Чорна і кольорова металургія України

Чорна i кольорова металургія України.

Природні передумови розвитку чорної металургії України. Сировинна база галузі

В східній Укр сформувалися унікальні прир умови для розвитку металургійного комплексу. Тут зн-ся найкрупніші, що мають світове зн-ня, паливно-сировинні бази чорної металургії - Донецький кам¢яновугільний, із коксівними марками вугілля, Криворізький залізорудний й Придніпровський марганцеворудний басейни; великі, практично невичерпні родовища вапняків, доломітів, вогнетривких глин. Віддаль від Кривого Рогу до центрального району Донбасу — Горлівки (по прямій) становить 345 км, а від Західного Донбасу, який досягати Павлограда (Дніпропетровська обл), — близько 150 км. Між зазначеними басейнами пролягає потужне джерело водопостачання — р. Дніпро. Такого поєднання найважливіших сировинних матеріалів, енергетичного й технологічного палива, водних ресурсів, необходимых для розвитку Чм, й такої концентрації їхні на порівняно невеликій територї немає в жодній стране світу. Залізорудна база Чм Укр представлена Криворізьким й Кременчуцьким басейнами, Білозерським й Керченським родовищами. Криворізький басейна розташований у західній частині Дніпропетровської області в басейні річки Інгулець. Він простягнувся вздовж Інгульця на 100 км від ст. Миколо-Козельськ на півдні до с. Жовте на півночі. Ширина рудоносної смуги змінюється від 2−3 до 7 км. Руді басейну досить різноманітні. Вони залягають на глибині від 100 до 600 м, але в окремих ділянках — й до 2000 м. Багаті рудій (переважно мартітові й гематіто-мартітові із вмістом заліза 50−62% й понад) добуваються лише шахтним способом. Бідні рудій (залізисті кварцити) із вмістом заліза 28−39 видобувають відкритим способом (кар¢єрним). Їх запаси оцінюють у 30,6 млрд т. Розвідані запаси залізних руд Криворізького басейну становлять близько 18 млрд т. Цей басейн за запасами належить до найбільших у світі. Кременчуцький залізорудний басейн розташований на тер Кременчуцького р-ну Полтавської області, за 15−20 км від Кременчука на лівому березі Дніпра. Рудоносна територія вузькою смугою простягнулась із півдня на північ на 45 км. Басейн має вигідне транспортно-географічне положення. На півдні він зн-ся у км від Дніпра, середня частина територї перетинається залізницею Полтава-Кременчук. Розвідані запаси залізних руд становлять 4,5 млрд т. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. У басейні є рудій із вмістом заліза до 69%, але й основну їхні частину становлять рудій із вмістом заліза 35−38%. Експлуатація басейну відкритим способом почалася із 1955р. Білозерський залізорудний р-н об¢єднує декілька родовищ. Він розташ на лівому березі Дніпра, на південь від Запоріжжя. Р-н має зручні залізничні й річкові транспортні зв¢язки. На березі Каховськоого водосховища збудовано місто Дніпрорудний, яку є портом для відправки рудій по Дніпру. Загальні запаси руд р-ну (до глибини 1500м) становлять близько 1,4 млрд т. На частку багатих руд із вмістом заліза 60−64% припадає близько 600 млн т. Решта запасів руд має переважно вміст заліза 46−48%. У перспективі у р-ні збільшиться використання значних запасів залізистих кварцитів із вмістом заліза 25−40%, котрі после збагачення перетворюються в концентрат із вмістом заліза 65−70%. Видобуток рудій в р-ні відкритим способом почався із 1969р. Геологорозвідувальні роботи в басейні ще не завершені. Про наявність залізних руд на тер Керченського півострова було б відомо ще наприкінці 19ст., але й грунтовні геологічні дослідження його запасів проводилися із 1926р. й в повоєнний період. Керченський залізорудний р-н охоплює кілька родовищ, котрі розташовані на півнісному й східному узбережжі півострова. Загальні запаси становлять 1,8млрд т. Вміст заліза в руді сягає 37−40%. Крім цього у руді є значні доміщки марганцю, ванадію, фосфору, миш¢яуц. У зв¢язку із цим керченська руда використовується лише на комбінаті «Азовсталь», куди вон доставляється по Азовському морю. Придніпровський марганцеворудний басейн за запасами й видобутком руд є іншим у світі. У ньому зосереджено 80% запасів марганцю колишнього РадС. У 1989;1990рр. Укр забезпечувала 75% загальносоюзного видобутку марганцевих руд. Басейна розташований у південній частині Дніпропетровської й Запорізької областей й складається із трьох підрайонів: Нікопольського (запаси понад 1 млрд т), Великотокмакського (запаси 1,4млрд т) й Інгулецького (запаси близько 600 млн т), розташованого між річками Інгулець й Дніпро. Загальні запаси басейну перевищують 3 млрд т. На даний годину експлуатується переважно Нікопольський підрайон. Промисловий видобуток марганцю розпочався із 1886р. Видобуток рудій здійснюється переважно відкритим способом. У Україні відкриті марганцеві родовища також в Одеській, І-Франківській областях й Карпат. У Укр із рідкісних металів, котрі використовуються в чорній металургії як легуючі добавки для надання сталі певних якостей, є родовища титану й хрому. Великими родовищами титанових руд є Самотканське (біля міста Вольногорськ Дніпропетровської області), а також Іршанське й Стремигородське в північній частині Житомирської області. Всі основні родовища хромітітів зн-ся в Кіровоградській й Дніпропетровській областях, але й смердоті не мають промислової розробки, й тому потреби металургії Укр в хромі задовольняються поки що за рах його імпорту. Для забезпечення потреб чорної металургії в необхідній к-сті товарної рудій значного розвитку набула гірничорудна пр-сть. Видобуток залізної й марганцевої руд здійснюється по підземним, то й відкритим способом. У довоєнний період у Криворізькому басейні основна частина видобутку товарної рудій припадала на підземний спосіб. У зв¢язку із інтенсивним використанням пластів багатих руд, розташованих близько до поверхні, їхні запаси на цих горизонтах значно скоротилися й виникла потреба різкого збільшення глибини шахт. На реконструйованих у повоєнний період основних шахтах глибина їхні досягла 1000−1200м, а видобуток рудій підвищився від 500−1000тис. т до 1−2млн т на рік, але в окремих шахтах («Гігант», «Північна», «Саксагань») він досягнув 3−5 млн т й понад. Одночасно із розвитком підземного видобутку рудій швидкими темпами розвивається відкритий спосіб (кар¢єрний). Відкритий спосіб має величезні перспективи, оск він забезпечує широке використання великих запасів бідних руд. Цей спосіб обумовив створення потужних гірничозбагачувальних комбінатів (ГЗК), у склад які входять збагачувальні фабрики, аглофабрики й кар¢єри. Перші виробляють із бідної рудій її концентрат із вмістом заліза 62%, а другі перетворюють його в офлюсований агломерат, повністю готовий для доменної плавки. На тер Криворізького басейну діє понад двох десятків крупних шахт й кар¢єрів, працює п¢ять ГЗК: Північний, Центральний, Новокриворізький, Південний й Інгулецький. Найпотужніший серед них — Південний. До гірничорудної пр-сті Укр належати також Кременчуцький, Білозерський й Комиш-Бурунський ГЗК, а також рудники й кар¢єри Нікопольського марганцеворудного басейну, Самотканський й Іршанський комбінати із видобутку й збагачення титанових руд. Важливою складовою частиною металургійного комплексу є видобуток флюсових вапняків й вогнетривкої сировини (доломітів, магнезитів, вогнетривких глин тощо), а також в-во вогнетривких матеріалів, необходимых для виплавки металу, будівництва доменних й мартенівських печей, розливки сталі та ін. Головні родовища цієї сировнии, котрі експлуатуються, зн-ся в Донбасі й в АР Крім. Необхідні для виплавки чавуну флюсові вапняки видобувають біл Докучаєвська й Ново-Троїцького Донецької області. Великі запаси їхні зн-ся також в р-ні Балаклави (біля Севастополя). Найбільш якісним для в-ва флюсів є магнезіальні вапняки. Основні поклади їхні зн-ся в Докучаєвському й Ново-Троїцькому родовищах. Запаси вапняків в Укр майже невичерпні. У Донецькій обл також зосереджені й основні родовища доломітів (Карубське, Докучаївське, біля станції Микитівка та міста Сіверськ). Найб родовищами вогнетривких глин в Укр, котрі тепер розробляються, є Часів¢ярські й Новорайське Донецької області. Їх запаси доповнюються новими родовищами, що відкриті в Дніпропетровській, Кіровоградській, Запорізькій областях. Важливе зн-ня для в-ва вогнетривких матеріалів має каолін. Його запаси в укр перевищують 80% всіх їхні запасів в СНР. Найважливіші із розвіданих родовщ каоліну зн-ся в Дніпропетровській, Донецькій, Черкаській, Вінницькій, Полтавській областях. У Укр на базі крупних запасів нерудної сировини й великого попиту на неї із боці чорної металургії значного розвитку набула пр-сть по в-ву вогнетривких матеріалів (шамотної й динасової цегли для печей, магнезитових, хромомагнезитових виробів та ін.) й флюсів. Вона представлена 13 основними спеціалізованими п-вами. У Донецькій області розташована переважна більшість п-в цієї галузі. Вони дають 90% всього обсягу її валової пр-ції. До найбільших із них відносяться Часів¢ярський й Велико-Анадольський заводі вогнетривкої цегли, Докучаєвський флюсодоломітний комбінат, Красногорівський й Кіндратівський дінасові заводі, Микитівський доломітний завод, Артемівський комбінат вогнетривів. До цієї групи п-в належати також Запорізький завод вогнетривких матеріалів й Приазовське рудоупр-ня (Запорізька обл.), Ватутінський комбінат вогнетривких матеріалів (Черкаська обл.), Христофорівський завод вогнетривких блоків й бетонів (Дніпропетровська обл.).

Типи металургійних заводів України та принципи їхнього розміщення.

Металург комплекс забезпечує металом маш-ня та ін галузі н/г країни. Він скл-ся із чорної й кольорової металургій, що на свій чергу об¢єднують основні й допоміжні в-ва — від видобування сировини й палива та одержання допоміжних матеріалів (напр флюси) до випуску прокату і металевих виробів. Засн в-вом металург комплексу є випуск готового металу, допоміжним -в-во сплавів. У чорній металургії - феросплавів (сплав чавуну, напр, із марганцем чи хромом), переробки вторинної сировини (переробна металургія працює на металобурхті) та прокат чорних й кольорових металів. Металург комплекс відіграє важливу роль у госп-ві нашої країни. Це заговорили українською у із тім, що він визначає її ек-й потенціал й зумовлює розвиток ін галузей госп-ва, передусім маш-ня й металообробки. Уметалургії зосереджена велика частка промислово-виробничих ОФ. Крім того, це важлива комплексоутворююча галузь. Вона впливає також на розвиток територ-ї стр-ри країни — на утворення промислових р-нів, вузлів й центрів. У наш годину Укр є одним із найб виробників металу на планеті. Вона розширює поставку своїх виробів, особливо прокату й труб на світовий ринок. Для розвитку металург комплексу Укр має декілька сприятливих чинників: 1) близькість розміщення родовищ коксівного вугілля, залізної й марганцевої руд, вапняків, формувальних пісків й вогнетривів, відкриті в останні рокта великі запаси різноманітних руд кольорових металів; 2) густа мережа шляхів сполучення між родовищами; 3) велике й надійне джерело водопостачання, яким є Дніпро із його водосховищами; 4) розвиток металомісткого маш-ня; 5) велика ек-сть металобрухту; 6) висококваліфіковані кадри. Чорна металургія Укр за Сучасної технології й відсталого, спрацьованого обл-ня — дуже матеріаломістка галузь, Яка споживає близько 30% палива, майже 20% електроенергії та води, котрі використовуються в госп-ві країни. Тому основним чинником розміщення п-в галузі є сировинний, тобто максимальне наближення до джерел сировини. Кольорова металургія використовує рудій металів, котрі містять у своєму складі в багато разів менше корисного компоненту, ніж залізна руда. Крім того виплавку однієї тонни магнію потрібно до 22 тис кіловат-годин електроенергії. Тому ця галузь — енергомістке в-во. Отже, на розміщенні п-в кольорової металургії впливають два чинники — сировинний та енергетичний. У Укр можна виділити 3 р-ни чорної металургії: Придніпров¢я, Донбас й Приазов¢я. У їхніх межах формуються окремі вузли й центри. Придніпровський металург-й р-н простягся вздовж Дніпра від Кременчука до Нікополя. До його складу входять 5 великих вузлів в-ва: Дніпропетровський, Запорізький, Криворізький, Нікопольський й Кременчуцький. З 32 великих металургійних п-в Укр в Придніпров¢ї розміщено 19. Названі 5 вузлів Чм утворені окремими центрами цієї галузі. Так, у склад Дніпропетровського вузла належати комбінати й заводі Дніпропетровська, Дніпродзержинська й Новомосковська. Найпотужніший металургійний комбінат країни — «Криворіжсталь». Наефективнішими комбінатами є «Запоріжсталь» й «Дніпроспецсталь», котрі зн-ся в Запоріжжі. Донецький металург р-н об¢єднує великі вузли й центри Донбасу. Великі металургійні заводі розміщені в Донецьку, Макіївці, Алчевську, Харцизьку, Єнакієвому, Луганську, Алмазної, Краматорську, Костянтинівці, Стаханові. Тут сформувалося три вузли металургійної пр-сті: Донецько-Макіїський (найпотужніший), Єнакієвський, Алчевсько-Алмазнянський. Третій р-н Чм Укр зн-ся в Приазов¢ї. До його складу входять потужні п-ва Маріуполя (два заводі), а також родовищ залізних руд Керченського басейну із Керченським залізорудним комбінатом й Камиш-Бурунською агломераційною фабрикою та окремими цехами Керченського металургійного заводу. Агломерат із Керчі Азовським морем надходить у Маріуполь, флюси — із різних районів Донбасу. У багатьох великих центрах Укр за межами вказаних р-нів Чм працюють окремі заводі переробної металургії й металургійні цехи на машинобудівних п-вах.

Кольорова металургія почала розвиватися в Укр із кінця 19ст. У 1887р. до ладу ставши Микитівський ртутний завод, який поклав вухо формуванню Донецького р-ну. Нині на відміну від чорної кольорова металургія в Укр розвинута порівняно слабко. Пов¢язано це із тім, що у минулому на тер нашої країни не було б відкрито великих покладів руд кольорових металів, а потреби в кольоровому металі задовольняються і досі за рахунок багатих родових із різних районів колишнього СРСР. У останні рокта ситуація різко змінилася. У нашій кр було б відкрито багато найрізноманітнішої сировини для розвитку кольорової металургії. Руді кольорових металів містять у своєму складі кілька десятків й навіть сотні разів менше корисного компонента, наж залізна руда. Тому їхнього недоцільно перевозити на далеку відстань. Щоб максимально знизити собівартість в-ва кольорових металів й менш забруднювати довкілля, рудну сировину треба використовувати комплексно. Так, в-во алюмінію із нефелінів поєднується із в-вом цементу, соди, поташу, титаномагнієве в-во — із випуском соляної к-ти, емалей, титанових білил.

Чорна металургія України, її зн-ся, стр-ра й суч стан розвитку.

Чм є фундаментом індустріального розвитку багатьох країн світу. Від Чм в першу чергу залежить розвиток важкої пр-сті. Без металургії як виробника конструкційних мат-в неможливий розвиток маш-ня, а зв¢язку із цим й розвиток НТП. Її пр-ція є основою розвитку буд-ва, всіх видів транспорту, особливо залізничного й трубопровідного. Вона має велике зн-ня для оснащення необхідною технікою с/г. Чм є галуззю спеціалізації Укр в загальному поділі роботи країн СНР. У складі колишнього РадС Укр давала в 1989;1990рр 45,6% товарної залізної рудій, 77% марганцевої руд, 45% в-ва чавуну, 34,4% в-ва сталі, 34,5% готового прокату, 33% сталевих труб. Цій галузі належить одне із провідних місць у суч ек-ці Укр. За даними 1997р. на її частку припадало 23,2% вартості пр-ції основних галузей пр-сті країни. Укр належить до країни Європи й світу із найбільш розвинутою металургією. Навіть в умовах ек-ї кризи вон поступається за показниками в-ва основної пр-ції цієї галузі в Європі лише Німеччині. Пр-ція Чм має велике зн-ня у зовнішній торгівлі Укр, є її головною експортноспроможною галуззю. Великий вплив має Чм на розвиток й розміщення маш-ня, хім пр-сті, енергетики. У металургії значно розвинуте комбінування в-ва. На її відходаї працюють в-ва буд матеріалів, мін добрив тощо. Ця галузь є потужним чинником формування ТПК. Вона виділяється значною концентрацією виробничого процесу — величиною п-в й формування їхнього територіальних осередків. У місцях розміщення її основних п-в зосереджується важке маш-ня, коксохімія, хімія, в-во вогнетривких матеріалів тощо; формуються великі транспортні вузли, швидко виростають великі й крупні міста. Виникнення більшості металургійних заводів Укр відбулося по суті в останній чверті 19ст. З 1872 по 1899 рр їхнього було б збудовано 14. Частина їхнього із різних причин за годину припинила своє існування. У радянський період розвиток Чм в Укр відбувався швидкими темпами. Були реконструйовані й розширені старі малопотужні заводі - Алчевський, Макііївський, Єнакієвський, Донецький, Маріупольський ім. Ілліча, Дніпропетровський ім. Петровського та ін. Одночасно були збудовані такі гіганти Чм, як «Азовсталь», «Запоріжсталь», Криворізький ім.В.І.Леніна. Нині в Укр налічується 50 основних п-в Чм, у складі які 14 металургійних комбінатів й заводів, 3 феросплавних заводі, 16 коксохімзаводів, 6 трубних заводів, 8 гірничозбагачувальних комбінатів й 3 основних заводі металоконструкцій. Розвиток металургії як інтегральної галузі пр-сті не міг бути забезпечений без одночасного інтенсивного розвитку органічно зв¢язаних із нею галузей й вир-в, котрі створюють разом потужний металургійний комплекс. До складу металургійного комплексу Укр включається ряд підгалузей й вир-в, без які неможливо забезпечити в-во металу. Це такі: — видобуток, збагачення й агломерація залізних, марганцевих та ін руд; - в-во чавуну, доменних феросплавів сталі й прокату; -в-во електроферосплавів; - повторна переробка чорних металів; - коксування кам вугілля; - видобуток сировини й в-во вогнетривких буд матеріалів (глин, доломітів та ін.), а також флюсових вапняків; - випуск металевих конструкцій тощо. Металургійний комплекс Укр досяг найвищого рівня розвитку в 1980;1990рр. У зв¢язку із розривом інтенсивних ек зв¢язків із Росією та ін країнами СНР, ек-ю кризою й занепадом економіки та значним скороченням внутрішнього споживання металу, а тяжкої стані опинилася ф металургійна пр-сть. Суч стан Чм Укр хар-ся небувалим кризовим спадом, який різок проявився із 1995р. З 50 доменних печей простоювали чи працювали не так на повну потужність 27; із 65 мартенівських печей -відповідно 28, із 23 конвертерів — 11, із 69 прокатних станів — 30. На окремих заводах рентабельність знизилася до 4−5%. Дніпровський металургійний комбінат ім.Дзержинського ставши збитковим, а Макіїський — збанкрутів. Суч металургія хар-ся наявністю заводів із повним й неповним металургійним циклом. Повний металургійний цикл включає в-во чавуну, сталі й прокату. Заводи неповного циклу мають, як правило, один чи два із трьох технологічних циклів: в-во чавуну й сталі, сталі й прокату, лише чавуну, лише сталі, лише прокату. Такий розрив повного металургійного циклу обумовлюється різними причинами, а саме: — історичними — буд-во заводу здійснювалося, виходячи із можливостей й технічного рівня того години, а невелика потужність заовду не вимагала крупних джерел водопостачання та ін ресурів. Для розширення заводу в более пізніший годину виявлялась відсутність резервних територій, зони санітарних розривів навколо заводу, сприятливих транспортних зв¢язків тощо; - економічними — орієнтація заводу на старі, близько розташовані джерела палива й сировини змінилася в зв¢язку із їхні виснаженням, а нові джерела розташовані на великих віддалях, тому завод залишився на в-ві лише одного з трьох видів основної пр-ції; - екологічними — в крупних машинобудівних районах й центрах, де висока концентрація промислових п-в, котрі забруднюють природне середовище, із екологічних міркувань краще матір поруч завод лише із в-ва сталі й прокату чи лише прокату з сталі, доставленої із віддалених заводів. Заводи переробної металургії розміщуються в основному околицях розвинутого маш-ня, де нагромаджуються значні відходи металообробки й металобрухт. Крім зазначених металургійних заводів, є ще й так кликана «мала металургія». Вона представлена окремими цехами по в-ву сталі й прокату на крупних машинобудівних заводах, котрі створюються із метою використання відходів металу й забезпечення безперебійного постачання конструкційного матеріалу. Чм Укр відзначається високою виробничою й територіальною концентрацією п-в. У рез-ті реконструкції й розширення старих заводів середня потужність одного металургійного зводу становить близько 2,5 млн т чавуну й більше, ніж 2 млн т сталі на рік. Засн частина металу в стране випускається заводами потужністю понад 2 млн т на рік. Переважна більшість металургійних п-в Укр являє собою сучасні потужні комбінати. Металургійні комбінати Укр, як й в індустріально розвинутих кр-х, є основними п-вами галузі. Там забезпечується комбінування в-ва — технологічний зв¢язок виплавки металу із коксохімічним в-вом, що сприяє досягненню более високої ек-ї й екологічної ефективності в-ва. Найб металургійними комбінатами Укр, потужність які становить 5 млн й понад металу за рік, є «Азовсталь», «Запоріжсталь», «Криворіжсталь». Укр має найбільші в світі металургійні агрегати за їхні потужністю. Так, напр, в Кривому Розі споруджено найбільш потужну доменну піч об¢ємом в 5000 кум м, Яка може дати 4 млн т чавуну за рік, тобто скільки, стільки вся Росія виробила його в 1913р. На ін заводах потужність доменних печей становить до 3 тис куб. м. Розвиток металургії в Укр в радий період відзначався великими досягненнями. У рез-ті інтенсифікації металургійниого процесу широкого розвиту набуло швидкісне сталеваріння в мартенівських печах й в конверторах, а 80-х роках активно освоювалася технологія бездоменної й безкоксової виплавки металу. І усе ж таки таки при всьому цьому у буд-ві заводів був допущена серйозна помилка. Більшість нових металургійних заводів Укр, як й в уьому Союзі, був зорієнтована на виплавку сталі в мартенівських печах, тоді як країни Західної Європи віддали перевагу технології более ефективно конверторного в-ва сталі, яку забезпечує вищу її якість. У Німеччині, Франції, Великобританії, Італії более ніж 2/3 сталі виробляється конверторами й електричними печами. У Укр в 1997р. електросталь й киснево-конверторна сталь разом становили менше половини її всієї виплавки. Розвиток Чм супроводжувався значним нарощуванням потужностей коксохімічної пр-сті. Коксохімічна пр-сть є осн складовою частиною металургійного комплексу. Коксохімічні заводі розміщуються в р-нах видобутку коксівних марок кам вугілля чи в крупних металургійних центрах, розташованих за межами вугільних р-нів Донбасу. Ця галузь забезпечує металургію технологічним паливом (коксом, коксовим газом), а хім пр-сть -цінною сировиною. До революції все в-во коксу в Росії було б зосереджено в Донбасі. У 1929р питома ваги Укр у в-ві коксу становила 96,3%, а на 1940р вон зменшилася до 74,5%. Всього на цей рік було б вироблено 15,7 млн т коксу. За радий період були реконструйовані й значно збільшили свою потужність старі коксохімічні заводі Макіївки, Алчевська, Єнакієвого, Краматорська та ін й водночас будувались нові в Маріуполі, Горлівці, Запоріжжі, Кривому Розі, Дніпродзержинську. У повоєнний період поблизу Донецька й Макіївки (залізнична станція Авдіївка) було б збудовано крупний сучасний коксохімічний завод для забезпечення потреб у коксі всього металургійного р-ну. У 1965р в Укр було б вироблено 35 млн т коксу, а 1990р — 34,7 млн т. Наприкінці 1997р його в-во знизилося до 16,4 млн т, тобто до рівня 1940р. Головним виробником коксу є Донецький металургійний підрайон. Він дає понад половини всього його випуску в стране. Усього в металургійному районі Укр працює 16 коксохімічних заводів, із них Донецькій області - 9, Луганській — 2, Дніпропетровській — 4, Запорізькій -1. Значного розвиту в металургії Укр набули нові галузі - трубна й феросплавна. Важливим чинником, який прискорив нарощування потужностей трубного в-ва в Укр, стало інтенсивне буд-во магістральних нафтой газопроводів з колишнього РадС в Західну Європу. У зв¢язку із швидким зростанням попиту на сурми особливо великого діаметра їхні в-во збільшилося не так на основних трубопрокатних заводах — Нікопольському й Харцизькому, але в Новомосковському, Луганському, Дніпропетровському трубопрокатних й Макіївському труболиварному заводах. В-во феросплавів, необходимых для виплавки чавуну й сталі, забезпечується трьому феросплавними заводами — Запорізьким, Нікопольським й Стахановським. У умовах швидкозростаючих потреб буд-ва крупних промислових, транспортних й невиробничих об¢єктів виникла гостра необхідність в забезпеченню їхнього крупногабаритними металевими конструкціями (арматурними решітками, каркасами мостових переходів тощо.) З цією метою в центрах металурії й важкого маш-ня — Краматорську, Дніпропетровську, Маріуполі були побудовані основні заводі металоконструкцій. Сучасне розміщення п-в металургійного комплексу Укр формувалося як в дореволюційний, то й в рад-й періоди. На розміщеня металургійних заводів значний вплив зробили такі основні фактори, як максимальне наближення їхнього до центрів й р-нів видобутку коксівного вугілля, а також до великого джерела водопостачання й потужної залізорудної бази. З метою максимального наближення до бази палива будувалися заводі в Донбасі. Друга їхнього група розмістилась із урахуванням сприятливих залізничних зв¢язків з орієнтацією на крупне джерело водопостачання — р. Дніпро. На шляхах між джерелами рудій й палива виник також крупний металургійний центр — Маріуполь. З встановленням залізничного зв¢язку між Донбасом й Кривбасом, а також покращанням використання палива у доменному процесі, яку привело до зменшення витрат коксу на виплавку однієї тонни чавуну, а означати, й витрат коштів на його транспортування, виникли сприятливі умови для буд-ва великого металургійного п-ва в Кривому Розі.

Основні металургійні підрайони й металургійні центри України, природні передумови їхнього розвику.

Суч металургійний комплекс Укр майже повністю зосереджений в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській, Запорізькій областях, де сформувався один із найбільших металургійних р-нів світу. На територї цого р-ну із урахуванням умів й особливостей розвитку й розміщення галузей комплексу виділяються три металургійних підрайони: Придніпровський, Донецький й Приазовський. Придніпровський металургійний підрайон розташований вздовж правого й лівого берегів Дніпра — від Кременчука до півдня Дніпропетровської й Запорізької областей. За своїм значенням цей підрайон є найбільшим виробником сталі й прокату. На його територї сформувалися три крупних металургійних промвузли: Дніпропетровсько-Дніпродзержинський, Запорізько-Нікопольський й Криворізький. У Дніпропетровсько-Дніпродзержинському вузлі зосереджені такі заводі: в Дніпропетровську — три металургійних, трубопрокатний, коксохімічний, металоконструкцій, а Дніпродзержинську -металургійний комбінат, два коксохімічних заводі, в Новомосковську — трубний завод. У криворізькому вузля знаходяться металургійний комбінат, коксохімічний завод, 5 крупних гірничо-збагачувальних комбінатів, понад 15 шахт, об¢єднаних рудоуправліннями. У Запорізько-Нікопольському вузлі знаходяться: в Запоріжжя — металургійний комбінат «Запоріжсталь», завод «Дніпроспецсталь», коксохімічний завод й завод феросплавів, в Нікополі - південно-трубний й феросплавний заводі. Відразу розташовані Нікопольський, Великотокмакський підрайони Придніпровського марганцеворудного басейну із п-вами, котрі видобувають руду, а також Білозерське залізорудне родовище й гірничозбагачувальний комбінат. Руда Кременчуцького родовища використовується заводами Придніпровського підрайону й транспортується переважно по Дніпру. Донецький металургійний підрайон охоплює металургійні п-ва Донецької й Луганської областей. Це основний підрайон по в-ву коксу й чавуну. На його територї сформувалися три вузли: Донецько-Макіївський, Стахановсько-Алчевський й Приторецький. Донецько-Макіївський вузол — найбільш потужний з трьох. До його складу входять Макіївський металургійний комбінат, два коксохімзаводи й трубний завод, Донецький металургійний й два коксохімічні заводі, Авдіївський коксохімзавод, Єнакіївський металургійний комбінат, Єнакіївський й Горлівський коксохімзаводи, Харцизький трубопрокатний й канатно-дротовий заводі. До цого вузла належати також потужний комплекс вогнетривких матеріалів й флюсових вапняків (Докучаєвськ, Комсомольське, Ново-Троїцьке та ін.). На півночі Донецької області зн-ся невеликий Приторецький вузол у складі Краматорського металургійного й коксохімічного заводів, Костянтинівського заводу «Вторчормет» й вогнетривів. Поблизу цих заводів зн-ся крупні центри видобутку сировини й в-ва вогнетривких матеріалів — Часів-Яр, Артемівськ, Северськ, Райське. На територї Луганської області сформувався металургійний вузол, у склад якого входять Алчевський металургійний комбінат із його цехом у м. Алмазна й коксохімзавод, Стахановський коксохімічний й феросплавний заводі. Недалеко від цого вузла зн-ся Луганський трубний завод. Приазовський металургійний підрайон включає дві територї: місто Маріуполь із його двома металургійними комбінатами — «Азовсталь» та ім.Ілліча, коксохімзаводом, а також північну й східну частини Керченського півострова, де зн-ся залізорудний район й Комиш-Бурунський залізорудний комбінат, та невеличкий, частково відбудований после війни металургійний завод ім.Войкова. Зв¢язок між цими частинами підрайону здійснюється морським транспортом по Азовському морю. Незважаючи на кризовий стан, металургія Укр є основним постачальником валютних надходжень у державу. Вартість експортної пр-ції Чм Укр становила в окремі рокта понад 3 млрд доларів. А її частка в загальному експорті трималась на рівні понад 40%. У країни СНР експортується більша частина металопродукції України.

Основні проблеми й перспективи розвитку металургійного комплексу України.

Перспективи розвитку металургійного комплексу України тісно заговорили українською у «язані із підвищенням конкурентоспроможності продукції на основі зменшення енергота матеріалоємності продукції, скорочення трудових витрат, впровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Відповідно до існуючих програмних документів у доменному виробництві впроваджуватиметься обладнання та технологія використання пиловугільного палива. У сталеплавильному виробництві максимально збільшуватимуться обсяги конверторного та електросталеплавильного виробництв на основі технологій безперервного розливу сталі із одночасним скороченням мартенівського. У прокатному виробництві створюватимуться ливарно-прокатні модулі, розширюватиметься сортамент профільного, сортового та листового прокату, реконструюватимуться діючі прокатні стани. У виробництві металевих виробів та труб передбачається істотне підвищення якості та конкурентоспроможності продукції, збільшення випуску труб із антикорозійним покриттям та легованих марок сталі.

У перспективі особлива увага приділятиметься збереженню й посиленню експортної спрямованості металургійної промисловості. Захист українських товаровиробників на зовнішніх ринках, попередження антидемпінгових процедур до вітчизняних виробників, запобігання перенасиченості ринків метав про продукції та падіння цін дадуть змогу зміцнити експортний потенціал галузі. У структурі експорту продукції галузі намічено скоротити вивіз продукції сировинного напряму (чавун, заготівля сортова, сляби) та переорієнтуватися на експорт кінцевої продукції (сурми, мет. вироби, листовий та сортовий прокат).

Кольорова металургія України, її значення, галузева структура, принципи розміщення та основні центри.

Кольорова металургія — галузь промисловості із виробництва кольорових металів та їхнього сплавів (алюмінію, магнію, титану, міді, кобальту, олова), рідкісних та дорогоцінних металів.

Значення кольорової металургії дуже велике, продукти кольорової металургії використовуються в сучасній електроніці, ядерній техніці, приладобудуванні, ювелірній промисловості, медицині, в харчовій промисловості, у виробництві побутової техніки, автомобілебудуванні та інших галузях виробництва.

Провідними галузями кольорової металургії в Україні є алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феронікілева. Якраз ці галузі складають структуру кольорової металургії.

Комплекс підприємств цієї галузі в Україні здійснює видобуток, збагачення й металургійну переробку руд кольорових й рідкісних металів. До його складу входити виробництво сплавів, прокат кольорових металів й переробка вторинної сировини.

Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлено переважно двома основними чинниками — сировинним й енергетичним. Підприємства, котрі переробляють рудій із незначним вмістом основного металу, тяжіють до джерел сировини (виплавка ртуті, нікелю, рідкісних металів та ін.) Енергомісткі виробництва (титано-магнієве, цинкове, алюмінієве) розмішуються в місцях дешевої електроенергії, як правило, поблизу потужних електростанцій.

У розміщенні підприємств кольорової металургії в Україні виділяються два основних райони: Донецький й Придніпровський. На територї Донецького району знаходиться Микитівський ртутний комбінат, який включає завод, рудники й збагачувальну фабрику. Це підприємство дає понад 90% продукції СНР. У цьому районі знаходяться Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк», який працює на імпортній сировині із Північної Осе-тії та Західного Сибіру. Розміщено цей завод із орієнтацією на енергетичну базу Донбасу. У Артемівську працює завод по оброб-ці кольорових металів, який випускає латунь, латунний й мідний прокат. Мідь й свинець імпортується із Ро-сійської Федерації. У м. Свердловську знаходиться завод алюмінієвого прокату. Придніпровський район кольорової металургії спирається на потужну енергетичну базу, якої утворюють Дніпрогес, теплові й атомні електростанції. У Запоріжжі зосереджені титано-магнієвий й алюмінієвий заводі. Титано-магнієвий завод одержує магнієву сировину із Калуша, Стебника й Сиваша, а титанову — із Іршанського й Самотканського родовищ. Алюмінієвий завод працює на імпорт-них бокситах із Уралу та інших територій зарубіжних країн. Для виробництва глинозему, яким забезпечується Запорізький алюмініє-вий завод, біля Миколаєва побудовано великий глиноземний завод. У Вольногорську поблизу Дніпродзержинської ГЕС знаходиться Верхньодніпровський гірничо-металургійний комбінат, який працює на титано-цирконієвих рудах Самотканського родовища, а місті Світловодську, біля Кременчуцької ГЕС діють завод чистих металів й завод твердих сплавів.

В Кіровоградській області на базі недавно відкритого родовища нікелевої рудій діє Побузький нікелевий завод. Для забезпечення заводу паливом використовується донецьке коксівне вугілля й електроенергія Південно-Української атомної електростанції. Виробництво магнію здійснюється також Калушським ВО «Хлорвініл».

Природні передумови, сучасний стан та перспективи розвитку кольорової металургії України.

На сучасному етапі розвитку науково-технічного прогресу неможливо обійтися без кольорових металів, котрі є незамінними в машинобудуванні й особливо широко використовуються в його галузях, як електронна, електротехнічна, радіо-телевізійна, приладобудівна та ін.

В Україні кольорова металургія почала швидко розвиватися в радянський період у зв «язку із інтенсивним розвитком енергетики й машинобудування. У повоєнні рокта були розвідані й почалося промислове освоєння родовищ руд важливих кольорових й рідкісних металів та їхні виробництво. разом із тім Україна залишалась крупним імпортером кольорових металів.

Великі перспективи для розвитку кольорової металургії має Карпатський район, який ще не сформований. Тут е потужна сировинна база. Ядром формування району є Калуське акціонерне товариство «Оріана».

На узбережжі Чорного моря працює глиноземний завод, що забезпечує сировиною алюмінієві підприємства.

В окремих містах (Харків, Одеса, Київ) кольорові метали виплавляють із металобрухту. У Запоріжжі налагоджено виробництво електродів для кольорової металургії.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.