Проблема виховання культури майбутнього вчителя музичного мистецтва

У статті розглядається проблема виховання культури майбутнього вчителя музичного мистецтва. Висвітлюється і аналізується роль даного процесу під час професійного навчання студента.

Ключові слова: культура, професійність, майбутні педагоги, педагогічна культура, духовність.

Молчанова-Долинко В. О. Проблема воспитания культуры будущего учителя музыкального искусства.

В статье рассматривается проблема воспитания культуры, будущего учителя музикального искусства. Обосновывается и анализируется роль данного процесса в период профессионального обучения студента.

Ключевые слова: культура, профессиональность, воспитание культуры, педагогическая культура, духовность.

Molchanova-Dolinko V. O. Problem of education of culture of future teacher (s) of musical art.

The paper studies the problem of education culture of music teachers in the process of learning, education culture. It analyses the role of this produces in the process of professional learning.

The author of the article attempted to analyze the moral foundations of the problem of education of future teacher of music, as well as their role in the life of a teacher-musician. The article provides an opportunity to understand, to theoretically analyze and solve the problem of education of culture of future teachers of musical art on the basis of the notion ''pedagogical culture «.

Presently, there is an increase interest in the problem of pedagogical culture as ponderable link for becoming of future specialist. The process of forming of pedagogical culture of future teacher of musical art is especially needed in a period the professional becoming. The task of education of culture of musicians is not taken only to cognition and understanding of art as such, but admits first of all forming of aesthetic relation to reality, creative activity, that is predefined by creative nature of art, education of those internalss that characterize common development of personality.

Without regard to considerable attention of researchers to this problem, on the view of author, she remains studied not enough in the sphere of the professional becoming of future teacher of musical art. Therefore in the period of theoretical research the main factors of this problem were found out.

On the basis of the conducted theoretical analysis, author marked that the public setting of musician, from the point of view of prominent performers and composers, is related not only to entertainment of wide public, and foremost, with the improvement ofpublic looks and improvement of the spiritual state of society.

In the articles exposed main factors of decision of problem of education of culture of future teacher of musical art that foremost, depends on personality of teacher, his world view and professional mastery, high level of intellect and heartfelt sensitiveness.

In the conclusion of work, it is marked an author, that a future specialist must not only love music but also able to interest by her an audience, to know and understand her in a sufficient volume for explanation, to own knowledge on questions scientific literature, constantly enriched by new knowledge. Namely, to send own musical potential to forming of education of culture of personality music facilities as inalienable part the spiritual world.

Keywords: culture, professionality (professionalism), future teachers, spirituality, pedagogical culture.

Постановка проблеми у загальному вигляді. У сучасному житті зростають вимоги до педагогічної культури у справі виховання творчої особистості, здатної не тільки самовизначатися, а й реалізовувати себе як майбутнього спеціаліста. Майбутній учитель музичного мистецтва є безпосереднім творцем самої культури. Хто як не він закладає зразковий фундамент для майбутнього покоління стосовно культури як такої. Зазначимо, що кожний учитель є суб'єктом культури, який несе загальнокультурні цінності у процесі обраної діяльності. Постає проблема виховання культури саме майбутнього вчителя музичного мистецтва в період професійного становлення. Вона є досить актуальною в сучасних умовах праці. Багато відомих педагогів розглядали дане питання у власних дослідженнях, а саме: Г. Балл, І. Бех, О. Бондаревська, Г. Васянович, В. Онищенко, В. Радул, Т. Рейзенкінд, О. Рудницька та ін. Незважаючи на значну увагу дослідників цій проблемі, на наш погляд, вона залишається недостатньо вивченою в сфері професійного становлення майбутнього вчителя музичного мистецтва. Спробуємо з’ясувати головні чинники даної проблеми. педагогічний культура виховання.

Мета статті полягає в тому, щоб теоретично проаналізувати і розв’язати проблему виховання культури майбутнього вчителя музичного мистецтва на основі поняття «педагогічна культура» .

Постановка проблеми у загальному вигляді. На сьогоднішній день, спостерігається посилений інтерес до проблеми педагогічної культури як вагомої ланки для становлення майбутнього спеціаліста. Процес формування педагогічної культури майбутнього вчителя музичного мистецтва особливо необхідний у період професійного становлення. Завдання виховання культури музикантів не зводиться тільки до пізнання і розуміння мистецтва як такого, а припускає насамперед формування естетичного ставлення до дійсності, творчої активності, що зумовлена самою творчою природою мистецтва, вихованням тих якостей, що характеризують загальний розвиток особистості.

Розглянемо поняття «педагогічна культура», з точки зору, філософської та педагогічної науки. О. Шевнюк [11], зазначає, що педагогічна культура у науковій літературі досліджується у рамках таких підходів:

аксіологічного — як система цінностей-регуляторів педагогічної діяльності (О. Бондаревська); як новий тип педагогічного мислення, спрямований на співробітництво із дитиною (О. Захарченко);

діяльнісного — як передумова, мета, спосіб, інструмент педагогічної діяльності, рівень самореалізації у ній, її результат і критерій оцінки (Н. Крилова); як спосіб творчого засвоєння педагогічної діяльності з пріоритетом інноваційних процесів (О. Барабанщиков, С. Муцинов);

особистісного — як концентроване вираження особистості педагога, як сукупність сформованих якостей особистості вчителя, що знаходять свою проекцію в його вміннях і виявляються у різних аспектах професійних відносин і діяльності (М. Букач, О. Рудницька, В. Гриньова); як синтез високого професіоналізму у внутрішніх властивостях педагога, володіння методикою викладання і наявність культуротворчих здібностей (І. Бех, В. Радул) як детермінуючий фактор, що відображає рівень соціально-педагогічної зрілості вчителя (В. Радул) [4].

У дослідженнях О. Бондаревської зазначається, що у широкому соціально-педагогічному плані педагогічна культура є соціальним явищем, характеристикою особливостей передачі соціально-культурного досвіду, носіями і творцями якого є педагоги, батьки, спільноти [5].

В. Радул визначив зміст педагогічної культури майбутнього вчителя, як усвідомлення соціальної відповідальності, що реалізується в професійній, громадській і культурно-естетичній діяльності на основі суспільнозначущої мети і мотивів розвитку особистості; як усвідомлення моральної відповідальності за отримання і передачу професійних, моральних і загальнокультурних цінностей в їх єдності; як потреба у виробленні особистісного ставлення до актуальних проблем свого часу; як постійне прагнення до морального, духовно-культурного і соціального розвитку; як уміння спілкуватись з людьми, будувати взаємостосунки з колективом на принципах взаємовідповідальності; як здатність здійснювати самостійність як важливий принцип реалізації творчого потенціалу особистості [4].

Т. Рейзенкінд, наголошувала на тому, що в основу професійної підготовки майбутнього вчителя покладено формування духовності як складової професійно-педагогічної культури, котра, на думку Г. Балла, характеризується почуттєвою й дієвою причетністю, які мають вияв любові до своєї професії, здатності до реалізації «притаманного цій професії провідного нормативного смислу»; причетністю до нормативних смислів в умовах взаємодії з додатковими, коли реалізується педагогічна комунікативна діяльність. Т. Рейзенкінд зазначає, що в окресленому випадку включаються механізми подвійного стимулювання, які дозволяють інтегрувати компоненти світової людської та художньої культури в педагогічно-професійну свідомість майбутнього вчителя [8, с.347].

Г. Васянович, В. Онищенко наголошують на тому, що при цьому духовно-орієнтаційний компонент педагогічно-професійної культури вчителя сприяє формуванню установок на позицію Істини — Блага — Краси (тобто налаштований на те, щоб творити добрі справи, уникати гріховності, бути морально-духовною та духовно-естетичною особистістю); розв’язувати творчі завдання, реалізовувати власну життєдіяльність на основі визначення цінності конструктивних, продуктивних і творчих дій в гармонії з собою та світом, пізнавати самого себе [7].

На думку, О. Шевнюк, у педагогічній культурі інтегруються педагогічні знання, теорії, концепції, педагогічне мислення, культурні зразки педагогічної діяльності, почуття, настрої, а також засоби навчання і виховання [11].

На основі вищезазначеного, показниками педагогічної культури дослідники називають гуманістичну позицію стосовно дитини; психологопедагогічну компетентність і розвинене педагогічне мислення; освіченість у змісті та технологіях викладання предмета; досвід творчої діяльності; культуру професійної поведінки, способи саморозвитку і саморегуляції [5].

На нашу думку, майбутній учитель музичного мистецтва повинен активно брати участь у практичній діяльності - концертах, олімпіадах — конкурсах, на семінарах, в проведені власних яскравих уроків під час проходження педагогічної практики, встановлюючи високий інтелектуально — професійний потенціал. Він відшукуватиме в репертуарі нові яскраві твори, знаходячи в них власну природу почуттів і думок на основі композиторських, відвідуватиме філармонію, оперні спектаклі для збагачення емоційного і художнього сприйняття. І головними завданнями для розв’язання проблеми виховання культури педагога — музиканта повинні бути: прагнення до оптимізації процесу навчання; застосування системного методу в дослідженні проблем; пошук нових творчих рішень, створюючи широке поле джерел задля вдосконалення музичної культури через професійне становлення в сфері музичної діяльності.

На думку науковців, нині на першому плані стоїть формування особистості, яка повинна мати високий рівень культури. Особливе місце у цьому процесі належить комплексному використанню різноманітних видів мистецтва (музики, літератури, образо-творчого мистецтва), а також театру, музеїв, концертів як класичної, так і сучасної музики та ін., що сприятиме розвитку емоційно-чуттєвої сфери, асоціативного, оригінального мислення, уяви студентів не тільки під час навчання, а й в період вільного часу.

На нашу думку, суспільне призначення музиканта, з точки зору видатних виконавців і композиторів, пов’язано не тільки з розвагою широкої публіки, а перш за все, з покращенням суспільних поглядів і удосконаленням духовного стану суспільства.

О. Рудницька, виокремила дві функції педагогічної культури — самоцільової та інструментальної, з яких перша спрямована на загальнокультурний духовний розвиток особистості вчителя, а друга відображає рівень його фахової підготовки у сфері навчання і виховання [9] .

Готовність майбутнього вчителя до професійної активності забезпечується повноцінним зв’язком його фахового розвитку із загальнокультурним і виявляється у становленні його цілісної педагогічної культури [11].

Духовна культура вчителя музичного мистецтва — важливий складник самої його природи і сутності. Зазначимо, що завдання виховання, навчання і розвитку мистецтва не зводиться тільки до пізнання і розуміння мистецтва як такого, а припускає в першу чергу формування естетичного ставлення до дійсності, творчої активності, що зумовлена самою творчою природою мистецтва, вихованням тих якостей, що характеризують загальний розвиток особистості.

На рівні буденної свідомості поняття «культурна людина», на думку О. Шевнюк, стало майже синонімічним поняттю «освічена людина»: культурне зростання особистості асоціюється, перш за все, з отриманням освіти як процесом набуття різносторонніх і глибоких знань [11].

Наявність у майбутнього вчителя музичного мистецтва духовності характеризує (моральну) якість професійної педагогічної діяльності, в якій проявляється особистість педагога з його відношенням до змісту, характером педагогічної діяльності, прагненням пізнати сутність педагогічних явищ завдяки духовності і мобілізувати свої морально — вольові зусилля для досягнення професійних цілей на уроках музичного мистецтва.

В. Тушева на сучасному під етапі вбачає такі цілі час формування духовного світу спеціаліста:

розвиток оригінального мислення (здатність до своєрідного, нетривіального виконання того чи іншого завдання);

розвиток асоціативного мислення (різноплановість образів, їх багатомірність, повнота суб'єктивних переживань);

формування і розвиток цілісного сприйняття (здатність до узагальнення, емоційного та інтелектуального синтезу образів);

розвиток емоційно-чуттєвої сфери (інтенсивність образних переживань, їх адекватність художньому складу творів);

нагромадження естетичних (музичних і образотворчих) вражень від спілкування з мистецтвом;

пізнання світу через власну діяльність завдяки виконанню завдань художньо-естетичної спрямованості, яка сприяє формуванню творчої особистості;

активізація самостійної пізнавальної діяльності, спрямованої на отримання нових знань і способів діяльності;

формування інтересу і потреби до творчої діяльності та спілкування з мистецтвом [10].

На основі вищесказаного зазначимо, що основним у діяльності педагога-музиканта є прагнення до оптимізації процесу навчання, застосування системного методу в дослідженні проблем, віднайдення нових творчих рішень, створюючи широке поле джерел для вдосконалення музичної культури через головну мету, а саме впливу духовної культури на професійність в сфері музичної діяльності.

Формування духовності майбутнього вчителя музичного мистецтва в період професійної підготовки відбувається у процесі його навчальнопізнавальної, навчально-практичної, позааудиторної та самостійної діяльності за допомогою вирішення завдань з певним алгоритмом функціонування. Кожному етапові відповідають свої методи, розроблені за ступенем зростання складності навчальних завдань. Поступове розширення і ускладнення завдань активізує складові культури майбутнього вчителя музичного мистецтва, що дозволяє у процесі професійної підготовки сформувати духовність на більш високому рівні.

На думку, О. Шевнюк у культурологічному розумінні педагогічна культура означає результат засвоєння вчителем загальнокультурного досвіду з урахуванням специфіки професійно-педагогічної діяльності. Педагогічна культура є певним зрізом цілісної системи культурних знань, цінностей і діяльності вчителя, взятої під специфічним педагогічним кутом зору. Завдяки педагогічній культурі вчителя здійснюється трансляція знань, наявних моделей світу, поведінкових і моральних норм, принципів діяльності. Вона є мірою реалізації загальнокультурного потенціалу вчителя у різних видах його педагогічної діяльності [11].

Отже, зазначимо, що ефективність розв’язання проблеми виховання культури майбутнього вчителя музичного мистецтва залежить від особистості вчителя, його світогляду і професійної майстерності, високого рівня інтелекту і душевної чуйності. Майбутній спеціаліст повинен не лише любити музику, а й уміти зацікавити нею аудиторію, знати і розуміти її в достатньому обсязі для пояснення, володіти знаннями з питань наукової літератури, постійно збагачуватися новими знаннями. Спрямовувати власний музичний потенціал на формування виховання культури особистості засобами музики як невід'ємної частини її духовного світу. Подальшого розвитку потребує більш детальне вивчення проблеми виховання культури майбутнього вчителя музичного мистецтва на основі професійної пізнавальної активності суб'єкта.

Список використаної літератури

• 1. Абульханова-Славская, К. А. Психология и сознание личности: изб. психологические труды. / К.А. Абульханова-Славская. — М.: МПСИ; Воронеж: МОДЭК, 1999. — 305 с.
• 2. Арнольдов, А. И. Путь к храму культуры / А. И. Арнольдов. — М.: Грааль, 2000. — 107 с.
• 3. Балл, Г. А. Теория учебных задач: психолого-педагогический аспект / Г. А. Балл. — М.: Педагогика, 1990. — 183 с.
• 4. Бех, І. Д. Педагогічна культура і розвиток соціальної зрілості особистості вчителя / І. Д. Бех, В. В. Радул // Наукові записки. — Вип. 32. — Серія: Педагогічні науки. — Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Вінниченка. — 2001. — С. 12−17.
• 5. Бондаревская, Е. В. Педагогическая культура как общественная и личная цель/ Е. В. Бондаревская // Педагогика.- 1999. — № 3. — С. 37−43.
• 6. Буряк, В.К. Педагогічна культура: теоретико-методологічний аспект / В. К. Буряк. — К.: Деміур, 2005. — 228 с.
• 7. Васянович, Г. П. Формування духовності особистості як філософська проблема / Г. П. Васянович, В. Д. Онищенко // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи: [зб. наукових праць] / [за ред. І. А. Зязюна та Н.Г. Ничкало]. — К., 2003. — С. 67−76.
• 8. Рейзенкінд, Т.Й. Дидактичні основи професійної підготовки вчителя музики в педуніверситеті / Тетяна Йосипівна Рейзенкінд: [монографія]. — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. — 640 с.
• 9. Рудницька, О. П. Музика і культура особистості: проблеми сучасної педагогічної освіти/ О. П. Рудницька. — К., 1998. — 247с.
• 10. Тушева, В.В. Аксіологічна складова науково-дослідницької культури студентів вищої педагогічної школи / В. В. Тушева // Вища освіта України: теоретичний та науково-методичний часопис. — 2013. — № 3 (50). — Додаток 1: Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. — Т. 2. — С. 270 — 278.
• 11. Шевнюк, О.Л. Зміст культурологічної освіти майбутнього вчителя / О. Л. Шевнюк // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: [зб. наукових праць]. — Випуск 7. — К., НПУ, 2002. — С. 169−177.