Вступ. "Тіні забутих предків"

тінь предок параджанов фільм.

Цього року українська спільнота відзначає три тісно спорідненні між собою знаменні дати в історії вітчизняної культури — 150-річчя корифея української літератури Михайла Коцюбинського, 90 років з дня народження талановитого українсько-вірменського кінорежисера та сценариста Сергія Параджанова та 50-ту річницю виходу на екрани фільму «Тіні забутих предків».

Цей зв’язок виражається не тільки у тому, що екранізацію одного з найпоетичніших творів М. Коцюбинського створив С. Параджанов, але й у тому преображенні яке відбулось в культурному просторі з появою кіно переказу «Тіней забутих предків».

Кінокартина Параджанова — один із найзахопливіших і найнезбагненніших фільмів ХХ століття. Його створення, його переможна хода по світовому кіноекрану, його вплив на глядача — це величезна тайна і водночас таїнство. В чому ж суть цього магічного дійства?

15 липня 2011 року численні інтернет-видання України опублікували такі інформаційні повідомлення: «На Івано-Франківщині вбито останнього мольфара"[3], «…убитий знаменитий карпатський чаклун, по-місцевому — мольфар, 82-річний Михайло Нечай. Закривавленого чародія з ножем у шиї знайшли в п’ятницю близько сьомої ранку в його хаті в селі Верхній Ясенів. Вбивця — один з відвідувачів мага» [1], «Нечай стверджував, що він є білим (сонячним) магом і розповідав, що є у Карпатах і чорні (місячні) маги, які ведуть з «білими» постійну боротьбу» [3]…

Здавалось би, який зв’язок між цими подіями?

Мольфар — в культурі гуцулів — людина, яка, як вважається, має надприродні здатності, чаклун. За місцевими повір'ями, існують добрі і злі мольфари (також звані білі, або сонячні, і темні, або місячні).

Мольфари займаються цілительством, управляють силами природи (наприклад, погодою), використовуючи для цього заклинання, особливі предмети, трави.

У західних областях України, а особливо в Карпатах, мольфари користуються авторитетом.

Постать чаклуна-мальфара для західноукраїнських мешканців така ж реальна, як і обожнювання та персоніфікація природи, природних явищ, рослин та тварин. Як, колись, для давніх греків їх боги-олімпійці були земляками-сусідами, так і для гуцілів реальне і дієве безпосереднє спілкування з духами природи.

Саме цей органічний зв’вязок повсякденного буденного існування жителів Карпат з фантастичними персонажами та явищами зміг відчути і передати зрозумілими для глядача талановитий кіномитець Сергій Параджанов. Саме у цьому криється один з факторів надчуттєвої популярності фільму. Хоча це ще не все…

Сам процес творення фільму, факт існування цього кінотвору, його вплив на суспільство — це ряд преревтілень, перетворень, преображінь.

За процесом цих преображінь я й постараюсь прослідкувати у цій роботі.