Лекція 5 загальні положення написання тексту наукової роботи та його оформлення
Процеси сприйняття, осмислення, розуміння і запам’ятовування є дуже складними. Вони вимагають не тільки знання спеціальних прийомів, способів їх здійснення або реалізації, але й знання психологічних пізнавальних процесів, зокрема видів пам’яті, законів її накопичення. Відомо, що психологи виділяють три види пам’яті: оперативна, короткочасна і довготривала. В оперативній пам’яті, що надійшла… Читати ще >
Лекція 5 загальні положення написання тексту наукової роботи та його оформлення (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Прийоми і методи осмислення тексту, які виділяють вчені
Процеси сприйняття, осмислення, розуміння і запам’ятовування є дуже складними. Вони вимагають не тільки знання спеціальних прийомів, способів їх здійснення або реалізації, але й знання психологічних пізнавальних процесів, зокрема видів пам’яті, законів її накопичення. Відомо, що психологи виділяють три види пам’яті: оперативна, короткочасна і довготривала. В оперативній пам’яті, що надійшла до нас інформація зберігає тільки деякі частки секунди. За цей час мозок людини оцінює значимість цієї інформації і вирішує два питання — стерти її або ж перевести в інший вид пам’яті. Для подальшої обробки інформація надходить у короткочасну пам’ять, яка зберігає її від декількох хвилин до декількох годин (зазвичай психологи називають 3:00). На цьому етапі нова інформація піддається більш ретельному осмисленню. Після цього десь у підсвідомості або на свідомому рівні «приймається рішення» про необхідність заповнити або забути сприйняту інформацію. Та інформація, яку потрібно запам’ятати «перекладається» на зберігання в довгострокову пам’ять, де вона може зберігатися навіть протягом усього свідомого життя людини. Однак процес запам’ятовування (або перекладу інформації в знання (довгострокове) вельми складний.
Які існують прийоми осмислення тексту (і виділення інформаційно-смислових блоків)? Психологи називають три такі прийоми: виділення смислових опорних пунктів (або ключових слів), антиципація та реціпація. Під смисловими опорними пунктами розуміють речі («шматки» інформації), які ми виділяємо в тексті для його кращого розуміння і запам’ятовування. Опорні пункти допомагають виділити ключові слова, основні ідеї (положення), значущі фрази, з якого вимальовується сутність розуміння тексту.
Інший прийом називається антиципація, тобто передбачення подальшого шляху розвитку основної ідеї за кількома ключовими фразами. Таке вміння дозволяє студенту приділяти основну увагу не окремим словам і реченням, а основної ідеї тексту, головному задумом автора.
Третій прийом називається реціпація. Він припускає періодичні повернення до окремим фрагментами тексту або до прочитаного в цілому під впливом нових даних, нових думок та асоціацій. Цей прийом характерний для розуміння складних текстів, коли процеси осмислення і сприйняття прочитаного не зливаються воєдино.
На наступному етапі обробки (сприйняття і запам’ятовування) тексту на основі отриманої інформації виділяється сенс. Під сенсом розуміють зміст мовного вираження, тобто думка, що міститься в словах. Останній етап обробки тексту припускає виділення значення зі знайденого сенсу. Метод поетапного осмислення тексту включає наступні етапи (кроки): виділення опорних (ключових слів тексту). Ключові слова, це ті слова, які позначають предмет, стан, дія і несуть основне смислове навантаження. В якості ключових слів виступають іменники та прикметники, дієслова. Другий етап: виділення смислових рядів, що представляють собою пари слів, до складу якого входить ключове слово і додаткові або визначають його слова. Вони, як відомо, бувають: іменні смислові ряди (хто діє), предикативні (дієслівна форма) (що робиться, відбувається) і фактографічні (статистичні дані, наукові факти, практичні і т.д.). Наступний етап — визначення домінанти, тобто суть тексту в цілому або основного значення.