Податкова звітність: види, порядок складання та строки подання
Складання та подання податкової звітності висвітлено в главі 2 розділу 2 ПКУ. Зазначимо, що визначення податкової декларації, подане в ПКУ, відрізняється від того, яке передбачено в Законі «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181. Нагадаємо, що, відповідно до останнього Закону, податковою декларацією вважався… Читати ще >
Податкова звітність: види, порядок складання та строки подання (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Складання та подання податкової звітності висвітлено в главі 2 розділу 2 ПКУ. Зазначимо, що визначення податкової декларації, подане в ПКУ, відрізняється від того, яке передбачено в Законі «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181. Нагадаємо, що, відповідно до останнього Закону, податковою декларацією вважався документ, який платник податків подавав до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснювалося нарахування та (або) сплата податку, збору (обов'язкового платежу). У ст. 46 ПКУ уточнено, що податковою декларацією (розрахунком) є документ, на підставі якого нараховується та (або) сплачується податкове зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та (або) сплаченого податку. Таким чином, тепер податковою декларацією вважатиметься і Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ).
Крім цього, платники мають пам’ятати, що:
митні декларації прирівнюються до податкових декларацій з метою нарахування та сплати податкових зобов’язань:
додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Якщо відповідно до ПКУ податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, то податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. Остання за таких умов не подається (п. 46.3 ст. 46 ПКУ).
Цікаву норму, яка теоретично має захистити платника податків, передбачено в п. 46.4 ст. 46 ПКУ. У разі якщо останній вважає, що форма податкової декларації збільшує або зменшує його податкові зобов’язання всупереч нормам ПКУ, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці податкової декларації. За потреби разом з декларацією платник може подати і доповнення, складені за довільною формою. До них мають додаватися пояснення мотивів такого подання.
До ухвалення нових форм декларацій, які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, чинними залишаються форми «старих» декларацій (п. 46.6 ст. 46 ПКУ).