Карл Бюхер

Карл Бюхер

В. Гоффеншефер

Бюхер Карл (Karl Bücher, 1874—) — видатний німецький економіст, автор численних праць із історії первісної культури, народного господарства і робітничого руху. У сфері мистецтвознавства Бюхер відомий як автор гучної свого часу книжки «Arbeit und Rhythmus» (Leipzig, 1896, 6-те видання — 1924). У цій книзі систематизований і підданий аналізу звуковий і словесний матеріал, що накопичився у процесі суто економічних пошуків, зокрема щодо найдавніших форм робочої асоціації. Досліджуючи продуктивний процес і технологію праці в диких народів, Б. дійшов тому висновку, що у перших щаблях свого розвитку робота, музика і були органічно пов’язані між собою, причому домінуючим і яке обумовлює елементом була робота. Ритм «випливає з внутрішнього будівлі тіла, і з технічних умов виконання роботи, тобто слід сама собі з застосування економічного принципу до людського діяльності». Коріння музичного і поетичного ритму лежать повністю у робочому ритмі. Разом з цим Б. дає картину зародження музичного звуку з дотику знарядь праці і з предметом оброблення і — поезії — з елементарної робочої пісні. Він доводить, що виникнення поезії з робочого процесу «належить стільки до формальної, як і до матеріальний бік поезії». Для встановлення що полегшує роботу ритмічного контакту людина вдається до робочого крику, поступово переходить в робочу пісню. «З безглуздих природних звуків і вигуків, потім переходячи до постійно повторюваним словами, і пропозицій, выражающим почуття працюючих», робочі пісні «невдовзі досягають багатшого і зв’язкового змісту, чи супроводжуючи хід роботи ліричними відступами, чи зображуючи будь-які події, чи нагороджуючи співучасників і сторонніх жартом, глузуванням і умовлянням». Ритм цієї поетичної промови було бути позичений ззовні, він виходить із робочих рухів, у яких скорочення і розтягнення м’язів відповідає арсису і тези в стопі вірша (античного). Але взаємини між робітникам і поетичним ритмами опосередковано і ускладнене робітниками ударами і шумами, що відбуваються при зіткненні ніг, рук чи штучних знарядь праці і з предметом останнього. Так ямб і хорей — розміри тупцювання; спондей — метр удару обома руками в такт; дактиль і анапест — метри удару ковальським молотом тощо. буд.

Песня настільки тісно пов’язані з робітниками рухами і ритмом, що дикун, бажаючий відтворити її поза робочого процесу, змушений вдатися до штучному відтворення цього останнього у вигляді мімічної танці. Незмінність робочого ритму спостерігається до віддаленого відображення їх у поезії, позаяк у подальшому відпадає і танець, і функції носія робочого ритму переходять до мелодії, тож під кінець кінців, після відокремлення останньої, робочий ритм залишається зафіксованим у самому ладі слів. Тому словесний матеріал, який раніше грав другорядну роль в більшості випадків импровизировался, стає тепер самодостатнім й постійним. Б. встановлює цю схему як з урахуванням аналізу поезії дикунів, а й таких складних утворень, як антична драма, лірика, і епос, виникнення яких послідовно відповідало зазначеним стадіям розвитку поезії.

Утверждая, що божественної музики і виникли із роботи, а чи не з танцю, а саме припускали багато вчених, Б. доводить, як і сам танець стався від робітника процесу. Цим самим Бюхер спростовує висловлене нею самою до цього часу книзі «Die Entstehung der Volkswirtschaft» (Tübingen, 1893, російський перши., СПБ., 1898) погляд на походження мистецтва, яким «гра старше праці», й остаточно ступає послідовну економічну думку. Р. У. Плеханов, дав у трьох «Листах без адреси» обгрунтовану критику поглядів Бюхера, зазначив це ще більш уточнив теза німецького вченого, поставивши на марксистську основу.

Список литературы

I. Книжка Бюхера — «Робота і ритм. Робітники пісні, їх походження і економічне значення» — є у російському перекладі (СПБ., 1899 і М., 1923).

II. Плеханов Р. У., «Мистецтво», рб. статей. У розділі ст. «Мистецтво в первісних народів», М., 1922.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.