Динаміка працездатності в процесі учбової та трудової діяльності. 
Фактори, які її визначають

Працездатність визначається як здатність людини до виконання конкретної розумової діяльності в рамках заданих часових лімітів і параметрів ефективності. Основу працездатності складають спеціальні знання, вміння, навички, а також певні психофізичні особливості, наприклад, пам’ять, увагу, мислення і т.д.; фізіологічні - стан серцево-судинної, дихальної, м’язової, ендокринної та інших систем; фізичні - рівень розвитку витривалості, сили, швидкості рухів та інших: сукупність спеціальних якостей, необхідних у конкретній діяльності. Працездатність залежить від можливостей людини, адекватних рівню мотивації та поставленої мети.

Працездатність у навчальній діяльності в певній мірі залежить від властивостей особистості, типологічні особливості нервової системи, темпераменту. Поряд з цим, на неї впливають новизна виконуваної роботи, інтерес до неї, розпорядження про виконання певного конкретного завдання, інформація та оцінка результатів по ходу виконання роботи, посидючість, акуратність і т.п.

Під впливом навчально-трудової діяльності працездатність студентів зазнає змін, які чітко спостерігаються протягом дня, тижня, півріччя (семестру), навчального року.

Навчальний день Навчальний день студенти, як правило, не починають відразу з високої продуктивності навчальної праці. Після дзвінка вони не можуть відразу зосередитися і активно включитися в заняття. Проходить 10−20, а іноді і більше 30 хвилин, перш ніж працездатність досягає оптимального рівня. Цей період впрацьовування характеризується поступовим підвищенням працездатності з певними коливаннями.

Період оптимальної (стійкою) працездатності має тривалість 1,5 — 3 години, в процесі чого функціональний стан студентів характеризується змінами функцій організму, адекватних тієї навчальної діяльності, яка виконується.

Третій період — період повної компенсації, характеризується появою початкових ознак втоми, які компенсуються вольовим зусиллям і позитивної мотивацією.

У четвертому періоді настає нестійка компенсація, наростає стомлення, спостерігаються коливання вольового зусилля, а також коливання продуктивності навчальної діяльності.

У п’ятому періоді починається прогресивне зниження працездатності, яка перед закінченням роботи може змінитися короткочасним її підвищенням за рахунок мобілізації резервів організму (кінцевий порив).

При подальшому продовження роботи в шостому періоді, відбувається різке зменшення її продуктивності. У результаті зниження працездатності і згасання робочої домінанти.

Навчальний день студента крім аудиторних занять включає самопідготовку. Наявність другого підйому працездатності пояснюється не тільки добовим ритмом, а головним чином психологічною установкою на виконання навчальних завдань.

Варіантність зміни окремих сторін працездатності обумовлені і тим, що навчальна діяльність студентів характеризується постійним перемиканням різних видів розумової діяльності (лекції, семінари, лабораторні заняття та інші).

Рисунок 1 — Працездатність студентів протягом навчального дня.

Навчальний тиждень

Динаміка розумової працездатності в навчальному тижневому циклі характеризується наявністю періоду впрацьовування на початку (понеділок, вівторок), стійкої працездатності в середині (середа, четвер) і зниженням в останні дні тижня. У деяких випадках відзначається її підйом, що пов’язують з явищем «кінцевого пориву».

Типова крива працездатності може змінюватися при наявності фактора нервово-емоційного напруження, що супроводжує роботу в різні дні тижня. Такими факторами можуть бути виконання контрольної роботи, участь у колоквіумі, підготовка і здача заліку.

Навчальний семестр і навчальний рік На початку навчального року протягом 3−3,5 тижнів спостерігається період впрацьовування, супроводжуваний поступовим підвищенням рівня працездатності. Потім протягом 2−2,5 місяців настає період стійкої працездатності. В кінці семестру, коли студенти готуються і здають заліки, працездатність починає знижуватися. У період іспитів зниження кривої працездатності посилюється. У період зимових канікул працездатність відновлюється до вихідного рівня, а якщо відпочинок супроводжується активним використанням середовищ фізичної культури і спорту спостерігається підвищеної працездатності.

Початок другого півріччя також супроводжується періодом впрацювання тривалість якого скорочується в порівнянні з першим півріччям до 1,5−2 тижнів. Подальші зміна працездатності з другої половини лютого до початку квітня характеризується стійким рівнем. Причому, цей рівень може бути вище, ніж у першому півріччі. У квітні спостерігаються ознаки зниження працездатності, зумовлені виникають втомою. У залікову сесію і в період іспитів зниження працездатності виражено різкіше, ніж у першому півріччі. Процес відновлення відрізняється більш повільним розвитком, внаслідок значної глибини втоми.

Рисунок 3 — Зміна розумової (суцільна лінія) і фізичної (пунктир) працездатності студентів в навчальному році.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що для навчальної праці студентів незалежно від його часових параметрів (навчальний день, тиждень, семестри навчального року), зміни розумової працездатності характеризується послідовною зміною періодів впрацьовування, стійкої і високої працездатності та періоду її зниження. Ця обставина має високе значення для розробки заходів щодо оптимізації умов навчально-трудової діяльності і відпочинку студентів, зокрема засобами фізичної культури і спорту.

Серед заходів, спрямованих на підвищення розумової працездатності студентів, на подолання і профілактику психоемоційного та функціонального перенапруження можна рекомендувати наступне:

• 1) систематичне вивчення навчальних предметів студентами в семестрі;
• 2) ритмічну та системну організацію розумової праці;
• 3) постійна підтримка емоції та інтересу до навчання;
• 4) організація раціонального режиму праці, харчування, сну та відпочинку.
• 5) відмова від шкідливих звичок;
• 6) фізичне тренування, постійна підтримка організму в стані оптимальної фізичної тренованості;
• 7) навчання студентів методам самоконтролю за станом організму з метою виявлення відхилень від норми і своєчасного виправлення та усунення цих відхилень засобами профілактики.