Розділ 2. Особливості корекційно-педагогічної роботи з усунення порушень звуковимови у дітей з дизартрією

Корекційно-педагогічна робота при дизартрії

При корекції дизартрії необхідно діяти відразу за трьома напрямками: фізіологічному, логопедичному, психологічному.

Існує безліч методик комплексної корекції дизартрії. Даним питанням займалися: Н. О. Власова Е.Ф. Рау, В.І. Селіверстов, Р.Є. Левіна, Н. О. Чевелева, С. О. Миронова, Л.М. Крапівіна, М.І. Буянов, Б.З. Драпкіна, Є.В. Богданова, Н. Б. Жихарева, В. М. Шкловський, Н.А. Затіані, Ю. Б. Некрасова, Л.З. Арутюнін, І.Ю.Абелева, Н.Ф. Сініцина, А.І. Богомолова.

Ми приділили особливу увагу методиці І.Ю. Абелевої і Н. Ф. Синицине, тому що дані методики більш практичні для роботи з дітьми.

Комплексна корекція складається з таких компонентів:

• — Відновлення комунікативної функції мови;
• — Реконструкція соціальної значимості особи і в першу чергу поліпшення адаптації в шкільних умовах;
• — Навчання дітей способам самоконтролю і лікувальним прийомам;
• — Ліквідація ознак девіації особистості (психологічна реабілітація).

Метою цієї роботи буде:

• 1) Перевиховання неправильної мови і поведінки, усунення психологічних відхилень у дітей з легкою формою дизартрії.
• 2) Забезпечення сприятливих умов для корекційно-педагогічного впливу на дитину з порушенням мови, створення правильного ставлення до несу вдома і в школі, в колективі однолітків і в спілкуванні з дорослими, організація необхідної самостійної роботи дитини поза логопедичних занять, сумлінне та обов’язкове виконання завдань і вказівки логопеда.

Всю корекційну роботу можна розділити на кілька етапів.

На першому етапі головним є формування техніки мовлення. Це процес поступовий, що вимагає повної віддачі. Техніка мови, як практична дисципліна включає в себе три основні розділи: дихання, голос і дикцію. Робота над різними відділами мовного апарату проводяться одночасно.

I етап.

Мета — дати дитині основні навички правильної мови, навчити його працювати над промовою самостійно, щоб надалі він автоматизував ці навички і користувався ними в повсякденному житті.

Курс занять на даному етапі починається з засвоєння дітьми мовних правил. Ці правила повинні добре знати і батьки.

Ці правила не складні, але для кращого запам’ятовування ці правила переписуються на чільне місце і заучуються напам’ять.

У перші 10−12 днів дітям пропонується «режим мовчання». Робота організовується так, щоб звести на мінімум мова дітей. Щоб дитині це було не в тягар потрібно включити елементи гри «Мовчанка», «Напиши мені листа», «Поясни жестами», «Режим мовчання» не розуміється буквально. Не відбудеться нічого страшного, якщо дитина вимовить необхідну для нього фразу. Бажано, щоб в ці дні дитина в тому малому спілкуванні користувався тільки організованою промовою, тобто відпрацьованої, суворо впорядкованою.

Щоб режим мовчання дотримувався скрізь, логопеда необхідно узгодити це питання з вчителями та батьками дитини. Потрібно переконати самої дитини в тому, що режим мовчання дуже важливий і йому самому потрібно стежити за його виконанням, особливо під час декількох змін і на вулиці, коли він знаходиться в оточенні товаришів.

II етап.

Робота над диханням, артикуляцією і голосними звуками.

а) Заняття в групі починаються з дихальних вправ (дивись додаток).

На даному етапі дітям потрібно пояснити, що поза промови ми дихаємо через ніс, а під час промови вдих беремо через рот.

Ми повинні звернути увагу дітей на те, що.

• — Не можна починати говорити не зробивши вдих;
• — Говорити потрібно тільки на видиху;
• — Щоб під час вдиху не втягувати повітрям ніс, а робив вдих через рот;
• — Щоб вдих був м’яким і коротким, а видих — тривалим і плавним;
• — Щоб при вдиху живіт підтискають, а при видиху опадав;
• — Щоб плечі під час дихання були абсолютно нерухомі;
• — Щоб груди не піднімалася сильно при вдиху і не опускалася при видиху;
• — Щоб, зробивши вдих, дитина відразу ж починав говорити, не затримуючи дихання;
• — Щоб під час мовного дихання не було ніякої напруги.
• б) Одна з умов правильної, красивої мови — ясність і чіткість промови. Найбільш поширений дефект дітей з дизартрією — мова крізь зуби. Для усунення таких недоліків на даному етапі пропонується артикуляційна гімнастика (дивись додаток).

Ця гімнастика добре розвиває рухливість всіх органів артикуляції, а це — запорука чіткої артикуляції.

в) Основою нашої мови є голосні звуки.

Як правило, у дітей з легкою формою дизартрії вимова голосних звуків не складає труднощів. Виняток становлять: (йа), (йе), (йо), (йу), що позначаються літерами я, е, є, ю.

Якщо дитині важко вимовляти їх, то на перших порах можна замінити звук (й) звуком (і). Наприклад: яма-іама, ялинник-іельнік, їжачок — іожік.

Спочатку відпрацьовується кожен голосний звук окремо, при цьому уточнюється його артикуляція. Всі вправи за артикуляцією голосних звуків і їх автоматизації виносяться також для роботи над ними вдома. Дані вправи виконуються перед дзеркалом.

Після того як відпрацьовані кожен голосний звук окремо, логопед переходить до вправ на поєднання голосних звуків. (ау-ао-аи-аі, аео-аеоу і т.д.). У цих вправах відпрацьовується найважливіший елемент — злитість.

III етап.

Робота над словами.

Робота починається з артикуляції голосних звуків ізольовано в поєднанні. Після цього можна перейти до роботи над словами. Особливу увагу при цьому потрібно приділити увазі виділяти ударний голосний звук. Ударний звук потрібно вимовляти набагато тривалішим і голосніше за інших. Роботу треба починати з таких слів, у яких ударний звук варто спочатку слова.

Наприклад: абетка, луна, орден, вулиця, іволга, яблуко…

Після того як діти навчаться чітко виділяти ударний голосний звук на початку слова, потрібно потренуватися в умінні правильно вимовляти його в середині і в кінці слова, наприклад:

• 1) акула, помилка, равлик, голка…
• 2) абажур, океан, інженер, ескімо, учень…

Можна запропонувати виписати слова на заданий звук, в слові поставити наголос, ударну голосну обвести кольоровим олівцем. Вимовити слово виділяючи ударний звук.

• — Також можна провести гру з м’ячем. Ударний голосний виділяється ударом м’яча об підлогу. Після кожного слова робиться пауза.
• — Після одноразового промовляння слів можна перейти до виголошення кожного слова по три рази на одному видиху злито Аня, Аня, Аня. Вимовити злито — це значить сказати так, щоб останній (я) злився з першим (а).

Робота над словами починається з приголосних звуків.

При дизартрії вимовляння слів, що починаються з приголосних звуків, нерідко викликає утруднення. Найчастіше викликають утруднення слова, що починаються з (п, б, т, д, к, г), хоча артикуляція їх дуже проста.

Для цього на початку уточнюється артикуляція цих звуків, а потім проговорюються ці звуки ізольовано. Після проговорюються в поєднанні з голосними (па, бо, то, ди, ки, гу), в потім з приголосними (пр, бр, тр, др, кс, гз) і лише після цього відпрацьовують у словах за тією ж схемою, що приголосні.

На даному етапі діти дотримуються наступних мовних правил:

• — Витрачай повітря в основному на голосні звуки.
• — Голосні звуки свідчи широко і голосно.
• — Чи не натискай на приголосні, свідчи їх легко, без напруги.
• — У кожному слові обов’язково виділяй ударний голосний; свідчи його голосніше і протяжні.

Для закріплення всіх придбаних мовних навичок корисні мовні ігри (дивись додаток). Проведення таких ігор можна починати з перших занять.

Рахункові вправи.

Порядковий рахунок — це той вид вправ, який можна вводити з перших занять. Тут вся увага приділяється тому, як потрібно говорити.

Деякі варіанти лічильних вправ:

• — Порядковий рахунок від 1 до 20, від 20 до 100, від 100 до 1000 і так далі (вважати потрібно по одному числу на видиху).
• — Проголошення тільки парних або непарних чисел.
• — Рахунок двійками, трійками (2 — 22 — 222 — 2222 …)
• — Складання лічильних пірамідок:
  • 3.
  • 33.
  • 333.
  • 3333. Назва отриманих чисел.
  • 33 333.
  • 333 333.
• — Рахунок предметів.

При виконанні рахункових вправ слід звертати увагу на те, щоб дитина суворо дотримувався правил мови. Пожвавити цю роботу можна іграми (дивись додаток).

IV етап.

Робота над фразою.

У роботі над фразою треба керуватися наступними мовними правилами:

• — Короткі речення, що складаються з 3−4 слів, свідчи на одному вдиху. Строго витримуй паузи між пропозиціями.
• — Довгі пропозиції діли на смислові відрізки 3−4 слова, між якими витримуй паузу і роби новий вдих.
• — Слова всередині короткого пропозиції і смислового відрізка свідчи злито, чіпляючи одне слово за інше.

Робота над фразою — це дуже важливий і великий розділ корекційної роботи.

На відміну від роботи над словами, в роботі над фразою треба думати над смисловою стороною сказаного.

• 1. Найзручніше роботу над фразами почати з самих елементарних фраз, що складаються з 2 слів (як правило, це підмет і присудок). Тут широко використовуються слова, які хлопці вже відпрацювали. Фрази можна складати по-різному:
  • — Обидва слова починаються з голосного (Уроки закінчені);
  • — Перше слово починається з голосного, а друге — з приголосного (Вікна вимиті);
  • — Перше слово починається з приголосного, а друге — з голосного (Магазин відкрито);
  • — Обидва слова починаються з приголосного (Починаються заняття).

Можна дати наступне домашнє завдання:

" За даними зразкам скласти і записати в зошиті свої приклади. Читати ці словосполучення злито (Лелеки відлетіли) перед дзеркалом" .

2. Запропонувати роботу над фразами доцільно, використовуючи відмінювання пропозицій. Даному виду роботи відводиться досить багато уваги.

Наприклад:

Я кажу сміливо і впевнено.

Ти говориш сміливо і впевнено.

Він говорить сміливо і впевнено.

Вона каже сміливо і впевнено.

Ми говоримо сміливо і впевнено.

Ви говорите сміливо і впевнено.

Вони кажуть сміливо і впевнено.

Пропонується змінити наступну фразу з даного зразком самостійно.

3. Після простих речень, які вимовляються на одному видиху, без пауз, переходять до розгорнутим пропозиціям. Щоб правильно вимовити довге речення, треба його розбити на смислові відрізки, яких може бути 2, 3, 4 і більше. Після кожного смислового відрізка потрібно робити зупинку (паузу) і новий вдих. На перших порах логопед рекомендує дітям під час паузи вважати про себе до трьох. Необхідно переконати дитину у важливості пауз, наводячи приклади, коли залежно від місця паузи змінюється сенс всього пропозиції.

Наприклад:

• а) Таня зацікавила його / іграшками молодшого брата. — То вийде що Таня зацікавила «його» (когось) іграшками, які належать її молодшому братові.
• б) Таня зацікавила його іграшками молодшого брата. — Вийде, що Таня зацікавила його «іграшками» молодшого брата і так далі.

Хорошим матеріалом для роботи над фразою з паузами є прислів'я, тим більше що вони входять до шкільної програми. Відпрацьовуючи прислів'я відпрацьовується яскравість, виразність мови і збагачується мова дітей.

Приклади прислів'їв:

• — Без друга / в житті туго /
• — Де немає знань, / там немає і сміливості /
• — Помиляйся, / так признавайся /

Логопед може запропонувати дітям додому: «Виписати прислів'я у зошит, розставляючи паузи і завчити їх напам’ять.» .

Роботу над фразою з одного паузою не можна обмежити тільки прислів'ями. Потрібно тренувати дітей у проголошенні фраз 2, 3, 4 … паузами. Зробити це можна на наведеному в додатку матеріалі.

На цьому етапі домашня мовна робота повинна проводитися так: Починай свій день дитина повинна з проведення звуковий зарядки (артикуляційної гімнастики), а потім треба потренуватися в проголошенні голосних звуків і в поєднаннях. Обов’язково треба включити звуки (я) (е) (е) (ю). Батьки повинні приймати у цій роботі активну участь.

Закінчити ранкову мовну «розминку» рекомендується дієвідміною фраз бадьорого, життєрадісного змісту (самонавіювання).

Наприклад:

Я встав у гарному настрої. /.

Я буду чітко виконувати режим дня. /.

Я буду сміливо відповідати на уроках. /.

Я буду говорити злито і неквапливо. /.

У мене все вийде. /.

Такі формули можна запропонувати скласти самій дитині або з по-міццю батьків.

V етап.

Робота над виразністю мови.

Важливим елементом виразності мовлення є інтонація. Існує три види інтонацій: стверджувальна, оклична, питальна.

Щоб дитина вміла легко і вільно вимовляти фрази з різними інтонаціями, логопед пропонує повправлятися їм на великій кількості прикладів.

Вправи:

• 1. Вимов одне і те ж речення з різною інтонацією. Дається пропозиція: На вулиці тепло.
• 2. Вимов пропозицію з окличною інтонацією.

Хай живе мир у всьому світі!

Будь готовий! — Завжди готовий!

Хай завжди буде сонце!

Загартовуйся, як сталь!

3. Вимов пропозицію з питальній інтонацією.

Ким ти хочеш бути?

Яке сьогодні число?

Котра година?

Як ти проводиш вільний час?

4. Дається кілька пропозицій для самостійної тренування.

Робота над інтонацією завжди йде паралельно з роботою над логічним наголосом. Логічний наголос падає на те слово в реченні, яке мовець вважає найбільш важливим. Дуже зручно тренувати дітей у виділенні логічного наголосу при відмінюванні пропозицій.

Наприклад: Я читаю книгу.

Ти читаєш книгу.

Він читає книгу.

Можна запропонувати дітям придумати коротку фразу з 3−5 слів і вимовити її стільки разів, скільки слів у реченні. При цьому кожного разу потрібно робити логічний наголос на наступному слові.

Наприклад: Андрій допоміг сестрі.

Андрій допоміг сестрі.

Андрій допоміг сестрі.

Якщо дитині важко виділити логічний наголос, логопед може помогти йому, задаючи питання.

Наприклад: Хто допоміг сестрі? (Андрій допоміг сестрі).

Що зробив Андрій? (Андрій допоміг сестрі).

Кому допоміг Андрій? (Андрій допоміг сестрі).

При роботі над виразністю мови логопед постійно нагадує дітям про значення паузи.

Закріплюючи правильні мовні навички на фразовими матеріалі, логопед пропонує різні мовні ігри. (Дивися додаток).

Лише після того, коли на логопедичних заняттях вже добре відпрацьовані фрази, ми переходимо до наступного етапу корекційної роботи.

Наприкінці даного етапу можна провести відкрите заняття для батьків заїкуватих дітей у вигляді вікторини.

VI етап.

Короткочасні мовні завдання.

Якщо діти навчилися абсолютно легко і вільно, правильно вимовити будь-які фрази на заняттях, можна спробувати перенести цей навик в повсякденне життя. Але при цьому потрібно пам’ятати, що в життєвих ситуаціях від дитини можна вимагати тільки те, що добре відпрацьовано на заняттях і вдома.

Дитина повинна мати дуже великий волею, щоб протистояти навколишнього його дійсності. Адже в житті його займають і відволікають тисячі речей, на які він реагує по-різному. Це розбурхує його нервову систему і він не може завжди і скрізь говорити по-новому. Навичка послідовної промови потрібно виробляти поступово. Для повної автоматизації правильної мови потрібна велика і тривала тренування. Щоб полегшити дитині цю задачу, потрібно починати з дуже конкретних і коротких доручень. Це можуть бути такі доручення: «Сходи на пошту і за всіма правилами запитай, чи є святкові листівки, потім розкажеш мені, як ти говорив», «Купи в кіоску журнал, газету», «Попроси бібліотекаря підібрати тобі цікаву книгу», «Подзвони кому-небудь по телефону «. При останньому завданні потрібно запропонувати дитині, щоб він, набираючи номер телефону, промовляв його вголос.

У завдання логопеда і батьків на даному етапі входить: терпляча і наполеглива допомогу дитині. На перших порах можливі й невдачі. Можна тут дитині нагадати, як йому було важко спочатку, але поступово він впорався з цим.

На цьому етапі доречно включити в роботу тренінги та самонавіювання.

VII етап.

Робота над віршованій промовою.

Віршована мова — незамінний матеріал для мовної роботи.

Для школярів, на даному етапі корекції мовлення, дуже хорошим тренувальним матеріалом є вірші та байки зі шкільної програми. Перед тим, як почати роботу над тим чи іншим твором, необхідно нагадати дітям, що на початку кожного рядка обов’язково робиться легкий вільний вдих, рядки вимовляються на плавному видиху; в кінці кожного рядка суворо витримується пауза; всі слова всередині рядки звучать разом, як одне довге слово, в кожному рядку потрібно визначити найголовніше слово і голосом виділити його, тобто зробити на ньому логічний наголос, в кожному слові треба виділити ударний склад.

Велику допомогу в роботі надають магнітофонні записи. На плівку можна записати виступи акторів і при роботі неодноразово прослуховувати і наслідувати їх читання. Можна записати на плівку мова дитини і дати послухати йому цей запис і потім разом з ним розібрати, що вийшло добре, а що погано і чому.

Запис мови дитини можна проводити протягом всього курсу корекційної роботи, що б поспостерігати динаміку корекції мовлення.

Якщо при читанні віршів у дитини ще зустрічаються труднощі, то дану роботу можна поєднувати з рухом рук і заучування віршів напам’ять.

Наприкінці даного етапу можна провести конкурс читців, в якому задіяти всіх дітей. Можливо запросити на цей конкурс вчителів та батьків заїкуватих дітей.

VIII етап.

Робота над читанням.

Після роботи над віршованій промовою логопед переходить до роботи над читанням. Читання вголос — це одна з форм усного мовлення. Уміння правильно, чітко і виразно читати вголос особливо важливо для школярів.

Читання дуже зручно тим, що тут не потрібно спеціально обдумувати фразу. Перед дітьми вже готовий матеріал.

Тому читання вголос слід розглядати як сходинку до звичайної розмовної мови.

Мовленнєва робота вимагає від дитини великих вольових зусиль. Систематичне читання вголос дисциплінує учня. Тому читання вголос, крім усього іншого, слід розглядати як один із способів виховання волі.

Приступаючи до читання, логопед повинен пояснити дитині, як треба працювати над текстом. На занятті робиться докладний розбір якогось уривка. Логопед допомагає дітям розчленувати довгі речення на шматки, розставити паузи, знайти логічні центри, визначити слова, на яких знижується або підвищується голос. Надалі діти роблять це самостійно.

Почати читання найкраще з російських народних казок. Російські народні казки дуже прості і за змістом, і за словником, і за будовою. У казках часто повторюються цілі великі шматки. Все це робить казки дуже зручним матеріалом для відпрацювання всіх елементів техніки і логіки мови.

Після казок можна брати невеликі уривки описового характеру. Поступово зміст текстів повинно ускладнюватися, а обсяг збільшується.

Щоб виробився і закріпився навик правильного читання, потрібно чи-тать вголос щодня, систематично.

Щоб у дитини не відбити охоту до читання вголос, слід за один раз читати потроху (5−10 хвилин), але кілька разів на день, надалі збільшуючи час, доводячи його до 30 хвилин за один присід.

Рекомендується читати вголос по кілька разів один і той же уривок. Багаторазове повторення одного і того ж краще сприяє закріпленню мовних навичок.

Потрібно довести до свідомості дітей про корисність і необхідність повторення, без якого неможливо виробити ніякого досвіду.

Для домашнього читання можна порекомендувати дітям матеріали підручників, частіше, журналів і різної художньої літератури.

Працюючи над читанням вголос, потрібно постійно пам’ятати і логопедам і батькам, про всі мовні правила.

Після того як дитина добре навчився читати даний тип текстів, коли у нього вже виробився навик читати в помірному темпі, чітко, голосно, з паузами, можна потренуватися в читанні п'єс за ролями. Читати вголос один і той же текст слід кілька разів, міняючись ролями.

Читання — не тимчасовий етап у логопедичної роботі з заїкатися дітьми. Виробивши навик правильного читання, потрібно цей навик зробити звичкою, а читання вголос — постійною потребою дитини. І якщо дитина з дизартрією добре опанував технікою читання вголос, то це позбавить його від дуже багатьох труднощів в самих різних життєвих ситуаціях. Наприкінці даного етапу можна провести літературні читання.

IX етап.

Переказ прочитаного тексту.

У міру того як діти з легкою формою дизартрії опановують техніку читання вголос, вони приступають до переказу прочитаного тексту. Цей вид роботи краще всього починати з коротких оповіданнячка, де описуються якісь події або дії, послідовність яких легко запам’ятовується. Ці розповіді повинні бути настільки легкі, що практично переказ їх змісту має стати переказом вчиненого тексту.

Поступово потрібно брати тексти, великі за обсягом. Пишним матеріалів є казки, дитячі оповідання Л. М. Толстого і К. Д. Ушинського.

Для більшості дітей переказ — справа досить важка. І для цього потрібно постійно і багато тренувати їх у цьому на логопедичних заняттях і вдома.

Розповідь по картинці. Необхідно на корекційних заняттях зі школярами застосовувати розповідь по картині. Починати цю роботу необхідно з складання розповіді за нескладною сюжетною картині.

Розповідь по картині готувати потрібно так: логопед разом з дітьми уважно розглядає картину; потім дитина розповідає про все, що бачить на картині. Якщо він не може у складанні зв’язного розповіді, логопед повинен поставити йому навідні запитання. При відповідях на які повинен вийти закінчений розповідь.

Задаючи дитині питання не слід його квапити.

Складання розповідей по картині підготує дітей до вміння в майбутньому працювати над творами.

Х етап.

Розповідь на задану тему.

Це останній етап корекційної роботи з дітьми з легкою формою дизартрії 1−3 класів. На даному етапі діти практикуються у великих, розгорнутих повідомленнях.

Робота на даному етапі починається з того, що логопед дає тему і пропонує дітям дому скласти за всіма правилами мови відпрацювати оповідання на цю тему (наприклад: «Твій улюблений герой», «Ким ти хочеш бути», «Чим ти захоплюєшся»). На наступному занятті учні по черзі виступають з цими підготовленими розповідями. Всі виступи колективно обговорюються. Кожному виступаючому задаються питання, на які він повинен відповісти за всіма правилами мови. При цьому враховується зміст і дотримання мовних установок.

Коли діти навчаться досить добре переказувати відпрацьовані будинку повідомлення, логопед пропонує складати розповіді на задану тему без попередньої підготовки. Логопед називає яку-небудь доступну для хлопців тему, або самі хлопці придумують її один для одного. І протягом 5−10 хвилин їм пропонується скласти розповідь на задану тему.

Такі експерименти потрібно рекомендувати і батькам для домашніх робіт. В кінці курсу корекційної роботи необхідно включати в заняття так звані розмовні уроки: хлопці обирають тему, і всі заняття проходить як колективний розмову. Можна ці заняття проводити як гру в магазин, школу, в лікарню і так далі.

В кінці курсу логопедичних занять дитина повинна досить опанувати правильною мовою, навчитися добре себе контролювати. Дитину потрібно налаштувати так, щоб він сам активно шукав приводів для розмови з незнайомими людьми, в умовах, де раніше при розмові відчував страх і невпевненість, щоб виявляв більше ініціативи в шкільному житті.

Група закінчує курс занять далеко не з однаковими результатами. Залежно від результатів логопед дає рекомендації дітям, батькам і вчителям для подальшої роботи. В кінці курсу дітям пропонується скласти і показати для батьків і вчителів концерт або інсценування за літературним твором.

Необхідно відзначити, що хороший результат — це підсумок великої і систематичної роботи самої дитини та її батьків, підсумок оздоровлення всієї навколишнього дитини обстановки. Саме тому, в наступному розділі даної глави ми намітили консультативно-методичну роботу для батьків і педагогів, які працюють з дітьми з легкою формою дизартрії.