Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців

Кількість полів у сівозмінах шкілок визначається терміном вирощування саджанців (дерев) плюс одне або два поля під попередник. Кращим попередником у сівозмінах є трав’яні суміші, з участю в їх складі бобових рослин. Як уже зазначалось у другому розділі, в розсадниках Полісся висаджують еспарцет, люцерну в суміші з райграсом високим або пирієм без кореневищним.

Основний обробіток ґрунту здійснюють за системою, яка відповідає прийнятій сівозміні (зайнятого пару в Лісостепу), або іншою науково обґрунтованою для конкретних ґрунтово-кліматичних умов району діяльності розсадника. Глибина основного обробітку ґрунту, порівняно з посівним відділенням, більша (в дужках глибина обробітку в другій і третій шкілках): у Полісі - 30−40 (50). Глибина культурної оранки визначається потужністю гумусового або окультуреного шару ґрунту. Більш глибокі горизонти розпушують без виносу їх на поверхню. Одночасно з основним обробітком ґрунту в парових полях бажано вносити добрива. Оранку здійснюють плугами загального призначення (ПЛН-4−35, ПЛН-3−35) з ґрунтопоглиблювачами (на глибину 40 см) або плантажними (ППН-40, до 50 см і ППН-50 або ППУ-50А на глибину до 60 см).

Передсадивний обробіток ґрунту перед закладанням шкілки проводять з метою створення пухкого, добре розпушеного шару. Потужність цього шару ґрунту визначається глибиною садіння. Для садіння сіянців та укорінених або не укорінених живців (перша шкілка) ґрунт розпушують на глибину 25−30 см, для садіння саджанців у другій шкілці, на глибину 35−40, а у третій — 45−50 см. На глибину до 30 см ґрунт розпушують культиватором КРГ-3,6, який одночасно вичісує корені саджанців, що залишились після минулої ротації. На більшу глибину ґрунт розпушують у два прийоми: спочатку шляхом переорювання плугами без полиць, а потім культиватором. В окремих випадках передсадивний обробіток ґрунту (в третій шкілці після викопування великомірного садивного матеріалу з глибою землі, на площі з важкими ґрунтами) може включати планування площі та фрезерування ґрунту.

Закладання шкілок листяних порід може здійснюватися як весною, так і (рідше) восени. Шпилькові породи (окрім модрини) з відкритою кореневою системою в шкілку краще висаджувати весною після весняного викопування садивного матеріалу або восени, за місяць до стійкого зниження температури повітря та ґрунту нижче 4 °C. Перед висаджуванням у шкілку садивний матеріал сортують, видаляють пошкоджені корені, вкорочують і формують кореневу систему. Підготовлену до садіння кореневу систему вмочають у сметаноподібну бовтанку — суміш перегною або торфу і глинистого ґрунту, в яку додають ростові речовини (кореневий, гетероауксин або інші), які стимулюють регенерацію коренів. Перед садінням у шкілку кущів або підщеп, як правило, обрізають надземну частину на 1/3−¼ їх висоти.

При висаджуванні садивного матеріалу в шкілки коренева шийка рослин повинна бути нижче поверхні ґрунту в районах з достатнім зволоженням і в зрошуваних розсадниках на 1−2 см, а в посушливих — на 3−5 см. Садіння сіянців і живців може здійснюватись саджалками СШП-5/3 або СШП-3, а саджанців — садивною машиною МПС-1. Для садіння дерев у садивні ями використовують ямокопачі КПЯШ-6 або КЯУ-100 використовують під час посадки дерев у другу шкілку. Висаджені рослини оправляють, а щоб не допустити утворення повітряних «мішків» в зоні кореневої системи, ущільнюють ґрунт біля саджанців. Після завершення садіння ґрунт розпушують, а при нестачі вологи — поливають.

Агротехнічний догляд за ґрунтом і саджанцями та знищення бур’янів розпочинають одразу після садіння шляхом розпушування ґрунту культиваторами КРСШ-2.8А або КРН-2,8А. В районах з малосніжними зимами рослини, висаджені восени, підгортають на зиму культиваторами-підгортачами.

Упродовж вегетаційного періоду ґрунт розпушують по мірі його ущільнення. На важких ґрунтах і в посушливих районах 5−8 разів у рік, а на легких — 3−5 разів. У перший рік і в першій половині вегетаційного періоду частіше, а в наступні роки і в другій половині вегетації - рідше. Глибина розпушування, аби не допустити ущільнення ґрунту, коливається в межах від 7 до 18 см. В поліських і лісостепових розсадниках глибину кожного наступного розпушування збільшують, а в степових — навпаки. Одночасно з розпушуванням ґрунту знищуються бур’яни. Для боротьби з ними можна вносити гербіциди з розрахунку 2 кг/га (симазин) діючої речовини. Під час проведення розпушування ґрунту у разі використання культиваторів здійснюють 1−3-разове підживлення рослин. Зрошення шкілок проводять у разі потреби з урахуванням необхідної глибини зволоження і фактичної вологості ґрунту.

Захист саджанців від збудників хвороб і шкідників включає профілактичні та знищувально-захисні заходи. Основою профілактичних заходів є висока агротехніка вирощування, завдяки якій формуються несприятливі умови, які унеможливлюють розвиток захворювань і розмноження шкідників. Для знищення шкідників і збудників хвороб використовують хімічні препарати, головним чином, у вигляді водних розчинів або суспензій з розрахунку 600−1000 л/га. конкретизуй Упродовж всього періоду вирощування саджанців, за винятком більшості шпилькових рослин і садивного матеріалу, призначеного для лісокультурних цілей та створення лісопарків, здійснюють догляд за їх наземною частішою: формують штамб, закладають і формують крону.

Таблиця№ 14 — Технологічна карта вирощування сіянців (саджанців) аґрус в посівному шкільному відділенні декоративного розсадника.

Висновок: У таблиці було вирахувано кількість коштів для обробітку Аґрусу — 4314.94 гривень.

Таблиця № 15 Технологічна карта вирощування сіянців (саджанців) тису ягідного в посівному шкільному відділенні декоративного розсадника.

Висновок: У даній табличці я вияснив що для загального обробітку протягом 3-х років Горобини звичайної потрібно витратити — 2892.83 гривню.