Земські демографічні дослідження у Херсонській губернії: огляд сучасної історіографії

Розбудова незалежної Української держави, реформування її політичної системи, пошук ефективної моделі управління — все це змушує сучасних дослідників звертатися до історичного минулого, зокрема до вивчення досвіду земств — важливого громадського інституту Російської імперії у пореформену добу. Увагу науковців також привертають проблеми становлення земської статистики (та її окремих напрямів), що була основою ефективності цих органів місцевого самоврядування. У цій статті автор робить спробу з’ясувати ступінь наукової розробки проблеми статистико-демографічних досліджень українських земств (у тому числі Херсонського) на сучасному етапі.

У 1990;х рр. розпочався якісно новий етап у вивченні історії земств. Він позначився відходом від традиційно-негативної оцінки земських здобутків, що, здебільшого, була притаманна радянським дослідникам, і формуванням позитивного ставлення до інституту земського самоврядування. Свідченням зростання наукового інтересу до практичної діяльності земств є значна кількість захищених в останні роки дисертацій, присвячених вивченню ролі земських установ у різноманітних сферах життя — економіці, народній освіті, благодійництві, медицині, музейній справі тощо (Т. Гребінник, З. Гужва, Л. Дровозюк, Н. Кузовова, Т. Малєєва, Л. Рябовол та ін.). Увагу науковців також привертають питання правового статусу українських земств (І. Іванов). Окремим предметом наукових досліджень стало вивчення історіографії земської проблематики (О. Бакуменко, О. Обметко, В. Рябцев, І. Миколаєнко, Т. Шаравара та ін.).

Провідними проблемами сучасної історіографії земської статистики стали питання, недостатньо розроблені у попередні історіографічні періоди. У першу чергу відбулося переосмислення сутності земської статистики, відхід від стереотипних оцінок радянської доби. Дослідниками Г. Герасименком, В. Абрамовим, С. Живоздоровою та ін. були детально охарактеризовані періоди розвитку земської статистики, умови її існування, методика та напрями досліджень тощо [1−3]. Науковці високо оцінили значення земської статистики для розвитку не лише вітчизняної, а й світової статистичної науки. Однак поза увагою авторів залишився демографічний напрям статистичної роботи земств, за виключенням санітарної статистики.

З’ясування особливостей земської статистики в українських губерніях, визначення її теоретичного і практичного внеску у статистико-економічну науку стало предметом дисертації Л. Мекшун [4]. Автор приділила увагу питанням становлення організаційно-методологічних засад земської статистики і відзначила передовий досвід українських земств у розробці і використанні теорії типологічних групувань, методу побудови комбінаційних таблиць, проведенні вибіркових досліджень і застосуванні математичних методів аналізу в статистико-економічних дослідженнях [4, 57−58]. Однак, зважаючи на економічну спеціальність, дослідниця докладно проаналізувала розвиток промислової і бюджетної статистики в українських земствах та лише побіжно охарактеризувала земські санітарні і демографічні обстеження [4, 55]. Внесок Херсонського земства у розвиток української статистики фактично обмежився характеристикою ідей В. Арнольда, який першим використав методи аналітичної геометрії в статистиці [4, 125−128].

Роль земських статистиків у становленні вітчизняної статистичної і економічної науки висвітлено у статті В. Качмали, хоча їх діяльність у галузі демографічного вивчення регіонів залишилася поза увагою авторки [5]. Увагу науковців також привертає вивчення постатей видатних статистиків, які працювали в земствах українських губерній, у тому числі Херсонському. Особливий інтерес у дослідників викликають видатні земські статистики Херсонської губернії - О. Русов, Ф. Василевський, А. Грабенко [6−10].

З’ясування регіональних особливостей становлення спеціальних закладів і проведення статистичних досліджень земств стало предметом наукових пошуків багатьох вітчизняних вчених. Зокрема специфічним рисам земської статистики у південноукраїнських губерніях присвячені публікації і дисертації В. Бобкова, О. Петрова, О. Макієнка, О. Герінбург та ін.

Увагу дослідника В. Бобкова привернула статистична діяльність земства Таврійської губернії у контексті її порівняння з роботою урядових статистичних установ [11; 12]. Хоча демографічний аспект статистичних обстежень місцевого земства залишився поза колом наукових інтересів дослідника, зроблені ним висновки дозволяють уявити специфіку земської статистики та порівняти досвід статистичних обстежень Таврійського земства та земств інших губерній.

Наукові дослідження О. Петрова присвячені вивченню історії статистичних закладів південноукраїнських земств (переважно Катеринославського) [13; 14]. Автор визначив основні риси організації цих закладів, головні напрями та результати їх статистичної діяльності, проаналізував взаємовідносини земських статистичних установ з урядом і ставлення населення до статистичних обстежень, охарактеризував земські статистичні видання. Дослідник звернув увагу на демографічний напрям діяльності південноукраїнських земств, хоча обмежився стислою характеристикою завдань, що висувалися перед земськими статистиками при вивченні окремих напрямів статистики населення — його етнічного та працездатного складу [14, 205−208].

Еволюція і специфіка діяльності статистичних установ Херсонського земства склали коло наукових інтересів історика О. Макієнка. На основі розгляду наукової спадщини видатних земських статистиків на Херсонщині, він високо оцінив їх внесок у формування наукових засад вітчизняної регіоналістики, розкрив теоретико-методологічні проблеми земської статистики, охарактеризував історичний розвиток земсько-статистичної служби [7−9; 15−19]. У дисертації вчений проаналізував теоретичні і практичні здобутки херсонських статистиків у галузі оціночно-економічної, медико-санітарної і шкільної статистики [20]. Також він здійснив аналіз діяльності лікарів Херсонського земства у галузі санітарної статистики та її напрямів (статистики захворюваності і лікарської допомоги, природного руху та фізичного розвитку населення) [21, 188−200]. Дослідник звернув увагу на причини запровадження санітарної статистики та охарактеризував основні висновки лікарів стосовно санітарного становища регіону. Історик визнав оформлення статистики народонаселення як «цілком самостійного напряму» земської статистики [21, 157], але демографічні дослідження земства не увійшли до предмету його дисертації.

У дисертаційній роботі та наукових статтях О. Герінбург визначені теоретико-методологічні та організаційні засади земських демографічних досліджень у Херсонській губернії, охарактеризовані їх напрями і результати. Значну увагу приділено аналізу статистико-демографічних матеріалів земства, програм і бланків досліджень демографічного розвитку населення [22−24].

Таким чином, попри інтерес сучасних науковців до земської статистики, демографічні аспекти земськостатистичної діяльності фактично не розроблені. Як і в радянські часи, вони не отримали висвітлення в енциклопедіях та посібниках з демографії. Практично єдиним винятком є побіжна згадка у підручнику І. Прибиткової про внесок земських лікарів і статистиків у вивчення демографічної ситуації та розвиток демографічного знання в Україні [25, 41, 43, 44]. Серед земських службовців, праці яких вплинули на становлення демографічної науки, вчена назвала лікарів і статистиків Херсонського земства — М. Уварова, М. Тезякова, П. Діатроптова, А. Бориневича, О. Русова [25, 43, 44].

Медико-статистичні дослідження земств також не стали предметом спеціальних наукових досліджень, попри традиційне визнання вагомого внеску земських лікарів у становлення санітарної статистики. Сучасні історики земської медицини (О. Рогоза, Н. Рубан, О. Майстренко, З. Гужва, Г. Захарян) переважно цікавляться розвитком системи охорони здоров’я, її правовим, кадровим і матеріальним забезпеченням, наданням лікарської допомоги та профілактикою захворювань [26−30]. Хоча дослідники стисло характеризують організацію санітарної статистики у земствах, в тому числі Херсонському [28; 30], поза їхньою увагою залишилися проблеми вивчення теоретико-методологічних засад земської санітарної статистики, з’ясування санітарного становища українських губерній за статистичними працями земських лікарів.

Окремим напрямом сучасної історичної науки стала демографічна історія України. Вітчизняні науковці активно досліджують історію окремих етносів на українських землях — євреїв, німців, молдаван тощо (М. Шитюк, Н. Мельникова, К. Лях, А. Морозова, В. Щукін та ін.). Увагу істориків привертають питання їх правового статусу, міжнаціональної взаємодії, соціально-економічного і культурного розвитку. При цьому, хоча дослідники наводять демографічну інформацію, вона переважно стосується динаміки чисельності національних меншин, що вивчаються, а її джерелами є матеріали урядової статистики. Фактично лише у роботі В. Гончарова, присвяченій вивченню єврейського населення Південно-Східної України, демографічні показники розглядаються на основі матеріалів повітових земств Катеринославської і частково Харківської губерній [31, 8]. Окремі видання земських статистиків Херсонської губернії аналізуються у дисертації В. Тучинського, але більшість використаної науковцем демографічної інформації щодо чисельності і складу місцевих молдаван базується на даних адміністративної статистики — ревізій 1850 і 1857 рр., а також перепису населення Російської імперії 1897 р. [32].

Сучасні дослідники продовжують розробляти питання міграцій українського населення у дореволюційний період. Переселенська політика імперського уряду, напрями і масштаби міграційних рухів аналізуються у працях Я. Бойка, В. Кабузана, Т. Пронь тощо. Проте, попри інтерес науковців до переселенських процесів на Півдні України, демографічний склад мігрантів та роль земських службовців у дослідженні переселень залишаються недостатньо висвітленими.

Поки що питання реконструкції демографічної ситуації на основі земських статистичних матеріалів майже не привертають увагу сучасних дослідників. Історіографічний доробок з цієї проблематики включає незначну кількість наукових праць. Зокрема, висвітленню специфіки статистичних описів Херсонського земства та характеристиці на їх основі демографічної ситуації у регіоні присвячена стаття О. Макієнка й О. Єжової [33]. З’ясуванню етнічного і соціального складу населення, медико-санітарного стану місцевих мешканців та характеристиці міграційних процесів у регіоні за статистичними матеріалами земських службовців присвячені статті О. Герінбург [34−41]. У дисертації останньої подано комплексне дослідження діяльності Херсонського земства щодо вивчення демографічної ситуації і процесів у губернії, з’ясована роль земства у вивченні демографічного розвитку регіону та здійснена спроба реконструкції демографічної картини краю на основі праць земських статистиків і санітарних лікарів [24].

Отже, сучасний період позначився підвищенням інтересу до вивчення діяльності регіональних земських закладів у галузі статистичних досліджень, творчої спадщини видатних статистиків та санітарних лікарів земств. Певна частина історіографічного доробку із земської проблематики присвячена статистико-демографічним дослідженням Херсонського земства. Втім, вивчення і узагальнення історичного досвіду земств інших українських губерній у галузі демографії є перспективним напрямом історичних досліджень. Це дозволить не лише відтворити демографічну картину українського населення у пореформену добу, а й використати накопичений земствами досвід органами сучасної влади.

Література

• 1. Абрамов В. Ф. Земская статистика: организация и практика (к 135-летию основания) //Вопросы статистики. — 1996. — № 3.
• 2. Абрамов В. Ф., Живоздорова С. А. Земская статистика национальное достояние // Социологические исследования. — 1996. — № 2.
• 3. Герасименко Г. А. Земская статистика // Народный депутат. — 1993. — № 6.
• 4. Мекшун Л. М. Особливості земської статистики в Україні у другій половині ХІХ—на початку ХХ ст. (історико-економічний аспект): Дис. … канд. екон. наук. — К., 2004.
• 5. Качмала В.І. Зародження статистики в Україні (початок ХХ ст.) // Укр. іст. журн. — 2008. — № 4.
• 6. Катренко А. М., Петрук Б. В. О. О. Русов — видатний український вчений і громадський діяч (1847—1915). — К., 1998.
• 7. Макієнко О. Олександр Русов — організатор земської статистики в Херсонській губернії // Україна соборна. К., 2005. — Вип. 2. — Ч. ІІІ.
• 8. Макієнко О.А., А. М. Грабенко і розвиток земського самоврядування в Херсонській губернії (кінець XIX—початок XXст.) //Південний архів. Історичні науки. — Херсон, 2004. — Вип. 15.
• 9. Макієнко О.А., Ф. О. Василевський — статистик Херсонського земства (до 150-річчя від дня народження) //Південний архів. Історичні науки. — Херсон, 2005. — Вип. 18.
• 10. Побірченко Н. С. Олександр Олександрович Русов — український громадський діяч, вчений, педагог: Короткий життєпис. — К., 1998.
• 11. Бобков В. В. К истории земско-статистических исследований в Таврической губернии (1884—1889) // Культура народов Причерноморья. — 2003. — № 46.
• 12. Бобков В. В. Розвиток статистичних досліджень в Таврійській губернії в ХІХ—на початку ХХ ст.: Дис. … канд. іст. наук. — Сімф., 2004.
• 13. Петров О. О. Діяльність статистичних закладів Катеринославського земства // Гуманітарний журнал. — 2002. — № 1.
• 14. Петров О. О. Діяльність земських статистичних закладів південно-українських губерній у другій половині ХІХ—початку ХХ ст.: Дис. … канд. іст. наук. — Дніпропетровськ, 2003.
• 15. Макієнко О.А. Земські статистики у громадівському русі 1880-х років на Півдні України // Південний архів. Історичні науки. — Херсон, 2005. — Вип. 20.
• 16. Макієнко О.А. Із історії розвитку та діяльності земської статистичної служби у Херсонській губернії (70−80-ті роки ХІХ ст.) // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII — XIX ст. — Запоріжжя, 2000. — Вип. 5.
• 17. Макієнко О.А. Концепція «обласництва» у статистичних дослідженнях Херсонського земства // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя, 2007. — Вип. 21.
• 18. Макієнко О. А. Статистичне бюро Херсонського земства: проблеми створення та діяльності //Південний архів. Історичні науки. — Херсон, 2002. — Вип. 7.
• 19. Макієнко О.А. Теоретичні та методологічні проблеми земської статистики у працях службовців-статистиків Херсонського земства // Південний архів. Історичні науки. — Херсон, 2008. — Вип. 28—29.
• 20. Макієнко О. А. Розвиток земської статистики в Херсонській губернії: Автореф. дис. … канд. іст. наук. — Х., 2006.
• 21. Макієнко О. А. Розвиток земської статистики в Херсонській губернії: Дис. … канд. іст. наук. — Х., 2006.
• 22. Герінбург О.В. Статистико-демографічні дослідження Херсонського земства: методи збору і обробки даних //Наукові праці історичного факультету Запорізького національного унів-ту. — Запоріжжя, 2010. — Вип. 29.
• 23. Герінбург О. В. Формування земської демографічної статистики в Херсонській губернії: запозичення і новації // Південний архів. Історичні науки. — Херсон, 2010. — Вип. 31—32.
• 24. Герінбург О. В. Роль Херсонського губернського земства у вивченні демографічної ситуації у другій половині ХІХ на початку ХХ ст.: Автореф. дис. … канд. іст. наук. Дніпропетровськ, 2009.
• 25. Прибиткова І.М. Основи демографії. — К., 1997.
• 26. Гужва З. Г. Розвиток санітарно-профілактичного напряму земської медицини Катеринославської губернії (II половина XIX ст.—1917 р.): Автореф. дис. … канд. мед. наук. — К., 2007.
• 27. Захарян А. Г. Деятельность Российского государства по развитию системы управления здравоохранением в начале XX веков: Автореф. дисс. … канд. ист. наук. — М., 2008.
• 28. Майстренко О. А. Роль Херсонського земства в медичному обслуговуванні населення у 1865 — 1917 рр.: Дис. … канд. іст. наук. — К., 2006.
• 29. Рогоза О. М. Діяльність земств України по створенню і розвитку системи охорони народного здоров’я (1864−1917 рр.): Дис… канд. іст. наук. — Х., 2002.
• 30. Рубан Н. М. Розвиток земської медицини в Україні (1865−1914 рр.): Дис… канд. іст. наук. — Д., 2004.
• 31. Гончаров В. В. Єврейське населення Південно-Східної України. 1861—1917 рр.: Автореф. дис. … канд. іст. наук. — Д., 2005.
• 32. Тучинський В. А. Молдавани Півдня України в ІІ половині—початку ХХ ст. Соціально-економічний та культурний розвиток: Автореф. дис. … канд. іст. наук. Чернівці, 2001.
• 33. Макієнко О.А., Єжова О.В. Земські статистичні описи Херсонської губернії як джерело вивчення демографічної ситуації на Півдні України у 80-х роках ХІХ ст. // Південний архів. Історичні науки. — Херсон, 2003. — Вип. 11.
• 34. Герінбург О. В. Вивчення земськими лікарями Херсонської губернії медико-санітарного стану сільськогосподарських працівників // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. Запоріжжя, 2010. — Вип. 28.
• 35. Герінбург О. В. Вивчення сезонного «уходництва» сільськогосподарських працівників земськими статистиками Херсонської губернії // Український селянин. — Черкаси, 2010. — Вип. 12.
• 36. Герінбург О.В. Висвітлення особливостей етнічних груп Херсонської губернії у земських статистичних описах 80-хроків ХІХ століття // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри. — Одеса, 2007.
• 37. Герінбург О.В. Демографічна та етнографічна характеристика українського населення Херсонської губернії за матеріалами земських статистичних описів // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. — К., 2008. — Т. ХХ.
• 38. Герінбург О.В. Дослідження соціального складу населення статистиками Херсонського земства (80-ті рр. ХІХ ст.) // Сторінки історії. — К., 2008. — Вип. 27.
• 39. Герінбург О.В. Дослідження соціального складу населення Херсонської губернії земськими статистиками (80-ті рр. ХІХ ст.) // Інтелігенція і влада. Серія: Історія. Одеса, 2008. — Вип. 14.
• 40. Герінбург О.В. Еміграційні процеси кінця ХІХ—початку ХХ ст. в Херсонській губернії за працями земських статистиків // Український селянин. — Черкаси, 2008. — Вип. 11.
• 41. Герінбург О.В. Етнічний склад Херсонської губернії у 80-х роках ХІХ століття за матеріалами земських статистичних описів // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. Запоріжжя, 2007. — Вип. ХХІ.