного походження. Вони найуживаніші в економічній лексиці. Звичайно, це далеко ще не усі терміни, котрі ми можемо знайти в офіціальному діловодстві. разом із тім проведення такої роботи дозволяє відкрити для собі ті, із чим людина не мала змоги зустрічатись у повсякденному житті.

Список литературы

1.Райзберг Б. А., Лозовський Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Сучасний економічний словник. — М.: ИНФРА-М, 1996 — 496с.

2.Мочерний С. В. «Економічний словник-довідник» із серії «Nota bene!».

3.Ганич Д.І., Олійник І.С. Російсько-український і українсько-російський словник. — 5-те вид., стер. — До.: Радий. Шк., 1991.-560с.

4.Мельничук О. С. Словник іншомовних слів.- К.:Головна редакція української радянської енциклопедії АН УРСР, 1975.

5.Російсько-український словник для ділових людей / Тараненко О. О., Брицин В. М.; за редакцією О. О. Тараненка. — До.: Укр. Письменник, 1992. — 214с.

5.Русско-украинский словник термінів з теорії держави й права. Навчальний посібник. — Рук.авт.кол. Панов Н.І.: — Харків, 1993. с. 165.

6.Блик О. П. Українська мова: Частина 1. Підручник. — До.: Четверта хвиля, 1997. — 400с.

7.Головащук С.І. Українське літературне слововживання: Слов.-довід. — До.: Вища шк., 1995. -319с.

[1] СЕМАНТИКА (від грец. shmanticoz- означальний) — розділ мовознавства, що вивчає значення слів та виразів й зміну цих значень. Інша назва — СЕМАСІОЛОГІЯ.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою