Курячий грип

РЕФЕРАТ на тему:

Курячий грип

ПЛАН.

1. Вірусні про інфекції тварин, про віруси грипу.

2. Поняття «курячого» грипу.

Література

1. Поняття про інфекції тварин, про віруси грипу Віруси грипу належать до родини ортоміксовірусів (Ortho-myxoviridae). Розрізняють віруси грипу типів А, В і С. Типовим пред­ставником ортоміксовірусів є вірус грипу типу А, який був виділений в 1933 р. Е. Смітом, К. Ендрюсом і Лейдлоу. Вірус грипу типу А, що вражає людину, має три різновиди, які позначаються H1N1, H2N2 і H3N2. Перший і третій різновиди дуже поширені у сьогоденні, а дру­гий був дуже розповсюджений з 1957 по 1968 р.

Вірусні хвороби посідають основне місце в інфекційній патологи людини і тварин. Питома вага їх зростає зі зниженням бактеріальних, грибкових, протозойних та інших захворювань. Тепер понад 75% усіх інфекційних хвороб припадає на вірусні.

Вірусні інфекції часто призводять до виникнення епідемій серед населення, а також епізоотій серед тварин. Досить згадати про епіде­мії, спричинювані вірусом грипу А. Вони вже є відносно сталими, оскільки спалахи їх з інтервалом у 2−3 або 3−4 роки реєструються у багатьох країнах світу. Великої шкоди завдають сільському господар­ству часті панзоотії ящуру парнокопитних тварин тощо.

Відомо понад 500 вірусів, які викликають інфекційні захворю­вання тварин. До найпоширеніших вірусних хвороб люди­ни належать грип, герпес, гепатити, енцефаліти, кір, поліомієліт, СНІД (ВІЛ) — до хвороб тварин — ящур, чума великої рогатої худоби, сказ, кліщовий енцефаліт, онковірусні захворювання, скрейпі та ін­ші. Наведемо коротку характеристику найпоширеніших вірусних хвороб людини і тварин.

Віруси грипу належать до РНК-вмісних вірусів. Нуклеокапсид — спіральний тяж рибонуклеопротеїду, вкритий ліпідно-протеїновою оболонкою. В серцевині віріону грипу міститься вісім генів, у футля­рі з білкових молекул. У зовнішній ліпідній оболонці вірусу грипу містяться два види білків (глікопротеїдів) гемаглютенін і нейра-мінідаза. Ці захисні білки викликають вироблення антитіл, які захи­щають організм від повторного захворювання. Віріони грипу мають округлу або овальну форму.

Віруси грипу типу, А добре розмножуються в курячих ембріонах, легенях мишей і дещо гірше — в клітинних культурах. Процес репро­дукції їх в сприйнятливій клітині можна умовно поділити на два ета­пи. На першому етапі відбувається адсорбція віріону на клітині, про­никнення його в клітину і «роздягання» вірусної частинки до ри­бонуклеопротеїду. На другому етапі здійснюються транскрипція, реплікація РНК, трансляція і складання нових віріонів, які виходять з клітини шляхом брунькування.

Повний цикл репродукції вірусу грипу триває близько 10 годин, латентний період — 3 години. Раніші стадії репродукції (транскрипція) відбуваються в ядрі інфікованих клітин, пізніші - в цитоплазмі. Дозрівають віріони на плазматичних мембранах. При кімнатній тем­пературі віруси інактивуються протягом кількох годин, а при на­гріванні до 65 °C — через 5-Ю хв. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом при розмові, кашлянні, чханні тощо.

Грипу властиві висока контагіозність і унікальна особливість, яка відрізняє його від інших вірусів, — мінливість антигенної структури віріонів, тобто білків, які викликають утворення імунітету до нього.

Найбільше уваги привертають до себе віруси грипу типу А, оскільки вони є головними винуватцями виникнення, майже щоріч­них, епідемій, а через певні проміжки часу й пандемій цієї інфекції. Перша пандемія грипу виникла в Китаї в 1889 p., друга — у 191& p., третя почалась у 1947 р. і тривала майже три роки. Наприкінці 1957 р. пандемія грипу охопила всі країни світу. Ця інфекція уразила майже 2 мільярди чоловік. Вона дістала назву азіатської.

Через 11 років, у 1968 p., пандемію грипу викликав гонконгівсь­кий вірус, А типу H3N2, цю пандемію викликав новий сероваріант, в якому містяться гемаглютенін (Н) третього серологічного типу, а нейрамінідаза (N) — другого серологічного типу. Відбувся так зва­ний шіфт, тобто поява нового вірусу, до якого організм людини виявився неімунним. Саме такі віруси є причиною виникнення пан­демій.

Основним регулятором епідемій грипу є імунітет, а основним ме­тодом боротьби з ним — імунопрофілактика за допомогою живих і вбитих вакцин. Часто для профілактики і лікування грипу застосову­ють хіміотерапевтичні препарати, наприклад ремантадин, і універ­сальний противірусний засіб — інтерферон. Ефективним препара­том для лікування від грипу маленьких дітей є імуноглобулін. При захворюванні на грип використовують також і антибіотики, які запо­бігають виникненню і розвитку вторинної бактеріальної інфекції.

2. Поняття «курячого» грипу В 1997 році в засобах масової інформації з’явилось багато повідомлень щодо спалаху в Гонконгу вірусу «курячого грипу» (інша назва — класична чума птиці), який поражає поголів'я птиці. В березні цього року ця епідемія «нагадала» про себе черговим спалахом вже в Голландії. Вперше вірусна природа «курячого грипу» була встановлена в 1901 році, а в 1956 році «курячий грип» було віднесено до грипу типу «А» .

8 березня 2003 року до ветеринарної служби України звернулись представники посольства Голландії з інформацією щодо підозри на спалах епідемії «курячого грипу» в Голландії. Пізніше ця інформація була підтверджена офіційними джерелами. В результаті епідемії в Голландії в квітні цього року було зафіксовано 212 спалахів епідемії, знешкоджено близько 13 мільйонів курей, качок та гусей більш ніж на 800 господарствах. Епідемія на протязі останніх місяців завдала великої шкоди економіці цієї країни. Європейським союзом були застосовані санкції щодо недопущення поширення епідемії в країнах Європи.

Як повідомив Кучерявенко Олександр Олександрович, заступник головного державного інспектора ветеринарної медицини України, начальник Управління забезпечення противоепізоотичної роботи, в Україні на сьогодні не зафіксованого жодного випадку захворювання на «курячий грип» .

Після отримання офіційного попередження від Голландської сторони на протязі 24 годин згідно діючим правилам Міжнародного Епізоотичного Бюро (МЕБ), членом якого є Україна, були прийняті відповідні санкції, а саме: заборонено ввіз м’яса птиці та інкубаційних яєць з перелічених регіонів. Ситуація контролюється регіональною службою ветеринарної медицини на митниці та транспорті. В Україні забезпечений високий рівень діагностики «курячого грипу» в Центральній державній лабораторії ветеринарної медицини, вірусологічних відділеннях в усіх регіонах України, також працюють 2 спеціалізовані лабораторії на Київщині та в м. Донецьку по діагностиці хвороб птиці.

До основних симптомів інфікування «курячим грипом» у тварин можна віднести: відмовлення від їжі, висока температура, подразнення слизової оболонки, інші. При виявленні перелічених симптомів спеціалісти рекомендують звернутись до центрів діагностики та виявлення хвороби. За наявною інформацією «курячий грип» призводить до смерті у тварин та проходить в легкій формі у людей. Попередні заяви щодо летальних випадків у людей не підтверджено.

Групою ризику вважаються люди, які безпосередньо контактують з інфікованими тваринами. Інфекція не передається від людини до людини, та шляхом вживанням м’яса інфікованої птиці.

Шляхи передачі інфекції: від тварини до людини при безпосередньому контакті.

Основні симптоми «курячого грипу» у людини:

— кон'юнктивіт.

— риніт.

— сльозовиділення.

— загальні симптоми, які спостережуться при звичайному грипі.

При виявленні інфекції у людини лікарем призначається симптоматичне лікування.

Список використаної літератури

• екірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології: Підручник. — К.: Либідь, 2001. — 312 с.

• удзь С.П. та ін. Основи мікробіології. — К., 1991.

• ишустин Е.Н., Емцев В. Т. Микробиология. — М., 1987.