Резюме. 
Особливості застосування каудальної аналгезії розчином бупівакаїну у поєднанні з бупренорфіном при ендоваскулярних оперативних втручаннях на периферичних артеріях

Проблема лікування післяопераційного больового синдрому залишається актуальною, незважаючи на розвиток медицини. У наш час існує широкий вибір методик аналгезії та медикаментів, але це суттєво не впливає на частоту виникнення післяопераційного больового синдрому. Показано, що інтенсивна больова імпульсація притаманна навіть невеликим оперативним втручанням, до яких належать і ендоваскулярні втручання. Різновидом епідуральної аналгезії є каудальна анестезія. У статі наведені особливості застосування цієї методики.

Ключові слова: післяопераційний больовий синдром; каудальна анестезія;ускладнення; бупівакаїн; бупренорфін.

Резюме. Проблема лечения послеоперационного болевого синдрома остается актуальной, несмотря на развитие медицины. В данное время существует широкий выбор методик аналгезии и медикаментов, но это существенно не влияет на частоту возникновения послеоперационного болевого синдрома.

Показано, что интенсивная болевая импульсация присуща даже небольшим оперативным вмешательствам, к которым относятся и эндоваскулярные вмешательства. Разновидностью эпидуральной аналгезии является и каудальная анестезия. В статье представлены особенности применения этой методики.

Ключевые слова: послеоперационный болевой синдром; каудальная анестезия; осложнения; бупивакаин; бупренорфин.

Abstract. Despite development of medicine, the postoperative pain syndrome treatment is still in a topical issue. A great number of existing analgesia methods and medicines have no essential impact on the incidence of postoperative pain syndrome. The researches indicated that intensive pain impulsion arises.

during even minor surgeries, including endovascular interventions. The caudal anesthesia is a type of epidural analgesia. The article shows the peculiarities of application of this procedure.

Keywords: postoperative pain syndrome; caudal anesthesia; complications; bupivacaine; buprenorphine.

больовий каудальний анестезія бупівакаїн Проблема лікування післяопераційного больового синдрому (ПБС) залишається актуальною, незважаючи на розвиток сучасної медицини. У наш час існує широкий вибір методик аналгезії та медикаментозних препаратів, але маніфестація ПБС з імовірною подальшою хронізацією у хворих сягає 85%. Інтенсивність больового синдрому визначається видом та обсягом оперативного втручання. За даними літератури, найбільш інтенсивний ПБС спостерігається при травматологічних операціях, герніопластиках і торакотоміях [1]. Однак дослідженнями показано, що інтенсивний ПБС притаманний навіть невеликим оперативним втручанням, до яких належать ендоваскулярні втручання [2].

Одним із найефективніших методів боротьби з ПБС серед пацієнтів хірургічного стаціонару є використання епідуральної аналгезії. Перевагами цього виду знеболювання є досить низький відсоток побічних ефектів і висока якість інтраопераційного та післяопераційного знеболювання пацієнта. Використання цього знеболювання пов’язано зі зменшенням серцево-легеневих і тромбоемболічних ускладнень після операції [3].

На жаль, існують і недоліки епідуральної інфузії. Окрім таких проблем, як гіпотензія, дихальні розлади, що потребують інтубації чи допоміжної вентиляції, відзначаються головний біль після пункції твердої мозкової оболонки, неврологічні розлади, виникнення епідуральної гематоми, інфекційні ускладнення, а також особливості в ефективності блоку. В зоні знеболювання, що обмежується ділянкою дерматомів, у проекції яких виконано пункцію та встановлено катетер, може виникати латералізація та навіть повна відсутність ефективного блоку [4].

Різновидом епідуральної аналгезії є каудальна анестезія (КА), що являє собою введення розчину місцевого анестетика крізь сакральну щілину (V-подібний кістковий дефект на рівні S₄—S₅) [5].

КА має значні переваги у використанні, такі як простота та безпечність виконання, відсутність сегментарності, надійний тривалий аналгетичний ефект, мінімальний вплив на гемодинаміку та дихання хворого, однократна ін'єкція має досить довгий ефект [5, 6].

Мета роботи: покращити якість післяопераційної аналгезії хворих після ендоваскулярних втручань шляхом проведення попереджувальної КА бупівакаїном у поєднанні з бупренорфіном, з урахуванням можливих ускладнень і труднощів при проведенні.