Крилаті слова висловлювання

Крылатые слова выражения Авгиевы конюшни В грецької міфології Авгієві стайні — великі стайні Авгія, царя Элиды, ко-торые в продовження багато років не прибиралися. Очищені вони був у одного дня героєм Гераклом (Геркулесом): він через стайні річку, води якої може і забрали весь гній. Міф цей впер-вые повідомлено грецьким істориком Диодором Сицилийским (1 в. до зв. е.). Що Виник звідси вы-ражение «авгієві стайні» застосовується для позначення дуже брудного приміщення, і навіть сильної занедбаності, засміченості, безладдя на ділі, потребують великих докладає зусиль до їх уст-ранения; крилатим вона стала ще давнини (Сенека, Сатира до страти імператора Клавдія; Лукиан, Олександр).

Ариаднина нить Выражение, що означає: дороговказна нитку, керівна думку, спосіб, допомагає вый-ти з затруднительного становища, вирішити важче запитання. Виникло з грецьких міфів про афин-ском герої Тесее, вбив Мінотавра, жахливого полубыка-получеловека. Афіняни були зобов’язані на вимогу критського царя Міноса щороку відправляти на Кріт сім хлопців та семеро дівчат на з'їдання Мінотавру, обитавшему в побудованому йому лабіринті, з яких ни-кто було вийти. Зробити небезпечний подвиг Тесею допомогла котра покохала його дочку критського ца-ря Аріадна. Таємно від батька він дав йому гострий меч і клубок ниток. Коли Тесея і приречених на розтерзання юнаків та дівчат відвели в лабіринт. Тесей прив’язав біля входу кінець нитки і пішов заплутаним переходами, поступово розмотуючи клубок. Знищивши Мінотавра, Тесей по нитці знайшов зворотний шлях з лабіринту і звідти всіх приречених (Овідій, Метаморфози, 8, 172; Ге-роиды, 10, 103).

Ахиллесова пята В грецької міфології Ахіллес (Ахілл) — одне із найбільш сильних і хоробрих героїв; він оспівано в «Іліаді» Гомера. Послегомеровский міф, переданий римським письменником Гигином, со-общает, що мати Ахіллеса, морська богиня Фетіда, щоб зробити тіло сина невразливим, оку-нула їх у священну річку Стікс; занурюючи, вона тримала його з п’ятку, якої торкнулася вода, тому п’ятка залишилася єдино уразливим місцем Ахіллеса, куди він був смертельно ра-нен стрілою Париса. Що Виник звідси вираз «ахіллесова (чи ахиллова) п’ята» употребля-ется у значенні: слабка сторона, вразливим місцем чего-либо.

Бочка Данаид Данаиды в грецької міфології — п’ятдесят дочок царя Лівії Даная, з яким ворогував його брат Єгипет, цар Єгипту. П’ятдесят синів Єгипту, переслідуючи Даная, втікали з Лівії в Арголиду, змусили втікача віддати їм у дружини його п’ятдесят дочок. У перший ж шлюбної ночі Данаиды, на вимогу батька, вбили своїх чоловіків. Одна тільки їх зважилася ос-лушаться батька. За досконале злочин сорок дев’ять Данаид були після смерті при-суждены богами вічно наповнювати водою безодню в підземному царстві Аїда. Звідси виникло вираз «бочка Данаид», вживане у значенні: постійний безплідний працю, і навіть — вмістилище, що ніколи може бути наповнений. Міф про Данаидах вперше изло-жен римським письменником Гигином (Байки, 168), проте образ бездонного судини зустрічається Афродити раніше. Лукиан перший використовував вираз «бочка Данаид».

Век Астреи В грецької міфології Астрея — богиня справедливості. Час, перебуваючи землі, було щасливим, «золотим століттям». Вона залишила землю в залізному столітті та із тих пір під назвою Діви сяє в сузір'ї Зодіаку. Вислів «століття Астреи» вживається у значенні: щаслива пора.

Возлияние [поклоніння] Бахусу [Вакху].

Бахус (Вакх) — у римській міфології — бог провина, і веселощів. У древніх римлян при жерт-воприношениях богам існував обряд узливання, який полягав в виливанні вина з чаші на вшанування бога. Звідси виникло жартівливе вираз «узливання Бахусу», вживане у значенні: пиятика. Ім'я цього давньоримського бога вживається та інших жартівливих висловлюваннях про пьян-стве: «поклонятися Бахусу», «служити Бахусу».

Геркулес. Геркулесів працю [подвиг]. Геркулесові стовпи [столбы].

Геркулес (Геракл) — герой грецьких міфів («Іліада», 14, 323; «Одіссея», II, 266), ода-ренный незвичайній фізичної силою; він зробив дванадцять подвигів — убив чудовищ-ную Лернейскую гідру, очистив стайні Авгія та інші. На протилежних берегах Європи і сподівалися Африки у Гібралтарської протоки він поставив «Геркулесові стовпи (стовпи)». Так було в стародавньому світі називали скелі Гибралтарскую і Джебель-Муса. Стовпи ці вважалися «краєм світу», далі якого вже немає шляху. Тому вираз «дістатися «Геркулесовых стовпів» стало упот-ребляться в значенні: дістатися краю чогось, до крайньої точки. Ім'я легендарного греческо-го героя стало загальним в людини, який володіє большою фізичної силою. Вислів «Геркулесів працю, подвиг» вживається, коли говорять про якомусь справі, потребує не-обыкновенных зусиль.

Геркулес на распутье Выражение виник із промови грецького софіста Продика (V в. до зв. е.), відома лише в викладі Ксенофонта «Спогади про Сократа», 2, 1, 21—33). У цьому промови Продик розповів змайстровану їм алегорію про юнакові Геркулесі (Геракла), сидевшем на роздоріжжі і що размышлявшем про життєвий шлях, що йому потрібно було обрати. До нього підійшли дві жінки: Зніженість, нарисовавшая йому життя, повну задоволень і розкоші, і Чеснота, указавшая йому важкий шлях до слави. Вислів «Геркулес роздоріжжі» застосовується до людини, затрудняющемуся в виборі між двома рішеннями.

Гименей. Узи [ланцюга] Гименея В Стародавньої Греції слово «гименей» означало і весільну пісню, і божество шлюбу, освя-щенного релігією і Законом України, на відміну Ероса, бога вільного кохання. Алегорично «Гименей», «Узи Гіменея» — шлюб, шлюб.

Дамоклов меч Выражение виник із давньогрецького перекази, розказаного Ціцероном яка «Тускуланские розмови». Дамокл, одне із наближених сіракузького тирана Діонісія Старшого (432— 367 рр. дон. е.), став заздрісно говорити про нього як і справу счастливейшем з людей. Діонісій, щоб провчити заздрісника, посадив його за своє місце. Під час бенкету Дамокл побачив, над її головою висить на кінському волосі гострий меч. Діонісій пояснив, що це — емблема тих опасно-стей, яким він, як володар, постійно піддається, попри зовні щасливим життя. Звідси вираз «дамоклів меч» одержало значення навислої, загрозливою опасности.

Дары данайців. Троянський конь Выражение вживається у значенні: підступні дари, що із собою загибель тим, хто їх отримує. Виникло з грецьких сказань про Троянської війні. Данайцы, після довготривалої й безуспішною облоги Трої, вдалися до хитрості: вони спорудили величезного дерев’яного коня, остави-ли її в стін Трої, не бажаючи вдали, що пливуть берега Троады. Жрець Лаоокон, увидя это-го коня і знаючи хитрості данайців, вигукнув: «Що б це було, є небезпека данайців, навіть дари приносять!» Але троянці, не слухаючи застережень Лаокоона і пророчиці Кассандри, втащи-ли коня до міста. Вночі данайцы, спрятавшиеся всередині коня, вийшли, перебили варту, відкрили го-родские ворота, впустили повернулися на кораблях товаришів отже оволоділи Володаря кілець («Одіссея» Гомера, 8, 493 і їв.; «Енеїда» Вергілія, 2, 15и сл.). Піввірш Вергілія «Боюся данайців, навіть дари», цитоване часто латиною («Timeo Danaos et dona ferentes»), увійшло приказку. Звідси теж виникло вираз «троянського коня», вживане у значенні: таємний, підступний задум.

Двуликий Янус В римської міфології Янус — бог часу, і навіть будь-якого початку й кінця, входів і вы-ходов (janua — двері) — зображувався з цими двома особами, зверненими в протилежні боку: молодим — вперед, у майбутнє, старим — у минуле. Що Виник звідси вираз «дволикий Янус» чи навіть «Янус» означає: лукавий человек.

Золотое руно. Аргонавты В давньогрецьких міфах розповідається, що герой Язон пішов у Колхіду (восточ-ное узбережжя Чорного моря) добувати золоте руно (золоту шерсть барана), яке охороняли дракон і бики, извергавшие з пащі полум’я. Язон побудував корабель «Арго» (швидкий), під назвою якого учасники цього, по переказам першого, далекого плавання давнини було названо арго-навтами. З допомогою чарівниці Медеї Язон, подолавши всі перешкоди, благополучно завла-дел золотим руном. Першим, який виклав він, був поет Пиндар (518—442 рр. до зв. е.). Зо-лотым руном називають золото, багатство, яким прагнуть опанувати; аргонавтами — сміливих мореплавців, шукачів приключений.

Кассандра По Гомеру («Іліада», 13, 365), Кассандра—дочь троянського царя Приама. Аполлон на-делил її задарма прорікання. Але вона відкинула його любов, він вселив цю повагу всім недовіру до її пророцтвам, хоча вони збувалися; то вона марно попереджала троянців, що деревян-ный кінь, яку вони внесли до міста, принесе їм загибель (Вергили і, Енеїда, 2, 246) (див. Дари данайців). Ім'я Кассандри стало загальним людиною, застережливого про небезпечність, але не вірять.

Кастор і Поллукс В грецької міфології Кастор і Полидевк (римск. Поллукс) — сини Зевса і Леды, близнюки. У «Одіссеї» (II, 298) про неї говориться як «про дітях Леды і Тиндарея, сина спартанського царя. За іншою версією міфу, батько Кастору — Тиндарей, а батько Поллукса — Зевс, тому пер-вый, народжений від смертного, смертний, а другий — безсмертний. Коли Кастор було вбито, Поллукс став благати Зевса, щоб він дав можливість померти і його. Але Зевс запропонував йому на вы-бор: або вічно перебувати на олімпі без брата, чи разом із братом проводити одного дня на олімпі, інший — в Аїді. Поллукс обрав останнє. Їхні імена стали синонімом двох нераз-лучных друзів.

Лета. Кануть в Лету В грецької міфології Лето — ріка забуття в Аїді, підземному царстві; душі умер-ших по прибуття у підземне царство пили з її води і забували все своє минуле життя (Ге-сиод, Теогонія; Вергілій, Енеїда, 6). Назва річки стало символом забуття; що виник звідси вираз «канути в Лету» вживається у значенні: назавжди зникнути, бути забытым.

Марс. Син Марса. Марсово поле В римської міфології Марс — бог війни. Переносно: військовий, войовничо налаштований людина. У цьому значенні вживається вираз «син Марса»; вираз «Марсово по-ле» у значенні: полі битви. Також у старовинному Римі називалася одна з двох частин міста лівому березі Тибра, призначена для військових і гімнастичних вправ. У Парижі це назва-ние носить площу перейменують на західній частині міста, служила спочатку для військових парадів. У Петербурзі так називалася площа між Літнім садом і казармами лейб-гвардії Павлов-ского полку, на якої при Ніколає I і пізніше проводилися великі військові парады.

Между Сциллою і Харибдой По сказанням античних греків, на прибережних скелях з обох боків Мессинского протоки жили два чудовиська: Сцилла і Харибда, поглощавшие мореплавців. Сцилла,.

…без угаву гавкаючи,.

Визгом пронизливим, вереску цуценя молодого подібним,.

Всю оголошує околиця чудовисько. До неї наближатися.

Страшно не людям одним, а й самим безсмертним…

Мимо її не один мореходець було непошкоджено.

С легким пройти кораблем: все зубасті пащі роззявивши,.

Разом вона за шести людина з корабля викрадає…

Близко побачиш іншу скелю…

Страшно все море під тою скалою тривожить Харибда,.

Три десь у день поглинаючи і трьох десь у день вивергаючи.

Черную вологу. Не смій наближатися, коли поглинає:

Сам Посейдон від погибелі вірної тоді не позбавить…

(«Одиссея» Гомера, 12, 85—124. Переклад У. А. Жуковського.).

Возникшее звідси вираз «між Сциллою та Харибдою» вживається у значенні: виявитися між двома ворожими силами, вагітною, коли загрожує небезпеку, і з тим і з іншого стороны.

Минерва [Паллада], яка вийшла з голови Юпітера [Зевса].

Минерва — в римської міфології богиня мудрості, покровителька наук і чомусь мистецтв, ототожнювана із грецької богинею Афиной-Палладой, яка, відповідно до міфам, народилася з голови Юпітера (грецька паралель его—Зевс), вийшовши звідти у всеозброєнні — в латах, шоломі, з мечем в руці. Тому, коли говорять когоабо про чимось, нібито який з’явився відразу цілком закінченим, поява це порівнюють із Мінервою, що вийшла із голови Юпітера, чи з Палладой, яка вийшла з голови Зевса (Гесиод, Теогонія; Пиндар, Олімпійські оди, 7, 35).

Морфей. Обійми Морфея В грецької міфології Морфей — син бога Гипноса, крилатий бог сновидінь. Ім'я його — синонім сну.

Муки Тантала В грецької міфології Тантал, цар Фрігії (званий також царем Лідії), був лю-бимцем богів, які найчастіше запрошували його за свої бенкету. Але, загордившись своїм поло-жением, він образив богів, внаслідок чого і він жорстоко покараний. По Гомеру («Одіссея», II, 582—592), покарання його полягала у цьому, що, низвергнутый в Тартар (пекло), він вічно відчуває нестерпні борошна спраги і голоду; він стоїть по горло у питній воді, але вода полишає нього, як він похилить голову, щоб напитися; з нього нависнули галузі із гучними плодами, але, як він протяги-вает до них руки, галузі відхиляються. Звідси й виникло вираз «борошна Танталу», має значення: нестерпні борошна внаслідок неможливості досягти бажаної мети, попри її близость Нарцисс В грецької міфології — гарний юнак, син річкового бога Кефиса і німфи Лейрио-пы. Якось Нарцис, ніколи нікого не любив, нахилився над струмком і, коли у ньому своє обличчя, закохався у себе і помер від туги; тіло його звернулося до квітка (Овідій, Метамор-фозы, 3, 339—510). Ім'я його стало загальним в людини, любующегося собою, самовлюб-ленного. М. Є. Салтиков-Щедрін називав Нарцисами сучасних йому ліберальних базік, закоханих у власне красномовство, тих «сівачів прогресу», котрі за незначним пово-дам пререкались із урядовою бюрократією, прикриваючи балачкою про «святому справі», «свет-лом майбутньому» тощо. п. свої інтереси («Новий Нарцис, чи Закоханий у собі». «Призна-ки времени»).

Начинать з яєць Леды В грецької міфології Леда — дочка Фестия, царя Этолии, своєю красою Зевса, який став їй у образі лебедя. Плодом їх союзу була Олена («Іліада», 3, 426; «Одіссея», II, 298). По пізнішому варіанту цього міфу, Олена народилася з одного яйця Леды, а брати її, близнюки Кастор і Поллукс — з іншого (Овідій, Героиды, 17, 55; Горацій, Сатири, 2, 1, 26). Вийшовши згодом заміж за Менелая, Олена була викрадена Парисом і справжнього виявилася, таким об-разом, винуватицею походу греків на Трою. Вислів «розпочинати з яєць Леды» перегукується з Гора-цию (65—8 рр. до зв. е.), який («Про мистецтво поезії») вихваляє Гомера через те, що він своє розповідь про Троянської війні починає не ab ovo — немає від яйця (зрозуміло міф про Леду), ні з початку, а відразу вводить слухача in medias res — в середину речей, до самого істота де-ла. Слід до цього додати, що вираз «ab ovo» у римлян було поговорочным; в пол-ном вигляді: «ab ovo usque ad mala» — з початку остаточно; буквально: від яйця до фруктів (римський обід починався з яєць і закінчувався фруктами).

Нектар і амврозия В грецької міфології нектар — напій, амврозия (амброзія) — їжа богів, дає їм безсмертя («Одіссея», 5, 91−94). Переносно: надзвичайно смачний напій, вишукане страву; вище насолоду.

Олимп. Олімпійці. Олімпійський блаженство, велич, спокойствие Олимп — гора в Греції, де, як розповідається в грецьких міфах, жили боги (Го-мер, Іліада, 8, 456). У пізніших письменників (Софокл, Аристотель, Вергілій) Олімп — небес-ный звід, населений богами. Олімпійці — безсмертні боги; переносно — люди, завжди со-храняющие величну урочистість зовнішності і незворушний спокій духу; як і називають людей зарозумілих, недоступних. Звідси виникла низка висловів: «литератур-ный Олімп», «музичний Олімп» — група визнаних поетів, письменників, музикантів. Іноді висловлювання ці вживаються іронічно, жартівливо. «Олімпійський блаженство» — вища сте-пень блаженства; «олімпійське велич» — урочистість в манерах, в усьому образі; «олим-пийское спокій» — спокій нічим невозмутимое.

Панический страх Выражение вживається у значенні: підсвідомий, раптовий, сильний страх, охваты-вающий безліч людей, викликає сум’яття. Виникло з грецьких міфів про Пане, бога ле-сов і полів. Відповідно до міфам, Пан наводить раптовий і підсвідомий жах на людей, особливо у подорожніх в глухих і усамітнених місцях, і навіть на війська, які впадають цього у втеча. От-сюда ж виникло слово «паника».

Парнас В грецької міфології Парнас — гора в Фесалії, місцеперебування Аполлона і муз. У переносному значенні: сукупність поетів, поезія будь-якого народу. «Парнасские сестри» — музи.

Пегас В грецької міфології — крилатий кінь Зевса; під ударом його копита на горі Гелікон утворився джерело Ипокрена, яким надихаються поети (Гесиод, Теогонія; Овідій, Метаморфо-зы, 5). Символ поетичного вдохновения.

Пигмалион і Галатея В давньогрецькому міф про прославленому скульптора Пігмаліона розповідається, що він от-крыто висловлював своє зневага до жінкам. Розгнівана цим богиня Афродіта змусила його закохатися в статую молодої дівчини Галатеї, нею ж самою створену, і прирекла його за борошна безмовної любові. Пристрасть Пігмаліона виявилася, проте, настільки сильним, що вдихнула життя статую. Бадьора Галатеє стала його дружиною. За підсумками цього міфу Пігмаліоном пере-носно стали називати людини, який силою свого відчуття, спрямованістю свою волю спо-собствует переродженню іншого (див., наприклад, п'єсу Бернарда Шоу «Пігмаліон»), і навіть закоханого, зустрічаючого холодне байдужість улюбленої женщины.

Прометей. Прометеїв огонь Прометей в грецької міфології — одне із титанів; він викрав з неба вогонь й навчив людей користуватися ним, ніж підірвав віру в могутність богів. Про це розгніваний Зевс повелів Гефесту (Богу вогню й ковальського мистецтва) прикувати Прометея до скелі; щодня прилетав-ший орел терзав печінку прикутого титану (Гесиод, Теогонія; Есхіл, Скутий Прометей). Що Виник з урахуванням цього міфу вираз «прометеїв вогонь» вживається у значенні: свя-щенный вогонь, палаючий у душі людини, невгасиме прагнення до досягнення високої мети у науці, мистецтві, громадської роботи. Образ Прометея символізує людського гідності, величия.

Работа Пенелопы Выражение виник із «Одіссеї» Гомера (2, 94—109). Пенелопа, чоловіка Одіссея, в те-чение багаторічної розлуки з нею залишалася вірної йому, попри домагання наречених; нею було сказано, що відкладає новий шлюб доти дня, коли він скінчить ткати гробовій покрив для свого свекра, старця Лаерта; цілий день вона проводила за тканням, а вночі усе, що наткала протягом дня, розпускала і знову приймалася до праці. Вислів вживається у значенні: вер-ность дружини; нескінченна работа.

Сфинкс. Сфінксова загадка В грецької міфології Сфінкс — чудовисько з особою і грудьми жінки, тулубом лева й крилами птахи, обитавшее на скелі близько Фив; Сфінкс підстерігав подорожніх і ставив їм загадки; які зможуть розгадати які він вбивав. Коли ж фиванский цар Едіп розгадав задан-ные йому загадки, чудовисько позбавило себе життя (Гесиод, Теогонія). Звідси слово «сфінкс» по-лучило значення: щось незрозуміле, загадкове; «сфінксова загадка» — щось неразреши-мое.

Сизифов працю. Сізіфова работа Выражение вживається у значенні: важка, нескінченна і безглузда робота. Воз-никло з грецької міфології. Коринфську цар Сізіфе за образу богів присудили Зевсом до вічної борошні в Аїді: він повинен укочувати на гору величезний камінь, який, дос-тигнув вершини, знову скачувався вниз. Вперше вираз «сізіфову працю» є у эле-гии (2, 17) римського поета Пропорція (1 в. до зв. э.).

Титаны В грецької мифологии—дети Урана (неба) і Геї (землі), повсталі проти богів-олімпійців, їх низвергнуты в тартар (Гесиод, Теогонія). Переносно титаны—люди, відмінні силою, велетенської міццю розуму, генії; титанічний — величезний, грандиозный.

Филемон і Бавкида В давньогрецькому сказанні, обработанном Овідієм (Метаморфози, 8, 610 і їв.), — подружжя скромних престарілих подружжя, які радо прийняли в собі Юпітера і Меркурія, пришед-ших до них у образі стомлених подорожніх. Коли боги, розгнівані тим, що інші жителі цієї місцевості не надали їм гостинності, затопили її, хатина Филемона і Бавкиды, остав-шаяся неушкодженою, була до храму, а подружжя стало жерцями. З їхнього бажанню вони померли одночасно, — боги звернули Филемона в дуб, Бавкиду — в липу. Звідси Филемон і Бавкида стали синонімом нерозлучною пари старих супругов.

Фортуна. Колесо Фортуны Фортуна — в римської міфології богиня сліпого випадку, щастя нещастя. Вона изо-бражалась з пов’язкою очах, що постала кулі чи колесі і тримає лише у руці кермо, а інший — ріг достатку. Руль символізував те, що фортуна управляє долею людини, ріг изоби-лия — на добробут, достаток, яку вона може подарувати, а кулю чи колесо підкреслювали її постійну мінливість. Ім'я її й вираз «колесо Фортуни» вживається у значенні: випадок, сліпе счастье.

Фурия В римської міфології — кожна гілка трьох богинь помсти (в грецьк. миф.—эринии). Есхіл, ко-торый вивів эриний на Майдані сцену, зобразив їх огидними бабами зі зміями замість волосся, з налитими кров’ю очима, з висунутими мовами вишкіреними зубами. Символ помсти, переносно — злобна розлютована жінка.

Химера В грецької міфології — вогнедишний чудовисько, описуване різна. Гомер в «Іліаді» (6, 180) повідомляє, що має голову лева, тулуб кози і хвіст дракона. Гесиод в «Теогонії» стверджує, що химера з трьома головами (лева, кози, дракона). Алегорично химера — щось нереальне, плід соображения.

Цербер В грецької міфології трехголовый пес, охороняє вхід у підземне царство (Аїд). Про нього вперше розказано в «Теогонії» давньогрецького поета Гесіода; неї Вергілій («Енеїда», 6) та інших. Звідси слово «цербер» (латинська форма; грецьк. Кербер) вживається пере-носно у значенні: лютий, пильний страж, а також — зла собака.

Цирцея Цирцея (латинська форма; грецьк. Кирці) — по Гомеру, підступна чарівниця. У «Одис-сее» (10, 337—501) розповідається, як за допомогою чарівного напою вона перетворила спутни-ков Одіссея в свиней. Одіссей, якому Гермес дав магічне рослина, переміг її чари, і запропонувала негайно йому розділити її любов. Примусивши Цирцею заприсягтися у цьому, що вона за-мышляет нічого поганого проти нього поверне людську подобу його супутникам, Одіссей скло-нился їхньому пропозицію. Ім'я її стало синонімом небезпечної красуні, підступній обольститель-ницы.

Яблоко раздора Выражение це у значенні: предмет, причина спору, ворожнечі, запустив у вжиток римський історик Юстін (ІІ. зв. е.). Засноване воно грецькою міфі. Богиня розбрату Эрида покотила ме-жду гостями на весільному бенкет золоте яблуко з написом: «Чудової». Серед гостей були богині Гера, Афіна і Афродіта, які засперечалися у тому, хто з них отримати яблуко. Суперечка їх дозволив Паріс, син троянського царя Приама, присудивши яблуко Афродиті. У благодар-ность Афродіта допомогла Парису викрасти Олену, дружину спартанського царя Менелая, що робить відбулася Троянська война.

Ящик Пандоры Выражение, має значення: джерело нещасть, великих лих; виник із поеми грецького поета Гесіода «Труди й дні», у якій розповідається, що коли люди жили, не знаючи ніяких нещасть, хвороб Паркінсона й старості, поки Прометей не викрав у богів вогонь; при цьому раз-гневанный Зевс надіслав на грішну землю красиву жінку — Пандору; вона отримала запрошення від Зевса скринька, у якому заперто все людські нещастя. Підбурювана цікавістю, Пандора от-крыла скринька і розсипала все несчастья.

Десятая муза Античная міфологія налічувала дев’ять муз (богинь — покровительок наук і чомусь мистецтв). Давньогрецький поет Гесиод в «Теогонії» («Родовід богів», 77) вперше у дійшли до нас джерелах називає їх назви. Розмежування областей наук і мистецтв (лірична поезія, исто-рия, комедія, трагедія, танці, любовна поезія, гімни, астрономія і епос) закріплення за певними музами було вироблено у пізнішу епоху (III — I ст. до зв. е.).

Выражением «десята муза» позначають якусь область мистецтва, преимуществен-но знову що виникла і увійшла в канонічний список: в XVIII в. так називали критику, у середині ХІХ ст. у Німеччині — театр-варьете, нашого часу — кіно, радіо, телебачення та т. д.

Золотой дождь Этот образ виник із грецького міфу Зевса, який, зачарувавшись красою Данаи, доче-ри аргосского царя Акрисия, з’явився до неї у вигляді золотого дощу, після в неї народився син Персей.

Даная, осыпаемая дощем золотих монет, зображено на картинах багатьох митців епохи Відродження (Тіціан, Корреджо, Ван-Дейк та інших.). Вислів вживається в значенні: великі гроші. Переносно «золотим дощем» на-зывают легко добуте богатство.

Циклопы. Циклопічні постройки В грецької міфології одноокі великаны-кузнецы. Древне грецький поет Гесиод (8—7 ст. до зв. е.) в «Теогонії» («Родовідній богів») розповідає, що вони виковували для Зевса блискавки й гучні стріли. По Гомеру («Одіссея», 9, 475) — одноокі силачі, велетні, лю-доеды, жорстокі і грубі, що у печерах у верхах гір, займаються скотарством. Циклопам приписувався будівництво гігантських будівель. Звідси «циклоп» вживається у значенні одноокий, а також коваль. «Циклопічна на будівництво» — величезне сооружение.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.