Висновки. 
Формування риторично-мовленнєвої культури учителя у Чернігівському колегіумі (1700-1786 роки)

Таким чином, Чернігівська риторика мала певні відмінності від інших духовних закладів, що готували педагогічні кадри. Чернігівська риторична школа була неповторною, прогресивною відповідала стремлінням часу. Особливої уваги у духовних закладах Чернігівщини відводилося авторитету ритора, що досягався застосуванням діалогічної техніки мовлення, якій властиві особливості: увага до висловів співрозмовників, аналіз позитивної інформації, наведення доказів, що мають значення для партнера (аудиторії) і випливають з аналізу його висловів, дотримання власних інтересів і визнання за аудиторією права мати свої законні цілі та інтереси. Однією з важливих рис Чернігівської риторики стала доброзичливість — вміння не завдати шкоди аудиторії, спрямованість всіх його пропозицій на її благо [12, с. 42]. Таким чином, діяльність чернігівської риторичної школи стала важливим поступом розвитку професійної майстерності майбутніх учителів, які отримували освіту в духовних закладах та сприяли утвердженню кращих традицій підготовки високорозвиненого, здатного на належному рівні здійснювати педагогічну дію-взаємодію вчителя.