Основні підходи до класифікації юридичних термінів Європейського Союзу в різноструктурних мовах
Сьогодні вчені, зокрема М.Б. Вербенєц, підкреслюють: «Щоб юридичний текст, особливо законодавчий, був чітким і лаконічним, бажано, щоб він вміщував виключно терміни». Проте ми можемо говорити про тяжіння, наближеність до того, щоб фаховий текст містив лише терміни. Дослідження фахових текстів різного ґатунку показують, що вони містять загальновживану лексику, яка є найбільш репрезентативною… Читати ще >
Основні підходи до класифікації юридичних термінів Європейського Союзу в різноструктурних мовах (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Анотація
Серед структурних типів виявлено всі види термінів: прості, складні, складені, абревіатури та терміносполучення. Абревіатурами є терміни-іменники, які складаються зі скорочених компонентів складного (вихідного) слова/терміну.
Ключові слова: класифікації юридичних термінів Європейського Союзу, терміносистема, дефініції.
Термінологія є основою фахової комунікації та будь-якої професійної інформації [8, с. 93]. В. М. Савицький переконаний: «Слова-терміни відіграють стрижневу роль, виступають у ролі скелету, який обростає мовною тканиною» [12, с. 9].
Метою статті є класифікація основних підходів юридичних термінів Європейського Союзу (далі - ЄС) у різноструктурних мовах.
Сьогодні вчені, зокрема М.Б. Вербенєц, підкреслюють: «Щоб юридичний текст, особливо законодавчий, був чітким і лаконічним, бажано, щоб він вміщував виключно терміни» [2, с. 104]. Проте ми можемо говорити про тяжіння, наближеність до того, щоб фаховий текст містив лише терміни. Дослідження фахових текстів різного ґатунку показують, що вони містять загальновживану лексику, яка є найбільш репрезентативною. Пропорційно значно менша частка відводиться власне термінам.
Сукупність термінів певної галузі становить її термінологію. Термінологія як система наукових термінів являє собою підсистему всередині загальної лексичної системи мови.
З огляду на традиційні підходи до визначення терміну, його ознаки та функції слід погодитися з РІ. Дудок, що нові концепції розвитку термінознавства потребують нових підходів до вивчення терміна, серед яких мають бути нормоцентричний, функціональний, динамічний, що дають змогу здобути знання про реальні складні когнітивно-комунікативні процеси в структурі терміна [7]. Крім того, узагальнююча особливість терміна як його когнітивно-дефінітивна значущість виражається в тому, що термін стає носієм і зберігачем спеціальної інформації, яка належить до визначеної терміносистеми [4, с. 22].
Дослідження термінології ЄС у різноструктурних мовах сприяє унормуванню термінології права ЄС, міжнародній стандартизації термінів, дотриманню єдності термінології, її несуперечливості й логічної впорядкованості, відповідності національним і міжнародним термінологічним стандартам.
Елементи тих чи інших спеціальних мов можуть входити в правові акти, які регулюють відповідну сферу відносин. Мова правових актів відрізняється не лиши термінологією, а й внутрішньою будовою, особливими способами передачі думки. Крім того, правова термінологія регулюється узагальненими та специфічними дефініціями [12, с. 16−17].
Центральну роль в організації людських знань відіграє процес формування понять. Поняття — це одиниця думки з розмитим змістом та обсягом. Конкретного змісту й обсягу поняття набирає лише в межах певної галузі знання або діяльності [11, с. 48−52].
Процес вербального закріплення поняття відбувається під час формування дефініції та створення терміна.
Під дефініцією розуміють розгорнуте визначення поняття за допомогою певним чином побудованого речення. Натомість термін — це ім'я поняття [1]. Через дефініцію термін розкриває суттєві ознаки й виражає спеціальне поняття в спеціальній сфері [11, с. 90].
У широкому розумінні термінологією права ЄС вважають усі слова або словосполучення, за допомогою яких у текстах правових актів позначаються спеціальні поняття. Фахівці з термінознавства обов’язковою ознакою правового терміна називають наявність чітко окресленого змісту поняття у формі правової дефініції. термінологія лексичний мова Правову інформацію можна представити як вид соціальної інформації, що має знакову природу, оскільки носії цієї інформації - терміни — виражають спеціальні знання. Термін акумулює мовну й спеціальну інформацію [3, с. 24−27].
Сукупність термінів, які впорядковані не за алфавітом, а згідно з логікою конкретної науки або галузі, трансформується в терміносистему.
Для дослідження терміносистеми правових актів ЄС важливою є теза про те, що терміносистема представлена в певному сенсі як інформаційна мова визначеної сфери. Як і РІ. Дудок, ми визначаємо терміносистему як чітко окреслену систему ієрархічно взаємопов'язаних понять певної спеціальної/професійної галузі відповідно до її концептуального апарату.
Що стосується структури термінів, то більшість фахівців за формальною структурою поділяють терміни на такі види:
кореневі слова: корінна лексика, запозичена лексика;
похідні слова: корінна, запозичена (терміни, утворені за допомогою префіксації, суфіксації, суфіксально-префіксального способу);
складні слова: корінна лексика, гібридотерміни, запозичена лексика;
словосполучення;
абревіатури;
символи-слова (сполучення літер із цифрами);
моделе-слова (форма першої літери відбиває форму об'єкта) [5, с. 17].
Зазначені структурні типи термінів характерні також для термінів правових актів ЄС. Наприклад, такими є терміни — прості слова: англ. access, фр. accиs, нім. Zugang, укр. доступ.
Проте оскільки основні мови, якими написані правові тексти ЄС (англійська, німецька, французька), характеризуються різним ступенем синтетизму та аналітизму, то й продуктивність зазначених типів термінотворення буде різною. Так, терміни утримання (укр.), abstention (англ.), аbstention (фр.) утворені суфіксальним способом, а німецький відповідник Stimmenthaltung — словоскладанням.
Спостерігаються також повні структурні відповідники. Це стосується здебільшого термінологічних словосполучень: англ. academic recognition, фр. reconnaissance academique, нім. akademische Anerkennung, укр. академічне визнання.
Багатокомпонентні термінологічні словосполучення є досить репрезентативними в термінології ЄС: англ. adopt common positions, фр. arreter des positions communes, нім. gemeinsame Standpunkte annehmen, укр. ухвалювати спільні позиції; англ. Advisory Committee on Vocational Training, фр. comite consultatif pour la formation professionnelle, нім. Beratender Ausschuss fur Berufsausbildung, укр. Дорадчий комітет із професійного навчання.
У термінах-словосполученнях граматичне оформлення може виражатися закінченнями (укр. суспільний діалог), прийменниковими конструкціями (нім. Dialog mit dem Burger).
Слід зазначити, що спостерігається тенденція до уніфікації термінів. Це розповсюджується на такі їх види:
прості терміни: англ. Agency, фр. Agence, нім. Agentur, укр. агенція;
терміни-символи: англ. Agenda 2000, фр. Agenda 2000, нім. Agenda 2000, укр. Порядок денний 2000; Програма 2000;
терміни-абревіатури: англ. CEFTA (Central European Free Trade Agreement), фр. ALEC (Eaccord de libre-echange centreeuropeen), нім. CEFTA (Zentraleuropaisches Freihandelsabkommen), укр. ЦЕФТА; CEFTA (Центральноєвропейська угода про вільну торгівлю).
У складі правничої термінології ЄС є власне юридичні терміни, а також номенклатурні назви й абревіатури (скорочені номінації всіх названих груп).
Джерелом терміносистем є термінологія. На відміну від термінології, терміносистема формується не разом із формуванням певної науки, а відповідно до етапів формування теорії або теорій цієї науки [1, с. 85].
Терміносистема — це система термінів у певній галузі наукового знання, що обслуговує наукову теорію/концепцію. Терміносистема формується на певному етапі розвитку конкретної галузі наукового знання.
Типовими ознаками терміносистеми є такі:
цілісність терміносистеми;
відповідність суми частин цілому;
певна сталість терміносистеми [1, с. 86].
Ще один аспект, який привертає увагу термінознавців, — це створення нових термінів. Нові терміни утворюються шляхом або використання внутрішніх ресурсів мови, або запозичення.
За допомогою внутрішніх ресурсів терміни створюють двома основними способами:
зміна значення, яка відбувається шляхами термінологізації та транстермінологізації (зміни значень термінів, запозичених з інших наук);
зміна структури (суфіксація, префіксація, складні терміни, словосполучення, абревіатури) [6, с. 91].
Продуктивним способом термінотворення є запозичення з інших мов.
Способи передачі запозичених термінів є такими:
запозичити й переписати за правилами орфографії рідної мови або зберегти оригінальне написання;
перекласти цей термін рідною мовою: буквально (калькувати) або описово [6, с. 92].
Висновки. Отже, запозичення може бути повним або частковим. За повного запозичення запозичується як внутрішня, так і зовнішня форма терміна. Повна асиміляція — це повне пристосування іншомовного слова до фонетичних і морфологічних законів рідної мови. Часткова асиміляція — це збереження деяких фонетичних і граматичних особливостей мови продуцента. Основним способом часткового запозичення є калькування (буквальний переклад). Повна калька — це послідовний переклад усіх елементів, а часткова калька — не всіх [6, с. 92].
Продуктивні греко-латинські терміноелементи знаходимо в термінології правових актів ЄС, а саме: англ. Automated Fingerprint Identification System (AFIS), фр. Systeme automatise d’identification d’empreintes digitales (AFIS), нім. Automatisiertes FingerabdruckIdentifi zierungssystem (AFIS), укр. Автоматизована система ідентифікації відбитків пальців (АСІВ; AFIS); англ. Adjustment, фр. ajustement, нім. Anpassung, адаптація; англ. association, фр. Association, нім. Assoziation, укр. асоціація; англ. declaration, фр. Declaration, нім. Deklaration, укр. декларація.
Зазначені підходи й концепції на визначення термінів, термінології та терміносистеми, окреслення структурних і семантичних моделей термінотворення є плідними для дослідження терміносистеми правових актів Європейського Союзу в різноструктурних мовах.
Література
- 1. Васенко Л. А. Фахова українська мова: [навч. посібник] / Л. А. Васенко, В.В. Дубічинський, О. М. Кримець; за ред. Л. А. Васенко. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 272 с.
- 2. Вербенєц М. Б. Юридична термінологія української мови: історія становлення і функціонування 2004 року: дис. … канд. фіолол. наук: спец. 10.02.01 / М.Б. Вербенєц. — К., 2004. — 200 с.
- 3. Володина Г. И. Структурно-семантические варианты предложения и их содержательная противопоставленность / ГИ. Володина // Синтаксис: изучение и преподавание: сб. работ учеников В. А. Белошапковой / отв. ред. И. В. Галактионова. — М.: Диалог-МГУ, 1997. — С. 24−27.
- 4. Володина М. Н. Когнитивно-информационная природа термина и терминологическая номинация: дисс. докт. филол. наук: спец. 10.02.04 / М. Н. Володина. — М., 1998. — 345 с.
- 5. Д’яков А. С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти / А.С. Д’яков, Т. Р Кияк, З. Б. Куделько. — К.: ВД «КМ Academia», 2000. — 218 с.
- 6. Дубічинський В.В. Актуальні проблеми формування термінологічної компетенції студентів вищих технічних закладів / В.В. Дубічинський, Л. А. Васенко, О. М. Кримець // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». — 2004. — № 503. — С. 91−92.
- 7. Дудок РІ. Проблема значення та смислу терміна в гуманітарних науках: [монографія] / РІ. Дудок. — Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2009. — 358 с.
- 8. Касяненко Д. С. Особливості перекладу та лексичної гармонізації законодавчих актів ЄС в контексті євроінтеграції України: дис.. канд. філол. наук: спец. 10.02.16 / Д. С. Касяненко. — О., 2011. — 200 с.
- 9. Мишланова С. Л. Термин в медицинском дискурсе: дисс. докт. филол. наук: спец. 10.02.19 / С. Л. Мишланова. — М., 2003. — 392 с.
- 10. Дюрягин И. Я. Язык закона / И. Я. Дюрягин; под ред. А. С. Пиголкина. — М.: Юридическая литература, 1990. — 200 с.
- 11. Пшенична Л. Е. Термінологічний аналіз: позначування тa виозначування / Л. Е. Пшенична, Н.Б. Шишкіна // Проблеми української термінології: вісник Національного університету «Львівська політехніка». — Львів, 2004. — № 503. — С. 48−52.
- 12. Савицкий В. М. Язык процессуального закона (вопросы терминологии) / В. М. Савицкий. — М.: Наука, 1987. — 288 с.
- 13. Lejczyk WM. Terminoznawstw: przedmiot, metody, struktura = Terminovedenie: predmet, metody, struktura / WM. Lejczyk,= L. Biesiekirska. — Bialystok: Uniw. W Bialymostoku, Inst. Fiologii Wschodnioslowianskiej, 1998. — 184 p.