Контролювання. 
Управління організаційним розвитком на станції Дарниця

Контроль — це процес забезпечення досягнення організацією своїх цілей. Менеджери починають здійснювати функцію контролю з того самого моменту, коли вони сформулювали цілі, завдання, і створили організацію. Контроль дуже важливий для успішного функціонування організації.

Розрізняють три види контролю: попередній, поточний і підсумковий.

Попередній контроль здійснюється до фактичного початку робіт. Основними засобами здійснення попереднього контролю є реалізація певних правил, процедур і ліній поведінки. Якщо писати чіткі посадові інструкції, ефективно доводити цілі до підлеглих, набирати в адміністративний апарат управління кваліфікованих людей, все це збільшує ймовірність того, що організаційна структура буде працювати так, як задумано. Важливим засобом попереднього контролю фінансових ресурсів є бюджет (поточний фінансовий план), який дозволяє також здійснити функцію планування. Бюджет встановлює граничні значення витрат і не дозволяє тим самим будь-якому відділу або організації в цілому вичерпати свої наявні засоби до кінця.

Поточний контроль здійснюється безпосередньо в процесі виконання робіт. Він базується на вимірах фактичних результатів, одержаних після проведення роботи, що спрямована на досягнення бажаних цілей. Для здійснення поточного контролю апарату управління необхідний зворотний зв’язок, найпростішим прикладом якого є повідомлення керівника про те, що робота підлеглих незадовільна, якщо він бачить, що вони роблять помилки. Поточний контроль використовується як зворотний зв’язок в процесі проведення самих робіт, щоб досягти потрібних цілей і вирішити проблеми, що виникають, раніше, ніж виникне необхідність занадто великих витрат.

При підсумковому контролі зворотний зв’язок використовується після того, як роботу виконано. Незважаючи на те, що підсумковий контроль здійснюється занадто пізно, він виконує дві важливі функції:

• 1) дає керівництву організації інформацію, необхідну для планування у випадку, якщо аналогічні роботи передбачаються для виконання в майбутньому;
• 2) підсумковий контроль повинен сприяти мотивації: якщо керівництво організації пов’язує мотивувальні винагороди з досягненням певного рівня результативності, то очевидно, що фактично досягнуту результативність необхідно виміряти точно і об'єктивно.

Людина є невід'ємним елементом контролю. Тому при розробці його процедури необхідно брати до уваги поведінку людей. Менеджери часто навмисно роблять процес контролю підкреслено наочним, щоб вплинути на поведінку працівників і змусити їх спрямувати свої зусилля на досягнення цілей організації. Так, ніхто не робить таємниці з регулярних перевірок якості виробів на заводах. Ті працівники фірм, які володіють правом видавати кредити або підписувати чеки, знають, що вся фінансова звітність буде ретельно перевірена незалежними аудиторами. Ідея, що лежить в основі бажання зробити процес контролю наочним, полягає не в тому, щоб зафіксувати помилки або шахрайство, а в тому, щоб запобігти їм. Менеджери мають надію, що працівники, знаючи про те, що контроль існує і діє ефективно, будуть свідомо намагатися уникати помилок, сумнівних угод тощо. В свою чергу, це збільшує можливості контролю максимально наближувати реальні результати до намічених.