Подорож до країни казок В. О. Сухомлинського

Конспект виховного заходу для 7 класу на тему

«Подорож до країни казок В.О. Сухомлинського»

Мета: Засобами казок В. О. Сухомлинського виховувати у дітей почуття справедливості, добра, любові;

Завдання: Ознайомити учнів із життям та творчістю видатного педагога; розвивати комунікативні навички школярів у процесі обговорення сюжетів казок В. О. Сухомлинського та оцінювання поведінки їх персонажів; спонукати дітей до творчості; виховувати почуття добра, справедливості, відповідальності, любові.

Напрямок змісту виховання: * розумове виховання;

* моральне виховання;

* естетичне виховання;

Форма проведення: класна година.

Методи: бесіда (фронтальна), роз’яснення, метод прикладу, педагогічна вимога, заохочення, спостереження.

Засоби: збірки українських народних казок, ілюстрації до казок, персонажі казок, картки «Десять НЕ МОЖНА В.О.Сухомлинського».

Науково-популярна та методична література

1. Бех І.Д. Виховання особистості /І.Д. Вех. — К.: Либідь, 2003.

2. Каралаш Н. Г. Криза духовності та ціннісних орієнтацій індивіда. Духовність українства: Збірник наукових праць / Н. Г. Каралаш. — ЖДПУ, 2001. — Вип. З — С. 36−38.

3. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський. — К.: Рад. шк., 1977. — Т. 3. — С. 304.

4. Сухомлинський В. О. Павлиська середня школа / В. О. Сухомлинський. — К.: Рад. шк., 1977. — Т. 4. — С. 146, 149.

5. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка / В. О. Сухомлинський. — К.: Рад. шк., 1978. — С. 114.

Сценарій виховного заходу

Слово вчителя: Діти, ми раді вітати вас на нашому святі! Сьогодні ми здійснимо невелику подорожу у країну казок Василя Сухомлинського. Ці казки несуть повчальний характер. Можливо і ви почерпнете з них для себе щось корисне. Отож, розпочинаємо!

1 учень. Двері відчиняються ;

Казка починається.

2 учень. Всіх, кого пригода кличе, Хто помріяти охочий, Казочки до себе в гості

Запросити дуже хочуть.

3 учень. Мабуть, ви того не знали, До нас гості завітали.

І намистечка разок Принесли нам із казок.

4 учень. Буде замість нагород Вам добірочка пригод.

5 учень. Жде цікава вас розмова, Але є одна умова:

Частіше відкривайте і читайте казки!

6 учень. Казок чимало є на світі ;

І веселих, і сумних ;

Хіба зможемо прожити Ми без них?

1 екскурсовод. Дорогі друзі! Ми дуже раді вас бачити в нашому чудовому класі Казок. Сьогодні ви разом з нами помандруєте по країні Казкарії.

2 екскурсовод. Ця країна створена на честь видатного педагога Василя Олександровича Сухомлинського.

Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповідань та казок про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півня, про ласкаві мамині руки і добру бабусю.

3 екскурсовод. Він писав казки про доброту бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб ми, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата й маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими луками, густими лісами, безмежними ланами.

4 екскурсовод. Уважно придивіться до цього класу. Ви побачите картини, вишивки, паперову пластику, роботи з пластиліну, глини, дерева. Тут багато казкових героїв. І це все зроблено руками батьків, учнів, вчителів.

Вчитель. Діти, я знаю, що ви любите казки, захоплюєтесь їх щасливим кінцем і благородними вчинками казкових героїв, засуджуєте тих, хто вчиняє погані справи. В. О. Сухомлинський написав багато маленьких казок, які вчать нас доброти, чуйності, працьовитості, любові до своєї мами, до своєї рідної домівки, до рідної Батьківщини.

Отже, казки В. О. Сухомлинського — це ключик до глибокої мудрості, знань, умінь, до всього прекрасного, що оточує нас.

Учень.

Ми поїдемо до казки, Щоб в оцю чудову мить Зрозуміти, як прекрасно Нам на світі білім жить.

Хай лине дитинство наше ;

У маєві літ, Не забудеться ніколи Казки дивосвіт.

Вчитель. Подивіться, діти, на оцей малюнок (показує малюнок до казки «Деркач і Кріт»). З якої це казки?

Діти. Це казка «Деркач і Кріт».

Вчитель. Яку тему порушено у казці?

— Як зображено у казці Деркача? (Який він?)

— Де саме ми бачимо, що Деркач сумує за Батьківщиною?

— Коли сумує Деркач — повертаючись на Батьківщину чи відлітаючи у теплі краї?

— Чи слушно радить вчинити Деркачеві Кріт? Відповідь обґрунтуйте.

— Як ви вважаєте, зміг би Деркач щасливо жити в Африці? Чому?

— Чи казка актуальна нині? Чому?

Вчитель. Послухайте вірш про казку «Деркач і Кріт».

Деркач на батьківщину прилетів,

Крилъця і лапки важко натрудив.

Дорога з Африки на північ розстелилась,

Для птаха північ рідкою землею звалась.

Вчитель. Добре, тепер обговоримо казку «Лялька з відбитою ручкою». (Учень читає вірш до казки «Лялька з відбитою ручкою»).

Лялька Зоя дуже зажурилась, Ручка в неї відломилась.

— Не журись, моя любима, Зав’яжу її бинтом, Будеш ти здорова знов.

Тепер в мене лялька Ліна В розкішному білому вбранні,

Очі відкриває й закриває,

Ласкаво посміхається мені.

Забута Зоя тихо плаче, Повернута лицем до білої стіни.

Самотність, кривду відчуває,

Що ніби дівчинка образила її.

Не плач, моя хороша Зоя,

Люблю тебе і Ліночку люблю,

Ідіть скоріше ви до мене, Обох вас щиро пригорну.

Вчитель.

— Діти, скажіть, чому плакала лялька Зоя?

— Чи правильно вчинила дівчинка? Як би ви зробили на її місці?

— Чим закінчується казка?

— Що говорить про цей вчинок дівчинки?

— Чи можемо ми перенести зміст цієї казки на сучасне життя?

— Чого повчає ця казка?

Вчитель.

Гарний спів у Солов’я, Та в матінки гарніший.

Хоч вона кричить «кра-кра»,

Мені він наймиліший.

Вчитель. Ви всі здогадалися, діти, що це казка «Соловей і Ґавеня»? Чи сподобалася вона вам?

— Як у казці зображено Солов’я?

— Де ми бачимо прояв його доброти?

— Що змусило Солов’я замовкнути?

— Чому Гавеня не чуло співу Солов’я?

— Коли Гавеня раділо?

— Як ви думаєте, Соловей у казці зображений з позитивного, чи з негативного боку? Чому?

— Яку пораду ми можемо винести для себе?

Вчитель. А яку казку В. О. Сухомлинського ви знаєте, де розповідається про допитливого Горобчика?

Учень. Це казка «Горобчик і Вогонь».

(Учень читає вірш до казки «Горобчик і Вогонь»).

Жив малесенький Горобчик, Був допитливий він хлопчик.

Маму він про все питав:

Про траву, дерева, став, Про водицю, землю, пташку

І малесеньку комашку.

Мама Горобця навчала,

Про усе розповідала.

— А це що? — побачив сонце. —

Ясно світить у віконце?

— Це — Вогонь, — сказала мати —

Та навіщо тобі знати?

— Хочу знати все, матусю,

Полечу і подивлюся.

Не послухав маму, полетів.

Свої крила обпалив,

Злякавсь і повернувсь до мами,

Що чекала біля брами.

— Знаю, що Ітаке Вогонь!

Та не візьмеш його до долонь,

Правду можеш лиш тоді пізнати,

Якщо її самому шукати.

Вчитель. (Учні розглядають ілюстрацію до казки).

— Яким був маленький горобчик?

— До чого довела його цікавість

— Як ви вважаєте, чи можливо було уникнути того, щоб горобчик не обпалив крильця?

— Скажіть, а ви завжди слухаєте своїх батьків?

— Чи виникали у вас такі ситуації, коли ви жаліли про те, що не послухали своїх батьків?

— Чого повчає ця казка?

Вчитель. Отже, мандруємо далі стежкою до казок В. О. Сухомлинського.

Що нагадує вам, діти, оцей малюнок? (Показує ілюстрацію до казки «Сьома дочка»).

Вчитель.

— Як зустріли маму інші діти?

— Де у казці описано добрий характер сьомої дочки? Поясніть відсутність опису.

— Коли сьома дочка допомагає мамі? Чому останньою? Що автор хотів цим сказати?

Вчитель. Послухайте вірш

Сьома дочка

Ось приїхала вже ненъка, Не було її довгенько.

Дочки радо її вітаютъ, Гарні слова промовляють.

Ну, а сьома дочка не вітає,

Лише мамі допомагає:

— Натомилася, бідненька, Відпочинь, моя рідненька, Зніму з ніг взуття, Принесу у мясці

Теплої водиці,

Нехай ненька вмиє ручки, Біле личко, щічки, Та нехай ще і помиє

Натомлені ніжки.

Вчитель. Отож, ми мали нині гарну, змістовну подорож по країні казок Василя Сухомлинського, коротко ознайомилися з його життєвим шляхом. Давайте пригадаємо, яка найвідоміша праця В. Сухомлинського? («Серце віддаю дітям»). Для кого писав Сухомлинський? Про що казки видатного педагога? Можемо з написаних казок судити про їх автора? Кому Василь Сухомлинський присвятив своє життя? Чого вчать нас казки Сухомлинського? сухомлинський казка школяр педагог Зараз кожен з вас отримає пам’ятку — «Десять НЕ МОЖНА Василя Сухомлинського». На зворотній стороні прошу написати ті риси героїв казок, котрі ви б хотіли виховати у собі. А на окремих листочках ми напишемо риси нашого характеру, яких хотіли б позбутися і спалимо їх.

Десять НЕ МОЖНА В.О.Сухомлинського

1. Не можна ледарювати, коли всі працюють.

2. Не можна сміятися над старістю і старими людьми — це велике блюзнірство.

3. Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо із стариками; не гідно людської мудрості й розсудливості постійно висловлювати сумнів щодо істинності того, що радять старші.

4. Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі; ти не маєш права вимагати нічого.

5. Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.

6. Не можна робити того, що осуджують старші.

7. Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в неї немає нікого, крім тебе.

8. Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради у старших, не попрощавшись з ними.

9. Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.

10. Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.

Гра «Якщо ти добра людина, то повинен …»

Умова гри. Якщо людина повинна робити те, що я називаю, то ви плескаєте в долоні, а якщо ні, то нічого не робите.

1 Допомагати мамі мити посуд

2 Робити комусь зле, якщо цього ніхто не бачить

3 Не вмиватися

4 Берегти рідну природу та охороняти її

5 Шанувати працю інших людей

6 Галасувати, коли хтось відпочиває

7 Бути вихованою, стриманою

8 Обманювати, хвалитися

9 Насміхатись з чужого горя

10 Добре вчитися, багато читати

11 Не слухати батьків

12 Допомагати друзям у біді

13 Ділитися тим що в тебе є

14 Ображати інших

15 Захищати слабкого

16 Спати на уроках

17 Красти

18 Любити своїх батьків

Вчитель. Бачу, що ви знаєте, що має робити добра людина. А на закінчення нашого заходу послухаємо вірш .

«Людина починається з добра»

Сказав мудрець:

Живи, добро звершай, Та нагород за це не вимагай.

Лише в добро і вищу правду віра Людину відрізня від звіра.

Хай оживає істина свята:

Людина починається з добра!