Анотація. 
Роль та місце позашкільної освіти у формуванні здоров'язбереження учнів

У статті висвітлено роль та місце позашкільної освіти в процесі формування здоров'язбереження учнів у сучасному освітньому процесі, проаналізовано зміст та сутність позашкільної освіти як навчально-виховного процесу, розглянуто характерні риси позашкільній діяльності та деякі відмінності позашкільної освіти від традиційної шкільної освіти, як сприятливі умови для формування здорового способу життя, окреслено шляхи втілення основних ідей, цілей та принципів здоров’язбереження в системі позашкільної освіти, визначено функціональну складову позашкільної діяльності в аспекті здоров’язбереження.

Ключові слова: здоров'я, здоров'язбереження, здоровий спосіб життя, позашкільна освіта.

Вступ

Постановка проблеми. Створення оптимальних умов для формування, збереження та зміцнення здоров’я дітей та молоді, розвитку фізично здорової та духовно багатої особистості - найважливіше завдання освіти України відповідно до нормативно-правових документів: Конституції України, законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012;2021 роки.

Однак, у зв’язку із соціально-економічними негараздами останніх років динаміка здоров’я дитячого населення нашої країни набула негативної тенденції. Росте кількість дітей із хронічною патологією, зростає дитяча інвалідність. Таку ситуацію дослідники пов’язують не лише з економічною нестабільністю, але й з розповсюдженням шкідливих звичок серед дітей, нехтуванням основними правилами здорового способу життя [10, с. 47].

Згідно доповіді щодо стану здоров’я учнів загальноосвітніх навчальних закладів наведено наступні дані: у 1 класі налічується 30% дітей, які мають хронічні захворювання, у 5 класі - 50%, у 9 класі - 64%. При цьому існуючі програми з фізичного виховання не відповідають функціональним можливостям, стану здоров’я і фізичному розвитку сучасних школярів: не виконують окремі завдання програмних тестів з фізичного виховання 82% дітей молодшого шкільного віку [7].

Згідно дослідження Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН функціонального стану серцево-судинної системи показало, що у понад 57% школярів 9−11 класів виявлені знижені фізичні можливості, у 25,2% підлітків встановлено незадовільну адаптацію, у 73,7% скарги на втому у процесі шкільного навчання [8, с. 32].

Таким чином, можна стверджувати, що сучасне шкільне середовище не відповідає необхідним умовам формування здоров’язбереження, що є наслідком великого об'єму навчального навантаження, нераціональної організації навчально-виховного процесу, неефективного використання застарілих методів та прийомів на тлі технологічного прогресу в усіх сферах життєдіяльності, високого темпу та ритму сучасного життя.

У даній ситуації, що склалася, пропонуємо звернути увагу на потенціал та можливості позашкільної освіти для розвитку гармонійної всебічно розвинутої особистості та формування здоров’язбереження учнів в сучасному освітньому процесі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконується згідно з напрямами науково-дослідних робіт ЧНПУ імені Т. Г. Шевченка «Методичні засади професійної підготовки майбутніх вчителів фізичного виховання до формування здорового способу життя сучасної молоді» (№ 0110U000020), «Педагогічні шляхи формування здорового способу життя школярів різних вікових груп» (№ 0112U001072) та кафедри педагогіки, психології та методики фізичного виховання «Концептуальні та методичні засади формування здоров’язбережувальної компетентності майбутніх фахівців фізичного виховання у ВНЗ».

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема здоров’язбереження залишається предметом чисельних наукових досліджень: обґрунтовано принципи, зміст, форми й методи здоров’язбережувальної педагогіки як галузі педагогічного знання (М. Безруких, В. Горащук, С. Гримблат, М. Лук’янченко, С. Омельченко, та ін.); розроблено цілісний підхід до формування здоров’я людини (М. Амосов, Т. Бойченко, Е. Булич, О. Міхеєнко, І. Муравов та ін.), досліджено різні аспекти формування культури здоров’я у навчальній та позанавчальній діяльності (О. Багінська, О. Ващенко, О. Воєділова, С. Гаркуша, Г. Жара, М. Носко та ін.).

Питання сучасних теоретико-методичних засад позашкільної освіти, діяльності позашкільних навчальних закладів представлені в працях українських учених і практиків І. Беха, О. Биковської, В. Берека, В. Вербицького, В. Камишина, О. Лісового, Г. Пустовіт, Т. Шаповалової, Л. Яременко.

Мета роботи — визначити роль та місце позашкільної освіти у формування здоров’язбереження учнів у сучасному освітньому процесі.

Завдання дослідження: проаналізувати зміст та сутність позашкільної освіти як навчальновиховного процесу, окреслити шляхи втілення основних ідей, цілей та принципів здоров’язбереження в системі позашкільної освіти, визначити функціональну складову позашкільної діяльності в аспекті здоров’язбереження.