Розділ 2. Організація виробництва продукції

Організація основних виробничих процесів

Під час планування та факторного аналізу врожайності враховують різний вплив факторів на врожай та неоднакову залежність їх від людини. З огляду на це виділяють фактори позитивного і негативного впливу на приріст урожаю, залежні, мало залежні від людини (або керовані та некеровані), постійні (статичні) та змінні (динамічні), тривалої дії і тимчасові, зовнішні та внутрішні. Так, збільшення внесення мінеральних добрив в оптимальних співвідношеннях при вдосконаленні технології позитивно впливає на врожай, а збільшення тривалості збирання сільськогосподарських культур, як правило, негативно; упровадження нових сортів, внесення добрив, застосування пестицидів — це керовані фактори, а погодні умови, склад ґрунту — некеровані; тип ґрунту, рельєф, світло, тепло, повітря — постійні фактори, оскільки їх вплив на врожай у конкретних умовах практично не змінюється, а опади, добрива, пестициди, сорти, матеріальна зацікавленість, технічне озброєння — динамічні.

Поточне планування врожайності практично зводиться до визначення можливого приросту врожаю внаслідок зміни динамічних факторів з наступним збільшенням фактичної середньорічної врожайності на величину обчисленого приросту. Обчислюють приріст урожаю за рахунок: добрив, що вноситимуться додатково понад використовувану в базовому періоді кількість; поліпшення попередників унаслідок освоєння сівозмін; упровадження продуктивніших сортів; розширення площ культур, що вирощуються за інтенсивними технологіями; збільшення площ посівів на зрошуваних і осушуваних землях та на землях, де проведено вапнування та фосфоритування кислих і гіпсування солонцюватих ґрунтів; розширення площ обробки гербіцидами. Крім того, визначають збільшення валових зборів завдяки зменшенню втрат урожаю під час вирощування та збирання, зумовленому розширенням площ обробки фунгіцидами та інсектицидами, скороченням строків збирання та використанням нових комбайнів, які забезпечують менші втрати продукції. У кожному господарстві обчислюють приріст урожаю лише за рахунок тих факторів, зміна яких передбачена в плановому періоді.

Методичний підхід до обчислення приросту врожайності практично єдиний для всіх зазначених факторів. Спочатку визначають і уточнюють стосовно конкретних умов нормативний ефект приросту врожаю на 1 га площі посіву, окупність урожаєм 1 ц добрив тощо від певного заходу. Помноживши норматив на обсяг упровадження чи розширення заходу обчислюють загальний приріст валового збору продукції від проведеного заходу. Діленням додаткового збору на площу посіву культури встановлюють приріст урожайності.

Вибір попередника і місце сівозміни значною мірою впливають на врожайність. Сучасні високопродуктивні сорти озимої пшениці відзначаються підвищеними вимогами до вмісту вологи в ґрунті, чистоти від бур’янів. В зв’язку з цим зростає роль попередника. Гарні є ті, що рано звільняють поле для своєчасного обробітку ґрунту.

Основними попередниками озимих культур на підзолистих ґрунтах Полісся є пари, зайняті конюшиною та кормовим люпином, а також віко-овес, зернобобові, кукурудза на ранній силос. У Лісостепу — чисті та зайняті пари, кукурудза на силос та зелений корм, зернобобові, ріпак, гречка. У степових районах кращими попередниками для озимої пшениці є чисті та кулісні пари, кукурудза на зелений корм та на силос з розширеними міжряддями, баштанні культури.

Обробіток ґрунту. Характер обробітку ґрунту під озимі культури визначається особливістю попередників, вологістю і забур’яненістю ґрунту та природно-кліматичними умовами господарства. Основне завдання: зберігання вологи на час сівби пшениці, боротьба з бур’янами, якісне загортання післяжнивних решток і добрив, створення достатньо ущільненого шару з об'ємною щільністю 1,1−1,3 г/см3 та дрібно-ґрудочкуватого посівного шару (діаметром.1−3 см). Залежно від попередника та вологості ґрунту застосовують полицевий та безполицевий способи обробітку. В посушливе літо, після попередників: гороху, кукурудзи ефективний безполицевий (безплужний) обробіток. При достатньому зволоженні та ранньому збиранні попередника на забур’янених площах ефективніший полицевий обробіток ґрунту плугами з передплужниками. Полицевий обробіток починають з лущення відразу після збирання попередника. Залежно від забур’янення поля одночи багаторічними бур’янами, ґрунт лущать один або два рази. Після відростання бур’янів проводять оранку плугами з передплужниками у Лісостепу на глибину 20−22 см, на Поліссі- 16−18, у Степу- 16−18 см.

Удобрення. Значне підвищення врожайності оз. пшениці після внесення добрив пояснюється тим, що у ґрунті поживні речовини перебувають у важкорозчинній формі, а фізіологічна активність її кореневої системи недостатньо висока. Тому застосування добрив під пшеницю забезпечує досить високі прирости урожаю на всіх ґрунтових відмінах. На удобреному ґрунті у пшениці формується добре розвинена коренева система, велика листкова поверхня, підвищується її морозоі зимостійкість, знижується транспірація, у зерні на 1−3% збільшується вміст білка, на 3−6% і більше сирої клейковини, підвищується маса 1000 зерен, скловидність. При інтенсивній технології під пшеницю застосовують мінеральні добрива, а органічні вносять під попередник.

Мінеральні добрива вносять з розрахунку на запланований врожай. Особлива увага — забезпечення азотними добривами протягом вегетації. Одночасно з сівбою в рядки вносять по 10−15 кг/га Р2О5 та К2О. Після перезимівлі рослини виходять послабленими, при ранньому весняному відростанні їм потрібно в достатній кількості легко засвоюємі поживні речовини. Підвищенню урожайності сприяє застосування мікродобрив — марганцю, молібдену, бору та ін. Ефективні також мікроелементи разом з азотними добривами у вигляді водних розчинів при підживленні пшениці.

Підвищенню якості зерна сприяє позакореневе підживлення (обприскування посівів). Краща форма добрив при цьому — сечовина 30−45 кг/га. Найбільша кількість накопичення білка та клейковини в зерні при обприскуванні посівів у фазу колосіння-початку молочної стиглості. Краще проводити підживлення у другій половині дня або у похмуру погоду.

Підготовка насіння до сівби, сівба. Якості насіння повинні відповідати вимогам першого класу посівного стандарту: добірним, добре вирівняним за розмірами, крупних фракцій з масою 1000 зерен не менше як 40−45 г, схожість 95%, чистотою 99%, енергією проростання не менше 80% .

Проти хвороб насіння перед сівбою (за 2−3 тижні або 3−5 днів до сівби) протруюють водними суспензіями протруйників. До них додаються плівкоутворювачі. Цей спосіб підготовки називають інкрустацією. Одночасно з пестицидами у плівкоутворювачі вводять мікроелементи та стимулюючі ріст добавки: марганець, цинк, тур. Останній запобігає вилягання рослин та забезпечує стійкість до несприятливих умов зимівлі, посухи та підвищує врожайність.

Для протруєння використовують байтан — універсал -2 кг/т, фундазол -2−3, гранозан-1,5−2, а для захисту рослин від хвороба ґрунтових шкідників — гамагексан 2 кг/т. Оптимальні строки висівання насіння встановлено для кожної ґрунтово-кліматичної зони: на Поліссіз 1 по 15, у Лісостепу з 5 по 20, у Степу з 5 по 25 вересня.

Постійна технологічна колія. її оптимальна ширина (180 см х 45 см). Норма висіву, яка забезпечує на час збирання не менше 500−600 шт. продуктивних стебел на 1 м2- 3,5−4,5 млн шт. схожих насінин (Степ), 4,5−5,5 (Лісостеп), 5,5−6 (Полісся).

Використання перехідного фонду насіння. На норму висіву впливають час і способи сівби, добрива, господарська придатність насіння, його розміри, особливості сорту та ін. У середньому вона становить 160−200 кг/га. Глибина загортання насіння 5−8 см. Вона залежить від вологості, механічного складу ґрунту, періоду оранки, попередника тощо.

Спосіб сівби пшениці-звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см. При вирощуванні пшениці за інтенсивною технологією при сівбі залишають постійну технологічну колію (180 см х 45 см) для захисту рослин та підживлення.

Догляд за посівами. Двосходове боронування, боронування сходів, підживлення, обробка посівів гербіцидами. У період вегетації оз. пшениця пошкоджується шкідникамимишоводними гризунами, клопами-черепашками, хлібною жужелицею, злаковими мухами, попелицею та ін.; уражується хворобами—сажкою, борошнистою росою, бурою листковою іржею, кореневими гнилями; засмічується багатоі однорічними бур’янами.

Під час зимівлі пшеницю захищають від вимерзання, льодяної кірки, випрівання та ін.

Навесні посіви оглядають, визначають їх стан після перезимівлі та ступінь зрідженості. Система догляду за озимою пшеницею протягом весняно-літньої вегетації крім підживлень азотними добривами передбачає захист рослин від бур’янів, хвороб та шкідників. У фазі кущення посіви обприскують пестицидами одночасно з азотними добривами (баковою сумішшю). Проти шкідників застосовують: Бі -58 новий, деціс, фастак, карате, сумітіонінш. проти борошнистої росибайлетон, топсін, райдер, рекс, танго, тілт, імпакт, байлетон та додають емістім. Для знищення бур’янів використовують гербіциди амінну сіль 2 4-Д, діален, базагран.

На початку трубкування схильні до вилягання сорти обробляють ретардантом тур (3−4 кг/га), який сповільнює ріст стебла, і рослини стають стійкішими проти вилягання. У цей період в разі потреби пшеницю обприскують також проти кореневих гнилей та інших хвороб фундазолом, байлетоном або тозонілом.

Збирання врожаю. Озиму пшеницю збирають у восковій стиглості зерна, застосовуючи одноі двофазний способи. На Україні користуються самохідними зернозбиральними комбайнами СК-«Нива», СК-6 «Колос» та «New Holland"ТС-57.

Двофазне збирання починають тоді, коли вологість зерна досягає 30−32%. Скошують жатками ЖВН-6 у валки. Висота зрізу середньо-і низькорослих сортів становить 15−20, високорослих та в загущених посівах -25−30 см від поверхні ґрунту. При такій висоті стерні валки швидше просушуються. Через 2−4 дні валки підбирають комбайнами «Нива», «Колос», Дон-1200 с приставками і підбирачами.

Пряме комбайнування застосовують на чистих, неполеглих та зріджених низькорослих посівах у фазі повної стиглості і при вологості зерна 16−18%. економічний ефективність озимий пшениця.