Основний зміст роботи

Огляд літератури за темою. В розділі наведено історичний аспект розвитку ставового рибництва в західному регіоні України. Розглянуто основні теоретичні погляди щодо можливостей застосування різних технологічних схем вирощування риби в малих водоймах фермерських господарств. Висвітлено придатність малих водойм для розвитку рибництва у фермерських господарств. Окремо розглядаються літературні дані, що охоплюють коло питань, пов’язаних з особливостями організації фермерських рибних господарств. На підставі результатів аналізу літературних даних здобувачем було зроблено висновок про необхідність і актуальність проведення досліджень, спрямованих на порівняння та визначення ефективності технологій вирощування товарної риби за різних циклів на малих водоймах у фермерських господарствах.

Матеріали та методи досліджень. В основу дисертаційної роботи покладено результати досліджень, проведених протягом 2000;2006 рр. у 15 вирощувальних та нагульних ставах фермерських господарств (ФГ) «Короп» та «Аква» Жовківського району Львівської області, з вирощування товарної риби на малих водоймах в умовах фермерських рибних господарств. Дослідним матеріалом були різновікові групи малолускатих та лускатих коропів, а також об'єкти полікультури — рослиноїдні риби та щука.

Ефективність технологій вирощування товарної риби на малих водоймах фермерських господарств за різних циклів вивчалась із застосуванням загальноприйнятих методів досліджень. З метою вивчення ефективності технологій вирощування товарної риби було проведено досліди з вирощування товарної риби за дволітнім та трилітнім циклами.

У процесі досліджень було зібрано первинний матеріал, обробку якого виконано у Львівському відділенні Інституту рибного господарства УААН (гідрохімічний аналіз, кількісна і якісна характеристика зоопланктону та зообентосу), а також в спеціалізованих лабораторіях Інституту рибного господарства УААН (кількісна і якісна характеристика фітопланктону, біохімічний та фізіологічний аналізи).

Був здійснений загальний хімічний аналіз води, досліджений газовий режим експериментальних ставів. Відбір та обробку гідрохімічних проб проводили за методиками, запропонованими Альокіним О.А. (1970).

Вивчення кормової бази проводили за рекомендаціями Кражан С. А, Литвинової Т.Г. (1997), фітопланктону — за методикою Лаврентьєвої Г. М. (1984), зообентосу — за Салазкіним А.А. (1983).

Для дослідження природної кормової бази двічі на місяць протягом вегетаційного сезону відбиралися проби фітопланктону, зоопланктону та зообентосу. При вивченні якісного складу планктонних водоростей використовували визначники Ролл Я. В., Свіренко Д.О. (1938), Коршикова О. А. (1953), Курсанова Л.І. і ін. (1960), Топачевського А. В., Оксіюк О.П. (1960), Кондратьєвой Н.В. (1968). Біомасу розраховували за методикою, запропонованою Гринь В. Г. (1963). Проби зоопланктону відбирали за методом Кисельова І.А. (1956). Для визначення видового складу користувалися визначниками Бенінг А.Л. (1941), Мануйлової О.Ф. (1964). Для підрахунку біомаси зоопланктону використовували таблиці індивідуальних мас організмів (Брагінський Л.П., 1957; Мордухай-Болтовський Ф.Д., 1952; Щербаков А. П., 1952). Видовий склад донних організмів вивчали за визначниками (Панкратова В.Я., 1976; Черновський А. А., 1949).

Рибогосподарські показники вивчали за методикою, запропонованою І.Ф.Правдіним (1966).

Харчову цінність дволіток та триліток малолускатих коропів було розраховано за методикою Лиманського В. В. із співавторами (1984).

Дослідження ефективності водовикористання малих водойм здійснювали на основі методичних підходів комплексної оцінки освоєння водноресурсного потенціалу (Дорогунцов С.І., Хвесик М. А., Головинський І.Л., 2000).

У процесі досліджень вирощено близько 380,5 тис. екз. цьоголіток, 270 тис. екз. дволіток та 105,82 тис. екз. товарних триліток коропа; крім того, за дволітнім циклом було вирощено близько 40,3 тис. екз. цьоголіток та 6,1 тис. екз. товарних дволіток коропа.

Для вивчення економічної ефективності технологій вирощування риби в малих водоймах використовувалися методики, запропоновані Бужинським А.І. (1988) та ВНДІСРГ (1991).

Всі дані, отримані в процесі досліджень, статистично оброблені за стандартними методиками Лакіна Г. Ф. (1990) та Мінцера О.П., Угарова Б. Н., Власова В. В. (1991) на персональному комп’ютері за допомогою програм Microsoft Excel — 2000 та Statistica 6.0.

Характеристика дослідної бази. Природно — кліматичні умови вирощування. Стави фермерських господарств «Короп» та «Аква» розташовані в північно-західній частині Львівської області, яка належить до ІІІ зони рибництва. Загальна площа ставів ФГ «Короп» складає 17 га. Це повносистемне господарство, яке має стави всіх категорій: вирощувальні І та ІІ порядку, нагульні, зимувальні, нерестові. ФГ «Аква» має площу 40 га. В розпорядженні є вирощувальні стави І та ІІ порядку, зимувальні та нагульні стави. Джерелом водопостачання господарств є річки Рата у ФГ «Короп» та Червінець у ФГ «Аква».

Фізико-гідрохімічні показники. За класифікацією Альокіна О.А. (1970) вода в досліджуваних фермерських господарствах відноситься до гідрокарбонатного класу кальцієвої групи і характерна для природних вод Полісся.

Гідробіологічна характеристика ставів. Видовий склад фітопланктону, зоопланктону та зообентосу досліджених ставів є характерним для малих водойм даного типу. У 2004;2005 рр. середньосезонна біомаса фітопланктону у ФГ «Аква» складала 1,73−2,50 г/м³, у ставах ФГ «Короп» — 4,88−7,20 г/м³. Середньосезонна біомаса зоопланктону протягом 2004;2005 рр. у ФГ «Аква» становила 7,43−7,98 г/м³, у ФГ «Короп» — 1,49−3,37 г/м³. Середньосезонна біомаса зообентосу у 2004;2005 рр. у ФГ «Аква» знаходилася на рівні 2,52−3,2 г/м², у ФГ «Короп» — 0,86−2,85 г/м². В окремих ставах спостерігалися коливання цих показників.

Вирощування цьоголіток. ФГ «Короп» та «Аква» для досягнення певного рівня виробництва у 1992;2003 рр. застосовували трилітній цикл вирощування товарної риби, відповідно малолускатих і лускатих коропів.

Зариблення вирощувальних ставів І порядку у більшості випадків відбувалось у першій декаді червня. У ФГ «Короп» вирощування цьоголіток проводили у полікультурі з гібридом товстолобиків. Личинок коропа саджали за густоти посадки 50−60 тис. екз./га (табл. 1).

Зариблення личинками гібридів товстолобиків здійснювали у другій декаді червня за густоти посадки 20−30 тис. екз./га.

У ФГ «Аква» цьоголіток вирощували у двох ставах площею по 1 га. Густота посадки 3-добових личинок коропа протягом 2002;2005 рр. становила 50 тис. екз./га, а гібридів товстолобиків — 30 тис. екз./га (табл. 1).

Годівлю молоді риб у вирощувальних ставах І порядку проводили гранульованим рибним комбікормом К-110.

Середня маса цьоголіток коропа у ФГ «Короп» складала 41,3 г, а у ФГ «Аква» — 26,2 г.

Таблиця 1. Середні показники вирощування цьоголіток у фермерських господарствах «Короп» і «Аква» за трилітнього циклу протягом 2000;2005 рр.

Вихід цьоголіток у ФГ «Короп» та ФГ «Аква» був на рівні 60−64,1%.

Рибопродуктивність цьоголіток коропа у ФГ «Короп» складала 1420,8 кг/га і була вищою, ніж у ФГ «Аква», де цей показник досягав 776,6 кг/га (табл. 1).

Зимівля цьоголіток. У ФГ «Короп» у зимувальні стави було посаджено від 57 142 до 83 320 екз./га коропів та 10 666−22 858 екз./га гібрида товстолобиків.

В господарстві «Аква» густота посадки на зимівлю коропа становила від 8000 до 34 711 екз./га та 7500−11 667 екз./га гібрида товстолобиків.

Вихід із зимівлі коропів у обох господарствах знаходився в межах 75,6−84,6%, гібрида товстолобиків — 67,8−80,5%. При цьому втрата маси у коропів ФГ «Короп» складала 8,8−14,1%, рослиноїдних — 12,5−16,3%. У ФГ «Аква» зазначений показник становив 10−14,4% та 12,6−15,9% відповідно.

Зі збільшенням середньої маси цьоголіток коропа з 35 до 50 г вихід із зимівлі зростав з 75,7 до 84,6%.

Вирощування дволітнього посадкового матеріалу. Густота посадки однорічок у вирощувальні стави ІІ порядку ФГ «Короп» протягом досліджуваного періоду 2003;2004 рр. складала: коропа 5000 екз./га, однорічок гібрида товстолобиків — 800 екз./га (табл. 2).

У ФГ «Аква» густота посадки коропа була дещо вищою — 5200−6200 екз./га, а гібрида товстолобиків нижча — 500 екз./га.

У ФГ «Короп» середня посадкова маса однорічок коропа становила 40,8 г, а гібрида товстолобиків — 36,8 г, у ФГ «Аква» — 24,7 г та 31,0 г відповідно.

Таблиця 2. Середні показники вирощування дволіток коропів у фермерських господарствах «Короп» і «Аква» за трилітнього циклу в 2003;2005 рр.

Годівлю дволіток на початку вегетаційного сезону проводили гранульованим рибним комбікормом К-110−1, а починаючи з другої декади травня до кінця вегетаційного періоду для годівлі використовували зерно (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза). У ФГ «Короп» зерно перед внесенням у стави замочували у воді на 16−18 годин.

Вихід дволіток у господарстві «Короп» становив: коропа — 84,9%, а гібрида товстолобиків — 76,9% (табл. 2). Середня маса дволіток коропа за період вирощування в обох господарствах була в межах 324,5−337,0 г, рослиноїдних — 304,5−415,7 г. Вилов дволіток коропа з 1 га протягом вегетаційного сезону 2003;2004 рр. становив у ФГ «Короп» 4245 екз., у ФГ «Аква» — 3882 екз., гібрида товстолобиків 615 та 314 екз. відповідно.

У господарстві «Аква» середній вихід дволіток коропа сягав 67,9%, гібрида товстолобиків — 62,8%.

Витрати корму на вирощування 1 кг коропа складали: 4,3 кормових одиниць у ФГ «Короп» та 3,8 — у ФГ «Аква» (табл. 2).

Зимівля дволіток. Технологічний процес зимівлі дволіток і цьоголіток суттєво не відрізнявся.

Протягом зимового утримання риби в 2000;2004 рр. у ФГ «Короп» густота посадки коропа була в межах 11−12,8 тис. екз./ га (3,57−3,88 т/га).

В досліджуваному ФГ «Аква» густота посадки коропа на зимівлю була вищою в порівнянні з ФГ «Короп» в 1,8−2,6 рази, тобто на 1 га в ФГ «Аква» було посаджено від 20 до 34 тис. екз. коропа.

Густота посадки на зимівлю гібрида товстолобиків у ФГ «Аква» становила 2,5−2,7 тис. екз./га, що на 46−56% перевищувало густоту посадки у ФГ «Короп».

Втрата маси тіла коропів під час зимового утримання протягом всього дослідженого періоду у ФГ «Короп» становила 8,4−14,8%, що на 0,3−1,6% менше, ніж у ФГ «Аква». Це позначилося на середній масі дворічок коропа, яка дорівнювала 333,6 г у ФГ «Короп» та 235 г — у ФГ «Аква». Дотримання всіх технологічних параметрів під час зимівлі в обох господарствах забезпечило вихід коропа на рівні 85−90%, гібрида товстолобиків у ФГ «Короп» — 81−92%, у ФГ «Аква» — 85−90%.

Вирощування товарної риби. В обох господарствах нагульні стави зариблювали дворічками коропа середньою масою 290−300 г.

Витрати корму в обох господарствах при вирощуванні товарної риби протягом 2004;2005 рр. були в межах 3,5−3,6 одиниць.

Вихід триліток коропа із вирощування за період 2004;2005 рр. становив у ФГ «Короп» та «Аква» — 89,6−91,9%, вихід гібридів товстолобиків був на рівні 90,9−91,8% (табл. 3).

Середня маса товарного коропа протягом 2004;2005 рр. у ФГ «Короп» становила 2044,5 г, а в ФГ «Аква» — 1363,8 г.

Як свідчить табл. 3, в обох господарствах дотримувалися майже однакової густоти посадки коропа, проте в господарстві «Короп» середня маса товарних коропів, вирощених за трилітнього циклу, була вищою на 680,7 г, що пояснюється більш раціональною годівлею.

Рибопродуктивність водойми за рахунок коропа протягом періоду досліджень у ФГ «Короп» становила 1539 кг/га, у ФГ «Аква» — 945,8 кг/га.

Порівнюючи рибопродуктивність за коропом в обох господарствах протягом 2004;2005 рр., можна відзначити, що в ФГ «Короп» вона була вищою в 1,6 рази. Стосовно загальної рибопродуктивності, то в ФГ «Короп» вона сягала 1818 кг/га, і в 1,5 рази перевищувала зазначений показник у ФГ «Аква».

Таблиця 3. Вирощування товарної риби у ФГ «Короп» та «Аква» за трилітнього циклу в 2004;2005 рр.

В господарстві «Короп» за період досліджень кількість рослиноїдних риб, вирощених в полікультурі, зросла з 13,1% до 20,7%, щуки — на 1,3−2,5%, за рахунок чого рибопродуктивність в середньому збільшилась на 15,3%. В господарстві «Аква» рослиноїдних риб почали вирощувати лише в 2004;2005 рр., їх частка становила 15,8−26,8%, за рахунок чого рибопродуктивність в середньому підвищилась на 23,7%.

В обох господарствах при вирощуванні триліток коропів застосовували густоту посадки близько 1000 екз./га, що дало змогу виростити більш якісну товарну рибу із дворічок масою 1363,8 г (ФГ «Аква») та 2044,5 г (ФГ «Короп»). вирощування товарної риби ЗА ДВОЛІТНЬОГО ЦИКЛУ Вирощування цьоголіток. Господарство «Короп» у 2003 році почало застосовувати технологію вирощування товарної риби за дволітнього циклу, яка дає змогу виростити товарну рибу середньою масою близько 1 кг.

Таблиця 4. Вирощування цьоголіток коропів у ФГ «Короп» за дволітнього циклу.

Годівлю молоді коропа розпочинали, як і при трилітньому циклі, після досягнення коропами середньої маси 0,8−1,0 г. Комбікорм дрібного помелу вносили невеликими дозами на кожне кормове місце з розрахунку 0,2−0,3 кг на 3−5 тис. екз. За 7−12 діб починали нормовану годівлю, в процесі вирощування постійно контролювався термічний режим та визначалась маса риби за допомогою контрольних ловів.

З другої декади липня годівлю цьоголіток коропа проводили гранульованим рибним комбікормом К-110−1.

Розріджена посадка, задовільний розвиток природної кормової бази та підгодівля штучними комбікормами сприяли високому виходу риби з вирощування та забезпечили масу цьоголіток, яка при затратах корму 1,9 одиниць становила в середньому: короп — 120,3 г, гібрид товстолобиків — 33,7 г. Протягом періоду досліджень середній вихід з вирощування коропа був на рівні 85,6%, гібрида товстолобиків — 18,1% (табл. 4). Рибопродуктивність коропа у 2003 році знаходилась на рівні природної і становила 257 кг/га. В 2004;2005рр. вона досягала 801,7 кг/га.

За рахунок вирощування гібридів товстолобиків рибопродуктивність вирощувальних ставів в середньому збільшилась на 91,2 кг/га.

Зимівля цьоголіток. У 2003 р. в зимувальні стави було посаджено цьоголіток коропа за густоти посадки 2,38 тис. екз./га. Починаючи з 2004 року разом з коропом саджали і гібриди товстолобиків за густоти посадки 37 та 10,1 тис. екз./га відповідно. В порівнянні з 2004 р. у наступному 2005 р. густота посадки риби на зимівлю дещо збільшилася: коропа — до 40,8 тис. екз./га, гібрида товстолобиків — до 10,5 тис. екз./га.

В господарстві «Короп» вихід із зимівлі коропів знаходився в межах 93,3−95,7%, гібрида товстолобиків — 88,8−92,1%. При цьому втрата маси у коропів складала від 4,5 до 9,0%, рослиноїдних — 8,7−10,3%.

Вирощування товарної риби. Вирощування товарного коропа здійснювалося в полікультурі з гібридом товстолобиків (табл.5).

Таблиця 5. Вирощування товарної риби у ФГ «Короп» за дволітнього циклу в 2004;2005 рр.

Густота посадки становила: однорічок коропа — 1100 екз./га, однорічок гібрида товстолобиків — 300 екз./га, личинок щуки — 1000 екз./га.

Годівлю проводили концентрованими кормами (пшениця, жито, ячмінь, кукурудза), які перед внесенням у стави замочували.

У 2004;2005 рр. вихід товарного коропа, гібридів товстолобиків та цьоголіток щуки становив: 93,4%, 83,9% та 14,3% відповідно. При цьому середня індивідуальна маса становила: 1107,8 г, 854,3 г та 187,8 г (табл. 5).

Загальна рибопродуктивність ставів досягала 1227,8 кг/га, в тому числі коропа — 998,3 кг/га, гібрида товстолобиків — 203,3 кг/га та щуки 26,3 кг/га. Завдяки вирощуванню коропа в полікультурі було щорічно додатково виловлено 346,5 кг риби, з них: рослиноїдних — 301 кг та щуки — 45,5 кг.

В умовах фермерських господарств вирощування товарної риби у ставах малої площі забезпечує отримання рибопродукції на рівні 1227,8 кг/га ставу, що не поступається вирощуванню товарної риби за трилітньої технології.

Вирощування товарної риби за дволітнього циклу дає змогу скоротити термін вирощування риби, яка зимує лише один раз, а також зменшити затрати на її вирощування. Вирощена риба має середню масу 1107,8 г, і за своїми якостями не поступається товарній рибі, вирощеній за трилітнім циклом.

Порівняльна характеристика фізіолого-Біохімічних показників коропів, вирощених за різними технологіями Вихід їстівної та неїстівної частин тіла дволіток та триліток малолускатих коропів. Результат проведених досліджень свідчить про те, що найбільший відсоток від маси тіла мали тушки трилітніх самок (68,6%), а найменший — дволітніх (61,8%). Значення даного показника триліток у самців в порівнянні з дволітками виявилося вищим на 3,3%. Між групами самок та самців зафіксовано достовірну різницю (Р ?0,99) та (Р?0,95) за масою тушок.

У самок та самців дволіток коропа маса голови в процентному відношенні до маси тіла була найбільшою — 19,9 та 19,4%, перевищуючи таку у самок-триліток на 4,3%, за самців-триліток — 3,4%.

На другому році вирощування в зв’язку з формуванням статевих продуктів темп росту самців уповільнюється, спричиняючи зниження в них масонакопичення.

Одним з найважливіших показників у рибництві, що характеризує харчову цінність риби, є вихід їстівної частини тіла Найбільша кількість їстівних частин в тушці була виявлена в трилітніх самок коропа — 688,2 г, що на 2,4% вище, ніж у трилітніх самців та на 8,1% вище в порівнянні з самками-дволітками (табл. 6).

У перерахунку на 1 кг товарної продукції у самок-триліток коропа маса їстівної частини на 26 г перевищувала масу самців-триліток та на 74 г — самок-дволіток.

Порівнюючи вихід їстівних частин голови, слід зазначити, що їх найбільша частка була в самців дволіток коропа. Результати досліджень свідчать по те, що голова коропів масою 659 — 661 г містить 10,1−10,6% їстівних частин.

Таблиця 6. Вихід їстівної та неїстівної частин маси тіла коропів.

Найвищий вихід їстівних частин у тушці та голові досліджуваних коропів спостерігається у самок-триліток і складає 785,8 г.

Біохімічна оцінка м’яса коропів.

В результаті проведеного біохімічного аналізу виявлено, що найбільш водяниста м’язова тканина притаманна триліткам малолускатого коропа і містить 77,54% води. У дволіток вміст вологи дещо менший — 75,1%.

Таблиця 7. Біохімічна оцінка м’яса малолускатих коропів, вирощених у ФГ «Короп» Львівської області (M±m/Cv).

Згідно класифікації І.Я.Клейменова (1971) та І.В.Кізеветтер (1973), за ступенем жирності м’ясо коропів відноситься до середньожирного (жиру 2−8%).

Наведені в таблиці 7 показники свідчать про вміст загальної вологи у м’ясі триліток на рівні 77,54%, що на 2,44% вище, ніж у дволіток, при цьому найбільше жиру було в м’ясі дволіток малолускатих коропів — 6,39%, що на 3,3% більше ніж у триліток.

Таблиця 8. Відношення концентрації деяких хімічних речовин м’яса до води.

Встановлено, що калорійність дволіток, у порівнянні з трилітками є вищою на 26,97 кКал/100 г, що обумовлено більшим вмістом жиру в їхньому тілі.

Якість м’яса залежить від його хімічного складу та співвідношення певних хімічних речовин і води в ньому.

Результати аналізу отриманих даних табл. 8 свідчать про залежність пружнево-пластичних якостей м’яса від співвідношення води і протеїну. Коефіцієнт обводнення у дволіток і триліток знаходився майже на однаковому рівні і становив відповідно 4,40 та 4,32. Збільшення значення Ко свідчить про наявність надлишку води. При збільшенні в м’ясі вмісту ліпідів величина Ко зменшується і воно набуває ніжного і соковитого смаку (Кізеветтер І.В., 1973).

При проведенні статистичної обробки даних між дволітками та трилітками зафіксовано достовірну різницю за таки…