Сценарій свята 60-річчя Великої Перемоги

Реферат на тему:

Сценарій свята 60-річчя Великої Перемоги.

" Знов білим цвітом вкрилися сади,.

І знов приходить свято Перемоги…" .

Мета: поглибити знання учнів про героїчне минуле нашого народу, допомогти усвідомити велич подвигу у Вітчизняній війні, виховувати в учнів шану і повагу до тих, хто ціною свого життя здобув перемогу.

Обладнання: святково прибраний клас. Виставка літератури про Вітчизняну війну, стенд «Куди б не йшов, не їхав ти, а при шляху спинись, могилі тихій, дорогій, всім серцем поклонись» .

Вислови:

" Вічна слава солдату — герою і солдатові без нагород, хто загинув хоробро у бою, захищаючи рідний народ" ,.

" І хай як далеко від дому бійця не сховала зима, солдатів нема невідомих, батьків невідомих нема" ,.

" Чиї б серця забуть могли тих, хто у тяжку годину у грізних битвах полягли за рідну Україну" ,.

" За цвіт життя завдячує народ полеглим і посивілим солдатам" .

Запрошені: ветерани війни, воїни УПА, учасники змагань за волю України, воїни-афганці.

Епіграф:

Тільки той, хто пам’ятає минуле, вартий майбутнього.

Вступне слово вчителя.

Пам’ять… Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про іхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури. Багато, як українських, так і митців слова всього світу присвятили свої твори темі війни. Це Андрій Малишко, Олександр Довженко, Володимир Сюсюра, Павло Тичина, Олесь Гончар, Ліна Костенко та багато інших.

Звучить мелодія «Журавлі» .

На фоні мелодії:

1 ведучий:

Минають роки, відлітають у вічність. Минуло стільки років, відколи замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов на нашу землю мир довгожданний, вистражданий, оплачений найвищою ціною людського життя. Все далі відходять грізні і важкі роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто не шкодував своєї крові, свого життя. Кожен із нас поділяє думку, втілену в словах:

" Ніхто не забутий, ніщо не забуто" .

2 ведучий:

Люди старшого покоління пам’ятають: травень того незабутнього 45-го був напрочуд теплим і сонячним.

Ніби сама природа своїм таємним єством відчувала радість довгожданного визволення, що прийшло на нашу землю.

1 ведучий:

1945 рік.

1 травня над рейхстагом піднявся прапор Перемоги.

8 травня 1945 року в Берліні підписана повна капітуляція фашистської Німеччини.

9 травня було надано салют Перемоги.

Учень:

День Перемоги! День Перемоги!

Іде по країні весна.

Дев’ятого травня! Дев’ятого травня!

Війна закінчилась страшна.

Вірш «Весна» .

2 ведучий:

Все ожило, пробудилося, набралося краси і молодості. Здається, що навесні ми по-особливому, ніжно й трепетно, любимо рідну землю. Бо саме з весною приходить до нас велике свято Перемоги у Вітчизняній війні.

Учень:

Ти прийшла, Перемого, слідами війни, З-під заліза і попелу — цвітом весни, Тим навічним вогнем, що горить — не згоря, Обеліском, який увінчала зоря.

1 ведучий:

Роки… Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. Не забуваємо ми воїнів нашого села. Золотими літерами вписані їх прізвища та імена в книзі «Пам'яті» .

2 ведучий:

Не забуваймо героїв-воїнів села Стопчатова, які пішли на фронт, а їх 49, і не повернулись в своє рідне село. Їхні тіла прийняла не тільки українська земля. Вони знайшли спочинок і в Польщі, і в Німеччині, і в Росії, і на Україні, а доля 24 односельців і досі невідома.

Височіють могили в степах, в полях, обабіч доріг.

Учень:

Це була радість зі сльозами на очах. За роки загинуло 3 мільйони українців, 2 мільйони були примусово вивезені на роботи до Німеччини.

Не зосталося жодної сім'ї, яка б не оплакувала загибель рідних чи близьких.

Чиї б серця забуть змогли Тих, хто у тяжку годину, У грізних битвах полягли За нашу рідну Україну?

Пісня «А мати сина жде» .

Вірш «Пам'ятайте» .

Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали, Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,;

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали, Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки…

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою ;

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні ;

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

1 ведучий:

Серед тих, хто йшов дорогами війни, були наші односельчани. Вони повернулися до рідних домівок.

60-ту річницю Перемоги святкують лише 6 ветеранів.

Згадаймо їх поіменно:

1. 1.Атаманюк Петро Васильович.

2. 2.Боднарчук Юрій Михайлович.

3. 3.Бойчук Микола Васильович.

4. 4.Дмитрук Дмитро Михайлович.

5. 5.Задорожнюк Петро Микитович.

6. 6.Павличко Михайло Федорович.

Пісня «Вітання» .

Учень:

Спасибі вам, що хочуть ваші діти Душею дорівнятися до вас.

Хай кожному із нас в душі засвітить Хоч однієї перемоги час!

2 ведучий:

Зараз вони — ветерани, літні люди і шановані. З онуками, а дехто вже з правнуками. А тоді ж вони були зовсім юними.

Що залишила їм на згадку війна, крім страждань?

Слово вам, наші ветерани. Запрошуємо до слова ветерана війни Боднарука Юрія михайловича.

Задорожнюка Петра Микитовича Дякуємо вам.

Виступ онуків і правнуків.

1 ведучий:

Дорогі ветерани, вас вітають онуки Дмитрука Дмитра Михайловича Олег Дмитрук і Віталій Дмитрук.

Хай ці квіти весняні чудові.

Подарують вам подих краси, Щоб жилося у щасті й любові,.

Благ усіх вам з роси і води!

Всю доброту, яка існує в світі,.

Всю радість, що живе серед людей, Найкращі всі, що до вподоби, квіти Даруєм вам у цей святковий день.

Правнук ветерана Атаманюка Петра Васильовича Нехай Бог вас благословить своєю рукою, Хай пречиста Діва-Мати своїм омофором Захищає вас від злого з усім вашим домом.

Дай Боже вам довго жити і горя не знати, Щоб соту весну з нами зустрічати.

Пісня «Привітальна» .

Учень:

Вернулися живі з полків і ран.

І мир подарували рідним хатам ;

За цвіт життя завдячує народ Полеглим і посивілим солдатам.

З медалями вони й без нагород Стрічають один одного, як брата…

За цвіт життя завдячує народ Полеглим і посивілим солдатам.

З роками їх все менше в строю, Та йдуть першопроходцями в бурани…

І трудяться звитяжно, як в бою, З синами молодими ветерани.

Вірш «Ветерани» .

Вас піснею вітає правнук Захарія Ясінського, Василь Павлюк.

1 ведучий:

Пісню «Стопчатове мій «виконують для вас, дорогі ветерани, онучка і правнучка покійного ветерана війни Павличка Василя Дмитровича і правнучка Боднарчука Юрія Михайловича.

2 ведучий:

У жовтні 1944 р. Було звільнено від ворогів територію України.

Село Стопчатів було визволено в травні 1944р. Бої за наше село вели 7 гвардійський повітряно-десантний полк і військова частина № 73 571.

60 воїнів віддали своє життя за визволення села Стопчатова. Їх чекали рідні, але вони не повернулись з поля бою до своїх домівок.

Це: сержант Ананічев, молодший сержант Чикарьов, рядові Трайнич, Савчук, Коваль, Тишкун та інші.

В 1975р. Відкрито пам’ятник загиблим воїнам.

На лінійки Слави, які ми проводимо біля пам’ятника, приїжджають рідні загиблих.

Учень:

Стоїть обеліск, і на нім імена, Які вкарбувала священна війна.

Стоїть обеліск над печаллю могил, Бійців з Придніпров'я і з галицьких сіл.

Стоїть обеліск, в нім скорбота німа.

Що в селах Вкраїни синів тих нема.

Вони тут не сіють, вони тут не жнуть, Лиш вогники-квіти їм люди кладуть.

Лиш сльози вмивають синів імена, Що їх із собою забрала війна, Що їхні серця дуже довгі літа Земля українська в собі пригорта.

Виступ педагога-організатора.

1 ведучий:

Ми йдемо до могильних плит батьків, щоб віддати данину вдячності, проголосити клятву вірності, вклонитися низько подвигу старшого покоління.

Учень:

Там сплять навічно воїни-солдати, Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини.

Їм не судилось весен зустрічати, Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники-орлята, Тепер уже були б із них орли!

Схилися над могилами солдатів, Що у боях за тебе полягли.

Вірш «Вінок героям» .

Я покладу вінок червоний До обеліска мужніх воїнів, Які життя своє віддали За те, щоб ми війни не знали.

Були, як всі вони, всі смертні,.

Але вони, вони безсмертні,.

Безсмертні подвигом великим, Що пролетів над всеньким світом.

Ми не забудем вас ніколи, Ми пам’татимем вас всіх.

…Я покладу вінок червоний.

І він осяє обеліск.

2 ведучий:

Для українського народу ця війна була вдвічі важчою, бо прийшлося оборонятися не тільки від німецького фашизму, а й від московського більшовизму.

І воїни УПА свято боронили свою землю.

Серед них і наші односельчани. Про ці події розкаже нам воїн УПА Федорак Василь Іванович Просимо до слова.

Дякуємо вам.

Вас вітають онуки Іванна і Юрій Федораки.

Ще молодими, не жаліючи ні сил, ні здоров’я, ні своєї молодості, славні патріоти віддавали життя за волю України.

Ми повинні гордитися їхніми подвигами.

Пісня «Виростеш ти, сину» .

Учень:

В дні травневі, мріями багаті,.

Коли щастя хлюпає з пісень, Ми щороку зустрічаєм свято Перемоги радісний день.

І стають у пам’яті дороги Ті, що довелося нам пройти, Щоб багряний прапор Перемоги Над Рейхстагом гордо піднести.

Пісня «Дороги» .

1 ведучий:

Вийшла в степ широкий мати посивіла, Виплакала очі від журби вона, Біля квітів маку стала, заніміла,.

І згадалась знову матері війна…

І почула голос сина над житами ;

То зітхала мати, то вогонь палав:

" Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо.

Я своєю смертю смерті потоптав.

На моїй могилі нині квітів море, Ти в думках до мене линеш з далини,.

І твоє невтішне материнське горе ;

То прокляття вічне паліям війни!" .

Пісня «Два кольори» .

Вітання учнів Пісня «Побажання» .

2 ведучий:

60-ту весну відзначаємо нині,.

На скронях ветеранів — срібний іній сивини, Він подвигом прославив матір Вітчизну, Вклоніться, люди, ветеранам війни.

Зупинись, прислухайся на мить ;

Кричать з вогню і мати, і дитина, Хай буде мир, хай більше не горить У пеклі війн твоє життя, людино!

Низький уклін вам, ветерани війни!

Учень:

Під священним знаменням свободи Ви у бурях великих пройшли, Щоб народи для дружби і згоди На оновлених землях жили.

Учень:

Ми пам’ятаємо всіх, Хто віддав життя за те, Щоб не було війни нової,.

Щоб сонце сяяло золоте, Щоб не окоп чорнів на ниві ;

Хліба цвіли, мов килими.

І щоб веселі і щасливі.

До школи всі ходили ми!

Учень:

Ми не бажаємо війни!

Хай над містами і нивами Сіяє сонце з вишини, Щоб ми росли щасливими!

Учень:

Люду трудящому воїн не треба.

Гуртуймо тісніше свої ряди.

За незахмарене — чисте небо, Проти смертей, сліз, нещастя й біди.

Учень:

Ми хочемо без воїн жити.

Хай буде мир на всій землі!

Мир — це квіти у сонячних росах.

Мир — це радість малих і дорослих.

Мир — це усмішка в очах матусі.

Мир — це лани золотаво-русі.

Мир — це потоки весняні сині.

Мир — це дружній танок при гостині.

Танець з капелюшком.

Мир — це все, що у світі найкраще, Не забувайте цього нізащо!

Учень:

Хай літають завжди журавлі,.

Колоски видзвонюють налиті.

Ми за те, щоб мир був на землі.

Для усіх малят на цілім світі!

Учень:

Хай живуть спокійно люди, Сонце лагідно сія, Хай лунає всюди-всюди Пісня радісна моя.

Пісня «Стопчатівський вальс» .

Учень:

Діти, ніколи не проходьте байдуже повз могили, пам’ятники, обеліски. Завжди вклоніться пам’яті тих, хто боровся за нас, за наше життя і пам’ятайте про героїв, які живуть разом із нами.

Куди б не йшов, не їхав ти, А при шляху спинись.

Могилі тихій, дорогій Всім серцем поклонись.

Сьогодні ми підемо до пам’ятників і могил, щоб поклонитися пам’яті славних героїв.

Підсумок.

Педагог-організатор:

Наш обов’язок не тільки в свята згадувати, а кожен день пам’ятати про усіх, хто кував перемогу і загинув.

За тебе, за мене, за всю Батьківщину, Хто фронтом звитяги йшов поруч з тобою, Боровся з фашизмом і гинув у бою.

Хто месником смілим тоді партизанив.

І ворога нищим героєм незнаним.

Згадай їх усіх, замордованих, вбитих,.

І гідно живи їх життям недожитим!

1 ведучий:

Хай дарунком для вас, ветерани, буде пісня у виконанні ансамблю вчителів нашої школи.

Панахида.

Присяга біля пам’ятника.

Схиляємось ми шанобливо в задумі,.

Тужливо шумлять осокори з боків,.

І чується голос в зеленому шумі:

Бережіть і шануйте могили батьків.

Присягнемо, сини, біля братських могил.

Іменем сонця, Вітчизни іменем Клятву складаєм, клятву синівську Героям загиблим.

Те, що батьки доспівать не встигли.

• -.Ми доспіваєм!

Те, що батьки збудувать не встигли.

• -.Ми добудуєм!

Своїм життям, своєю працею, навчанням вшановувати світлу пам’ять героїв клянемось!

Всі:

Клянемось! Клянемось! Клянемось!

Учні кладуть квіти до пам’ятника.