Базисные умови постачання договорах купівлі-продажу Инкотермс

Світова торгівля відчувала сильні труднощі без єдиного тлумачення поняття «поставки товарів базисних умов» і що випливають із них зобов’язань договірних сторін, без налагодженої системи досить точних застережень (термінів та їх тлумачень) щодо правий і обов’язків учасників торгових угод. Цим насамперед і пояснюється прийняття у 1936 року Міжнародній торговій палатою першого зводу правил інтерпретації комерційних термінів, відомий як «Інкотермс — 1936». Доповнення, які вносилися до нього 1953,1967,1976,1980,1990 і 2000 роках, сприяли досягненню більшої налагодженості відносин експортерів і імпортерів у зв’язку з вантаженням, переміщенням, розвантаженням і страхуванням товарів у широкому діапазоні відповідальності, послідовно переходить від продавця до покупця. Особливого значення базисні умови поставки мають для определения:

— хто й чиїм коштом забезпечують транспортування товару територією країн продавця, покупателя;

— обов'язки продавця у частині пакування й маркування товара;

— обов'язки зі страхування груза.

— обов'язки на оформлення комерційної документации;

— місця й часу переходу з продавця на покупця ризиків випадкового ушкодження чи загибелі товара.

Знаючи правила «Инкотермса», легко зорієнтуватися у структурі витрат за доставці товарів, які потрібно додати чи, навпаки, вилучити з контрактної (фактурної) ціни товару, оскільки базис ціни товару зазвичай визначається застосуванням відповідного терміна «Инкотермса» (наприклад, PAS, РОВ, С1Р і др.).

БАЗИСНІ УМОВИ ПОСТАВКИ.

Засадничими умовами у договорі купівлі-продажу називають спеціальні умови, які визначають обов’язки продавця та покупця з доставки товару і встановлюють момент переходу ризику випадкової загибель чи ушкодження товару з продавця на покупця. Отже, базисні умови визначають, хто несе витрати, пов’язані з транспортуванням товару від продавца-экспортера до покупателю-импортеру Ті витрати з доставки товару, які несуть продавець, входять у ціну товару. Ці умови називаються засадничими оскільки вони встановлюють базис ціни товару і впливають до рівня ціни товару. Базисні умови виробляються міжнародної торгової практикою. Вони спростили і по певної міри стандартизировали експортні і імпортні операції. Зміст цих умов перестав бути загальноприйнятим України в міжнародній торгівлі, а визначається, зазвичай, торговими звичаями, що склалися в комерційної практиці країн, портів, галузей торгівлі. У силу розмаїття торгових звичаїв тлумачення одним і тієї ж термінів в різних країнах різна. У сучасному практиці міжнародної торгівлі отримав певне визнання і досить широке застосування «Інкотермс», оскільки запропоноване в ньому тлумачення окремих термінів відповідає найпоширенішим торговим звичаям і політичним правилам торгівлі, сформованим на світовому ринку. «Інкотермс» носить факультативний характер, і застосування у його обсязі чи певної частини у договорі залежить від волі договірних сторін. При розбіжності тлумачення базисних умов у договорі й у «Инкотермсе» пріоритет мають умови договору. Якщо боку щодо базисного умови постачання договорі купівліпродажу мають намір дотримуватися тлумачення, запропонованого в «Инкотермсе», роблять відповідну заслання у договорі (наприклад, CIF по «Инкотермсу — 90» або за «Инкотермсу — 2000»). Відповідно, до учасникам договору придадуться базисні умови 1990 або 2000 року. За відсутності в договорі вищезгаданої посилання відповідну редакцію «Инкотермса» застосовуються базисні умови «Инкотермса — 2000». Потреба перегляді «Инкотермса» і доповнення його новими комерційними термінами зумовлені намаганням учасників міжнародних комерційних угод врахувати особливості, пов’язані з появою нових видів транспортування, наприклад, контейнерних перевезень, перевезень із застосуванням трайлеров і поромних судів, з допомогою горизонтального способу погрузки-выгрузки. Введені в «Інкотермс» нові терміни можна застосовувати при транспортуванні практично будь-яким виглядом транспорту, зокрема і за змішаних перевезеннях. У той самий час слід, що «Інкотермс» зовсім позбавлений положень про моменті переходу права власності товару. Це становище необхідно спеціально передбачати договорі, інакше це можна вирішуватиметься з урахуванням норм застосовуваного права. Отже, нині основне розмаїття можливих варіантів розподілу обов’язків з доставки товару від продавця до покупцю описується Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс — 90» і «Інкотермс — 2000». Усі торгові терміни в «Инкотермсе — 90» і «Инкотермсе — 2000» діляться на чотири групи: Група Є - відправлення, тобто. продавець надає товар у розпорядження покупця своєму підприємстві; Група F — основний фрахт не оплачений, тобто. продавець надає товар в розпорядження першого перевізника, зазначеного покупцем і це зафрахтованого; Група З — основний фрахт оплачений, тобто. продавець укладає договір перевезення і дає товар у розпорядження перевізника; Група D — прибуття, тобто. продавець укладає договір перевезення і надає товар у розпорядження покупця в узгодженому місці призначення за оплатою чи ні оплати пошлины.

Розглянемо короткий зміст кожної группы.

Група Є ^Відправленням: 1. Завод (з підприємства, з рудника, зі складу) (…в пойменованому місці) EXW — Ex Works (… named place) У цьому базисному умови на продавці не лежить ніякої обов’язки по транспортуванні товару. Продавець виконує свій обов’язок на поставку, коли надає товар у розпорядження покупця у своїй приміщенні (наприклад, заводу, підприємстві, складі тощо.), в пойменованому місці й вчасно, позначений у договорі. Продавець несе відповідальності за навантаження товару на транспортний засіб, забезпечене покупцем, і поза очищення товару для експорту, тоді як договорі не передбачено інше. Покупець несе всі витрати й ризики, виникаючі моменту винесення товару в пойменованому місці із приміщення продавця вчасно, обумовлений в договорі, за умови, що товар належним чином индивидуализирован, тобто. предмет саме цього договору. Це умова передбачає мінімальні зобов’язання, що їх продавцем. Воно на повинен застосовуватися, якщо покупець неспроможна виконати безпосередньо чи опосередковано експортні формальності. У разі можливо застосування умови «вільно у перевізника (… в пойменованому місці)». Постачання товару може здійснюватися використання різних видів транспорту у тому комбінації, і будь-якого жодного виду наземного транспорта.

Группа F" Основний фрахт не оплачена: 2. Вільно у перевізника (… в пойменованому місці) FCA — Free Carrier (… named place) Продавець у цій базисному умові виконує свій обов’язок поставити товари, що він передає товари, очищені для експорту, у розпорядження перевізника, зазначеного покупцем, в пойменованому місці пункті. Якщо точний пункт не зазначений покупцем, продавець може сам вибрати місце постачання межах зазначеної території, де перевізник прийме товари в своє розпорядження. Зазвичай за практиці вибирається пункт, який найближче спонукає основним міжнародним транспортним шляхах. Це то, можливо внутрішній пункт країни відправлення, морської порт, вантажний термінал перевізника. Як документи, підтверджують передачу товару перевізникові, продавець відповідно до даної базисному умові має подати коносамент, накладну або розписку перевізника. Покупець має своєчасно вказати пункт призначення і оплатити провізну плату. Під перевізником слід пам’ятати будь-яка особа, які з договору перевезення, укладеним з покупцем, здійснює чи забезпечує виконання перевезення залізничним, автомобільним, морським, авіаційним, внутрішнім водним транспортом чи поєднанням таких видів транспорту. Перевізник приймає себе відповідальність за транспортування. Вона сама укладає договір перевезення з власниками транспортних засобів (договір автодорожньої, залізничної, повітряної, морської чи змішаної перевезення) чи договір полягає від імені. Перевізником можна вважати і експедиторська фірма, приймаюча себе відповідальність за транспортування. Якщо покупець наказує продавцю поставити вантаж тій особі чи транспортно-експедиторської фірмі, котра є перевізником, продавець вважається виконав свій обов’язок на поставку товарів, що вони перебувають у розпорядженні такої особи чи фірми. Термін «транспортний термінал» означає залізничний термінал, вантажну залізничну станцію, контейнерний термінал чи сортувальну станцію, термінал мелкоторговых вантажів чи фірми. Термін «контейнер» включає будь-яке устаткування, що використовується для формування партій вантажів, тобто. всі типи контейнерів чи платформ, трейлери, обладнання горизонтальній навантаження методом накату та інші пристосування всім способів транспортировки.

3. Вільно вздовж борту судна (… в пойменованому порту відвантаження) FAS — Free Alongside Ship (… named port of shipment) При даному базисному умови продавець зобов’язаний поставити власним коштом товар в обумовлений у договорі порт навантаження, в вказане покупцем місце, в узгоджений термін і прихилити товар вздовж борту судна, зафрахтованого покупцем. Якщо судно зможе через своїх розмірів чи глибокої опади виробляти навантаження біля причалу і навантаження відбувається на рейді, продавець зобов’язаний на власний рахунок і соціальний ризик доставити товар на ліхтерах (самохідні баржі) чи іншими допоміжними засобами до борта судна і сповістити звідси покупця. Покупець у своїй умови зобов’язаний своєчасно зафрахтувати судно, завчасно повідомити продавцю за його назву, час прибуття, умови вантаження та нести всі витрати з доставці товару до борта судна. Ризик випадкової загибель чи ушкодження товару переходить з продавця на покупця в останній момент фактичної поставок товарів вздовж борту судна в зумовленому порту навантаження в узгоджений термін. Продавець може надати додаткову послугу покупцю: забронювати місце для перевезення на лінійному судні. Лінійне судно обслуговує лінійне судноплавство, що є формою регулярного судноплавства, які забезпечують напрям перевезень зі сталими пасажиріі вантажопотоками і яка передбачає організацію руху закріплених за лінією судів з розкладу зі сплатою за тарифом. Покупець у разі повинен відшкодувати продавцю витрати (зокрема, на оформлення коносамента на вантаж, ухвалений вилетіти). Покупець зобов’язаний зробити очищення товару для експорту. Це умова не має застосовуватися, коли покупець неспроможна виконати безпосередньо чи опосередковано експортні формальності. У цьому треба говорити, що ці обов’язки покладаються на покупця, якщо учасники зовнішньоекономічної угоди керуються засадничими умовами «Инкотермса — 90». Що стосується застосування «Инкотермса — 2000» очищення товару для експорту повинен здійснювати продавець. Умова FAS може застосовуватися лише за морських чи внутрішніх водних перевезеннях. .

4. Вільно на борту судна (…в пойменованому порту відвантаження) FOB — Free Вв Board (…named port of shipment) У цій базисному умові продавець зобов’язаний поставити за рахунок товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, в узгодженому порту навантаження, «установлений термін і вручити покупцю чистий бортовий коносамент. Під чистим коносаментом розуміється такий коносамент. Який немає застережень, вказують на дефектне стан тари і упаковки, саме: прямих вказівок те що, що товар або його упаковка перебувають у незадовільний стан («ящики старі», «бочки використані» та інших.); застережень про звільнення перевізника від відповідальності за ризики, пов’язані з характером товару чи упаковки; застережень у тому, що перевізникові невідомо зміст вантажу, його вага, розміри, якість чи технічна специфікація. Бортовий коносамент означає, що товар перебуває в борту судна. Покупець за умовою FOB зобов’язаний зафрахтувати власним коштом судно і своєчасно сповістити продавця про терміні і піднятому місці навантаження, назві і часу прибуття судна, умовах навантаження. Ризик випадкової загибель чи ушкодження товару переходить з продавця на покупця в останній момент переходу товару через поручні судна в порту навантаження. Відповідно до цим умовою продавець виробляє очищення товару для експорту. Це умова може застосовуватися лише за морських чи внутрішніх водних перевезеннях. Коли поручні судна не несуть практичного призначення, як у перевезення контейнерним способом, кращим є умова «вільно у перевізника». Укладка вантажу на трюмі (штивка, анг. — stowage) і утруска (тримминг, анг. — trimming) не входить у обов’язки продавця та за усталеними нормам фрахтування виконуються з допомогою судновласника і входять у вартість фрахту, сплачуваного покупцем. Якщо ж продавець перебирає штивку, це у базисному умови FOB шляхом додавання щодо нього літери «P.S» («FOB+S»).

Группа З -«Основний фрахт оплачена: 5. Вартість і фрахт (…в пойменованому порту призначення) CFR — Cost and Freight (…named port of destination) По базисному умові «вартість будівництва і фрахт» продавець зобов’язаний зафрахтувати за свої гроші судно, оплатити вартість фрахту до узгодженого порту призначення і повантажити товар на борт судна в порту відвантаження в встановлений контракті термін. Це означає, що у уплачиваемую покупцем ціну входять вартість товару і фрахт. Витрати по розвантаження товару в порту розвантаження несе покупець (крім випадків перевезення на судах регулярних судноплавних ліній, коли по розвантаження входять у фрахт і, отже, оплачуються продавцем). Під час продажу товарів за умови «вартість будівництва і фрахт з розвантаженням» витрати на розвантаження товару та розміщення його за пристані несе продавець. Ризик випадкової загибель чи ушкодження товару, як і та створює додаткові витрати, виникаючі по тому, як товари було поставлено на борт судна, переходить з продавця на покупця в останній момент фактичного переходу товару через поручні судна в порту навантаження. Продавець у цій умові повинен зробити очищення товару для експорту. Це умова може застосовуватися для морських й міністр внутрішніх водних перевезень. Коли поручні судна не несуть практичного призначення, як із контейнерних перевезеннях, кращим є умова СРТ- (провізна плата оплачена до…).

6. Вартість, страхування і фрахт (…в пойменованому порту призначення) CIF — Cost, Insurance and Freight (…named port of destination) При поставках за умов CIF продавець зобов’язаний зафрахтувати судно, оплатити фрахт, доставити товар до порту відправлення, завантажити його з свій рахунок на борт судна в узгоджений термін і вручити покупцю чистий бортовий коносамент. До обов’язків продавця належить страхування товару від транспортних ризиків за умов «уникло приватної аварії» по мінімальної ставці. Продавець повинен вручити покупцю страхового поліса (чи страхової сертифікат), виписаний страхова компанія з ім'ям покупця. Отже, при базисному умови CIF у ціну, уплачиваемую покупцем, включаються вартість товару, фрахт страхування товару. Витрати по розвантаження товару, включаючи витрати з оплати ліхтерів і приміщенню товарів на пристані, несе покупець (якщо вона включена у фрахт під час перевезення на судах регулярних судноплавних ліній, як та за умови «вартість будівництва і фрахт»). Ризик випадкової загибель чи ушкодження вантажу переходить з продавця на покупця в останній момент фактичного переходу товару через поручні судна в порту навантаження. При поставці товару за умови «CIF з выгрузкой"расходы по розвантаження, включаючи витрати з оплати ліхтерів і приміщенню товару на пристані, несе продавець. Ризик випадкової загибель чи ушкодження товару переходить з продавця на покупця, як та за умови CIF, в останній момент фактичного переходу товару через поручні судна в порту навантаження. За умовою CIF продавець має виконати митну очищення товарів на експорт. Це умова може застосовуватися лише за морських і управління внутрішніх водних перевезеннях. Коли поручні судна немає практичних цілей, як і разі контейнерних перевезень, кращим умовою буде CIP (провізна плата страхування оплачені до… пойменованого місця назначения).

7. Провізна плата оплачена до (…пойменованого місця призначення) СРТ — Carriage Paid To (…named place of destination) Це умова можна застосувати до будь-яким видам перевезень: залізничним, автомобільним, морським, авіаційним, внутрішніми водним шляхах чи змішаним. Перевізником вантажів може бути автопідприємство, залізниця, авіакомпанія, судноплавна компанія, і навіть посередник: транспортний оператор, здійснює змішану чи поромну перевезення, чи транспортно-эк-спедиторская фірма за умови, що вона прийняла він відповідальність як перевозчика-контрактора. Продавець у цій умові зобов’язаний: укласти власним коштом договір перевезення до узгодженого пункту з місці призначення і оплатити провізну плату перевізникові; передати товар під опікою першого перевізника з його вантажному терміналі (складі) й одержати вантажну розписку (розписку перевізника до прийняття вантажу), що відповідає умовам договору перевезення, а не товарораспорядительным документом; надати покупцю транспортний документ (коносамент, накладну чи розписку перевізника), виданий перевізником. Продавець зобов’язаний зробити очищення товарів для експорту. Покупець зобов’язаний своєчасно вказати обраний їм пункт призначення, нести ризики у процесі транспортування. Ризик загибель чи ушкодження товару переходить на покупця з передачі товару першому перевізникові вчасно, передбачений договором (на вантажному терміналі першого перевізника в порту отправления).

8. Провізна плата страхування оплачені до … (пойменованого місця призначення) CIP — Carriage and Insurance Paid to (…named place of destination) Це умова застосовується до видів перевезення. За таким умові продавець оплачує вартість перевезення до пойменованого місця призначення (укладає договір перевезення), страхує товар (укладає договір страхування і виплачує страхову премію страховику) і виписує страхового поліса з ім'ям покупця. Продавець перебирає очищення товарів для експорту. Покупець обумовлює у своїй, що продавець повинен прагнути застрахувати товар на мінімальну страхову суму. Продавець передає товар під опікою першого перевізника і вручає покупцю звичайний транспортний документ (при морських перевезеннях бортовий коносамент). Покупець зобов’язаний своєчасно назвати пункт призначення і терпіти ризики та витрати на процесі транспортування товару. Ризик випадкової загибель чи ушкодження товарів переходить на покупця з передачі товарів на піклування першого перевізника (з його складі у пункті отправления).

Група D -«Прибуття»: 9. Поставлено за українсько-словацьким кордоном (…в пойменованому місці) DAF — Delivered At Frontier (…named place) У цій умові продавець зобов’язаний експортувати розпорядження покупця в термін, обумовлений у договорі, товари, очищені для експорту до якого пункт і важливе місце за українсько-словацьким кордоном до митного кордону в іншій країні. Термін «кордон» може вживатися для будь-який кордону, включаючи кордон країни експорту. Тому дуже важливо, аби ця кордон було точно визначено шляхом вказівки найменування прикордонного пункту чи місця на кордоні. Цей термін зазвичай застосовується, коли товари повинні перевозитися по залізниці чи автодорожнім транспортом, а може вживатися і для перевезень будь-яким виглядом транспорту. Продавець зобов’язаний передати покупцю звичайний транспортний документ (складської варрант, доковий варрант, деливери-ордер), який би у вигляді індосаменту передачу товару покупцю або його наказу на кордоні. Транспортний документ то, можливо наскрізним, тобто. які покривають їхню весь шлях прямування вантажу — від пункту відправлення до пункту призначення, названого покупцем. При припинення транспортного процесу за українсько-словацьким кордоном продавець зобов’язаний оплатити звичайні витрати на розвантаженні товару і подати у розпорядження покупця документи, необхідних отримання ним вантажу за українсько-словацьким кордоном. Якщо процес транспортування триває, продавець на прохання покупця (за його рахунок і соціальний ризик) надає останньому транспортний документ (наскрізний документ). Покупець у цій умові зобов’язаний прийняти товар в пойменованому місці поставки за українсько-словацьким кордоном та відповідальність на його наступні переміщення, виконати власним коштом все митні й інші формальності, йти на витрати по розвантаження товару з його прибуття в якого пункт поставки за українсько-словацьким кордоном. Ризик випадкової загибель чи ушкодження товару переходить на покупця з моменту належної передачі товару у розпорядження в пойменованому пункті поставки за українсько-словацьким кордоном. При даному умови поставки митна вартість є фактурна вартість товару, куди вже увійшли всі витрати з доставки товару до пойменованого місця на границе.

10. Поставлено на судні (… в пойменованому порту призначення) DES — Delivered Ex Ship (…named port of destination) За умови продавець несе самі витрати з доставки товару, як і за умови CIF. Він зобов’язаний власним коштом вчасно, встановлений контракті, доставити товар в узгоджений порт призначення і подати їх у дійсне розпорядження покупця на борту судна у звичайному пункті розвантаження в такий спосіб, щоб була можливість перемістити товар з судна розвантажувальними засобами, відповідними характеру товару. Продавець повинен своєчасно сповістити покупця про гаданої дати прибуття судна і подати йому відповідний документ, необхідний здобуття права покупець міг прийняти поставку товару (коносамент). Насправді мають місце випадки, коли товари, продані кільком покупцям, перевозяться за одним коносаменту. У разі оформляються деливери-ордера і виробляється розбивка коносаментной партії вантажу. Капітан судна отримує вказівку про видачі окремих партій вантажу власникам таких деливери-ордеров, званих іноді пайовими коносаментами. Продавець несе всі ризики й витрати, падаючі товару, досі, коли він був у дійсності надано у розпорядження покупця на борту судна в пойменованому порту призначення (до виконання митних формальностей). Це умова використовується лише за морських перевезеннях і перевезеннях внутрішнім водним транспортом.

11. Поставлено на пристані (зі сплатою мита) (…в пойменованому порту призначення) DEQDelivered Ex Quay (Duty Paid) (… named port of destination) У цій умові продавець зобов’язаний надати товари у розпорядження покупця на пристані (на набережній) в узгодженому в контракті порту призначення, вчасно, обумовлений в контракті. Продавець несе всі витрати з доставці товару на пристань в порту призначення, включаючи оплату фрахту та витрати по розвантаження товару і розташуванню його за пристані. Продавець повинен також свої гроші надати покупцю документи, необхідних здобуття права покупець міг узяти поставку товару і вивезти його з пристані. Товари повинні прагнути бути очищені для імпорту. Так, відповідно до «Инкотермсу — 90» запитання про оплату мит вирішується включенням до це основна умова застережень: «мито оплачена» чи «мито не оплачена». У першому випадку продавець перебирає всі витрати з оплаті мит, податків і зборів країні імпортера. У другий випадок очищення товарів для імпорту здійснюється за рахунок покупця. Що стосується застосування «Инкотермса — 2000» вищевказаний термін покладає на покупця обов’язок митної очищення для імпорту товару, як і і сплату податків, мит та інших зборів під час імпорту. Проте з бажанню сторін продавець може він усі поголовно чи частину видатків імпорту товарів, але ці має бути чітко обумовлено у відповідній доповнення до договору купівлі-продажу. Якщо боку мають намір вилучити з обов’язків продавця суми, сплачувані під час імпорту товарів (як на додану вартість — VAT), це має бути обумовлено шляхом додавання відповідних слів і тоді це основна умова буде сформульовано так: «Поставлено на пристані, без сплати ПДВ (VAT) (…в пойменованому порту призначення)». Покупець при цьому умови несе всі витрати й ризики, падаючі товару, з, коли товар справді надано у розпорядження на пристані в узгодженому порту призначення. Умова «поставлено на пристані» (мито оплачена) неспроможна застосовуватися, якщо продавець неспроможна безпосередньо чи опосередковано отримати імпортну ліцензію. Це умова застосовна лише при морських перевезеннях і перевезеннях внутрішнім водним транспортом.

12. Поставлено безоплатно мита (…в пойменоване місце призначення) DDU — Delivered Duty Unpaid (…named place of destination) У цій умові продавець зобов’язаний надати товари у розпорядження покупця в пойменованому місці країни імпорту. Продавець несе витрати і ризики досі фактичної поставкі товару в обумовлене місце й у строк, вказаний у договорі. Він оплачує мита, податків і інші офіційні збори, сплачувані при імпорті, і навіть витрати й ризики з виконання митних формальностей. Покупець оплачує додаткові видатки й має ризики, викликані непроведенням своєчасно митної очищення товару для імпорту. За бажання сторін продавець може він виконання митних формальностей і несення що випливають із цього витрат та збільшення ризиків, але це має бути вказано шляхом додавання відповідних слів до зазначеного умові. Якщо боку захочуть включити до обов’язків продавця певні видатки, сплачувані під час імпорту товару (як на додану вартість — VAT), це має вказуватися шляхом додавання відповідних слів в позначення даного умови: «Поставлено безоплатно мита, зі сплатою ПДВ (VAT) (…в пойменованому місці призначення)». Це умова може застосовуватися незалежно від виду транспорта.

13. Поставлено зі сплатою мита (…в пойменоване місце призначення) DDP — Delivered Duty Paid (…named place of destination) У цій умові продавець має надати товари у розпорядження покупця в пойменованому місці призначення до країні імпорту. Продавець несе всі ризики, витрати з доставки товарів у обумовлене місце й у термін, встановлений договорі. Він оплачує мита, податків і інші збори, пов’язані з постачанням товарів у країну імпорту, тобто. надає покупцю товари, очищені для імпорту. Продавець передає покупцю документ, щоб він міг узяти товар (транспортний документ чи складське свідчення). Продавець власним коштом і зростає ризик укладає договір перевезення чи використовує власні транспортні засоби. Ризик випадкової загибель чи ушкодження товарів переходить на покупця з моменту належної передачі товару у розпорядження в пойменованому місці призначення до країні ввезення термін, обумовлений у договорі. Зазвичай це умова застосовується до поставки товарів складу покупця. Тоді воно передбачає оплату продавцем усіх витрат з доставки товарів у адресу покупця оплату імпортні мита, стягнутих під час ввезення у країну покупця. Покупець в такому умови оплачує ціну товару проти здачі самого товару. Це умова є найсприятливішим для покупця найбільш обтяжливим для продавця. Умова «поставлено зі сплатою мита» не застосовується, коли продавець не може безпосередньо чи опосередковано отримати імпортну ліцензію. Якщо боку зацікавлені, щоб покупець виконував митну очищення товарів для імпорту і оплачував мита, тоді треба використовувати умова DDU («поставлено безоплатно мита»). Якщо боку зацікавлені вилучити з обов’язків продавця певні видатки, сплачувані під час імпорту товарів (як на додану вартість — VAT), це має зумовлюватися шляхом додавання відповідних слів: «Поставлено зі сплатою мита без сплати ПДВ» (…в пойменоване місце призначення). Це умова може застосовуватися незалежно від виду транспорту. З усіх розглянутих вище базисних умов найбільшого поширення отримали умови FOB і CIF. У практиці міжнародної торгівлі ціна FOB зазвичай сприймається як експортна ціна товару, ціна CIF — як імпортна. Продаж товарів за умов FOB і CIF найприйнятніша для продавця, оскільки він у обох випадках знімає вини з себе ризик випадкової загибель чи ушкодження товару з навантаження товару на судно й отримання коносамента, інколи ж — моменту винесення товару до завантаження в порту відправлення. Продавець одержує платіж відразу після поставок товарів і пред’явлення банку відповідних документів, тобто. набагато раніше отримання покупцем відправленого йому товару. З іншого боку, при угодах CIF продавець має можливість фрахтувати судно на власний розсуд і тим самим видобувати додатковий прибуток рахунок різниці між вартістю фрахту, закладених у ціні, і фактично сплаченою фрахтувальникові, і навіть шляхом використання зафрахтованого тоннажу для перевезення імпортних грузов.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

І насамкінець, з те, що ціни при зовнішньоекономічних операціях відповідають умовам «Инкотермса», розглянемо загалом схему розрахунку, у якій залежно та умовами поставки враховуються все види витрат: 1) собівартість товарів + скалькульована прибуток = ціна EXW; 2) ціна EXW + перевезення до зазначеного покупцем пункту + вартість послуг експедитора + +страхування + вартість навантаження — ціна FCA; 3) ціна FCA + фрахт до кордону -= ціна СРТ чи DAF; 4) ціна СРТ чи DAF + фрахт у порт відвантаження = = ціна FAC; 5) ціна FAC + витрати на порту: перевалка, складування, портові збори, комісія експедитора в порту, додаткові видатки (телекс, телефон, пошта) = ціна FOB; 6) ціна FOB + Витрати документи + Витрати коносамент + морської фрахт = ціна CFR; 7) ціна CFR + страхування = ціна CIF, чи DES, чи CIP, чи DDU; 8) ціна CIF, чи DES, чи CIP, чи DDU + + ввізні мита = ціна DEQ, чи DDP.

У рахунку на поставлений товар вказується фактурна ціна. Отже, залежно від базису поставки фактурна ціна може охоплювати витрати на перевезенні товару, погрузочно-разгру-зочные витрати, страхування, мита і інші сборы.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ. 1. Пищик, А Ф Перевезення вантажів в міжнародному повідомленні - Навчальне посібник. Гомель БелГУТ 1999 г.