Тваринництво Ольвійського поліса кінця VI — першої половини III ст. до н.е

Вивчення такої важливої галузі ольвійського господарства, як тваринництво, хоча й розпочалося вже доволі давно, але відбувалося з різним ступенем інтенсивності, що пов’язувалося як зі станом джерельної бази, так і з еволюцією загальних уявлень дослідників про економіку поліса загалом та про роль у ньому тваринницької галузі зокрема. Так, зрозуміло, що в період панування так званої «торгівельної теорії», коли провідними сферами ольвійського господарства вважалися торгівля та експортно орієнтоване ремесло, а всі поселення, які виникали довкола міста, апріорно вважалися належними місцевому населенню, питання дослідження сільського господарства Ольвії (зокрема тваринницької його складової) перебували на периферії уваги. Ситуація принципово змінилася після появи «аграрної теорії», коли саме сільське господарство почали справедливо вважати основою економіки причорноморських полісів, і коли в околицях стародавньої Ольвії було відкрито значну кількість заселених еллінами поселень, які творили її сільськогосподарську округу Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Бураков А. В., Отрешко В. М. Сельская округа Ольвии. — К., 1989; Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Отрешко В. М. Античные поселения Нижнего Побужья (археологическая карта). — К., 1990.

Говорячи ж про джерельну базу, слід відзначити, що будь-які реконструкції ольвійського тваринництва на основі самих лише писемних джерел виглядали абсолютно безперспективними з огляду на граничну фраґментарність останніх. Натомість така реконструкція стала можливою після проведення масштабних археологічних і, що особливо важливо, археозоологічних досліджень матеріалів із території Ольвійського поліса — як із самого міста, так і з сільських поселень. Саме ці дослідження й уможливили створення низки узагальнюючих праць, в яких належну увагу приділено в тому числі історії господарства Ольвії.

В усіх дотичних студіях стверджується про доволі інтенсивний розвиток тваринницької галузі в Ольвійському полісі. Попри це, узагальнюючої праці, яка всебічно висвітлювала б її розвиток, досі не існує. У фаховій літературі знайшли своє відображення лише окремі складові цього процесу. Так, аналіз остеологічного матеріалу з ольвійських поселень і порідного складу худоби Ольвії було здійснено О. П. Журавльовим Журавльов О. П. Історія фауни і тваринництва Нижнього Побужжя в античний час: Автореф. дис. … канд. іст. наук. — К., 1993; Його ж. Дрібна рогата худоба Ольвії елліністичного періоду // Археологія. — Вип.42. — К., 1980. — С.92—101; Журавлёв О. П., Маркова Е. П., Сычёва Л. В. К истории животноводства Ольвийской сельской округи // Крыжицкий С. Д., Буйских С. Б., Отрешко В. М. Античные поселения Нижнего Побужья (археологическая карта). — К., 1990. — С.98—113; Журавльов О. П., Яковенко В.І. Тваринництво на античному поселенні Аджигол 1 // Археологія. — 1997. — № 2. — С.82—91 та ін. Просторову структуру тваринницьких районів ольвійської хори, перш за все Аджигольського, та їх місце у загальній економічній структурі розглядав С. Б. Буйський Буйских С. Б. Некоторые итоги изучения ольвийской округи // Проблемы исследования Ольвии. — Парутино, 1985; Его же. Некоторые вопросы пространственно-структурного развития Ольвийской хоры (VI—ІІ вв. до н.э.) // Ольвия и её округа. — К., 1986; Его же. Античное поселение Аджигол 1 близ Ольвии// Старожитності степового Причорномор’я і Криму. — Вип. ХІІ. — Запоріжжя, 2005. — С.164—189. Одній із галузей тваринництва, а саме вівчарству, присвячено студію автора цих рядків Одрін О. В. Виробництво вовни і вовняних виробів та торгівля ними в Ольвії у VI— IV ст. до н.е. // Україна в Центрально-Східній Європі. — Вип.3. — К., 2003. — С.15—34.

Метою даної роботи і є створення цілісної картини розвитку тваринницької галузі в Ольвійському полісі, для чого необхідно вирішити наступні завдання: визначити рівень сприятливості природних умов Нижнього Побужжя для розвитку різних форм та галузей тваринництва; розглянути галузевотериторіальну структуру ольвійської хори й місце в ній спеціалізованих тваринницьких районів, а також просторову структуру останніх; з’ясувати галузеву структуру ольвійського тваринництва; виявити напрями розвитку кожної з основних галузей тваринництва.