Аналіз фінансово-господарської діяльності віртуального підприємства «K-Stone»

План Вступ

1. Загальна характеристика віртуального підприємства «K-Stone»

2. Фінансово-економічний аналіз підприємства

2.1 Аналіз виконання виробничої програми підприємства

2.2 Аналіз виконання плану реалізації продукції на підприємстві

2.3 Аналіз ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві

2.4 Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів на підприємстві

2.5 Аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів

2.6 Аналіз собівартості продукції (робіт, послуг) Список використаних джерел

Вступ Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності. Важлива роль у рішенні цих задач належить економічному аналізу, тому що з його допомогою розробляється стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовується вибір оптимальних варіантів управлінських рішень, здійснюється контроль за їхнім виконанням, оцінюються результати діяльності підприємства в розрізі структурних підрозділів, видів (сегментів) діяльності та центрів відповідальності, виявляються причини негараздів і наявні резерви.

Економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою. На макрорівні (держава, галузі, регіони) здійснюється загальнотеоретичний економічний аналіз. На мікрорівні (підприємства і організації) — конкретний економічний аналіз, який називають аналіз фінансово-господарської діяльності.

Аналіз фінансово-господарської діяльності є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи і є надійним інструментом для економічного обґрунтування управлінських рішень.

Економічний аналіз дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Він сприяє бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат.

Важливого значення економічний аналіз набуває за ринкових реформ, коли широко використовуються економічні методи управління: він має не лише виявляти хиби, а й розкривати можливості подальшого зростання економіки.

1. Загальна характеристика підприємства Предметом діяльності ТОВ «K-Stone» є виробництво тротуарної плитки.

Місія підприємства (віртуального) — це задоволення потреб будівельних фірм і населення в плитці тротуарній.

Головною метою товариства є отримання прибутку за рахунок виробництва і реалізації конкурентоспроможної продукції.

Основними цілями організації є:

— зайняти найбільшу частку ринку за рахунок потіснення конкурентів

— збільшити обсяг продажів;

— збільшити чистий прибуток;

— підвищити якість продукції;

— збільшити асортимент продукції.

Підприємство має всі шанси бути прибутковим і приносити постійний дохід. Такі якості продукції, як низька ціна, висока якість, використання екологічно чистої сировини, високий попит, виробничий процес здійснюється на підставі ноу-хау підприємства, на універсальному обладнанні, наявність укладених договорів на виготовлення плитки виведе підприємство на лідируючу позицію на цьому ринку і забезпечить їй постійне зростання.

2. Фінансово-економічний аналіз підприємства

2.1 Аналіз виконання виробничої програми підприємства

2.1.1 Оцінка виробничої діяльності підприємства за останні роки.

Таблиця 1. Оцінка виробничої діяльності підприємства

Розрахунки

Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг випуску продукції за визначеними номенклатурою, асортиментом, якістю за умови найбільш повного використання устаткування, виробничих площ, застосування прогресивної технології та організації виробництва.

З метою оцінки напруженості виробничої програми вивчають повноту використання підприємством своїх потенційних можливостей, що закладені у виробничій потужності, шляхом порівняння планового (фактичного) обсягу випуску продукції з проектною середньорічною потужністю (вона показана у паспорті підприємства). Розрахунок проводиться за формулою:

(1.1)

де k_п — коефіцієнт використання потужності підприємства;

В_{пл (ф)} — плановий (фактичний) обсяг випуску продукції;

П — проектна виробнича потужність.

Розрахуємо коефіцієнт використання виробничих потужностей підприємства:

2006: k_п=50 000/140000=0,357;

2007: k_п=75 000/140000=0,536;

2008: k_п=80 000/160000=0,500;

2009: k_п=82 500/160000=0,516.

Висновок.

1) При проектній виробничій потужності П²⁰⁰⁶=П²⁰⁰⁷= 140 000 кв. м:

У 2006 і 2007 роках виробничі потужності підприємства використовувались на 35,7% і 53,6% відповідно, що свідчить про наявність резервів збільшення випуску продукції (якщо є попит на продукцію). У 2007р. порівняно з 2006р. процент використання виробничих потужностей зріс на 17,9% (Д k_п=53,6−35,7=17,9%).

2) При проектній виробничій потужності П²⁰⁰⁸=П²⁰⁰⁹= 160 000 кв. м:

У 2008 і 2009 роках виробничі потужності підприємства використовувались на 50,0% і 51,6% відповідно, що свідчить про наявність резервів збільшення випуску продукції (якщо є попит на продукцію). У 2009р. порівняно з 2008р. процент використання виробничих потужностей зріс на 1,6% (Д k_п=51,6−50,0=1,6%).

2.1.2 Оцінка виконання плану виробництва продукції (табл.2).

Таблиця 2. Оцінка виконання плану з виробництва продукції

Розрахунки

1) Розрахуємо обсяг товарної продукції у порівняних цінах за формулою:

ТП'=ТП/i_p, (1.2)

де ТП — обсяг товарної продукції в діючих цінах, тис. грн.;

i_p — індекс цін.

ТП'_пл=ТПпл=5576 тис. грн.

ТП'_ф=5775/(70/68)=5610 тис. грн.

2) Оцінка виконання плану випуску продукції в цілому по підприємству здійснюється шляхом порівняння фактичного випуску з плановим виробничим завданням, яке враховує державні замовлення і контракти, прямі договори. Розрахунки проводяться за формулами:

а) Абсолютне відхилення (В):

(1.3)

— в діючих цінах: ДТП=5775−5576=+199 тис. грн.

— в порівнянних цінах: ДТП'=5610−5576=+34 тис. грн.

— в натуральних одиницях: ДВ=82 500−82 000=+500 кв. м.

б)Рівень виконання плану випуску продукції (Р_В):

(1.4)

де В_{ф, пл} — фактичний, плановий обсяг випуску продукції.

— в діючих цінах: Рп=(5775/5576)*100=103,6% (+3,6%)

— в порівнянних цінах: Рп =(5610/5576)*100= 100,6% (+0,6%)

— в натуральних одиницях: Рп =(82 500/82000)*100= 100,6% (+0,6%)

Висновок. У звітному році підприємство перевиконало план з випуску товарної продукції на 0,6%, що становить 34 тис. грн (у порівнянних цінах). Протягом звітного року ціни зросли на 2,9%.

2.1.3 Проаналізуйте динаміку обсягу виробництва продукції (табл.3).

Таблиця 3. Динаміка виробництва продукції

Розрахунки В умовах складного економічного становища в країні, повсюдного спаду виробництва особливу увагу слід звернути на вивчення динаміки обсягів випуску продукції підприємства. Доцільно також вивчити використання виробничих потужностей в динаміці за кілька років.

Аналізують динаміку показників випуску продукції шляхом порівняння фактичних показників звітного періоду з результатами відповідних попередніх періодів (років, кварталів, місяців).

При такому аналізі вираховують аналітичні показники:

а) Абсолютний приріст показників виробництва за роками ():

(1.5)

де В_і; В_і-1 — обсяги випуску продукції за відповідні суміжні роки.

— базисний: Д ТП_пл²⁰⁰⁸= 5181−5100=+81тис. грн. (напруженість плану випуску) Д ТП_ф²⁰⁰⁸=5440−5100=+340 тис. грн.

— ланцюговий: Д ТП_пл²⁰⁰⁹=5576−5440=+136 тис. грн. (напруженість плану випуску) Д ТП_ф²⁰⁰⁸=5610−5440=+170 тис. грн.

б) Відносні темпи росту показників обсягу випуску продукції щорічно (Т):

(1.6)

— базисний: Т_пл²⁰⁰⁸= (5181/5100)*100=101,6% (напруженість плану випуску) Т_ф²⁰⁰⁸=(5440/5100)*100=106,7%

— ланцюговий: Т_пл²⁰⁰⁹=(5576/5440)*100=102,5% (напруженість плану випуску) Т_ф²⁰⁰⁸=(5610/5440)*100=103,1%

в) Відносні темпи приросту показників обсягу випуску продукції щорічно ():

(1.7)

— базисний: Д Т_пл²⁰⁰⁸= 101,6 — 100=1,6% (напруженість плану випуску) Д Т_ф²⁰⁰⁸=106,7 — 100=6,7%

— ланцюговий: Д Т_пл²⁰⁰⁹=102,5 — 100=2,5% (напруженість плану випуску) Д Т_ф²⁰⁰⁸=103,1 — 100=3,1%

г)Середні темпи росту (приросту) показників () за взяті роки розраховують за формулою середньогеометричної:

(1.8)

де Т₁, Т₂,…Т_n — ланцюгові темпи росту показників обсягу виробництва;

n — кількість років, за які визначаються темпи росту.

=1,1 чи 110%

Висновок.

1) У порівнянні з 2007р. у 2008р. обсяг випуску продукції зріс на 6,7%, що становило 340 тис. грн., хоча планувалося збільшити випуск продукції на 1,6%, що становило 81 тис. грн.

2) У порівнянні з 2008р. у 2009р. обсяг випуску продукції зріс на 3,1%, що становило 170 тис. грн., хоча планувалося збільшити випуск продукції на 2,5%, що становило 136 тис. грн.

2.1.4 Аналіз виконання плану за асортиментом і структурою випущеної продукції. Визначення можливих причин відхилення від плану (табл.4).

Таблиця 4. Виконання плану виробництва за асортиментом і структурою продукції

Розрахунки З метою задоволення потреб ринку та прогнозуємого рівня рентабельності необхідно, щоб підприємство виконувало виробниче завдання не тільки за загальним обсягом, але і за асортиментом (номенклатурою);

Зміна асортименту проти планового веде до асортиментних, а структури випуску — структурних зрушень, які впливають на затрати, фінансові результати та обігові кошти підприємства.

Структура (d_i) — співвідношення (%) окремих виробів продукції (B_i) у загальному обсязі виробництва (В_заг).

(1.9)

1) Визначимо структуру випуску продукції:

Тротуарна плитка «брусчатка»:

— план: d₁=(1607/5576)*100=28,8%

— фактично: d₁=(1575/5610)*100=28,1%

2) Процент виконання плану випуску продукції за кожним виробом (Р_ві):

— Тротуарна плитка «брусчатка»:

Р_в1=(1575/1607)*100=98,0% (-2,0%)

— Тротуарна плитка «волна»:

Р_в2=(2111/2023)*100=104,3% (+4,3%)

— Тротуарна плитка «шестигранник»:

Р_в3=(1924/1946)*100=98,9% (-1,1%)

2) Процент виконання завдання за загальним обсягом випуску (Р_в) :

Р_в=(5610/5576)*100=100,6% (+0,6%)

3) Виконання завдання за асортиментом вираховують:

«Спосіб найменшого числа». Для розрахунку використовують коефіцієнт асортиментності (k_a).

(1.10)

де B_{і факт у межах плану} — фактичний обсяг випуску продукції і-виду за умови, що він не перевищує планове завдання, тобто зараховується у виконання

плану найменше число з двох сум: планової і фактичної.

k_а = (5522 / 5576) *100= 99,03% (- 0,97%)

Коефіцієнт структурності (k_стр):

k_стр =(5427 / 5576) *100=97,3% (-2,7%).

3) Резерв випуску продукції (В_р) за умови виконання плану за асортиментом:

ДВ_р=? B_{і план} —? B_{і факт у межах плану} (1.11)

Д В_р= 5576 — 5522 = + 54 (тис. грн.)

Висновок. Підприємство завдання з випуску продукції за обсягом перевиконало на 0,6%, що склало 34 тис. грн. (5610 — 5576), тоді як за асортиментом завдання недовиконано на 0,97%, що складає 54 тис.грн. Необхідно розробити заходи щодо виконання плану за асортиментом продукції.

2.1.5 Аналіз ритмічності випуску продукції за рік.

Таблиця 5. Ритмічність випуску продукції за рік

Розрахунки Ритмічність виробництва — це чіткий рівномірний випуск продукції відповідно до добових, місячних, квартальних графіків виробництва.

Ритмічна робота — це випуск продукції рівними частками за будь-які однакові проміжки робочого часу.

Показники ритмічності:

1. Коефіцієнт ритмічності (k_р) показує, яку частину запланованого випуску було випущено без порушення графіку розраховують за способом «найменшого числа».

(1.12)

де ВП_{і ф. у межах пл.} — випуск продукції за і-ий період за умови, що він не перевищує планове завдання;

n — кількість періодів.

k_р=(5456/5576)*100=97,8% (- 2,2%)

2. Коефіцієнт варіації, рівномірності виконання плану випуску продукції, розраховується як відношення середьоквадратичного від планового завдання за добу (декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції.

(1.13)

де квадратичне відхилення від середньомісячного завдання;

n — число періодів:

плановий середньомісячний випуск продукції.

3. Резерв збільшення випуску продукції за рахунок ліквідації неритмічності:

ДВП_р=? BП_{і план} —? BП_{і факт у межах плану} (1.14)

ДВП_р=5576−5456=120 тис. грн_.

Висновок. У звітному році на підприємстві обсяг товарної продукції фактично склав 5610 тис. грн. Частина запланованого випуску без порушень графіку становить 97,8%, що складає 5456 тис. грн. Випуск продукції в середньому по місяцям відхиляється від графіка на 10,9%. Резерв збільшення випуску продукції за рахунок ліквідації неритмічності складає 120 тис. грн. Необхідно розробити заходи щодо зменшення неритмічності роботи підприємства.

2.2 Аналіз виконання плану реалізації продукції на підприємстві

2.2.1 Вплив факторів на обсяг реалізації продукції у звітному періоді.

Таблиця 6. Вплив факторів на обсяг реалізації продукції

Розрахунки

1) Визначимо обсяг реалізації продукції за звітний період (РП) за формулою:

РП = ТП — (Зк — Зп) (2.1)

де ТП — обсяг товарної продукції;

Зк, Зп — залишки нереалізованої продукції на початок і кінець періоду (залишки готової продукції на складі, відвантаженої продукції, оплата за яку не надійшла).

За планом: РП=5576 -(0−0)=5576 тис. грн.

Фактично: РП=5775-(42−35)=5768 тис. грн.

2) Дослідимо вплив на кінцевий обсяг реалізації продукції групи виробничих факторів за балансовим способом економічного аналізу:

— виконання виробничої програми;

— зміна залишків нереалізованої продукції (готової продукції у залишках на складах та у відвантажених товарах, оплата за які ще не надійшла).

Загальний вплив факторів: зміни товарної продукції (ДТП) та залишків готової продукції на початок (ДЗп) і кінець періода (ДЗк) на зміну реалізованої продукції (Д РП) визначаємо:

ДРП = ДТП + ДЗп — ДЗк (2.2)

2.1. Розрахуємо абсолютне і відносне відхилення () фактичної реалізації продукції від плану:

ДРП=5768−5576= + 192 тис. грн.

Р_рп=(5768/5576)*100=103,4% (+3,4%)

2.2. Розрахуємо відхилення обсягу реалізованої продукції від її товарного випуску:

За планом: 5576 -5776= 0 тис. грн.

Фактично: 5775−5768= -7 тис. грн.

2.3. Розрахуємо відхилення від плану по нереалізованих залишках готової продукції на складі і в відвантажених товарах:

— на початок року 35 — 0= +35 тис. грн.

— на кінець року 42- 0 = +42 тис. грн.

— відхилення: 35−42 = -7 тис.грн.

Висновок. План з випуску продукції підприємство перевиконало на 3,6%, що становило 199 тис. грн (у діючих цінах), а з реалізації продукції планове завдання перевиконано на 3,4%, що становить 192 тис. грн. Підприємство не планувало залишків нереалізованої готової продукції, а фактично сума залишків нереалізованої готової продукції збільшилася на 7 тис.грн. і становить за звітний період 7 тис.грн. Щоб збільшити обсяг реалізації продукції, треба ліквідувати залишки нереалізованої продукції на складах, використовуючи різні форми стимулювання продажу.

2.2.2 Аналіз впливу зміни кількості реалізованих виробів і цін на виручку від реалізації продукції (табл.7).

Таблиця 7. Аналіз реалізації продукції на підприємстві

Розрахунки

1. Темп роста реалізації продукції у порівнянних цінах:

Т_рп=

2. Вплив факторів на зміну реалізації розрахуємо способом ланцюгових підстановок:

I розрахунок: РП₀=q₀*p₀ (2.3)

I I розрахунок: РП'= q₁*p₀

I I I розрахунок: РП₁= q₁*p₁

По товару: тротуарна плитка «брусчатка»:

I розрахунок: РП₀=25 000*60=1500 тис. грн.

I I розрахунок: РП'= 27 000*60=1620 тис. грн.

I I I розрахунок: РП₁= 27 000*65=1755 тис. грн.

3. Величину впливу кожного фактора визначимо шляхом послідовного зіставлення результату кожного розрахунку з попереднім.

По товару: тротуарна плитка «брусчатка»:

3.1. вплив зміни обсягу реалізації у натуральному вираженні:

ДРП_q= РП'- РП₀ (2.4)

ДРП_q=1620−1500=120 тис. грн.

3.2. вплив змін цін:

ДРП_p= РП₁— РП'

ДРП_p=1755−1620=+135тис. грн.

3.3. загальний вплив факторів на реалізацію продукції:

ДРП= ДРП_q +ДРП_p

ДРП=120+135=255 тис. грн.

Висновок. У 2009р. порівняно з 2008р. обсяг реалізації продукції зріс на 628 тис.грн. (у діючих цінах), у т.ч. за рахунок зростання обсягу реалізації у натуральному вираженні вартість реалізації збільшилася на 216 тис.грн., а зростання цін призвело до росту вартості реалізації на 412 тис.грн.

2.3 Аналіз ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві

2.3.1 Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою (табл. 8). Розрахунок відносної економії (перевитрат) трудових ресурсів на підприємстві.

Таблиця 8. Аналіз забезпеченості підприємства робочою силою

Розрахунки Оскільки кількість працівників залежить від обсягу виконання виробничої програми, окрім абсолютного відхилення, слід визначати відносну забезпеченість підприємства працівниками, тобто врахувати виконання плану за обсягом продукції. Відносну економію (-Е_ч) або перевитрати (+Е_ч) чисельності працівників розраховують у такому порядку: планову чисельність працівників перераховують на відсоток виконання плану за обсягом валової (товарної) продукції (+Ч_ск), а потім фактичну кількість робітників порівнюють з перерахованим планом.

1. Розрахуємо відносну економію (-Е_ч) або перевитрати (+Е_ч) чисельності працівників:

Е_ч = Ч_Ф — Ч_ск = Ч_Ф — Ч_пл І_вп, (3.1)

де Ч_{пл, ф} — чисельність працівників планова (фактична);

І_вп, — індекс виконання плану з обсягу виробництва.

Е_ч= чол.

2.Питома вага робітників розраховується за формулою:

d_p = Ч_р/ Ч_ПВП (3.2)

У минулому році: d_p0=(18/25)*100=72,0%

У звітному році:

— за планом: d_pпл=(20/27)*100=74,1%

— фактично: d_pф=(19/26)*100=73,1%

Висновок: У звітному році:

— середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу менша на 3,7% від потреби і складає 26 чол.

— питома вага робітників у загальній чисельності ПВП більша на 1,0% від потреби і складає 73,1%.

Однак, на підприємстві спостерігається відносна економія працівників на 1 чол., тобто це означає, що підприємство без нього успішно виконало планове завдання. Робота персоналу в цілому оцінюється позитивно. Відділу планування потрібно більш точно визначати потребу в працівниках.

2.3.2 Аналіз виконання плану продуктивності праці та її динаміку (табл.9).

Таблиця 9 — Аналіз виконання плану з продуктивності праці

Розрахунки Обсяг випуску продукції залежить не тільки від чисельності працівників, а й від величини робочого часу, а також від продуктивності праці.

Рівень продуктивності праці характеризують кількість продукції (обсяг робіт, послуг) у грошовому або натуральному вираженні, що виробляє один працюючий (робітник) за одиницю робочого часу (годину, зміну, добу, місяць, квартал, рік) або кількість робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконаної роботи, наданої послуги)

1. Розрахуємо середню продуктивність праці одного працюючого за рік, П_п :

П_п = ТП / Ч_пвп (3.3)

де Ч_пвп — середньообліковий склад ПВП, осіб

— минулий рік П_п =5440/25 = 217,6 тис. грн./чол.

2. Розрахуємо середню продуктивність праці одного робітника за рік, П_пр

П_пр = ТП / Ч_р (3.4)

де Ч_р — середньообліковий склад робітників, осіб

— минулий рік П_пр = 5440 / 18= 302, 2 тис. грн./чол.

3. Розрахуємо середньоденну продуктивність праці одного робітника, П_{пр (Д)} :

П_{пр (Д)} = П_пр/ Д (3.5)

де Д — відпрацьовано робітником за рік, днів

— минулий рік П_{пр (Д)} = 302,2*1000 / 245= 1233,5 грн.

4. Розрахуємо середньогодинний виробіток одного робітника, П_{пр (t)}:

ГВ_р= П_{пр (Д)} / t (3.6)

де t — тривалість робочого дня, год.

— минулий рік П_{пр (t)} = 1233,5 / 7,8 = 158, 1 грн.

5. Розрахуємо трудомісткість продукції в 1 тис. грн.(Т_м):

Т_м = Ч_р*Д*t / ТП (3.7)

— минулий рік Т_м= 18*245*7,8/5440= 6,3 людино-годин/тис.грн.

Висновок. У звітному році порівнянно з минулим на підприємстві середня продуктивність праці одного працюючого за рік зменшилася на 1,8 тис. грн., а відносно плану більша на 4,5%, що становить 9,3 тис. грн. Середньогодинний виробіток одного робітника зменшився на 2,4 грн., а від потреби більший на 11,7%, що становить 16,3 грн. Трудомісткість продукції зросла на 0,1 людино-годин/тис. грн., а відносно плану менша 10,5%, що становить 0,8 людино-годин/тис. грн.

2.3.3 Вплив структури промислово-виробничого персоналу й виробітку одного робітника на зміну продуктивності праці одного працюючого; відпрацьованого часу, виконання норм виробітку і середньогодинної продуктивності на зміну продуктивності праці одного робітника Таблиця 10. Вплив факторів на продуктивність праці працюючого

Розрахунки

1) Обчислимо вплив факторів на зміну середньорічного виробітку одного працюючого у порівнянні з планом за факторною моделлю методом абсолютних різниць:

П_п = d_р* П_пр, (3.8)

де d_р — питома вага робітників у загальній чисельності ПОД.

— Вплив зміни питомої ваги робітників у загальній чисельності ПОД:

ДП_пd = Дd_р* П_пр0 (3.9)

ДПпd=-0,01*278,8= -2,8 тис. грн., тобто зі зменшенням питомої ваги робітників у загальній чисельності ПОД на 1% середньорічний виробіток одного працюючого зменшився на 2,8 тис. грн.

— Вплив зміни середньорічного виробітку одного робітника:

ДП_ппр = ДП_пр*d_р1 (3.10)

ДП_ппр = 16,5*0,731=12,1 тис. грн., тобто зі збільшенням середньорічного виробітку одного робітника на 16, 5 тис. грн./чол. середньорічний виробіток одного працюючого збільшився на 12,1 тис. грн.

— Загальний вплив факторів становить:

ДП_п= ДП_пd+ ДП_ппр (3.11)

ДП_п= -2,8+12,1=+9,3 тис. грн., що відповідає відхиленню з середньорічного виробітку одного працюючого 215,8 — 206,5= +9,3 тис.грн.

2) Обчислимо вплив факторів на зміну середньорічного виробітку одного робітника у порівнянні з планом за факторною моделлю методом абсолютних різниць:

П_пр=ДД*t*ГВ_р (3.12)

— Вплив зміни кількості явок на роботу:

ДП_прД=ДД*t₀*ГВ_р0 (3.13)

ДП_прД=-10*8*139,4/1000= - 11,2 тис. грн., тобто зі зменшенням кількості явок на роботу на 10 днів середньорічний виробіток одного робітника зменшився на 11,2 тис. грн.

— Вплив зміни тривалості робочого дня:

ДП_прt= Д t *Д₁*ГВ_р0 (3.14)

ДП_прt=-0,1*240*139,4/1000=-3,3 тис. грн., тобто зі зменшенням тривалості робочого дня на 0,1 годину середньорічний виробіток одного робітника зменшився на 3,3 тис. грн.

— Вплив зміни середньогодинного виробітку робітника:

ДП_прГВр= Д ГВ_р*Д₁* t₁ (3.15)

ДП_прГВр=16,3*240*7,9=+31,0 тис. грн., тобто зі збільшенням середньогодинного виробітку робітника на 16,3 грн./чол. середньорічний виробіток одного робітника збільшився на 31,0 тис. грн.

— Загальний вплив факторів становить:

ДП_пр= ДП_прД + ДП_прt + ДП_прГВр (3.16)

ДП_пр=-11,2+(-3,3)+31,0=+16,5 тис. грн., що відповідає відхиленню з середньорічного виробітку одного робітника 295,3 — 278,8= +16,5 тис.грн.

2.3.4 Вплив трудових факторів на виконання виробничої програми (табл. 11).

Таблиця 11. Вплив трудових факторів на виконання виробничої програми

Розрахунки

1) Обчислимо вплив факторів на зміну товарної продукції у порівнянні з планом за факторною моделлю методом абсолютних різниць:

ТП=Ч_П*П_п (3.17)

— Вплив зміни середньооблікової чисельності ПВП:

ДТП_чп=ДЧ_П*П_п0 (3.18)

ДТП_чп=-1*206,5= -207,0 тис. грн., тобто при зменшенні середньооблікової чисельності ПВП на 1 чол. обсяг товарної продукції зменшився на 206,5 тис. грн.

— Вплив зміни середньорічного виробітку одного працівника:

ДТП_чп=9,27*26=241,0 тис. грн., тобто при збільшенні середньорічного виробітку одного працівника на 9,27 тис. грн./чол. обсяг товарної продукції збільшився на 241,0 тис. грн.

— Загальний вплив факторів становить:

ДТП=ДТП_чп+ДТП_чп (3.19)

ДТП=-207,0+241,0=+34 тис. грн., що відповідає відхиленню з обсягу товарної продукції 5610 — 5576= +34 тис.грн.

2. Обчислимо вплив факторів на зміну товарної продукції у порівнянні з планом за факторною моделлю методом абсолютних різниць:

ТП = Чп*d_р*Д *t *ГВ_р, (3.20)

— Вплив зміни середньооблікової чисельності ПВП:

ТП_ч = Ч* d_р0 *Д₀ * t₀ *ГВ₀, (3.21)

ТП_ч =-1*0,741*250*8*139,4/1000=-206,5 тис. грн., тобто зі зменшенням середньооблікової чисельності ПВП на 1 чоловіка обсяг товарної продукції зменшився на 206,5 тис.грн.

— Вплив зміни питомої ваги робітників:

ДТП_dр=Дd_р*Ч_П1*Д₀*t₀*ГВ_р0, (3.22)

ДТП_dр=-0,01*26*250*8*139,4/1000=-72,3 тис. грн., тобто зі зменшенням питомої ваги робітників на 1% обсяг товарної продукції зменшився на -72,3 тис.грн.

— Вплив зміни середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником за рік:

ДТП_Д=ДД*Ч_П1*d_р1*t₀*ГВ_р0, (3.23)

ДТП_Д=-10*26*0,731*8*139,4/1000=-211,9 тис. грн., тобто зі зменшенням кількості днів, відпрацьованих за рік одним робітником, на 10 днів обсяг товарної продукції зменшився на 211,9 тис.грн.

— Вплив зміни тривалості робочого дня:

ДТП_t=Дt*Ч_П1* d_р1*Д₁*ГВ_р0 (3.24)

ДТП_t=-0,1*26*0,731*240*139,4/1000=-63,6 тис. грн., тобто зі зменшенням тривалості робочого дня на 0,1 год. обсяг товарної продукції зменшився на 63,6 тис.грн.

— Вплив зміни середньогодинного виробітку:

ДТП_гвр=ДГВ_р*Ч_П1* d_р1*Д₁*t₁ (3.25)

ДТП_гвр = (16,3/1000)*26*0,731*240*7,9=+588,3 тис. грн., тобто зі збільшенням середньогодинного виробітку одного робітника на 16,3 грн. обсяг товарної продукції збільшився на 588,3 тис.грн.

— Загальний вплив факторів:

ДТП_гвр=ДГВ_р*Ч_П1* d_р1*Д₁*t₁ (3.26)

ДТП_гвр=-206,5+(-72,3)+(-211,9)+(-63,6)+588,3=+34тис.грн., що відповідає відхиленню з товарної продукції 5610 — 5576= +34 тис.грн.

3. Використовуючи спосіб часткової участі вивчимо структуру впливу факторів та процент зміни обсягу товарної продукції за рахунок кожного фактора.

Частка приросту обсягу товарної продукції за рахунок зміни кількості працюючих (dД):

dД== (- 207/34)=-6,088

Частка приросту обсягу товарної продукції за рахунок зміни продуктивності праці (dД):

dД = 100=(241/34)=7,088

Процент приросту товарної продукції за рахунок кількості працюючих (екстенсивного фактора) ІД :

ІД= dД ІД= -6,088*0,006=-0,037 (-3,7%)

ІД= 100 = (-207/5576)*100= -3,7% або

ІД = Іч — 1 = 0,963 — 1 = -0,037 або -3,7%

Процент приросту товарної продукції за рахунок виробітку одного працівника (інтенсивного фактора) — ІД:

ІД = dД ІД= 7,088* 0,006 = 0,043 (4,3%)

ІД = 100 =(241/5576)*100=4,3%

ІД = - Іч = 1,006- 0,963= 0,043 або 4,3%

2.3.5 Резерви можливого збільшення випуску продукції за рахунок кращого використання трудових ресурсів на підприємстві (табл.13).

Таблиця 13. Резерви можливого збільшення випуску продукції за рахунок кращого використання трудових ресурсів на підприємстві

Висновок. Під час проведеня економічного факторного аналізу на підприємстві були виявлені резерви збільшення випуску продукції за рахунок більш ефективного використання трудових ресурсів і робочого часу.

Збільшення випуску продукції можливе за рахунок:

— збільшення середньооблікової чисельність ПВП — на 206,5 тис. грн.,

— збільшення питомої ваги робітників — на 72, 3 тис. грн.,

— збільшення середньої кількості днів, відпрацьованих одним робітником за рік, — на 211, 9 тис. грн.,

— збільшення тривалості робочого дня — 63,6 тис. грн.

Резерви виробництва складають 554,3 тис.грн.

2.4 Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів на підприємстві

2.4.1 Показники використання виробничих основних фондів (табл.14), зокрема, активної частини основних фондів підприємства.

Таблиця 14. Показники використання виробничих основних фондів

Розрахунки

1) Розрахуємо загальні показники ефективності використання основних фондів:

1.1. Фондовіддача (Ф_в) характеризує виробництво продукції у грошовому вираженні (В) на 1 гривню основних фондів ():

;, (4.1)

де Ф_з — фондоозброєність;

П_п — продуктивність праці одного працівника За планом: Ф_В = (5576*1000)/2600=2144,62 грн./тис. грн.

Фактично: Ф_В =(5610*1000)/3000=1870,00 грн./тис. грн.

1.2.Фондовіддача активної частини (Ф^а_в) визначається за формулою:

(4.2)

де — середньорічна вартість активної частини основних виробничих фондів.

За планом: Ф^а_В = (5576*1000)/1500=3717,33 грн./тис. грн.

Фактично: Ф^а_В =(5610*1000)/1800=3116,67грн./тис. грн.

1.3. Фондомісткість (Ф_м) характеризує середню вартість основних виробничих фондів (), що припадає на одиницю виробленої продукції (В):

(4.3)

За планом: Ф_м = (2600*1000)/5576=466 грн./тис. грн.

Фактично: Ф_м =(3000*1000)/ 5610=535 грн./тис. грн.

Відносна економія основних виробничих фондів (Е_ОВФ) визначається за формулою:

(4.4)

де ОВФ_0,1 — відповідно середньорічна вартість основних виробничих фондів у базовому і звітному роках (або за планом та фактично);

I_в — індекс обсягу виробництва продукції;

тис. грн., тобто на підприємтсві спостерігаються відносні перевитрати основних виробничих фондів.

1.4. Вироблено продукції на один верстат:

В_в=В/N (4.5)

План: В_в=5576/1=5576 тис. грн.

Факт: В_в=5610/1=5610 тис. грн.

1.5. Продуктивність одного верстата:

Пв=В/N*D*t* (4.6)

План: В_в=5576*1000/1*2000=2788 грн./верстато-годин Факт: В_в=5610*1000/1*1995=2812 грн./верстато-годин

2) Розрахуємо показники використання машин і обладнання в часі та потужності:

2.1. Коефіцієнт екстенсивного завантаження обладнання (k_e) характеризує рівень використання обладнання за часом:

(4.5)

де Т_факт — час фактичної роботи обладнання, машино-годин; величина режимного фонду часу залежить від коефіцієнта змінності обладнання.

Т_{к, р, п} — відповідно календарний, режимний і плановий фонди часу, машино-годин.

k_е=1995/2000=0,998

2.1. Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (k_i) характеризує рівень використання обладнання за виробничою потужністю:

(4.6)

де П_{о план, факт} — відповідно планова, фактична часова продуктивність одиниці обладнання (виробнича потужність).

k_i=2812/2788=1.009

На рівень інтенсивного використання обладнання впливають: технічний стан, якість технічного оснащення і сировини, складність технології, рівень організації виробничого процесу, робочих місць, управління та інші.

2.2. Коефіцієнт інтегрального навантаження (k_інт) характеризує використання обладнання за часом і потужністю

(4.7)

k_iнт=0,998*1,009=1,007

Висновок. У звітному році середньорічна вартість виробничих основних фондів склала 3000 тис. грн., що на 15,38% більша від потреби. Питома вага активної частини основних фондів склала 60%, що на 2% більше від потреби. Фондовіддача на 1 тис. грн. основних фондів менша від потреби на 274,62 грн./тис. грн. і складає 1870,00 грн./тис. грн. Фондовіддача активної частини основних фондів менша на 600,67 грн./тис. грн. і складає 3116,67 грн./тис. грн. Вироблено продукції одним верстатом фактично становить 5610 тис. грн. Продуктивність одного верстата становить 2812 грн./верстато-годин, що на 24 грн./верстато-годин менше від потреби.

На підприємстві спостерігаються відносні перевитрати основних фондів на 244 тис. грн., без яких планове завдання було б викона повністю. Необхідно більш обгрунтовано видялти кошти на введення основних виробничих фондів.

На підприємстві обладнання використовується за часом на 99,8%, а за виробничою потужністю на 100,9%. В цілому обладнання використовується за часом та потужністю на 100,7%.

2.4.2 Вплив рівня забезпеченості і використання виробничих основних фондів основного виду діяльності на виконання виробничої програми

Таблиця 15. Розрахунок впливу факторів на зміну обсягу товарної продукції

Розрахунки

1) Для аналізу впливу зміни фондовіддачі на обсяг виробництва використовують факторну модель:

(4.8)

За способом абсолютних різниць визначимо:

вплив зміни величини основних фондів:

ДТП_ОВФ=ДОВФ*d^a_0*Фв^а₀ (4.9)

ДТП_ОВФ=400*0,5769*3717,33/1000=+858 тис. грн., тобто при збільшенні середньорічної вартості основних виробничих фондів (ОВФ) на 400 тис. грн., обсяг товарної продукції збільшується на 858 тис. грн.

вплив зміни структури основних фондів:

ДТП_da=Дda*ОВФ_1*Фв^а₀ (4.10)

ДТП_d=0,0231*3000*3717,33/1000=+257 тис. грн., тобто при збільшенні питомої ваги активної частини основних виробничих фондів на 2,31% обсяг товарної продукції збільшується на 257 тис. грн.

вплив зміни ефективності використання активної частини основних фондів (фондовіддачі активної частини фондів):

ДТП_Фва=ДФв^а*ОВФ₁*d^a₁ (4.11)

ДТП_Фва=-(600,67/1000)*3000*0,6=-1081 тис.грн., тобто при зменшенні фондовіддачі активної частини основних виробничих фондів на 600,67 тис. грн./тис.грн. обсяг товарної продукції зменшується на 1081 тис. грн.

загальний вплив всії факторів:

ДТП=ДТП_ОВФ+ДТП_da+ДТП_Фва (4.12)

ДТП=+858+257+(-1081)=34 тис. грн., що відповідає відхиленню з товарної продукції 5610 — 5576= +34 тис.грн.

2)Для аналізу впливу зміни продуктивності одного верстата за годину на обсяг виробництва використовують факторну модель:

ДТП=N*Г*По, (4.13)

де Nкількість верстатів;

Г — відпрацьовано одним верстатом за рік, годин Попродуктивність одного верстата за годину, тис. грн./верстато-годин За способом абсолютних різниць визначимо:

вплив зміни кількості верстатів:

ДТП_N=ДN*Г_0*П₀ (4.14)

ДТП_N=0*2000*(2788/1000)=0

вплив зміни кількості відпрацьованих одним верстатом годин за рік:

ДТП_Г=ДГ*N_1*П₀ (4.15)

ДТП_Г=-5*1*(2788/1000)=-14 тис.грн., тобто при зменшенні кількості відпрацьованих одним верстатом годин за рік на 5 годин обсяг товарної продукції зменшується на 14 тис. грн.

вплив зміни продуктивності одного верстата за годину:

ДТП_П=ДП*N₁*Г₁ (4.16)

ДТП_П=(24/1000)*1*1995=+48 тис. грн., тобто при збільшенні продуктивності одного верстата за годину на 5 тис. грн./верстато-годин обсяг товарної продукції збільшується на 48 тис. грн.

загальний вплив факторів:

ДТП=ДТП_N+ДТП_Г+ДТП_П (4.17)

ДТП=0+(-14)+48=+34 тис. грн., що відповідає відхиленню з товарної продукції 5610 — 5576= +34 тис. грн фінансовий економічний собівартість виробничий

2.4.3 Резерви зростання обсягу виробництва за рахунок поліпшення використання виробничих основних фондів (табл. 16).

Таблиця 16. — Резерви можливого збільшення випуску продукції за рахунок підвищення ефективності використання основних фондів на підприємстві

Висновок. Під час проведення економічного факторного аналізу на підприємстві були виявлені резерви збільшення випуску продукції за рахунок більш ефективного використання основних виробничих фондів.

Збільшення випуску продукції можливе за рахунок:

— збільшення фондовіддачі активної частини ОВФ — на 1081 тис. грн.,

— збільшення кількості годин, відпрацьованих одним верстатом — на 14тис. грн.,

Резерви виробництва складають 1095 тис.грн.

2.5.1 Аналіз показників ефективності використання матеріалів. Вплив факторів на зміну матеріальних витрат підприємства (табл.17).

Таблиця 17. Показники ефективності використання матеріальних витрат

Розрахунки

1) Проведемо аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів:

1.1. Матеріаломісткість продукції (М_м) є вартісним показником, який відображає рівень матеріальних витрат (без амортизації) на кожну гривню товарної продукції. Визначається за формулою:

або, (5.1)

де МВ — матеріальні витрати у вартісному вираженні;

ТП — вартість товарної продукції;

К — обсяг випуску продукції (в одиницях);

Нⁿ_м — норма витрачання n — матеріалу на одиницю продукції (у

натуральних вимірниках);

Цⁿ — ціна одиниці n — виду матеріалу за аналізуємий період, грн.;

Ц_т — відпускна ціна одиниці продукції, грн.

За планом: М_м=2207/5576=0,396 грн./грн.

Факт: М_м=2208/5610=0,394 грн./грн.

1.2. Матеріаловіддача продукції (М_в) характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріальних ресурсів. Розраховується за формулою:

(5.2)

За планом: М_в =1/0,396=5576/2207=2,527грн./грн.

Факт: М_в=1/0,394=5610/2208=2,541 грн./грн.

1.3. Питома вага матеріальних витрат (d_м) у собівартості продукції характеризує рівень використання матеріальних ресурсів за структурою випуску продукції. Розраховується за формулою:

(5.3)

де МВматеріальні витрати;

С — повна собівартість продукції.

За планом: d_м =2207/4272=0,517 грн./грн.

Факт: d_м =2208/4275=0,516 грн./грн.

1.4. Коефіцієнт споживання матеріалів (k_см) показує економію або перевитрати матеріалів проти встановлених норм. Розраховують за формулою:

(5.4)

де МВ_ф — фактичні матеріальні витрати;

МВ_пр — планові матеріальні витрати, перераховані на фактичний обсяг випуску та асортимент продукції.

k_см=2208/2207=1,0

Значення коефіцієнту (k_см) більше 1 свідчить про те, що відбулися перевитрати матеріальних ресурсів на виробництво продукції.

2) Розрахуємо вплив факторів на зміну матеріальних витрат підприємства.

В ході аналізу важливо визначити розмір економії або перевитрат, які одержані за рахунок зниження чи підвищення матеріаломісткості. Для цього використовують метод абсолютних різниць для факторної моделі:

МВ = ТП · М_м (5.5)

2.1. Зміна матеріальних витрат за рахунок зміни обсягу товарної продукції визначаємо:

ДМВ_тп = ДТП · М_мо, (5.6)

де ДТП — зміна обсягу товарної продукції;

М_мо — планова матеріаломісткість.

ДМВ_тп =34*0,396=+13,46 тис. грн.

2.2. Економію або перевитрати матеріалів (±Е_м) за рахунок зміни матеріаломісткості визначають за формулою:

±Е_м = ТП_ф · ДМ_м = У (К_ф· Ц_тф) · ДМ_м, (5.7)

де ?М_м — зміна матеріаломісткості, грн.

±Е_м =5610*(-0,002)=-11,22 тис. грн.

2.4. Додатковий випуск продукції (резерв випуску — ТП_р) розраховують за формулою:

^, (5.8)

де М_во — планова матеріаловіддача;

М_мо — планова (або за минулі періоди) матеріаломісткість.

ТП_Р=11,22*2,53=28,39 тис. грн.

2.5.2 Вплив таких факторів, як предмети праці на зміну обсягу продукції та резерви його зростання (табл.18).

Таблиця 18. Вплив предметів праці на зміну обсягу продукції

Розрахунки

1) Визначимо вплив факторів на обсяг товарної продукції з використанням показника матеріаломісткості продукції способом ланцюгових підстановок:

I розрахунок: ТП₀= МВ₀/М_м0 (5.9)

ТП₀=2207/0,3958=5576 тис. грн

I I розрахунок: ТП'= МВ₁/М_м0

ТП' =2208/0,3958=5578,53 тис. грн.

I I I розрахунок: ТП₁= МВ₁/М_м1

ТП₁= 2208/0,3936=5610 тис. грн.

— вплив зміни матеріальних витрат на обсяг товарної продукції:

ДТП_МВ = ТП'- ТП₀ (5.10)

ДТП_МВ = 5578,53−5576=+2,53 тис. грн., тобто при збільшенні матеріальних витрат на 1 тис. грн. обсяг товарної продукції збільшився на 2 тис. грн.

— вплив зміни матеріаломісткості на обсяг товарної продукції:

ДТП_Мм= ТП₁— ТП' (5.11)

ДТП_Мм =5610−5578,53=+31,47тис. грн., тобто при зменшенні матеріаломісткості на 0,01 грн./грн. обсяг товарної продукції збільшився на 32 тис. грн.

— загальний вплив факторів становить:

ДТП= ДТП_МВ+ ДТП_Мм (5.12)

ДТП= 2,53+31,47=+34,0тис. грн., що відповідає відхиленню товарної продукції 5610 — 5576= +34 тис.грн.

2) Визначимо вплив факторів на обсяг товарної продукції з використанням показника матеріаловіддачі продукції способом абсолютних різниць:

— вплив зміни матеріальних витрат на обсяг товарної продукції:

ДТП_МВ=ДМВ*М_в0 (5.13)

ДТП_МВ=1*2,527=+2,527 тис. грн.

— вплив зміни матеріаловіддачі на обсяг товарної продукції:

ДТП_Мв=МВ₁*ДМ_в (5.14)

ДТП_Мв=2208*0,014=+31,473 тис. грн

— загальний вплив факторів становить:

ДТП= ДТП_МВ+ ДТП_Мв (5.15)

ДТП= 2,53+31,47=+34,0тис. грн., що відповідає відхиленню товарної продукції 5610 — 5576= +34 тис.грн.