Обучение дошкільнят правилам дорожнього движения

року міністерство освіти РФ.

Нижегородський педагогічний колледж.

Гурткове работа.

«Навчання дошкільнят правилам дорожнього движения».

Исполнитель.

Студентка 313 группы.

Відділення «Дошкільна образование».

Невська Олена Евгеньевна.

Керівник практики.

Кемова Марина Яковлевна.

Н.Новгород 2000 г.

Аннотация.

Я вибрала гурткову роботу з правилам дорожнього руху в про те, що вважаю цієї теми найактуальнішою. Важливо як і раніше навчити юних громадян правил поведінки в тут і дорозі. Знайомити з абеткою дорожнього руху треба до школи, тоді дитина починає усвідомлювати світ довкола себе, здатний запам’ятати те, що говорять і показують взрослые.

Саме у цьому віці діти маємо отримати перші інформацію про правилах дорожнього руху. Заняття № 1. «Наш город».

Мета: № 1 закріпити уявлення дітей над словами: пасажир, пішохід; № 2 ознайомити дітей із рухом транспорту, й пішоходів; № 3 дати уявлення про у тому, наскільки важливе вчити правильно ходити і їздити по місту; № 4 виховувати в дітей віком дружнє порозуміння. Матеріал: картини зображенням міста, листівки, малюнок вулиці, де видно шосе і тротуари з пішоходами, олівці, альбомні аркуші цигаркового паперу. Хід занятия:

1. Вступна беседа.

«Ми із Вами у місті. У місті багато улиц».

Питання: «Та на якій вулиці ви живете?» (Відповідь детей).

В кожній вулиці міста багато будинків, магазинів, шкіл, дитсадків. Вулицями вдень і вночі їдуть машини. Вони підвозять хліб та інші продукти до магазинів, миють вулиці. Автобуси і тролейбуси перевозять людей роботу і з роботи, у кіно. Тих, хто їде під автобусі, тролейбусі, трамваї, називають пасажирами, а коли пішки, їх називають пешеходами.

2. Використання иллюстрационного материала.

Вихователь називає складові вулиціпроїжджу частину, тротуари, каже, чого вони предназначены.

3. Вопросы:

—"І мають ходити пішоходи" (Відповіді дітей). Пішоходи повинні ходити тротуарами і пішохідним тропинкам.

—"Чому не можна ходити тротуарами?" (Відповіді дітей). Правильно сказав: …, що у проїзній частині їздять машини, які можуть опинитися збити пішохода, оскільки ходити за нею не можна. Якщо ж тротуарів немає, то перехожі повинні ходити краєм проїжджої части.

4. Пєсьонки на задану тему «Наш город».

Підбиття итога.

«Хлопці, вам сподобалося наше заняття? Що вам запам’яталося на нем?

(Відповіді 3−5 дітей). Малюнками, намальованими вами ми прикрасимо нашу группу.

І тягтимемо і милуватися вулицями нашого города.

Заняття № 2.

«І де та як проходити улицу».

Цели:

1. Дати уявлення про обстановку на улице.

2. Закріпити (3 знання) про дорожніх знаках, покажчиках, про їх назначениях.

3. Тренувати дітей у поведінці надворі, в правилах переходу через дорогу.

4. Виховувати звичку дотримуватися правил дорожнього руху (ПДД).

Матеріал: зорові орієнтири, з допомогою яких позначаються вулиці, дорожні знаки, пішохідний переход.

Хід занятия:

Вступна беседа:

«Хлопці, сьогодні ми із Вами будемо вчитися правильно переходити через вулицю, яку сама побудуємо у нашій залі. Вулицями міста безперервно рухається транспорт, щоб потрапляв під автомобіль і був аварії, усі мають дотримуватися ПДР. Ці правила мають знати і водії автомобілів і автобусів, мотоциклісти і велосипедисти. Ці правила добре мають знати і і всі пішоходи: дорослі й діти, школярі і дошкільнята. У правилах сказано, частка машин відведена проїжджа частина, а пешеходов—тротуары. У правилах сказано також, що вулицю можна переходити там, де є лінії розмітки чи покажчики переходу, чи їх нет—на перехрестях вулиць лініями тротуара.

Практичні действия:

Разом з дітьми малюю вулицю: позначаємо проїжджу частину, тротуар, перехрестя і переходи. Побудувавши дітей деякі групи, вихователь водить дітей з тротуарам і перекресткам.

Активізація уваги: «Хлопці. Тут ми матимемо проїжджа частина улицы—для машин».

Питання: «Де нам намалювати тротуар для пешеходов?».

Узагальнення: «Правильно, тротуар перебуває поруч із проїжджої частью.

Намалюємо его".

Питання: «Нині ж, хто хто покаже, де мають їхати машини та де ходять люди?».

Пояснення: «Тепер намалюємо ще одне вулицю, щоб він пересікалася з цим, і позначимо її тротуари. Тут (показує) вулиці перетинатимуться. Тут утворюється перекресток».

Нагадування: «Так запам’ятайте хлопці, що переходити вулицю можна там, де є лінії покажчики перехода».

Пояснення: «Сьогодні ми намалюємо такий перехід. Він називається «зебра».

(малює). Цей перехід зроблено те щоб бачили, де переходити вулицю, щоб водії транспорту також його видали помітили і заздалегідь знизили швидкість. У місцях переходів часто встановлюють знак «пішохідний перехід». Він показує, де можна переходити улицу.

Показ: «Знаю «пішохідний переход».

Питання: «Хлопці, і якщо немає Донецькій залізниці такого знака, лінії „зебра“, чи підземного переходу, можна переходити вулицю наприклад тут?» (свідчить про перехресті без додаткових обозначений).

Роз’яснення: «Що на перехрестях без покажчиків чи інших позначень вулицю переходять лінією тротуара.

Показ.

Питання: «А чи можна переходити вулицю здесь?».

Показує на частина вулиці, де немає перехрестя ні позначення перехода".

Пояснення: «Переходити вулицю там, де немає вказано перехід чи ні перехрестя в жодному разі не можна. Тут машини їдуть швидко. Якщо хтосьнибудь вийде дорогу, автомобіль не встигне зупинитися і зіб'є людини. Адже шофер думає, що це пішоходи, дорослі й діти знають правил і переходять вулицю лише там, де дозволено, а він тут не чекає появи человека.

Пробний хід. Діти підщепі переходять «улицу».

Нагадування: «Вулицю діти потрібно переходити спокійно, кроком. Не жодному разі не перебігати її. Можна спіткнутися і впасти. Якщо вулиця з двостороннім рухом, то, колись, ніж була зійти з тротуару, треба подивитися ліворуч кермо і переконатися, що вулиця свободна—нет транспорту, потім, дістатися середини вулиці, подивитися направо—нет чи машин. Тільки після цього можна переходити в іншу сторону».

Показ: як треба чинити переходити улицу.

Нагадування: «Коли переходиш вулицю, слід обов’язково міцно триматися за руку мами чи татусі і переходити тільки з ними».

Практичні дії: діти підщепі і групами переходять «вулицю», ходять по.

«тротуару».

Підбиття підсумку: «Хлопці, ви зрозуміли, як потрібно поводитися надворі? Усі засвоїли? Що ви нового дізналися на нашому занятті? Мені сподобалася як поводилися на нашої «вулиці». Наступного разу спробуємо на улице.

Заняття № 3.

«Екскурсія вулицею». (на прогулке).

Цели:

1. Закріпити знання правил дорожнього движения.

2. Тренувати дітей у назві таких понять, як «перехід» (надземний і підземне), «острівець безопасности».

3. Виховувати в дітей віком такі риси як взаємовиручка та допомогу нуждающимся.

Матеріал: фотографії чи ілюстрації із зображенням площ. Хід екскурсії: Вступна розмова: «Хлопці, ви добре знаєте, що в місті дуже багато вулиць. Вони тягнуться у різних напрямах, іноді перетинаються». Питання: «Як називається місце перетину вулиць?» (перехрестя). «Хто це зміг відповісти, що таке „перехід“ і які переходи бувають?» «Що таке „острівець безпеки“? чого він потрібен? Як називається вулиця, де перебуває дитсадок?» Практичні дії: Пропоную дійти тротуаром, дотримуючись правої боку. Дійшовши до перехрестя, маю дітей те щоб де вони заважали пішоходам. Питання: «Як називається це найкраще місце?» Узагальнення: «Перекресток—это місце, де перетинаються вулиці чи дороги». Питання: «Якщо ж буде перетинатися відразу багато вулиць, як можна назвати?» Узагальнення: «Площадь—незастроенное і велика і рівне місце (у місті, селі), від якої зазвичай розсуваються в різні різні боки вулиці. Пояснення: «Площі бувають великими. На площах часто роблю сквери, споруджують фонтани, будують скульптури. Кожна площа має све назва». Питання: «Хто знає його як називається найголовніша площа нашої країни й де вона?» (Червона Площа у Москві). «Які площі ще знаєте?» «За які частини ділиться дорога?» Узагальнення: шосе для машин, тротуари для пішоходів. Питання: «Яке рух в цій вулиці?» (двостороннє). «Як багато це визначили?» (машини їдуть у обидві сторони назустріч одна одній). «Як регулюється рух тому місці? (показ), де знаходиться пішохідна доріжка? Практичне дію: діти спостерігають за пішоходами і водіями транспорту, дії яких узгоджуються з сигналізацією світлофора. Худ. Слово. Читання вірші Я. Писунова:

Посмотрите, постовий Встав на нашої бруківці, Швидко руку простягнув, Спритно паличкою змахнув. Ви бачили? Ви бачили? Усі машини відразу стали! Дружно стали у трьох низки, Не їдуть нікуди. Не хвилюється народ— Через вулицю йде І вона на бруківці Як чарівник постовий. Усі машини одному, Підпорядковуються ему Вопросы: «Про кому в цьому вірші? Яка ситуація описується?». Практичні дії: Діти спостерігають над діями пішоходів. Нагадування: «Згадайте хлопці як треба переходити вулицю, подивіться на пішоходів. Кожен пішохід, як перейти вулицю має визначити, яке у ньому рух, тому що від цього залежать правила переходу. Коли вулиці одностороннє рух, дивитися треба той бік, звідки їдуть машини». Пояснення: «Через дорогу потрібно переходити спокійно, дотримуючись правої боку. А суворе виконання ПДР, дисципліна самих пішоходів, роблять рух щодо вулицями безпечним. Перетворити увагу дітей те що, як старому (бабусі), інваліду допомагають перейти за кілька кроків, як співробітник ДАІ, зупиняє рух машин, щоб жінка могла спокійно перевезти коляску з дитиною та т.п. Підбиття підсумку: «Хлопці, як ви прийдете у групу, поговоріть з малечею про побачене. А самі, коли переходите за кілька кроків пам’ятаймо про ПДР». Занятие№ 4 «Поведінка дітей надворі». Цель:

1. ознайомити дітей із основними правилами поведінки на улице.

2. закріпити знання про ПДД.

3. виховувати в дітей віком пильність (особливо у дорозі). Матеріал: казка про «Заїку велосипедиста», м’яч. Хід заняття: Вступна розмова: «Хлопці, сьогодні поговоримо про правилах поведінки на дорозі. Які правила ви знаєте?» Питання: «Чому не можна влаштовувати гри на проїзній частині?» Узагальнення: «Там їздять машини, а граючи не помітиш подъехавшую автомобіль і потрапиш під неї». Ігрова завдання: «Тут наш двір. Ми у м’яч. Раптом він викочується на дорогу. (виштовхую м’яч). Що робити? (відповіді дітей)». Узагальнення: «Треба сказати мамі чи комусь із старших, що вони взяли м’яч. А самим над жодному разі не бігати його. Це є дуже небезпечним». Питання: «Де можна кататися велосипедами?» (зазвичай дет відповідають: «по дорозі») Узагальнення: «На велосипедах можна кататися лише у затишному подвір'ї будинку чи дитячої майданчику. Врахуйте, що у тротуарі також не можна кататися на велосипедах і плануємо влаштовувати ігор». Питання: «Чому? Хто відповідатиме?» Пояснення: «По тротуару ходять пішоходи. Гра і їзда велосипедами будуть їй заважати. Вони мають зійти на проїжджу частину, але це є дуже небезпечним». Читання казки про «Заїку велосипедиста». Розмова: «Хлопці, вам сподобалася казка? Ви уважно її слухали? Зараз проверим».

Вопросы: «Які правила порушив Зайка? З якою швидкістю він їхав лісом? як він їхав у велосипеді?» Зачитую уривок: «Те кине кермо, то руку за спину закладе». Питання: «Які дорожні знаки зустрічалися тримав на своєму шляху? (не кричати, гриби, гніздо, барліг і норка)». «Звертав він ними увагу? На реальному житті є такі знаки? Правильно Зайка зробив, що посадив себе займатися велосипедним спортом пасажирів? Чому? Чим це закінчилося подорожі Зайчика? А чому це сталося?» (не знав ПДР). Підбиття підсумку: «Хлопці, сподіваюся ви будете поводитися Донецькій залізниці як Зайка-велосипедист, ви ж вже обізнаний із ПДР. Що вам запам’яталося на заняттях?» Занятие№ 5 «Коли ми пасажири» Цель:

1. домогтися, щоб діти засвоїли поняття «пішохід», «пассажир».

2. отримали уявлення щодо правил поведінки у громадському транспорте.

3. виховувати ввічливе ставлення одне до другу.

Хід занятия:

1. Вступна розмова: «Згадайте хлопці, кого називають пасажирами? А тих, хто їде тротуарами? Нині з вами гратимемо в пасажирів. Уявімо, що наш комната—салон автобуса, ми сидимо у своїх місцях і чекаємо відправлення. А Вова, ось ми відповімо йому поставимо стілець попереду від усіх, буде шофером. Він нас пощастить. На зупинці автобуса, назвемо її „Дитячий Сад“, стоятиме 4 человека».

Нагадування: «Виношуючи автобус запам’ятайте, в жодному разі не можна виходити на проїжджу частину, бо він чи інша машина можуть збити вас».

Практичні дії. Отже, почали. Вова, поїхали. Швидше, рішуче. Незабаром зупинка «Дитячий Сад». Нагадування: «Запам'ятайте хлопці, під час рух двері руками чіпати не можна, наразі їх не відкриє сам водій. Він має спеціальна кнопка. Натисне і відчиняються двері відкриються. Ну-у-у ми бачимо приїхали. Зупинка „Дитячий Сад“. Виходьте. Вова, ми беремо нових пасажирів. Сідайте, будь ласка, за свої місця. Сьогодні ми вирушаємо. Їдемо далі, буду вам запитувати». Питання: «Чи можна розмовляти з водієм під час руху? А чи можна висуватися у вікно чи виставляти руку? Дозволено чи ходити за автобусом, що він їде? Чому не можна ставати ногами на сидінні? А за автобусі голосно розмовляти, кричати, співати пісні, чи читати книжки?» Заохочення: «Нині ми із Вами хороші пасажири і ніхто зробить нам зауваження. Нині ж зупинка, виходите з автобуса». Питання: «Що треба сказати водієві? Коля і Женя вийшли з автобуса, вони теперь—пешеходы чи пасажири?» Підбиття підсумку: «Хлопці! Вам сподобалася наша поїздка? Ви також себе ведете у сфері транспорту? Тепер постарайтеся дотримуватися всіх правил». Заняття № 6 «До зупинці пасажирського транспорту» (на прогулке).

Цель:

1. розширити знання дітей про пасажирському транспорті. Вони дізнаються, що автобуси (тролейбуси) зупиняються на спеціальних зупинках близько тротуарів, на узбіччі дороги, трамвай—на середині улицы…

2. закріплювати правил поведінки у громадському транспорте.

3. виховувати культуру поведінки. Матеріал: олівець, альбомні листи, атрибути гри. Хід занятия:

1. Вступна розмова: «Хлопці, що роблять люди, якщо потрібно потрапити з частині міста, у іншу? Але як називаються люди, які у автобусі, тролейбусі? Де можна сісти до автобусу, тролейбус, трамвай?

Сьогодні ми із Вами підемо на зупинку і понаблюдаем.

2. Питання: «Ви ще пам’ятаєте як треба поводитися у суспільних місцях і дороге?

3. Розповідь ребенка.

4. Питання: «Як ви вважаєте, чому ми дізналися, що тут зупинка автобуса? (тут висить указатель).

5. Пояснення: «Люди чекають автобус на зупинці. Вони стоять на тротуарі. На проїжджу частину дороги виходити не можна, інакше потрапиш під машину.

Ось під'їжджає автобус. Він зупиняється і відчиняються двері відкриваються. Усі поспішають до автобусу. Дорослі з дітьми й люди можуть увійти до нього через передні двері. Усі входять не штовхаючись, спокійно. У автобусе.

(тролейбусі) пасажири повинні дотримуватися також особливі правила".

6. Питання: «Хто знає які це правила?».

7. Пояснення: «Особливу обережність необхідно дотримуватися на трамвайних зупинках. Вони часто перебувають у середині проїзній частині, тому на виході з трамвая треба подивитися направо і упевнившись у безпеці, йти безпосередньо до тротуару. Якщо ж потрібно перейти на бік вулиці зліва трамвая, то не перейматися ним треба попереду, бо годі й помітити зустрічний трамвай. Колії треба переходити швидко, ніж виявитися між путей.

8. Дидактична гра. «Пішохід і транспорт».

Дидактична завдання: практично освоїти ПДД.

Ігрова завдання: пройти чи проїхати без нарушений.

Правила гри: рухатися і зупинятися за сигналом, вміло регулювати движение.

Матеріал: емблеми із зображенням різних видів міського транспорту: автомобіль, трамвай, тролейбус, автобус, світлофор, талони водія, візитівка пішохода, свисток, дорожні знаки.

Методика проведения:

Пояснення правил игры.

Практичне действие.

Нагадування: якщо пішохід чи водій порушив правила, міліціонер зупиняє руху, робить прокол на талоні водія, а пішоходові пропонує стати пасажиром. Міліціонер робить оцінку на візитною картці пешехода.

— Вказівки: за сигналом ведучого (свисток) починається рух транспорту, й пассажиров.

— Поощрение.

Аналіз, оцінка знань і умінь практично застосовувати ПДР, заохочення, рекомендації і підбиття итогов.

9. Малювання на задану тему: «До зупинці транспорта».

Підбиття підсумків: «Що нового ви дізналися на занятті? Що вам понравилось?

Ви добре займалися, малювали хороші малюнки. Молодцы!".

Заняття № 7.

«Хто регулює рух транспорту, й пешеходов».

(на прогулке).

Цель:

1. дати початкова уявлення на роботу милиционера—регулировщика, про світлофорі і спроби деяких знаках.

2. закріплення правил переходу через улицу.

3. виховувати шанобливе ставлення до працівникам міліції. Хід заняття: вихователь заздалегідь вибирає такому місці, де видно світлофор і перебуває инспектор.

1. Вступна розмова: «Подивіться, хто стоїть перехресті? Це милиционер-регулировщик-инспектор ДАІ (державна інспекція безпеки дорожнього руху). Він тут найголовніший. Підніме свою білу паличку і машини зупиняться, йому підпорядковуються водії усіх автомобілів і мотоциклів. Він стежить те, як переходять вулицю пешеходы.

2. Розповідь вихователя: «Інспектори ДАІ мужні люди. Вони несуть своєї слабкості і у спеку й в холод, і дощ, і тільки вночі й удень. Вони першими приходять допоможе, потерпілим у автомобільних аваріях. Вони перевіряють, щоб машини, які їздять містом були справними, із гарними тормозами».

3. Читання вірші З. Михалкова «Моя улица».

4. Пояснення: «Бувають перехрестя, де немає регулювальника, а встановлено вуличні автомати, називаються світлофорами. Усі водії і пішоходи повинні суворо підпорядковуватися їх сигналам. У світлофорі змінюються червоний, жовті і зелені вогні. Ці три кольору часто називають чарівними, оскільки вони регулюють движение.

5. Питання: «Хіба означає кожен вогонь? Це означає червоний колір? Це означає жовтий і зелений? Як поводяться люди?

6. Художнє слово: читання вірші З. Михалкова «Светофор».

7. Питання: «Як управляють рухом регулировщики?».

8. Пояснення: «Міліціонер повернувся після того боком з витягнутої вздовж грудях рукой—это однаково, що зелений сигнал светофора—можно переходити улицу.

9. Показ дитини: «Якщо ж регулювальник стоїть після того спиною чи грудьми, то переходити не можна. Це теж, як і червоний сигнал світлофора, ну, а жовтий? Це коли регулювальник стоїть нині з піднятою вгору рукою. Він ніби просить вашу увагу. Це таки відповідає жовтому сигналу світлофора. 10. Показ дитини. 11. Пояснення: «Пішоходам, у яких переходять вулицю треба затриматися посередині, на острівці безпеки. Хто це лише хотів переходити повинен чекатимеш наступного вказівки. Отже якщо регулювальник стоїть боком—переходите! Спиною чи грудью—стойте! Підпорядковуватися вказівкам регулювальника зобов’язані все: водії транспорту, й пішоходи. 12. Практичне дію: «Пропоную одного з дітей бути регулировщиком.

Діти мають відповісти, якому кольору світлофора відповідає той чи інший жест". 13. Підбиття підсумку: «Хлопці! Вам сподобалася наша прогулянка. Що нового ви дізналися. Що вам запомнилось?».

Заняття № 8.

«Дорожні знаки».

Цель:

1. розширювати знання дітей про дорожніх знаках та його назначениях.

2. закріплювати знання дітей щодо правил дорожнього руху, переходу через вулицю, поведінки на дороге.

3. формувати в дітей віком навички обережного поведінки надворі. Матеріал: дорожні знаки, книга з ілюстраціями. Хід занятия:

1. Вступна розмова: «Сьогодні ми із Вами ми поговоримо про дорожніх знаках».

2. Показ 3−4 дорожніх знаків. «Ви напевно бачили трикутні, круглі і квадратні знаки на багатьох вулицях і дорогах. За цією знакам водії дізнаються, де можна їхати, чи не можна, де можна зупинити автомобіль і заправити бензином. Знаки попереджають про небезпечність на дорогах, вказують собі напрямок руху. Ці знаки ж повинні знати і пешеходы».

3. Показ знака «Пішохідний переход».

4. Питання: «Що за знак, що він означает?».

5. Показ знака «Підземний перехід», «Зупинка автобуса». Питання: «Навіщо вони потрібні? Що позначають? Де це ви їх бачили? Які знаки ще знаете?

6. Ігрова ситуація: знаки, із якими діти були відомі і з якими познайомилися розвісити на стільці і у різних місцях комнаты.

Дітям пропонується почергово відвідати «місто», до бабусі, додому, вони мають зробити відповідні дії, які показують знаки.

7. Підбиття підсумків: «Вам сподобалося наше заняття? Тепер ви знаєте багато дорожніх знаків, і вам нема великих складнощів переходити через улицу».

Заняття № 9.

«Екскурсія до центру города».

Цель:

1. розширювати знання дітей про вулиці міста, про великому русі на них.

2. закріплення навичок поведінки на улице.

3. закріплення знання дорожніх знаках, світлофорі, і їх значениях.

4. формувати в дітей віком спостережливість, обережність на дороге.

Хід занятия:

1. Виховна розмова: «Діти, ми сьогодні підемо на екскурсію. Ви був у центрі міста Київ і знаєте яке там велике рух транспорту, й навчимося ходити по городу».

2. Питання: «Хто знає його як називається ця автобусна остановка?».

3. Вказівки: «Подивіться як обозначается».

4. Художнє слово С.Михалков.

Тут посаді у будь-яку довільну время.

Чергує сміливий постовой,.

Він управляє відразу всеми,.

Хто проти нього на мостовой.

Питання: «Про кому цей вірш? Що він ставить на перехресті? Яким сигналам підпорядковується пішохід? При якому сигналі світлофора можуть їхати автомобілі та йти люди? При якому світі не можна їхати або переходити вулицю? Навіщо потрібен жовте світло світлофора? На які знаки необхідно передусім звернути увагу пішоходам? Як треба переходити вулицю? Якщо ж пішохідний перехід не обозначен?

Практичні дії: переходимо через улицу.

Підбиття підсумків: «Які враження ми залишилися після нашої екскурсії? Діти молодшої групи теж хотів би сходити на екскурсію, але де вони ще «маленькі, розкажіть їм про увиденном.

Заняття № 10.

«Спостереження руху машин і клубною роботою водителя».

(на прогулке).

Цель:

1. закріплювати знання про двосторонньому і однобічному движении.

2. знайомство з сигналізацією машин, з новими дорожнім знаком «В'їзд запрещен».

3. виховувати на повагу до праці водіїв машин. Хід заняття: Вступна розмова: «Хлопці, ми на перехресті і стежити рухом транспорту». Вказівки: «Подивіться, водій роблячи поворот в іншу вулицю включає у машини попереду та ззаду світлові сигнали». Питання: «Навіщо це потрібно?» Пояснення: «Якщо машина повинна повернути наліво, включаються сигнали з лівого боку, і якщо машина повертатиме направо, спалахнуть сигнали з правої боку. Тому на згадуваній перехресті, де водії може зробити поворот пішоходи повинні уважно треба стежити за сигналізацією. І як розпочати перехід, треба переконатися, чи немає машини, яка може повернути направо чи наліво». Розповідь вихователя: «Відповідальна праця в водія. Управляючи своєї машиною він весь час уважно стежить за які йшли транспортом, за сигналами світлофора, пішоходами. З іншого боку він суворо виконувати вказівки дорожніх знаків. Ці знаки важливі як для водіїв, але й пішоходів». Питання: «Як дізнаються пішоходи, що тут потрібно переходити вулицю? Як можна визначити місце переходу?» Показ знака «Пішохідний перехід». «Про що свідчить цей знак?» Показ знака «В'їзд заборонено». «Ось інший знак, що вона зображено?» Пояснення: «Цей знак вивішується перед в'їздом певні вулиці. Він повідомляє у тому, що в'їзд транспорту сюди заборонено». Ігрова завдання: знайди той самий знак. Підбиття підсумків: «Молодці хлопці! Ви дедалі засвоїли, гарно поводили себе вулиці, я вами довольна!».

Завдання № 11.

«Загадки» Цель:

1. закріплювати знання дітей про плани транспорту через художнє слово.

2. розвивати в дітей віком кмітливість і сообразительность.

3. виховувати увагу, терпіння при відгадуванні загадок. Матеріал: загадки, фішки. Хід заняття: Вступна розмова: «Ви багато знаєте про ПДР, транспорті, а сьогодні ми перевіримо ваші знання. Я вам загадувати загадки, а ви говорити відгадки, хто правильно ответит—получает фішку, наприкінці заняття, хто має більше буде фішок, тому ми надамо звання «Знавець ПДР». Вказівки: «Щоб має бути підвищеним руку». Рада: «Уважно слухайте загадку остаточно». Нагадування: «Згадайте всі види транспорту» Художнє слово:

Якби встала.

До неба дістала б. (дорога).

Від вдома начинается,.

Не жива, а идет,.

Не рухається, а веде. (дорога) Біля будинку і закінчується. (дорога) Запылал у чудовиська смарагдовий очей, Отже можна вулицю перейти зараз. (светофор) Три глаза—три наказу, Красный—самый небезпечний. (светофор) Дом вулицею йде, На роботу всіх везе, Нема за курячих тонких ніжках, На гумових чобітках. (троллейбус/автобус) Не літає, не біжить, Жук вулицею біжить, І ятрить у власних очах жука Два блискучих вогника. (автомобиль) Опоясал кам’яний ремінь Сотні міст і сіл. (шоссе) Встало скраю вулиці У довгому чоботі, Опудало трехглазое На однієї нозі Де машини рухаються, де зійшлися шляху, допомагає вулицю людям перейти. (светофор) Что за диво синій будинок, Вікна світлі колом, Має взуття зі гуми, А харчується бензином. (автобус) Спозаранку за віконцем, Стукіт і дзенькіт і метушня, По прямим сталевим доріжками, Ходять червоні вдома. (трамвай) Підбиття підсумків: «Усе, хлопці, ви молодці! Добре працювали, а звання «Знавець ПДР», ми вручимо… В нього найбільше фішок, він отримав відмінний результат знань ПДД.

Заняття № 12.

«Конкурс на знання ПДР» Цель:

1. закріпити з дітьми знання ПДД.

2. закріпити знання, отримані на занятиях.

3. виховувати порозуміння і доброзичливе ставлення одне до друга. Матеріал: різнобарвні геометричні фігури, фанти. Хід занятия:

1. вступна розмова: «Сьогодні ми проведемо цікаву гру. Хто хто швидше, і правильно відповість стосовно питань, той краще знає ПДР. Будьте все уважні. Той, хто правильно відповість питанням, отримує фант».

Питання: «І мають ходити пішоходи? Що таке перехрестя? Що таке пішохідні перехід? Де пішоходи можуть переходити вулицю? Як позначаються пішохідні переходи тут міста? Які сигнали світлофора ви знаете?

Що означає червоний сигнал світлофора? Що означає жовтий сигнал?

Що означає зелений сигнал? Де можна кататися велосипедами? Чому не можна кататися велосипедом тротуаром і проїзній частині? Чому не можна виходити на і на бруківці? Чому не можна висуватися у вікно чи висувати руки, коли їсте автобусами, тролейбусі, трамваї? Що робить регулировщик?

Підбиття підсумків: «Молодці хлопці! Ви відповіли всі запитання, все засвоїли. Я вами задоволена. Давайте виявимо «Знавця ПДР» (підрахунок фантов).

Список використаної литературы.

1. Лапшин В.І. Правила дорожнього руху РФ.

М. «Транспорт» 1999 г.

2. Клименко В. Р. «Навчайте дошкільнят правилам движения».

М. «Просвітництво» 1973 г.

3. Степаненкова Э. Я., Філенко М. Ф. «Дошкільнятам щодо правил дорожнього движения».

М. «Просвітництво» 1975 г.

4. Саулина Т. Ф. «Три сигналу светофора».

М. «Просвітництво» 1989 г.

5. Юрянин «Светофор».

М. Видавництво «Дитяча література» 1971 г.